Головченко Наталія Зіновіївна. Формування механізмів підвищення конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону

Краткое описание

Головченко Наталія Зіновіївна. Формування механізмів підвищення конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону : Дис... канд. наук: 08.00.05 2008

Головченко Н.З. Формування механізмів підвищення конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.05 розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса, 2008.
Дисертацію присвячено розробці теоретико-методичних засад формування механізмів підвищення конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону.
Досліджено сутність понять: регіональна конкурентоспроможність” та окремих її складових, а саме конкурентоспроможність курортно-рекреаційного комплексу регіону”, розкрито розбіжності в теоретичних переконаннях щодо оцінки конкурентоспроможності регіону та курортно-рекреаційного комплексу регіону. Здійснено аналіз сучасного стану курортно-рекреаційної сфери АР Крим. Визначені чинники позитивного та негативного впливу на розвиток курортно-рекреаційного комплексу регіону та рівня його конкурентоспроможності. На основі запропонованої моделі конкурентоспроможності регіону подано концептуальний підхід щодо оцінки конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону та модель оцінки ризиків функціонування підприємств, активність яких є одним із основних елементів конкурентоспроможності регіонального комплексу. Уточнено наукове підґрунтя визначення конкурентоспроможності курортно-рекреаційних комплексів мікро-регіонів на міжнародному ринку. Науково обґрунтовано напрямки підвищення конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону та формуванні механізмів, спрямованих на її підвищення. Отримані результати дослідження дозволяють автору сформулювати такі висновки та рекомендації:

Проведене автором дослідження дало змогу стверджувати, що конкурентоспроможність регіону розглядають з точки зору раціонального використання необхідних ресурсів, вироблення затребуваних товарів (послуг) в умовах конкуренції та задоволення потреб населення, не враховуючи при цьому специфіку регіонального господарювання та особливості галузевої орієнтації. Запропонована модель конкурентоспроможності регіону окрім ресурсного блоку, як базового, містить управлінський блок, що охоплює такі складові як мотивованість і заповзятливість суб’єктів господарювання, активність органів місцевої влади, вплив міжнародних організацій та інтеграційних угруповань, зацікавленість і дієвість інвесторів, блок, що має на меті формування та „втримання” конкурентних переваг регіону, та цільовий блок, направлений на зростання добробуту населення, підвищення економічної ефективності, популяризацію позитивного іміджу регіону, посилення міжрегіональних конкурентних позицій та зміцнення міжнародних конкурентних переваг.
У дисертаційній роботі автором на основі моделі конкурентоспроможності регіону сформовано концептуальний підхід щодо оцінки конкурентоспроможності саме курортно-рекреаційного комплексу регіону. Дослідження конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону доцільно проводити за таким алгоритмом: оцінка дії чинників найбільшого впливу з допомогою SWOT-аналізу та визначення рівня конкурентоспроможності регіонального курортно-рекреаційного комплексу. Отримані значення рівня конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону свідчать про збереження позитивної тенденції його та відповідної допоміжної інфраструктури. Рівень оціненої конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону можна охарактеризувати як достатньо високий.
У дисертації удосконалено наукове підґрунтя визначення міжнародної конкурентоспроможності курортно-рекреаційних комплексів мікрорегіонів на ринку послуг Середземномор’я та Причорномор’я, що передбачає проведення оцінювання з урахуванням як ресурсної, так і організаційно-економічної складових. За результатами дослідження конкурентоспроможності курортно-рекреаційних комплексів мікрорегіонів лідером виступає м. Анталія, яка більш конкурентоспроможна, ніж м. Сочі та м. Ялта за рівнем якості обслуговування відпочиваючих, що відповідає ціновим характеристикам послуг, в 1,67 р., за широким їх асортиментом в 1,33 р. та за рівнем розвитку допоміжної інфраструктури в 1,22 р. Проте м. Ялта характеризується високим рівнем пейзажної різноманітності, комфортності клімату, рекреаційної цінності, що є першочерговим при виборі місця для відпочинку та оздоровлення.
Під час проведеного аналізу здобувачем доведено, що рівень розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону та його конкурентоспроможності зазнає найбільшого впливу від ряду чинників, які проаналізовані та систематизовані в SOT- та WOT-матрицях, а саме: рівень (не)розвиненості інфраструктури курортно-рекреаційного комплексу регіону, низький рівень якості послуг, що надаються, незадовільний менеджмент, сезонність діяльності підприємств комплексу, незадовільна екологічна ситуація, врегулювання системи оподаткування та складність проходження через митний контроль. Вплив кожного з проаналізованих чинників стимулюючого (сильні сторони) і стримуючого (слабкі сторони) характеру не є однозначним. Характер дії чинників позитивного впливу проявляється у сприянні розвитку курортно-рекреаційного комплексу і підвищенні рівня його конкурентоспроможності одночасно зі спричиненням виникнення негативних явищ і процесів.
У дисертаційній роботі здобувачем науково обґрунтовано, що конкурентоспроможність курортно-рекреаційного комплексу регіону (відповідно до запропонованої моделі) визначається й рівнем економічної ефективності його найбільш активних підприємств з урахуванням ризиків як зовнішнього макро- (на рівні держави) і мезосередовища (на рівні окремо взятого регіону), так і внутрішнього середовища, які систематизовані таким чином: управлінські (у сфері прийняття, доведення до відома та виконання тактичних та стратегічних управлінських рішень), операційні (у сфері формування та надання базових, супутніх та додаткових послуг), технічні (у сфері обслуговування, оновлення та ремонту матеріально-технічної бази, об’єктів інфраструктури), комерційні (у взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ресурсів та реалізаторами послуг, страховиками та ін.) ризики. Доведено, що величина ризиків функціонування впливає на економічну ефективність діяльності курортно-рекреаційних підприємств. Найбільші значення „недоотриманої ” виручки від реалізації послуг проаналізованих підприємств характерні для підприємств державної форми власності, що пов’язано із значними витратами, які перевищують планові значення. Для підприємств приватної форми власності „недоотримана” величина виручки пов’язана з низьким рівнем середньорічного коефіцієнта заповнюваності.

В ході дослідження доведено, що за результатами оцінювання економічної ефективності підприємств курортно-рекреаційного комплексу регіону в 2007 р. низькорентабельними є пансіонати з лікуванням (-7,46%), санаторії, профілакторії (-4,55%), лікувально-оздоровчі комплекси та центри (-1,86%), дитячі оздоровчі табори (4,48%) переважно державної форми власності. Найвищий рівень рентабельності характерний для курортно-рекреаційних підприємств приватної форми власності: турбаз (8,17%), кемпінгів, автокемпінгів (5,31%), туристичних готелів. Це дало змогу обґрунтувати напрямки активізації дій місцевих органів влади щодо підвищення рівня конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону та провідних підприємств території, зокрема, шляхом формування сприятливого підприємницького та інвестиційного клімату, стимулювання розвитку підприємств затребуваних функціональних типів, розробки стратегічних соціально-економічних програм розвитку регіонів з урахуванням пріоритетних для функціонування сфер економіки.
У дисертації систематизовано та запропоновано механізми підвищення конкурентоспроможності курортно-рекреаційного комплексу регіону, які спрямовані на досягнення бажаного рівня та забезпечення якісної його зміни в найближчий період, серед яких слід виділити механізми, що реалізуються на державному та регіональному рівнях, механізми суб’єктів господарювання, зокрема, ринкового характеру (пов’язані зі змінами, що відбуваються, в попиті та пропозиції на ринку курортно-рекреаційних послуг регіону). Серед усіх запропонованих та систематизованих механізмів найприйнятнішими у сучасних конкурентних умовах господарювання в період інформаційної економіки є заходи щодо управління ціновою складовою продукту, який пропонується курортно-рекреаційними підприємствами, та заходи щодо внесення змін в систему оподаткування, що приведе до підвищення рівня заповнюваності та вивільнення коштів для покращення матеріально-технічної бази чи рівня обслуговування вітчизняних, іноземних рекреантів потенційних споживачів послуг.