Географічна апелятивна лексика східностепових говірок Центральної Донеччини

Краткое описание

Донецький національний університет

На правах рукопису

Сіденко Надія Петрівна

УДК 811.161.2’282.2 (477.62)

Географічна апелятивна лексика
східностепових говірок
Центральної Донеччини

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник : Фроляк Любов Дмитрівна,
кандидат філологічних наук,
доцент

Донецьк 2003

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП.............................................................................................................
РОЗДІЛ 1. Аспекти вивчення географічної апелятивної лексики.............
1.1. Стан дослідження східностепових говірок.....................................
1.2. Географічна номенклатура як об’єкт вивчення в славістиці
та українській діалектології......................................................................
1.3. Чинники формування й функціонування тематичної групи
лексики в досліджуваному регіоні...........................................................
1.4. Методика дослідження діалектної географічної апелятивної
лексики........................................................................................................
1.4.1. Методика збору діалектної географічної номенклатури........
1.4.2. Дослідження ареального варіювання найменувань
географічних об’єктів..........................................................................
1.4.3. Лексикографічний аспект вивчення географічної
апелятивної лексики............................................................................
1.5. Структурна організація тематичної групи географічної
лексики як об’єкт монографічного опису...............................................
1.6. Висновки з Розділу 1........................................................................
РОЗДІЛ 2. Найменування рельєфу суші......................................................
2.1. Загальна характеристика рельєфу суші Центральної
Донеччини.................................................................................................
2.2. Склад, структура та ареальне варіювання лексико-семантичної
групи найменувань підвищеного рельєфу..............................................
2.3. Склад, структура та ареальне варіювання лексико-семантичної
групи найменувань зниженого рельєфу..................................................
2.4. Склад, структура та ареальне варіювання лексико-семантичної
групи найменувань рівнинного рельєфу.................................................
2.5. Висновки з Розділу 2.........................................................................
РОЗДІЛ 3. Найменування гідрооб’єктів та їх частин..................................
3.1. Загальна характеристика реалемного гідроплану ЛСГ
найменувань гідрооб’єктів, їх частин і об’єктів, пов’язаних з водою..
3.2. Склад, структура та ареальне варіювання лексико-семантичної
групи найменувань проточних водойм....................................................
3.3. Склад, структура та ареальне варіювання лексико-семантичної
групи найменувань непроточних водойм................................................
3.4. Висновки з Розділу 3..........................................................................
РОЗДІЛ 4. Найменування географічних об’єктів, укритих рослинністю
4.1. Загальна характеристика реалемного плану ЛСГ
найменувань географічних об’єктів, укритих рослинністю..................
4.2. Склад, структура та ареальне варіювання лексико-семантичної
групи репрезентантів семеми ‘ліс’...........................................................
4.3. Склад, структура та ареальне варіювання лексико-семантичної
групи репрезентантів семеми ‘поле’........................................................
4.4. Склад, структура та ареальне варіювання лексико-семантичної
групи репрезентантів семеми ‘луг’..........................................................
4.5. Висновки з Розділу 4..........................................................................
ВИСНОВКИ....................................................................................................
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЇХ УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...................................................................................................
ДОДАТКИ.......................................................................................................
Додаток А. Список населених пунктів.........................................................
Додаток Б. Програма-питальник...................................................................
Додаток В. Тексти...........................................................................................
Додаток Г. Словник географічної апелятивної лексики.............................
Додаток Д. Карти............................................................................................

ВСТУП

Географічна номенклатура є одним з найбільш архаїчних і сталих шарів лексики. У ній зафіксовані не лише відомості про географічні умови певної місцевості, а й історичні, мовні, соціальні та ментальні ознаки народу, який тут проживає.
Українську географічну номенклатуру на діалектному матеріалі досліджували І.Верхратський, С.Грабець, Т.Громко, О.Данилюк, Й.Дзендзелівський, Т.Марусенко, Я.Рудницький, М.Толстой, П.Тутковський, Є.Черепанова, М.Юрковський. Найменування географічних об’єктів зібрані у тематичних регіональних словниках І.Верхратського, Я.Рудницького, С.Грабця, Є.Черепанової, О.Данилюк, Т.Громко, В.Лучика, Т.Поляруш. Географічна апелятивна лексика була зафіксована у діалектних словниках або проаналізована при розгляді інших тематичних груп, зокрема, у лексикологічних та лексикографічних працях Г.Аркушина, В.Ващенка, П.Гриценка, Б.Грінченка, Я.Закревської, П.Лисенка, М.Никончука, М.Онишкевича, Є.Тимченка, Л.Фроляк, В.Чабаненка, В.Шульгача та ін.
Однак українська діалектологія досі не має системного наукового опису та загальнонаціонального словника географічної апелятивної лексики, оскільки матеріали аналізованої тематичної групи українського діалектного континууму зібрані й описані нерівномірно, що стосується й ареалу східностепових говірок.
Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю фіксації та введення до наукового обігу свідчень про найменування географічних об’єктів Центральної Донеччини, відсутністю монографічного опису географічної апелятивної лексики східностепових говірок.
Зв’язок роботи з науковими проблемами, планами, темами. Напрямок дисертації пов’язаний із комплексною науковою темою кафедри української мови Донецького національного університету Українська мовно-національна картина світу: семантико-граматичні, соціолінгвістичні й емотивні аспекти” (Г 00/12) і затверджений фаховою координаційною радою Інституту української мови НАН України (протокол № 11 від 7 листопада 2002 року).
Метою дослідження є системний структурно-семантичний опис географічної апелятивної лексики східностепових говірок Центральної Донеччини.
Основні завдання дослідження:
1) зібрати географічну апелятивну лексику східностепових говірок Центральної Донеччини;
2) встановити структуру тематичної групи лексики географічних найменувань та визначити її специфіку;
3) виявити чинники формування та функціонування системи географічної номенклатури на досліджуваній новожитній території;
4) дати лексикографічну характеристику географічної номенклатури східностепових говірок;
5) виконати картографування географічної апелятивної лексики в межах тематичної групи та подати характеристику її просторової поведінки в досліджуваному діалектному масиві.
Об’єктом дослідження є географічна апелятивна лексика східностепових говірок Центральної Донеччини.
Предметом дослідження є семантика, структура та ареальне варіювання географічної апелятивної лексики східностепових говірок Центральної Донеччини.
Матеріалом дослідження послужили польові записи географічної апелятивної лексики, здійснені в 70 н.п. Центральної Донеччини упродовж 1997 2002 рр. (зв’язні тексти та відповіді на запитання авторського питальника, що містить 379 запитань). У дисертації використані також матеріали діалектної фонотеки кафедри української мови Донецького національного університету, свідчення хрестоматій, словників, атласів.
Для опрацювання зібраного матеріалу використовуються метод наукового опису та прийоми моделювання сегментів мовної системи, картографування, лексикографічного опису.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є першим дослідженням географічної апелятивної лексики східностепових говірок; це сприяє створенню вичерпної характеристики діалектної системи української мови, дає матеріал для з’ясування закономірностей формування й розвитку південно-східного наріччя на лексичному рівні.
Теоретичне значення дисертації полягає в подальшій розробці й систематизації теоретичної й практичної бази дослідження лексики новостворених східностепових говірок, у з’ясуванні закономірностей збереження в часі лексики географічних найменувань в умовах досліджуваних говірок; у спробі ареального представлення моделей елементів географічної апелятивної лексики.
Практичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що його матеріали можуть бути використані для укладання Лексичного атласу української мови й регіонального лексичного атласу, Словника українських народних говорів, Словника східностепових говірок; магнітофонні записи ввійдуть до фонотеки українських говорів, а тексти до діалектної текстотеки. Результати та теоретичні положення дисертації будуть корисними у викладанні курсу української діалектології, лексикології та спецкурсів у вищих навчальних закладах.
Особистий внесок здобувача в отриманні наукових результатів, викладених у дисертаційній роботі, полягає у тому, що всі матеріали, на основі яких виконана робота, зібрані автором у польових експедиціях, результати дослідження одержані дисертантом самостійно.
Апробацію роботи здійснено на міжнародній науковій конференції Функціональна граматика” (Донецьк, 1999), на Всеукраїнському діалектологічному семінарі (Житомир, 2000), на всеукраїнському семінарі Актуальні питання української лінгвогеографії” (Луганськ, 2001), на міжнародному діалектологічному семінарі Українська мова поза межами України” (Львів, 2001), на симпозіумі, присвяченому пам’яті професора Л.М.Орлова (Волгоград, 2002), на сесії міжнародної школи гуманітарних наук Центральної і Східної Європи (Варшава, 2002), на всеукраїнських науково-теоретичних Граматичних читаннях ІІ (Донецьк, 2002), на міжнародній науковій конференції Проблеми загальномовної та ареальної семантики” (Луганськ, 2003). Окремі розділи та вся дисертація обговорювались на діалектологічному семінарі та засіданнях кафедри української мови Донецького національного університету (1998 2003). Результати дослідження відбито в 10 публікаціях.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури (248 позицій) та використаних джерел (58 позицій) і додатків, які містять список обстежених населених пунктів; фрагмент програми-питальника для збору географічної апелятивної лексики; тексти (99 текстів); фрагмент словника географічної апелятивної лексики (75 словникових статей) та тематичний атлас (14 карт). Повний обсяг дисертаційного дослідження 261 сторінка, текстова частина викладена на 169 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Географічна апелятивна лексика східностепових говірок Центральної Донеччини становить багату й складну систему. У межах названої тематичної групи виділяються такі лексико-семантичні групи: ЛСГ найменувань підвищеного рельєфу, ЛСГ найменувань низинного рельєфу, ЛСГ найменувань рівнинного рельєфу, ЛСГ найменувань проточних водойм, ЛСГ найменувань непроточних водойм, ЛСГ репрезентантів семеми ‘ліс’, ЛСГ репрезентантів семеми ‘поле’, ЛСГ репрезентантів семеми ‘луг’.
Основними ознаками, що диференціюють найменування географічних об’єктів у складі лексико-семантичних груп найменувань рельєфу, є ‘наявність / відсутність підвищення / зниження рельєфу’; у складі лексико-семантичних груп найменувань водойм ‘проточність / непроточність водойм’; у складі лексико-семантичних груп репрезентантів семем ‘ліс’, ‘поле’, ‘луг’ ‘наявність / відсутність рослинності та її характер’. Чіткий вияв протиставлення лексики всіх компонентів аналізованої тематичної групи за додатковою ДО ‘природність / штучність походження географічного об’єкта’ виявляє специфіку регіональної системи географічної номенклатури східностепових говірок Центральної Донеччини порівняно зі старожитніми.
У кожній ЛСГ можна встановити ядро, навколоядерну та периферійну зони, розподіл лексики між якими становить специфіку діалектної системи географічних найменувань Центральної Донеччини порівняно з іншими говірками. Специфічною рисою системи географічних найменувань східностепових говірок Центральної Донеччини є семантична трансформація аналізованої номенклатури, спричинена взаємодією різних діалектних систем-основ на досліджуваних новожитніх територіях Для компонентів лексико-семантичних груп географічних найменувань характерна полісемія, спостерігається також їх трансполяція до інших ЛСГ та ТГЛ. Щодо семантичних зв’язків між географічними найменуваннями досліджуваних східностепових говірок Центральної Донеччини, то їм властиві нульова, привативна та еквіполентна різновиди опозицій.
Систему географічної номенклатури східностепових говірок Центральної Донеччини формують такі шари лексики: відомі старожитнім говіркам географічні номени; лексичні новотвори, що виникли внаслідок змішування різних говіркових систем при переселенні на новожитні території, та діалектні інновації на позначення переважно реалій антропогенного походження. Переважна більшість географічних апелятивів східностепових говірок Центральної Донеччини є загальнонародними, нормативними назвами, прийнятими в сучасній географічній номенклатурі, відомими в інших українських говорах, а також в інших слов’янських мовах. Діалектні інновації, зафіксовані в досліджуваних говірках, виявляються у розширенні, звуженні або зміні семантики географічних апелятивів порівняно з лексемами, які функціонують у інших, особливо старожитніх говірках, у диференціації лексем, які прийшли з говірок-основ, а також у появі нових слів.
Аналізовану ТГЛ складають переважно однослівні номени, що є ознакою сформованості системи географічної апелятивної лексики східностепових говірок Центральної Донеччини. Співвідношення однослівної та неоднослівної номінації в лексико-семантичних групах становить відповідно: ЛСГ найменувань підвищеного рельєфу 74: 26 %, ЛСГ найменувань низинного рельєфу 92 : 8 %, ЛСГ найменувань рівнинного рельєфу 75 : 25 %, ЛСГ найменувань проточних водойм 74 : 26 %, ЛСГ найменувань непроточних водойм 78 : 22 %, ЛСГ репрезентантів семеми ‘ліс’ 92 : 8 %, ЛСГ репрезентантів семеми ‘поле’ 74 : 26 %, ЛСГ репрезентантів семеми ‘луг’ 83 : 17 %. Неоднослівна номінація, паралельне вживання загальновживаної та професійної лексики спостерігається переважно у найменуваннях об’єктів антропогенного походження. Спостерігається також диференціація лексики за віковими та соціальними категоріями діалектоносіїв.
Формування й функціонування системи географічних апелятивів відбувається під дією природного, внутрішньомовного, соціально-економічного та інших чинників, які впливають на кількісний набір, якісний склад та вживаність географічних номенів діалектоносіями залежно від їх соціально-демографічних ознак.
Картографування географічної апелятивної лексики показало, що для східностепових говірок Центральної Донеччини характерними є кілька типів ареальної поведінки: 1) мінімальна диференційованість, зумовлена функціонуванням загальнопоширених в українській мові репрезентантів семем; 2) мозаїчний характер просторової поведінки окремих лексем, спричинений впливом говірок південно-східного, північного та південо-західного типів та реалемним планом; 3) виділення мікроареалів. Просторова поведінка географічної апелятивної лексики східностепових говірок Центральної Донеччини дозволяє виділити мікроареали в межах досліджуваного діалектного масиву: західний (красноармійсько-великоновосілківсько-мар’їнський), південний (волновасько-старобешівський), північно-східний (ясинуватсько-шахтарсько-амвросіївський). Визначені на матеріалі географічної апелятивної лексики мікроареали до певної міри повторюють окремі мікрозони, виділені на діалектному матеріалі ботанічної лексики та тематичної групи найменувань одягу, взуття і прикрас у східностепових говірках Донеччини. Ця диференціація досліджуваної території зумовлена насамперед лінгвістичними чинниками (типом говірки) і підтримується реалемним планом.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Азарх Ю.О. О динамике лексических ареалов // Проблеми сучасної ареалогії. К., 1994. С.216 224.
2. Ананьева Н.Е. История и диалектология польского языка: Учебник. М.: Изд-во МГУ, 1994. 301 с.
3. Аркушин Г.А. Охотничья лексика западнополесских говоров: Автореф. дисс канд. филол. наук: 10.02.01. Ужгород, 1986. 24 с.
4. Бабічева О.Л. Назви земельних ділянок Деснянсько-Сеймського межиріччя і їх відображення в мікротопонімії // Питання історичної ономастики України. К.: Наук. думка, 1994. С. 151 157.
5. Бандрівський Д.Г. Говірки Підбузького району Львівської області. К.: Вид-во АН УРСР, 1960. 104 с.
6. Бевзенко С.П. До характеристики складу лексики українських діалектів // Наукові записки Ужгородського університету. Ужгород, 1957. Т.26. С. 164 188.
7. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. К.: Вища шк., 1980. 245 с.
8. Берг Л.С. О русской географической терминологии // Землеведение. Кн. 4. М., 1915. С. 99 101.
9. Білик Л.С. Дієслівні словосполучення у східностепових говірках Донеччини: Дис... канд.філол.наук: 10.02.01. Донецьк, 2003. 230 с.
10. Блинова О.И. Проблемы диалектной лексикологии: Автореф. дисс д-ра филол. наук: 10.02.01 Саратов, 1975. 44 с.
11. Будилович А. Первобытные славяне в их языке, быте и понятиях по данным лексикальным. К., 1878. Ч.1. Вип. 1. С. 1 51; К., 1879. Вип. 2. С. 272 289.
12. Булаховський Л.А. Питання походження української мови. К., 1956. 219 с.
13. Бурячок А.А. Принципи моделювання семантичних полів лексики: На матеріалі східнослов’янських назв політичних відносин // Мовознавство. 1985. № 4. С. 41 47.
14. Бучко А.Е. Фамилии Бойковщины в период их становления и в наши дни: Автореф. дисс канд. филол. наук: 10.02.01 Ужгород, 1986. 20 с.
15. Васильев А.Д. Введение в историческую лексикологию русского языка. Красноярск, 1997. 57 с.
16. Ващенко В.С. З історії та географії діалектних слів. Матеріали до вивчення говорів середньої та нижньої Наддніпрянщини. Х.: Харк. ун-т, 1962. 173 с.
17. Ващенко В.С. Лінгвістична географія Наддніпрянщини. Лексичні матеріали. К., 1968. 158 с.
18. Ващенко В.С. Переселенські говори як джерело вивчення активних міжмовних контактів // Територіальні діалекти і власні назви. К.: Наук. думка, 1965. С. 3 8.
19. Ващенко В.С. Полтавські говори. Х., 1957. 540 с.
20. Вендина Т.И. Лексический атлас русских народных говоров и лингвистическая гносеология // Вопр. языкознания. 1996. № 1. С. 33 41.
21. Вербич С.О. Спільнослов’янські й вузьколокальні (регіональні) мовні явища в народній географічній номенклатурі Українських Карпат // Студії з ономастики та етимології. 2003 / Відп. ред. В.П.Шульгач. К.: Аспект, 2003. С. 90 99.
22. Взаимодействие лингвистических ареалов. Теория, методика и источники исследования. Л.: Наука, 1980. 272 с.
23. Вопросы теории лингвистической географии. М.: Изд-во АН СССР, 1962. 254 с.
24. Габ С.П. Говоры Ростовской области. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 1965. 23 с.
25. Ганцов В.М. Діялектологічна класифікація українських говорів (з картою). К.: Вид-во Української АН, 1923. 67 с.
26. Герман К.Ф. Українські говірки Північної Буковини в історичному та лінгвогеографічному аспекті: Фонетика, фонологія. Чернівці: Рута, 1995. 391 с.
27. Глуховцева К.Д. Лексичні особливості західного мікроареалу в системі українських східнослобожанських говірок // Вісник Луганського державного педагогчного університету ім. Тараса Шевченка: Філологічні науки. 2001. № 12 (44). С. 7 17.
28. Глуховцева К.Д. Локалізми в системі українських східнослобожанських говірок // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. Житомир, 2001. № 6. С. 177 182.
29. Говірки Чорнобильської зони: Системний опис / П.Ю.Гриценко, Г.В.Воронич, Л.І.Дорошенко та ін.. К., 1999. 271 с.
30. Горчевич Ф.С. Особливості фонетичної системи і граматичної будови українських говірок Ольгинського району Сталінської області // Наук. зап. Сталін. держ. пед. ін-ту. 1957. Вип.6. С. 254 274.
31. Гоца Е. Назви їжі в українських говорах Карпат // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. Житомир, 2001. № 6. С. 183-188.
32. Гримашевич Г. Номінація одягу та взуття в середньополіському діалекті: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т української мови НАН України. Київ, 2003. 23 с.
33. Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. К.: Наук. думка, 1990. 272 с.
34. Гриценко П.Е. Генезис и семантическая структура сельскохозяйственной лексики украинских западностепных говоров: Автореф. дисс канд. филол. наук: 10.02.01 / Ин-т языкознания им. А.А.Потебни АН УССР К., 1980. 29 с.
35. Гриценко П.Ю. До питання про ареальний аспект дослідження лексико-семантичної системи // Фонетична, морфологічна і лексична система українських говорів. К.: Наук. думка, 1983. С. 163 167.
36. Гриценко П.Ю. Дослідження лексики українських говорів // Мовознавство. 1984. № 5. С. 22 30.
37. Гриценко П.Ю. Лексична система говорів і картографування // Українська діалектна лексика. К.: Наук. думка, 1987. С. 10 20.
38. Гриценко П.Ю. Мова // Українці: Людність, склад і розселення. К., 2000. С. 123 131.
39. Гриценко П.Ю. Моделювання системи діалектної лексики. К.: Наук. думка, 1984. 288 с.
40. Громко Т.В. Семантичні особливості народних географічних термінів Центральної України (на матеріалі Кіровоградщини): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / Кіровоград. держ. пед. ун-т. Кіровоград, 2000. 18 с.
41. Данилюк О.К. Географічна термінологія Волині: Автореф. дисканд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т мовознавства ім. Потебні НАН України Київ, 2000. 18 с.
42. Данилюк О.К. Назви на позначення семеми поле” в системі народної географічної термінології Волині // Мовознавство. 1999. № 4 5. С. 41 47.
43. Дворянкін В. Лексико-семантичні групи назв на позначення фізичних рис людини (на матеріалі говірок Володарського району Донецької області) // Лінгвістичні студії. Донецьк: ДонДУ. 2000. Вип. 6. С. 266 268.
44. Дворянкін В. Реалізація семи ’гладуха’ в говірках Південної Донеччини // Вісник Луганського державного педагогчного університету ім. Тараса Шевченка: Філологічні науки. 2001. № 12 (44). С. 116 121.
45. Дейниченко Н. Зовнішні ізоглоси зоологічної лексики східнополіського говору // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. Житомир, 2001. № 6. С. 358 363.
46. Дзендзеливский И.А. Некоторые вопросы интерпретации лингвистических карт // Вопросы языкознания. 1963. № 3. С. 94 101.
47. Дзендзелівський Й.О. Дослідження лексики українських говорів (стан і перспективи) // Записки НТШ. Л., 1990. Т. ССXXI. С. 349 361.
48. Дзендзелівський Й.О. Застосування лінгвогеографічного аспекту в дослідженні історії мови // ХІІІ Республіканська діалектологічна нарада. Тези доповідей. К.: Наукова думка, 1969. С. 7 9.
49. Дзендзелівський Й.О. Із спостережень над українською гідрографічною номенклатурою (назви частин річки) // ІІІ Республ. ономастична конференція (Тези). К.: Наук. думка, 1965. С. 23 27.
50. Дзендзелівський Й.О. Програма для збирання матеріалів до Лексичного атласу української мови. К., 1987. 300 с.
51. Дзендзелівський Й.О. Українське і слов’янське мовознавство: Зб. наук. пр. Л., 1996. 518 с.
52. Дзендзелівський Й.О. Українські назви для виру // Onomastica, 1978. Rocz. XXIII. С. 133 161.
53. Дзендзелівський Й.О. Українські народні назви гідрорельєфу: відгалуження річки, рукава річки, затоки // Дослідження лексики і фразеології говорів українських Карпат. Ужгород, 1982. С. 3 54.
54. Дика Л. Суфікс -ище- у говірках полісько-середньонаддніпрянського порубіжжя // Лінгвістичні студії. Вип. 11. Донецьк: ДонНУ. 2003. С. 530 536.
55. Донецкая область: Справочная общегеографическая карта. М., Гл. упр. геодезии и картографии при Сов. Мин. СССР, 1990. 96 с.
56. Дорошенко Л.І. Ареалогія будівельної лексики східнополіського діалекту: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01. К., 1999. 19 с.
57. Дорошенко Л.І. Історіографія діалектного членування східнополіського говору // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. Житомир, 2001. № 6. С. 238 248.
58. Дроботенко В.Ю. Лексика сімейних обрядів у говірках Донеччини : Дис... канд. філол. наук: 10.02.01 Донецьк, 2001. 457 с.
59. Дубичинский В.В. Solo в защиту лексикографии // Сб. науч. тр. по лексикографии / Под ред. В.В.Дубичинского. Вип. 6. Х., 1998. С. 57 60.
60. Євтушок О.М. Вивчення лексики говірок Рівненщини. Рівне, 1997. 164 с.
61. Євтушок О.М. До питання про ареалогію західнополіського діалекту // Вісник Луганського державного педагогчного університету ім. Тараса Шевченка: Філологічні науки. 2001. №12(44). С. 34 38.
62. Железняк І.М. Гідронімія і nomina topographica (бас. Ірпеня) // Питання історичної ономастики. К.: Наук. думка. 1994. С. 63 83.
63. Жилко Ф.Т. Говори української мови. К.: Рад. школа, 1958. 172 с.
64. Жилко Ф.Т. Нариси з діалектології української мови. К.: Рад. школа, 1955. 314 с.
65. Жилко Ф.Т. Структура ареальних систем мови // Проблеми сучасної ареалогії. К.: Наук. думка, 1994. С. 89 94.
66. Жовтобрюх М.А. Проблеми взаємодії української літературної мови і територіальних діалектів / Мовознавство. 1973. № 1. С. 3 10.
67. Закревская Я.В. Украинское диалектное словообразование в ареальном аспекте (Субстантивная суффиксация): Автореф. диссд-ра филол.наук: 10.02.01 / Львов.гос.ун-т. Львов, 1984. 40 с.
68. Закревська Я.В. Нариси з діалектного словотвору в ареальному аспекті К.: Наук. думка, 1976. 173 с.
69. Закревська Я.В. Одночленні і двочленні дублетні назви в діалектах української мови // Мовознавство. 1979. №6. С. 48-54.
70. Закревська Я.В. Творення назв поля з-під сільськогосподарських культур // Українська діалектна морфологія. К., 1969. С. 35 39.
71. Закревська Я.В. Членування території гуцульських говірок на лексичному рівні // Гуцульщина. Лінгвістичні етюди. К.: Наук. думка, 1991. С. 15 26.
72. Залеський А.М. Вокалізм південно-західних говорів української мови. К.: Наук. думка, 1973. 155 с.
73. Зеленько А.С. Лексика переходных южночерниговских и смежных говоров: Автореф. дисс канд. филол. наук: 10.02.01. Днепропетровск, 1968. 12 с.
74. Зеленько А.С. Проблематика взаємодії української і російської мов у Східній Слобожанщині під кутом зору когнітивної лінгвістики (з приводу діалектологічної спадщини Б.Шарпила) // Вісник Луганського державного педагогчного університету ім. Тараса Шевченка: Філологічні науки. 2000. № 4 (24) С. 31 33.
75. Зеленько А.С. Проблеми семасіології (від класичної описової через когнітивну до семасіології лінгвістичного детермінізму). Луганськ: Альма-матер, 2002. 210 с.
76. Зеленько А.С. Сучасний стан і перспективи регіональної лексикології та лексикографії // Вісник Луганського державного педагогчного університету ім. Тараса Шевченка: Філологічні науки. 2001. № 12 (44). С. 75 79.
77. Зеленько А.С., Байдюк М.І. Типологія структурно-семантичної організації побутово-виробничої лексики української мови на діалектному матеріалі (Реконструкція глибинних семантичних структур, або семантичний тезаурус). Луганськ: Шлях, 1998. 90с.
78. Зробок Н. Тернарна родова варіативність іменника в українських говорах // Волинь Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. 2001. № 6. С. 20 23.
79. Иванов В.В. Историческая грамматика русского языка. М.: Просвещение, 1969. 399 с.
80. Іванський Р.Д. Вербальний компонент традиційного українського родильного обряду в говірках Інгуло-Бузького межиріччя: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Запоріз. держ. ун-т. Запоріжжя, 1999. 15 с.
81. Иванцова Е.В. Феномен диалектной языковой личности. Томск: Изд-во Том. ун-та, 2002. 312 с.
82. Иллич-Свитыч В.М. Лексический комментарий к карпатской миграции славян. (Географический ландшафт). Известия АН СССР. Отделение литературы и языка, Т. 19, 1960, Вып.3, С. 222 232.
83. Іліаді О. Лексичний коментар до деяких нижньонаддніпрянських діалектизмів // Лінгвістичні студії. Вип. 10. Донецьк: ДонНУ, 2002. С. 189 193.
84. Карнаушенко Г.Н. Местная географическая терминология русских говоров Центральной Слобожанщины: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.01 / Харьк. гос. ун-т. Х., 1993. 17 с.
85. Карпенко О.П. Матеріали до словника мікрогідронімів Полісся // Студії з ономастики та етимології. 2003 / Відп. ред. В.П.Шульгач. К.: Аспект, 2003. С. 57 68.
86. Карпенко О.П. Про один рибальський термін крига // Студії з ономастики та етимології. 2003 / Відп. ред. В.П.Шульгач. К.: Аспект, 2003. С. 115 119.
87. Карпенко Ю.А. Топонимы и географические термины (вопросы взаимосвязи) // Вопросы географии. М. 1970. № 81. С. 36 45.
88. Клепикова Г.П. Изучение лексико-семантических явлений в единичной языковой системе и в совокупности языковых систем // Советское славяноведение. 1980. № 2. С. 75 83.
89. Клепикова Г.П. Лингвистические макроатласы и украинская диалектология // Проблеми сучасної ареалогії. К.: Наук. думка, 1994. С. 137 141.
90. Клименко Н.Б. Назви одягу в східностепових говірках Донеччини: Дис... канд. філол. наук: 10.02.01 Донецьк, 2001. 400 с.
91. Коломиец В.Т. Значение данных сравнительно-исторической фонетики для исследования славянского этногенеза // Слов’янське мовознавство. ІХ Міжнар. з’їзд славістів. Доповіді. К.: Наук. думка, 1983. С. 70 86.
92. Конобродська В. Етнолінгвістичний аспект дослідження традиційної культури // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. Житомир, 2001. № 6. С. 118 133.
93. Лаврів П. Історія південно-східної України. Львів: Слово, 1992. 152 с.
94. Левицький В.В. Сучасне розуміння структури лексичного значення // Мовознавство. 1982. № 5. С. 12 19.
95. Лєснова В.В. Ареалогія лексики на позначення рис характеру людини в східнослобожанських говірках // Вісник Луганського державного педагогчного університету ім. Тараса Шевченка: Філологічні науки. 2001. № 12 (44). С. 17 24.
96. Лєснова В.В. Аспекти дослідження діалектної лексики як системи // Вісник Луганського державного педагогчного університету ім. Тараса Шевченка: Філологічні науки. 2000. № 4 (24) С. 74 79.
97. Лєснова В.В. Джерела синонімії діалектного мовлення (на матеріалі номінації рис людини в східнослобожанських українських говірках) // Лінгвістичні студії. Вип.11. Донецьк: ДонНУ, 2003. С. 558 564.
98. Лєснова В.В. Евфемізми в українських говорах // Вісник Луганського державного педагогчного університету ім. Тараса Шевченка: Філологічні науки. 2003. № 3 (59) С. 253 257.
99. Лєснова В.В. Номінація людини та її рис у східнослобожанських українських говірках: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / Запоріз. держ. ун-т. Запоріжжя, 1999. 21 с.
100. Лисиченко Л.А. Говірки Куп’янського і Дворічанського районів Харківської області. Харків, 1955. 54 с.
101. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови : Семантична структура слова. Х.: Вид-во Харк. ун-ту, 1977. 113 с.
102. Лисиченко Л.А. Лексико-семантична система української мови. Х.: Вид-во ХДУ, 1997. 132 с.
103. Лисиченко Л.А. Мовна картина світу і її рівні // Зб. наук. пр. Харківськ. історико-філологічного тов-ва. Харків, 1998. Т. 6. С. 129 144.
104. Лисиченко Л.А. Особенности говоров восточных районов (Купянского и Двуречанского) Харьковской области: Автореф. дисс канд. филол. наук: 10.02.01 Х., 1955 14 с.
105. Лучик В.В. Автохтонні гідроніми Середнього Дніпро-Бузького межиріччя. Кіровоград, 1996. 235 с.
106. Лучик В.В. Назви дослов’янського (індоєвропейського) і слов’янського походження в гідронімії України // В пространстве филологии. Донецьк.: Юго-Восток, Лтд., 2002. С. 165 169.
107. Магрицька І. Досвід картографування весільної лексики (на матеріалі українських східнослобожанських говірок) // Вісник Луганського державного педагогчного університету ім. Тараса Шевченка: Філологічні науки. 2001. № 12 (44). С. 149 153.
108. Мартинова Г.І. Подільсько-середньонаддніпрянська діалектна межа (за даними побутової лексики правобережної Черкащини): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т укр. мови НАН України. Київ, 1993 19 с.
109. Мартинова Г.І. Середньонаддніпрянсько-поліські лексичні ізоглоси // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. Житомир, 2001 № 6. С. 364 370.
110. Матвіяс І.Г. Варіанти української літературної мови. К., 1998. 162 с.
111. Матвіяс І.Г. Взаємодія діалектної лексики з лексикою української літе