Громова Злата Володимирівна Психологічні особливості опору змінам особистості у соціальній взаємодії

Краткое описание

Громова Злата Володимирівна, державний експерт експертної групи
підвищення кваліфікації персоналу надавачів публічних послуг
директорату системного розвитку надання публічних послуг
Міністерства цифрової трансформації України, тема дисертації:
«Психологічні особливості опору змінам особистості у соціальній
взаємодії», (053 Психологія). Спеціалізована вчена рада ДФ 26.891.001
в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України,
Міністерство соціальної політики України

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ
ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ
ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ГРОМОВА ЗЛАТА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 159.96:17.036.2
ДИСЕРТАЦІЯ
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОРУ ЗМІНАМ ОСОБИСТОСТІ
У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗАЄМОДІЇ
Спеціальність: 053 - психологія
Подається на здобуття ступеня доктора філософії
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результаті^ і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
і 3. В. Громова
Науковий керівник: Пріб Гліб Анатолійович, д-р мед. наук, професор
Київ-2020

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 24
ВСТУП 25
РОЗДІЛ 1 34
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ОПОРУ ЗМІНАМ 34
1.1. Сутність феномена опору змінам індивіда у соціальній взаємодії .... 34
1.2. Соціально-психологічні маніфестації опору змінам 47
1.3. Чинники опору змінам особистості 64
Висновки до розділу 1 101
РОЗДІЛ 2 104
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ
ОСОБЛИВОСТЕЙ ОПОРУ ОРГАНІЗАЦІЙНИМ ЗМІНАМ 104
2.1. Методичне підґрунтя, організація та проведення емпіричного
дослідження 104
2.2. Результати емпіричного дослідження опору організаційним
змінам особистості 125
2.3. Результати емпіричного дослідження психологічних
особливостей опору організаційним змінам 142
Висновки до розділу 2 159
РОЗДІЛ 3 163
КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ПОДОЛАННЯ ОПОРУ ОРГАНІЗАЦІЙНИМ ЗМІНАМ ОСОБИСТОСТІ 163
3.1. Удосконалення інструментарію діагностики та оцінки опору
організаційним змінам особистості 163
3.2. Розробка та апробація тренінгової програми з подолання опору
організаційним змінам особистості 174
3.3 Оцінка ефективності розробленої комплексної системи
подолання опору змінам особистості 194
Висновки до розділу 3 204
ВИСНОВКИ 207
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 211
ДОДАТКИ 239

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та наукове вирішення завдання щодо розробки комплексної системи подолання ОЗ на основі виявлення психологічних особливостей особистості, що впливають на формування ОЗ у соціальній взаємодії. На підставі теоретичних та емпіричних результатів проведеного дослідження зроблено загальні висновки:
1. На основі аналізу теоретико-методологічної розробленості проблеми визначено, що на організаційному рівні ОЗ має негативний вплив на процес впровадження змін. На рівні особистості опір має негативні й позитивні наслідки на психологічному, соціальному та професійному рівнях. Окремо виділено дезадаптивний й ірраціональний характер ОЗ, а за структурою афективну, когнітивну та поведінкову складові.
2. За аналізом чинників виникнення ОЗ виявлено їх економічний, організаційний, культурний і психосоціальний характер. За допомогою аналізу психодинамічних моделей процесу перебігу змін особистістю, їх чинників-медіаторів і варіативності станів особи у процесі змін зазначено наявність невиявлених індивідуальних психологічних особливостей, що впливають на явище ОЗ. Відокремлено психологічні особливості, що впливають на виникнення ОЗ, а саме: копінг-стратегії, психодинамічні якості особистості, тривожність, психологічні захисні механізми, ригідність. За рівнем прояву виділено явний і прихований типи прояву ОЗ, за рівнем динаміки - пасивний та активний, за кількістю залучених осіб - індивідуальний та груповий, за вектором впливу - індивідуально спрямований та спрямований назовні. Встановлено, що тип прояву ОЗ не є винятково віднесеним до певної причини його виникнення та не є джерелом встановлення причин його виникнення. Виявлена варіативність типів прояву ОЗ дає розуміння адаптивних тенденцій особистості у ситуації змін. Запропоновано авторське визначення поняття ОЗ - це психоемоційний стан особистості, який на поведінковому рівні проявляється діями спротиву, спрямованими на зупинення, сповільнення або послаблення змін, які сприймаються як загроза.
3. Аналіз зв’язків організаційних параметрів та рівнів ОЗ виявив, що тип працевлаштування взаємопов’язаний із рівнем компонента ОЗ «когнітивна ригідність». Не виявлено зв’язків між показниками «значущість роботи», «значущість змін на роботі» та рівнями компонентів ОЗ, що свідчить про універсальність психологічного виміру проблеми ОЗ та її незалежність від суб’єктивної оцінки індивідом значущості власної роботи та організаційних змін.
4. Визначено взаємозв’язок між ОЗ особистості й психологічними
особливостями у досліджених вікових категоріях. Значущі кореляційні зв’язки компонентів ОЗ встановлено з наступними психологічними особливостями: «витіснення», «заміщення», «раціоналізація»,
«симптомокомплекс ригідності», «актуальна ригідність», «сенситивна ригідність», «преморбідна ригідність», «ситуативна тривожність», «особистісна тривожність», «екстраверсія», «нейротизм», «пошук соціальної підтримки». Встановлено, що рівень ОЗ не залежить від вікової категорії, але структура ОЗ є відмінною у ДГ1 та ДГ2. При цьому зв’язки з «симптомокомплексом ригідності» та «екстраверсією» встановлено тільки для ДГ1, а зв’язок з «пошуком соціальної підтримки» тільки для ДГ2, всі інші взаємозв’язки компонентів ОЗ та психологічних особливостей є спільними для обох груп (ДГ1 та ДГ2). Встановлено, що кореляційні зв’язки між компонентами ОЗ та психологічними особливостями є сильнішими у ДГ2. Встановлено, що «прагнення до рутини» - це єдиний компонент ОЗ, за яким ДГ1 та ДГ2 не є гомогенними. Виявлено, що максимально опір змінам у досліджуваних ДГ1 та ДГ2 проявлявся за компонентами «прагнення до рутини» та «короткостроковий фокус». Мінімальний опір змінам у ДГ1 виявлено за компонентами «емоційна реакція» та «когнітивна ригідність». У ДГ2 відповідно за компонентом «емоційна реакція». При цьому більшість досліджуваних в обох групах має середній рівень опору за всіма компонентами.
5. За результатами емпіричного дослідження відокремлено психологічні предиктори ОЗ, де найбільший вплив мають «актуальна ригідність», «симптомокомплекс ригідності», «сенситивна ригідність», «екстраверсія» (79,5 % дисперсії моделі), «преморбідна ригідність», «витіснення» та «заміщення» (20,5 % дисперсії моделі).
6. За результатами дискримінантного аналізу доведено вплив психологічних чинників на рівень ОЗ особистості, до яких належать поєднання механізмів психологічного захисту (витіснення, заміщення, раціоналізація), з ригідністю (симптомокомплекс ригідності, актуальна ригідність, сенситивна ригідність, преморбідна ригідність), з тривожністю (ситуативна, особистісна), психодинамічні якості особистості (нейротизм, екстраверсія), копінг-стратегією «пошук соціальної підтримки». Розроблено прогностичну формулу рівня ОЗ особистості. Ця модель пояснює 70,6 % розподілу рівнів. Результати вищевказаного аналізу свідчать про високу чутливість розробленої формули прогнозу ОЗ і можливість її практичного застосування у психологічних дослідженнях.
7. За результатами емпіричного дослідження обґрунтовано, розроблено та апробовано трикомпонентну комплексну систему подолання ОЗ особистості. Ця система складається з: 1) діагностичного оцінювання рівня опору за авторською апробованою «Шкалою скринінгової оцінки ОЗ»; 2) тренінгу «Подолання опору змінам особистості» (8 блоків); 3) оцінювання ефективності подолання ОЗ. Запропонована та апробована авторська «Шкала скринінгової оцінки опору змінам» порівняно з валідизованою «шкала опору змінам Ш. Орега» є інструментом, який дає можливість визначити та встановити глибину ОЗ особистості. Розроблений та апробований авторський тренінг «Подолання опору
змінам особистості» дає змогу здійснити вплив на «мішені» - компоненти ОЗ та психологічні особливості, які є чинниками виникнення ОЗ особистості. За результатами оцінювання ефективності впровадженої системи виявлена її цілісна ефективність, щодо діагностики, подолання та оцінки ОЗ особистості. Запропоновані напрями практичного використання системи у межах тренінгу дають змогу розширити знання про явище ОЗ, формування умінь, навичок і способів впливу на зниження рівню опору зміни особистості. Перспективи подальших досліджень. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективними є лонгітюдне вивчення гендерних особливостей ОЗ та інших вікових категорій, дослідження випадків повторного та довготривалого ОЗ. Потребують вивчення механізми виникнення ОЗ персоналу за різних управлінських моделей та організацій з колективами різного середнього віку працівників, кроскультурний вимір встановлених взаємозв’язків ОЗ та психологічних особливостей