Єгоров Ігор Юрійович. Стан і перспективи розвитку наукового потенціалу України в контексті теорії технологічної динаміки

Краткое описание

Єгоров Ігор Юрійович. Стан і перспективи розвитку наукового потенціалу України в контексті теорії технологічної динаміки : Дис... д-ра наук: 08.02.02 2007

Єгоров І. Ю. Стан і перспективи розвитку наукового потенціалу України в контексті теорії технологічної динаміки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.02 Економіка та управління науково-технічним прогресом. Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. Київ, 2006.
Дисертація присвячена теоретичним і практичним аспектам розвитку наукового потенціалу та визначенню впливу науково-технологічних факторів на соціально-економічний розвиток в контексті теорії технологічної динаміки.
У роботі узагальнено теоретичну базу досліджень із проблем вивчення місця і ролі наукового та інноваційного потенціалів у процесах соціально-економічного розвитку; визначено можливості адаптації існуючих підходів до оцінки впливу науково-технічних факторів на процеси соціально-економічного розвитку; особливу увагу приділено аналізу довгострокових економічних процесів.
Для цього в дисертації визначено особливості розвитку наукового потенціалу у різних регіонах світу, розглянуто можливості застосування цього досвіду в Україні.
У роботі запропоновано методичні підходи та конкретні рекомендації, спрямовані на удосконалення статистичного забезпечення наукової та інноваційної діяльності в Україні, обґрунтовано методичні засади щодо забезпечення співставності даних між показниками наукової діяльності в Україні та інших країнах світу.
На основі аналізу даних про стан та динаміку основних показників науково-технічного потенціалу України визначено сукупність методологічних принципів дослідження поточного стану та перспектив розвитку науково-технологічної сфери, структури і взаємозв’язків між окремими компонентами науково-технічної та інноваційної діяльності, включаючи групування, розробку імітаційних моделей та аналіз структурних змін. Вивчено специфіку діяльності малих та середніх інноваційних підприємств, розроблено відповідні пропозиції щодо подальшого удосконалення практичних підходів до аналізу наукової та інноваційної діяльності в Україні.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає в дослідженні і розробці науково-методичних і практичних положень і рекомендацій щодо формування та розвитку наукового потенціалу в умовах переходу до економіки інноваційного типу з позицій теорії технологічної динаміки.
Забезпечення комплексного, системного дослідження соціально-економічних явищ і процесів, що відбуваються в науково-технічній та інноваційній діяльності в Україні в умовах трансформації національної економіки, має винятково важливе значення для обґрунтування рішень органів державного управління, що відповідають за регулювання і координацію соціально-економічної та науково-технічної політики, а також для безпосередніх суб‘єктів такої діяльності, для роботи науковців, широкого загалу. Цьому буде сприяти розробка запропонованих у роботі нових підходів для аналізу стану та перспектив розвитку наукового потенціалу, інноваційної та науково-технічної діяльності.
За результатами виконаного дисертаційного дослідження були сформульовані наступні основні висновки.
1. У сучасному світі постійно зростає роль науки і інновацій. У роботі узагальнено і обґрунтовано теоретико-методологічні засади оцінки впливу науково-технічної діяльності на соціально-економічний розвиток країн із перехідною економікою з позицій теорії технологічної динаміки в її еволюційному варіанті. Ці теоретико-методологічні засади були адаптовані до потреб забезпечення ефективного управління науково-технічним та інноваційним розвитком в умовах трансформації господарської системи України.
2. Встановлено, що новий етап економічного і соціального розвитку висуває нові вимоги до кількісних та якісних параметрів розвитку наукового потенціалу. Наука виступає найважливішим елементом побудови суспільства, що базується на знаннях, та великою мірою впливає на формування нового типу економічного відтворення, де інтелектуальна компонента відіграє роль визначальної домінанти.
3. Як свідчать проведені дослідження, доцільним є впровадження в практику нових методичних підходів щодо забезпечення порівняння даних про соціально-економічний розвиток на макрорівні, який знаходиться під значним впливом технологічних факторів, у довгостроковій перспективі. Це, зокрема, надає можливість показати ступінь умовності подібних співставлень та обмеження застосування принципу циклічності в економічному аналізі.
4. У роботі показано, що структурні зміни в українській економіці в останні 15 років мали негативний характер завдяки тому, що декларації про необхідність активізації інноваційної та науково-технологічної діяльності не підкріплялися відповідними заходами на державному рівні. Перехід до багатоаспектного вивчення структурних змін у поєднанні із аналізом технологічної динаміки, запропонований автором, дозволяє чіткіше зрозуміти характер загальноекономічних проблем країни і можливості та роль науково-технічної діяльності в їхньому вирішенні.
5. Удосконалено систему статистичних показників у галузі науки та інновацій у відповідності до міжнародних стандартів, зокрема комплексних показників науково-технічного та інноваційного розвитку, що сприятиме підвищенню надійності, достовірності й ефективності управлінських рішень у цій галузі в Україні та прискоренню процесів євроінтеграції. Запропоновано методичні положення щодо створення сателітних рахунків для відображення науково-технологічної діяльності в системі національних рахунків України.
6. Аналізом доведено, що ключовим напрямом подальшого розвитку методології статистики науково-технічної та інноваційної діяльності є підвищення рівня уніфікації, узгодженості і гармонізації базових статистичних класифікацій, що застосовуються для оцінки і аналізу такої діяльності міжнародними організаціями. Для України поряд з питанням подальшого переходу на міжнародні стандарти в цій галузі актуальним є завдання розроблення системи перехідних ключів для зіставлення і перерахунку статистичних даних, що обліковуються за різними класифікаціями та класифікаторами.
7. В Україні продовжують існувати серйозні проблеми із забезпеченням надійної та достовірної інформації щодо діяльності наукових колективів, малих та середніх інноваційно-активних підприємств. Це особливо стосується аналізу результативності такої діяльності. У роботі розроблено методичний апарат, сумісний із підходами, що використовуються у країнах ЄС для обстеження інноваційно-активних компаній.
8. Аналіз свідчить, що в Україні на державному рівні не приділяється достатньо уваги проблемам довгострокового планування та стратегічного управління науково-технологічною сферою. У роботі запропоновано принципи і підходи до побудови відповідних сценаріїв, в яких застосовуються імітаційні моделей, що дозволяє поєднати експертну інформацію із можливостями математичного моделювання та поліпшити статистичну оцінку реальної динаміки різних компонент науково-технологічного потенціалу України.
9. Оцінці результативності наукових досліджень на макрорівні в сучасних умовах бракує ефективності. Запропоновано перейти до системного оцінювання науково-технічної діяльності на основі удосконалення існуючих підходів та приведення їх у відповідність до потреб розвитку суспільства.
10. Дослідження трансформаційних процесів у країнах із перехідною економікою, зокрема у країнах Центральної та Східної Європи та СНД із позицій конвергенції цих економік із економіками країн ЄС надає можливість оцінити роль науки, технології та інновацій у процесах перетворень, зокрема можна зробити висновок про прискорене зростання економіки таких країн, що адекватно не відображається даними короткострокової статистики.
11. Показано, що офіційна статистика міграційних потоків у науково-технічній сфері не відповідає реальності. Розроблено методичні положення щодо аналізу міграційних процесів у цій сфері, що сприятиме отриманню більш об’єктивної картини, зокрема дозволить виявляти рівень „тимчасової” міграції.
12. Отримані у ході дисертаційного дослідження результати не вичерпують всієї проблематики вивчення наукового потенціалу, вони дають відповідь лише на деякі актуальні питання, поставлені у дисертації. Проведене дослідження виявило нові проблеми, що потребують подальших методологічних та методичних розробок.
В цілому можна зауважити, що логіка даної наукової роботи полягає в тому, що дослідження побудовано на розгляді проблем, починаючи від загального, цілого до важливих окремих, часткових об’єктів і явищ у науково-технологічній та інноваційній сферах. Логічним завершенням даного дослідження було обґрунтування теоретичних і практичних підходів до аналізу наукового потенціалу України як найважливішого фактору успішного соціально-економічного розвитку країни.