Губенко Інна Яківна. Формування імунної відповіді під впливом антиферментних сироваток та регуляторних пептидних комплексів

Краткое описание

Губенко Інна Яківна. Формування імунної відповіді під впливом антиферментних сироваток та регуляторних пептидних комплексів: дис... канд. мед. наук: 14.03.08 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2004

Губенко І. Я. Формування імунної відповіді під впливом антиферментних сироваток та регуляторних пептидних комплексів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 - імунологія та алергологія. Національний медичний університет імені академіка О.О. Богомольця, Київ, 2004.
Досліджені антиферментні сироватки (антипротеїназна, антицитохромоксидазна, антидезоксирибонуклеазна) мають імуносупресивну активність різного ступеня вираженості в ало- та гетерологічних системах та здатні впливати на спектр пептидів, екстрагованих з центральних органів імуногенезу - тимуса, селезінки, лімфовузлів.
Найбільш виражену імуносупресивну дію в умовах імунної відповіді на ало- та гетероантигени виявляють антипротеїназні сироватки за рахунок цитотоксичного ефекту та, можливо, за рахунок ураження ферментативних механізмів антигенної презентації. Антиферментна активність досліджених сироваток залежить від дози, що вводиться. Максимальна тривалість імуносупресії при 3-разовому введенні препаратів сягає 7-12 днів.
Введення антиферментних сироваток зумовлює розвиток змін у спектрі регуляторних пептидів, отриманих за допомогою кислотної екстракції зтимуса, селезінки та лімфовузлів. За умов імунодефіциту, викликаного введенням цих сироваток, застосування пептидних екстрактів, отриманих з органів здорових тварин, відновлювало склад пептидів, виділених з тканин експериментальних тварин, причому найбільш помітною була здатність відновлювати спектр пептидів, екстрагованих з тканини-джерела отримання екзогенного пептидного екстракту.
Отримані дані можуть бути використані для моделювання експериментальних імунодефіцитних станів та розробки методів імунокорекції за допомогою пептидних речовин.

Застосування антиферментних сироваток впливає на формування імунної відповіді. Досліджені сироватки (антипротеїназна, антицитохромоксидазна, антидезоксирибонуклеазна) мають імуносупресивну активність різного ступеня вираженості в ало- та гетерологічних системах. Вони також здатні впливати на спектр пептидів, екстрагованих з центральних органів імуногенезу - тимуса, селезінки та лімфовузлів.
Антиферментні сироватки можуть бути використані за експериментальних умов для спрямованого моделювання імунодефіцитних станів.
Найбільш виразну імуносупресивну дію в умовах імунної відповіді на ало- та гетероантигени виявляють антипротеїназні сироватки за рахунок цитотоксичного ефекту та, можливо, за рахунок ураження ферментативних механізмів антигенної презентації.
Антицитохромоксидазна сироватка має виражену здатність інгібувати переважно-гуморальну ланку імунної відповіді, знижуючи антитілоутворення, але меншою мірою пригнічує активність Т-клітин.
Антиферментна активність досліджених сироваток залежить від дози, що вводиться. Максимальна тривалість імуносупресії при триразовому введенні препаратів сягає 7-12 днів.
У механізмах імуносупресії поряд з пригніченням метаболізму клітин антиферментними сироватками важливу роль відіграють низькомолекулярні пептидні фактори лімфовузлів, які інгібують активність тимуса.
Пептиди, що виділені з лімфовузлів, виявляють імуносупресивну активність, пригнічуючи Т-ланку імунної відповіді. При формуванні розвитку імунної відповіді супресивна активність вказаних пептидів знижується. Дія цих пептидів є дозозалежною: у високих дозах вони діють імуносупресивно, у низьких - як імуностимулятори.
Введення антиферментних сироваток зумовлює зміни в спектрі регуляторних пептидів, що екстраговані з тимуса, селезінки та лімфовузлів: антицитохромоксидазна сироватка викликала найбільш виразні зміни в тимусі та селезінці, антипротеїназна - в лімфовузлах, анти-ДНКазна - не викликала виразних порушень.
За умов імунодефіциту, викликаного введенням антиферментних сироваток, екстраговані пептидні екстракти відновлювали склад пептидів, виділених з тканин експериментальних тварин, причому найбільш помітною була здатність відновлювати спектр пептидів, екстрагованих з тканини-джерела отримання екзогенного пептидного комплексу, тобто тималін відновлював в найбільшому ступені склад пептидів тимуса, екзогенні пептиди селезінки відновлювали спектр пептидів селезінки, що свідчить про певну органоспецифічність їх дії.
Досліджені пептидні екстракти відновлювали імунну відповідь на ало- та гетероантигени, що була пригнічена введенням антиферментних сироваток. При імунодефіциті, викликаному введенням анти-ЦХО-сироватки, найвиразнішу відновлювальну дію виявив тималін, при введенні антипротеїназної сироватки - пептиди лімфовузлів, а при введенні анти- ДНКазної сироватки - пептиди селезінки.
У складі пептидів, екстрагованих з тимуса, селезінки та лімфовузлів, містяться фракції, які здатні безпосередньо взаємодіяти з антиферментними сироватками, при цьому пептидні комплекси містять як загальні для всіх них фракції, так і специфічні для коленого органу.