Горбачевська Оксана Василівна. Методологічні засади структуризації економічної теорії

Краткое описание

Горбачевська Оксана Василівна. Методологічні засади структуризації економічної теорії. : Дис... канд. наук: 08.00.01 2007

Горбачевська О.В. Методологічні засади структуризації економічної теорії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 економічна теорія та історія економічної думки. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2007.
Розглянуто проблеми структуризації економічної теорії як галузі знання і навчальної дисципліни, та формування нового поняттєво-категоріального апарату, що слугує теоретичною базою прикладних економічних дисциплін.У роботі визначено основні принципи структуризації на основі узагальнення досвіду наукових поглядів сучасних зарубіжних та вітчизняних економістів, розроблено засади визначення наукових економічних шкіл в Україні та проведено їх класифікацію. Розвинуто підхід до встановлення основних критеріїв визначення економічних категорій, що дає змогу вдосконалити термінологічний апарат науки. Визначено і обґрунтовано концепцію розвитку економічної теорії щодо векторності курсу, принципів структуризації та предметності в умовах перехідної економіки України.

Дисертація містить теоретичне дослідження і пропозиції щодо нового вирішення наукової проблеми структуризації економічної теорії як теоретико-методологічної основи економічної науки та нової парадигми її викладання в Україні. Досліджується низка недостатньо вирішених завдань побудови курсу економічної теорії, основних принципів її структуризації, формування наукових економічних шкіл у вітчизняній науці, систематизації економічного понятійно категоріальний апарату.
Проведене дослідження дає підстави для таких висновків.
1. Економічну теорію доцільно розглядати як галузь знання, як теоретичну базу прикладних економічних дисциплін і як навчальну дисципліну. Перший аспект тісно пов’язаний із філософією економіки та питаннями предметності і методології. Другий формує загальноприйнятий у науковому світі економічний поняттєвий апарат, а третій - пов’язаний із структуризацією економічної теорії.
2. Структуризація економічної теорії визначається історичним розвитком науки та її методологічними підходами. Початковий одноваріантний методологічний підхід до розвитку економічної теорії нині замінений диференційованим підходом в основі з неокласикою. Це формує відповідну ієрархічну структуру економічної теорії та визначає проблематику її дослідження.
3. Дослідження питання структуризації економічної теорії як навчальної дисципліни виявляє різні підходи до її викладання як за змістом, так і за логікою побудови курсу. Запропоновані основні наукові положення, або принципи структуризації економічної теорії (альтернативного підходу, історичності, системності, національного менталітету) дають змогу запропонувати нову парадигму викладання економічної теорії в Україні.
4. Відсутність єдиної концепції економічної теорії як навчальної дисципліни спричинила, на думку автора, формування різних наукових шкіл. Економічна школа це методологічна єдність щодо кола наукових інтересів та наукової проблематики, регіональна єдність навчально-наукових та науково-дослідних центрів, запровадження механізму наступності і комунікації наукових досліджень. На основі цих критеріїв можна говорити про наявність нині в Україні Київської, Львівської, Харківської і Запорізької економічних шкіл.
5. Економічна теорія як теоретична база прикладних економічних дисциплін формує поняттєво-категоріальний апарат. Саме від нього залежить чіткість і несуперечливість економічної науки. Визначення економічних категорій має відповідати критеріям однозначності, чіткості та завершеності.
6. Принципи формування системи економічних категорій дають змогу провести їх класифікацію. Класифікацію доцільно проводити за кількома критеріями, до яких віднесемо: рівень економічної системи, фази відтворення, способи функціонування економічної системи, ступінь конкретизації, структурно функціональну ієрархією, логічно функціональні взаємозв’язки.
7. Побудову системи економічних категорій варто розглядати поетапно через: 1) аналітичне визначення певної підсистеми; 2) виявлення логічно функціональних взаємозв’язків між категоріями; 3) кількісне відображення якісних категорій. Найпроблематичнішим є визначення центрального поняття, так званого функціонального ядра економічної системи (або категорії надсистеми), яке має бути деідеологізованим і сприйматися економістами різних наукових шкіл. Саме ці категорії утворюють певну логічну конструкцію в системі категорій.
8. Концепція курсу економічної теорії, на думку дисертанта, повинна враховувати: векторність курсу, структуру економічної науки і предмет економічної теорії. Векторність курсу економічної теорії відображає спрямованість економічної науки. Вітчизняні економісти нині нерідко дотримуються різних протилежних поглядів на векторність курсу від розмежування політичної економії і економічної теорії до їх ототожнення.
9. Структура економічної науки передбачає проведення класифікації економічних наук, визначення структури самої економічної теорії та визначення принципів її структуризації. У вітчизняній науці склалися два основні підходи до класифікації економічних наук: пірамідальний” і багатокомпонентний. Щодо структуризації самої економічної теорії, то вона дає змогу виявити в її об’єкті дослідження певні характерні елементи, встановити структурні взаємозв’язки і функціональні залежності між ними.
10. Предметність економічної теорії є методологічною проблемою становлення і розвитку економічної науки. Нині в Україні переважають еклектичні визначення предмета економічної теорії, хоча наявні і намагання синтезу різних визначень. Недостатня увага до питань предмета і методу економічної теорії знижує рівень дослідження її науковості.
11. Національна модель вищої освіти має ґрунтуватися на міжнародній освітній системі з відповідними їй стандартами, але одночасно зберігати і розвивати кращі традиції вітчизняної національної школи. Відповідно виникає потреба у визначенні загального змісту курсу, його логіки і структуризації, предмета й основних функцій економічної теорії. При цьому необхідно враховувати такі характерні риси вищої освіти, як фундаменталізація, індивідуалізація, теоретизація, плюралізм, комп’ютеризація та інформатизація.
12. Формування нової парадигми економічної теорії є завданням як світової, так і вітчизняної науки. Це зумовлено виникненням нових реалій: глобалізації світової економіки, наявності інноваційних технологій, розвитку конкуренції в загальносвітовому масштабі, інтеграції неекономічного змісту в господарську систему.