Гордієнко Олена Анатоліївна Методика вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв'язках з українською на уроках у 8-11 класах

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

ГОРДІЄНКО Олена Анатоліївна

УДК 372.882-2(0):821.161.2(07)

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ДРАМАТИЧНИХ ТВОРІВ
ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
У ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКАХ З УКРАЇНСЬКОЮ
НА УРОКАХ У 8-11 КЛАСАХ

13.00. 02 теорія і методика навчання (зарубіжна література)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
ВОЛОШИНА Ніла Йосипівна,
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент АПН України

Київ 2006

ЗМІСТ
ВСТУП...............................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ДРАМАТИЧНИХ ТВОРІВ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКАХ З УКРАЇНСЬКОЮ НА УРОКАХ У 8-11 КЛАСАХ.................................................................................................................12
1.1. Літературознавчі основи вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською на уроках у 8-11 класах.....................................................................................................................12
1.2. Психолого-педагогічні передумови вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською................................35
1.3. Проблема вивчення драматургії зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською в методиці викладання літератури і шкільній практиці...............................................................................................47
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ.........................................................77
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДРАМАТИЧНИХ ТВОРІВ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 8-11 КЛАСАХ У ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ З УКРАЇНСЬКОЮ.81
2.1. Теоретичне обґрунтування методичної системи і організація дослідно-експериментального навчання.........................................................81
2.2. Хід дослідного навчання за пропонованою методикою...................98
2.3. Аналіз результатів упровадження пропонованої методики..........160
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ.........................................................173
ВИСНОВКИ.....................................................................................................176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................179
ДОДАТКИ...............198

ВСТУП

Взаємозв’язане вивчення зарубіжної і української літератур у загальноосвітній школі є частиною дидактичної проблеми міжпредметних зв’язків. Проблема ця не нова, але останнім часом у зв’язку з завданням усебічного розвитку особистості школяра вона набула принципово важливого соціального і педагогічного значення. Здобуття школярами інтегрованих знань стало одним з основних завдань школи.
Ідея міжпредметних зв’язків цікавила прогресивних педагогів, починаючи з Я.А. Коменського, Дж. Локка, А. Дистервега, К. Ушинського і закінчуючи сучасними дидактами і методистами, що виступають за отримання школярами інтегрованих знань.
Отже, саме концепція дидактичної інтеграції стала пріоритетним напрямом найновіших педагогічних праць. Психолого-педагогічний аспект представлений у працях Л. Виготського, П. Кулагіна, І. Лернера, Н. Лошкарьової, В. Максимової, В. Онищука, С. Русової, Ю. Самаріна, В. Сухомлинського, В. Федорової. Утвердженню в літературознавстві принципу порівняльно-історичного і типологічного вивчення літератури присвячені дослідження О. Бушміна, М. Гудзія, В. Жирмунського, М. Конрада, Н. Крутікової, Д. Наливайка, М. Храпченка, Г. Вервеса та інших.
Ідеї міжпредметних зв’язків розвивали методисти О. Бандура, Г. Бєлєнький, Т. Бугайко, Ф. Бугайко, Н. Волошина, В. Неділько, Є. Пасічник, Н. Назарова, К. Нартов, Л. Мірошниченко, А. Градовський та інші.
Важливість й актуальність проблеми взаємозв’язаного вивчення зарубіжної і української літератур підтверджується появою спеціальних досліджень, а також низки друкованих статей у журналах „Зарубіжна література у навчальних закладах”, „Всесвітня література у середніх навчальних закладах України”, „Українська література в загальноосвітній школі”.
Першим дослідженням з цієї проблеми в Україні є дисертація А. Градовського на тему: „Вивчення української літератури у взаємозв’язках із зарубіжною” [49], де розглядається взаємозв’язане вивчення української і зарубіжної літератур на прикладі великих епічних творів. Далі дослідники розробили систему взаємозв’язаного вивчення зарубіжної та української літератур у 5-8 класах загальноосвітньої школи (Ж. Клименко) [86], вивчення української літератури у взаємозв’язках із зарубіжною у 5-11 класах загальноосвітньої школи (на матеріалі творів малої літературної форми) (В. Снєгірьова) [199], взаємозв’язків української і зарубіжної літератур у процесі вивчення поетичних творів (Л. Бондаренко) [17].
У методиці останнім часом з’явилася тенденція не просто пов’язувати програмовий матеріал із зарубіжної і української літератур, а інтегрувати його, зважаючи на найважливіші категорії літературних зв’язків:
1) контактні зв’язки це документально засвідчені взаємини між письменниками і відповідно школами, течіями, національними літературами;
2) генетична спорідненість літературних явищ, наприклад, спільні міфологічні або біблійні джерела та їхня трансформація у творах національних літератур;
3) літературна трансплантація, тобто перенесення істотних явищ іноземної літератури в іншомовне середовище та їх засвоєння;
4) типологічні сходження (зв’язки на рівні сюжету, теми, ідеї, образів, художніх особливостей).
У дослідженні основну увагу приділено типологічним зв’язкам, тобто зіставленням драматичних творів зарубіжної літератури з українською на рівні сюжету, теми, ідеї, образів, літературознавчих понять, елементів новаторства, а також усвідомленню учнями єдності світового літературного процесу і своєрідності кожної національної літератури.
Важливе значення для розробки систем взаємозв’язаного вивчення літератур мав вихід у світ п’ятитомного видання „Українська література у загальнослов’янському та світовому літературному контексті (1987-1991)” за редакцією Г. Вервеса [212]. В Україні створено відділи світової літератури і компаративістики у Київському національному університеті імені Т.Г. Шевченка та у Києво-Могилянській академії, відкрито спеціалізовані ради із захисту дисертацій з цієї галузі науки.
Для вчителів-практиків розроблено інтегроване тематичне планування курсів української і зарубіжної літератур (автори Ю. Ковбасенко, Л. Ковбасенко) [88]. Започатковано рубрику „Компаративістика в школі” в журналі „Всесвітня література у середніх навчальних закладах України” і рубрику „Взаємозв’язки літератур” у журналі „Зарубіжна література в навчальних закладах”. Відкрито „Незалежний центр наукових досліджень зарубіжної літератури в Україні”, який очолив академік Д. Затонський. Центр має свій друкований орган журнал „Вікно у світ”.
Усі ці факти свідчать про інтерес науки до проблеми, що розглядається, про важливість її розв’язання для взаємозв’язаного вивчення зарубіжної і української драматургії в школі.
Незважаючи на численність методичних робіт, присвячених досліджуваній проблемі, існують питання, що потребують розв’язання.
Наприклад, немає спеціальних праць, присвячених проблемі взаємозв’язаного вивчення творів драматургії різнонаціональних літератур, недостатньо визначено зміст, форми, методи і прийоми аналізу національної драматургії у світовому контексті. Розв’язання цих питань забезпечить розуміння учнями закономірностей розвитку всесвітнього художнього процесу, усвідомлення вітчизняної літератури як його складової частини, формування вмінь аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською.
Про недостатню розробленість проблеми свідчить й шкільна практика, яка наслідує методичну теорію і є певною мірою відображенням ступеня розв’язання тих чи інших проблем у методичній науці.
Передусім слід зазначити недостатність координації діяльності вчителів, що викладають указані курси, обмежену поінформованість учителів зарубіжної літератури щодо змісту програм з української літератури, поверховість знань і вмінь у реалізації зв’язків між названими курсами. Вчителі мало проводять повторювально-узагальнювальних уроків, а саме на таких уроках з найбільшою ефективністю можна здійснювати зв’язки з українською літературою.
Тому доходимо висновку, що взаємозв’язане вивчення зарубіжної і української літератур у школі, зокрема драматургії, все ще залишається слабкою ланкою у методиці викладання літератури. Недостатня розробленість проблеми взаємозв’язаного вивчення драматичних творів зарубіжної літератури з українською у методичній науці, недоліки викладання в плані міжлітературних зв’язків вимагають нових підходів до розв’язання питань вивчення драматургії зарубіжної літератури у зв’язку з вітчизняною.
Отже, актуальність і доцільність дослідження зумовлена потребами дальшого поліпшення викладання літератури в школі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з тематичним планом наукової роботи лабораторії навчання української мови і літератури Інституту педагогіки АПН України: „Зміст і методика вивчення української і зарубіжної літератур за державними стандартами в умовах 12-річної загальноосвітньої школи (реєстраційний №0100V000046)” та вимогами Державної національної програми „Освіта. (Україна ХХІ століття)”.
Об’єктом дослідження є процес вивчення літератури у 8-11 класах загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження методика вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською на уроках у 8-11 класах.
Твори драматургії, що входять у програми із зарубіжної літератури, відкривають можливість багатопланових зіставлень з творами української літератури. Для порівняльного вивчення з творами української літератури було взято такі драматичні твори зарубіжної літератури: В. Шекспір „Ромео і Джульєтта (8 клас); В. Шекспір „Гамлет, принц Данський; Й.-В. Гете „Фауст (9 клас); Б. Шоу „Пігмаліон; М. Метерлінк „Синій птах; А. Чехов „Вишневий сад; Г. Ібсен „Ляльковий дім (10 клас); Ф. Дюрренматт „Гостина старої дами; Б. Брехт „Матінка Кураж та її діти (11 клас).
Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методичної системи вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською у 8-11 класах загальноосвітньої школи.
Гіпотеза дослідження: ефективність вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язку з українською підвищиться, якщо:
робота ґрунтуватиметься на досягненнях літературознавчої науки та компаративістики як її складової, а також специфічних для взаємозв’язаного вивчення літератур здобутках психолого-педагогічної і методичної наук;
ураховуватиметься специфіка драматургічного роду літератури;
здійснюватиметься доцільна продумана система міжлітературних зв’язків;
забезпечуватиметься створення атмосфери творчого пошуку, а також різноманітність активних форм, методів і прийомів навчання;
практикуватимуться такі навчально-виховні заходи, які сприятимуть розвиткові розумової і мовленнєвої активності учнів;
під час взаємозв’язаного аналізу драматичних творів зарубіжної і української літератур здійснюватиметься опора на художній текст.
Досягнення мети дослідження й перевірка висунутої гіпотези передбачали розв’язання таких завдань:
здійснити теоретичний аналіз досліджуваної проблеми;
вивчити її стан у практиці викладання зарубіжної літератури у 8-11 класах;
розробити науково обґрунтовану методичну систему вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язку з українською;
експериментально перевірити ефективність запропонованої методики.
Науково-теоретичну основу дослідження складає загальнофілософська методологія, постулат про діалектичну єдність і системний характер світового літературного процесу; психолого-педагогічні праці про важливість залучення міжпредметних зв’язків; методичні дослідження про шляхи взаємозв’язаного вивчення літератур та особливості сприймання творів драматургії учнями, літературознавчі дослідження про властивості драми як роду літератури.
У процесі виконання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:
а) теоретичні: аналіз і синтез психолого-педагогічних, літературознавчих і методичних праць з досліджуваної проблеми; метод теоретичного моделювання для визначення об’єкта, предмета, мети, гіпотези і завдань дослідження; узагальнення педагогічного досвіду вивчення драматичних творів для визначення теоретико-методичних засад дослідження; аналіз навчальних програм, підручників;
б) емпіричні: анкетування вчителів та учнів; бесіди із словесниками й школярами; аналіз уроків, усних відповідей і письмових робіт учнів; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний), статистична обробка результатів експерименту.
Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося на базі загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів №14, №19 м. Житомира, сіл Федорівки і Романівської Слободи Новоград-Волинського району Житомирської області, №86, школи-інтернату №6, м. Одеси, загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів №1, №12 м. Чернігова, №7 м. Полонного Хмельницької області. Завдання під час експериментального навчання виконували понад 400 учнів 8-11 класів.
Дослідження проводилося у три етапи впродовж 1997 2005 років.
На першому етапі (1997 1998) визначалися об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза дослідження; здійснювався аналіз психолого-педагогічних, літературознавчих і методичних праць з досліджуваної проблеми; вивчалися навчальні програми і підручники, методичні посібники і рекомендації щодо опрацювання драматичних творів, а також взаємозв’язаного вивчення літератур.
На другому етапі (1999 2004) проводився констатувальний зріз, аналізувалися його результати; розроблялася програма експериментального навчання, здійснювався формувальний експеримент та перевірялася ефективність запропонованої методики вивчення зарубіжної і української драматургії у взаємозв’язку.
На третьому етапі (2004 2005) проводилася перевірка методичних висновків, одержаних у процесі експериментального навчання, оцінювалась ефективність пропонованої методичної системи, оформлялися результати роботи.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:
· науково обґрунтовано теоретико-методичні засади вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською;
· уперше розроблено й експериментально перевірено методичну систему вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською та формування в учнів умінь аналізувати ці твори на рівні сюжету, теми, ідеї, образів, художніх особливостей;
· визначено методичні шляхи компаративного аналізу драматичних творів зарубіжної і української літератур;
· подальшого розвитку набула методика порівняльного вивчення творів драматичного та епічного родів літератури на рівні способів сюжетотворення, теми, ідеї, образів.
Практичне значення результатів дослідження полягає у визначенні рівнів сформованості вмінь учнів аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською, критеріїв їх оцінки; створенні методичної системи відповідних завдань і видів робіт; в експериментальній перевірці пропонованої методики. Методична система, яка сприяє свідомому засвоєнню учнями драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською, може бути впроваджена в навчально-виховний процес, використана для вдосконалення програм і підручників.
Вірогідність результатів дослідження та висновків забезпечується вихідними теоретичними і методичними засадами, системним аналізом вітчизняних та зарубіжних літературознавчих, психолого-педагогічних і методичних праць, вивченням і узагальненням передового досвіду вчителів, підтверджується кількісним і якісним аналізом матеріалів і результатів дослідно-експериментальної роботи, використанням статистичних методів обробки здобутих результатів.
Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювались через участь у Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Література та літературознавство: історія та сучасність” (Житомир, 2004); „Творча особистість учителя як передумова інноваційних процесів у початковій школі (Житомир, 2004), „Актуальні проблеми викладання лінгводидактичних і мистецьких дисциплін у закладах освіти” (Житомир, 2005); виступи на науково-методичних семінарах викладачів кафедр філології і лінгводидактики та дидактичної лінгвістики і літературознавства Житомирського державного університету імені Івана Франка, засіданнях методичних об’єднань учителів-словесників загальноосвітніх навчальних закладів; через проведення пробних і залікових уроків студентами Житомирського державного університету імені Івана Франка під час педагогічної практики у загальноосвітніх навчальних закладах міста Житомира і Житомирської області, експериментальних уроків. Наукові результати знайшли відображення у статтях, що надруковані у науково-методичних журналах і збірниках (14 наукових праць: 11 у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 у збірниках науково-практичних конференцій).
Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, сформульована гіпотеза, розкриті наукова новизна, теоретичне і практичне значення здобутих результатів.
У першому розділі розкрито специфіку драматургії як роду літератури для визначення матеріалу порівняння та методичних шляхів взаємозв’язаного вивчення драматичних творів обох літератур з урахуванням здобутків компаративістики; обґрунтовано можливість і доцільність порівняльного вивчення драматичного та епічного родів літератури на рівні сюжету, теми, ідеї, образів. Подано аналіз проблеми міжпредметних зв’язків у педагогічній і психологічній науках. Розглядається також місце досліджуваної проблеми у методиці літератури, аналізуються програми, підручники з огляду на реалізацію міжлітературних зв’язків у шкільній практиці.
У другому розділі обґрунтовано системний підхід до розробки пропонованої методики і представлено організаційно-методичні засади її впровадження, з’ясовано мету і завдання педагогічного експерименту, описано організацію і хід експериментального навчання, проаналізовано і узагальнено результати формувального експерименту.
У додатках подано уривки з творчих робіт, що виконувались учнями під час формувального експерименту, а також таблиця планування вивчення запропонованих творів обох літератур у процесі опрацювання монологічної теми та експериментального навчання.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Під час наукового дослідження проблеми вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язку з українською теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено методику взаємозв’язаного опрацювання зарубіжної і української драматургії у 8-11 класах загальноосвітньої школи.
Її сутність полягає у використанні ефективних методів і прийомів навчання для залучення типологічних відповідностей у процесі вивчення драматургії на уроках літератури різних типів.
Установлено, що запропонована методична система сприяє формуванню вмінь учнів аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською, поглиблює сприймання учнями зарубіжної драматургії, допомагає в читанні та інтерпретації текстів драматичних творів зарубіжної і української літератур, усвідомленню єдності світового художнього процесу і своєрідності кожної національної літератури.
Дослідження проблеми вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською підтверджує, що взаємозв’язане опрацювання драматичних творів зарубіжної і української літератур повинно ґрунтуватись на літературознавчих дослідженнях про специфіку драми як роду літератури, діалектичну єдність світового літературного процесу, положеннях психолого-педагогічної науки про роль міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі, методичних працях про основні аспекти, принципи, методи і прийоми взаємозв’язаного вивчення літератур; ураховувати особливості сприймання художньої літератури учнями 8-11 класів, зокрема драматургії.
Система вивчення творів драматургії зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською ґрунтується на таких загальнодидактичних і методичних принципах: визначення схожості літературних явищ зарубіжної і української драматургії та осмислення їхніх розбіжностей; урахування цілісного, безпосереднього, емоційного сприймання учнями драматичного тексту в процесі навчання, історичного аспекту в процесі компаративного аналізу творів зарубіжної і української драматургії; створення установки на порівняльний аналіз драматичних творів різнонаціональних літератур; єдності форми і змісту в процесі порівняльного аналізу драматургії зарубіжних і українських митців; пріоритету загальнолюдських цінностей у процесі компаративного аналізу творів драматургії.
Результати дослідно-експериментального навчання дають підстави стверджувати, що розроблена методична система вивчення творів зарубіжної драматургії у взаємозв’язках з українською сприяє значному підвищенню рівня сформованості компаративістичних умінь і навичок учнів 8-11 класів, що досягається використанням різних методів і прийомів навчання (наприклад, методи розповіді, лекції вчителя-експериментатора, бесіди репродуктивного і евристичного характеру , творчого читання, самостійної роботи).
Визначено етапи впровадження методичної системи, встановлено, що здобування необхідних знань, формування умінь аналізувати драматичні твори зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською досягаються цілеспрямованою і систематичною роботою на уроках різних типів: урок-бесіда, урок-лекція з елементами бесіди, урок евристичної бесіди, урок-композиція.
Виявлено, що під час вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язках з українською школярі оволодівають уміннями, серед яких основними є: порівнювати драматичні твори зарубіжної і української літератур з метою з’ясування їх проблематики та ідейного спрямування; розглядати зарубіжну драматургію у порівнянні з українською з метою визначення особливостей сюжетотворення; аналізувати образи-персонажі драматичних творів різнонаціональних літератур з метою розкриття їх схожості і відмінності; пояснювати новаторські тенденції в творах зарубіжних і українських драматургів; усвідомлювати зміст літературознавчих понять і оперувати ними.
Ієрархічність пропонованої методичної системи забезпечується поступовим поглибленням знань із зарубіжної драматургії, удосконаленням практичних умінь порівняльного аналізу драматичних творів зарубіжної і української літератур, а також ускладненням видів діяльності учнів, прийомів аналізу драматичних творів зарубіжної і української літератур у взаємозв’язках.
Розроблено планування робочого матеріалу дослідження, обґрунтовано та експериментально підтверджено можливість і доцільність порівняльного вивчення творів драматургії та епосу на рівні сюжету, теми, ідеї, образів, взаємозв’язаного опрацювання декількох творів зарубіжної і української літератур.
Доведено, що аналіз драматичного твору зарубіжної літератури у зіставленні з українським посилює увагу школярів до драматичного тексту, сприяє розвиткові вмінь і навичок виразного читання, залучення школярів до дослідницької роботи з текстами підвищує емоційний і виховний вплив драматичного твору на учнів, розвиває аналітичні здібності школярів, їх уміння узагальнювати, робити висновки. Робота з деталлю в текстах творів драматургії сприяє формуванню умінь перейматися почуттями і переживаннями героїв-персонажів, оцінювати їх учинки, усвідомлювати авторське ставлення до зображених подій тощо.
Результативність дослідно-експериментального навчання підтверджує аналіз письмових робіт аналітичного і творчого характеру, проведених у контрольних і експериментальних класах. Результати проведеного педагогічного експерименту підтвердили слушність висунутої гіпотези і виявили перспективи для подальшого наукового пошуку.
Запропонована в дисертації методична система вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язках українською може бути успішно реалізованою в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми вивчення драматичних творів зарубіжної літератури у взаємозв’язку з українською. Потребують окремого з’ясування розгляд проблеми вивчення творчих контактів зарубіжних і українських драматургів, система роботи над оригіналом і перекладом творів зарубіжних драматургів, оглядових тем, взаємозв’язаного вивчення зарубіжної та української драматургії на факультативних заняттях тощо.