Губенко Василь Іванович. Механізм зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу: лібералізація і протекціонізм

Краткое описание

Губенко Василь Іванович. Механізм зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу: лібералізація і протекціонізм: дис... д-ра екон. наук: 08.07.02 / Миколаївський держ. аграрний ун-т. - Миколаїв, 2004

Губенко В.І. Механізм зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу: лібералізація і протекціонізм. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2004.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методологічних, методичних засад формування ефективного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності відтворювального типу, опрацюванню методів застосування лібералізації і протекціонізму при регулюванні експортно-імпортних операцій. Сформульовано категоріально-понятійний апарат системи зовнішньоекономічної діяльності, механізму зовнішньоекономічної діяльності, лібералізації, протекціонізму, економічної безпеки, принципів зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтовано залежність між змінами внутрішніх цін, курсами національної валюти і експортом товарів, напрями розширеного відтворення експорту та імпорту товарів на засадах функціонування механізму ГАТТ/СОТ, методику переведення нетарифних бар’єрів у тарифні еквіваленти, способи і методи синхронізації в процесах відкриття ринків країн Європейського Союзу та України, важелі коригування лібералізації і протекціонізму механізму зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості.
Досліджено вплив лібералізації і протекціонізму на ціноутворення зовнішнього ринку, запропоновані системи показників-вимірників лібералізації і протекціонізму, залежності між девальвацією національної валюти, внутрішніми цінами та експортом товарів. Крім того, висвітлено взаємозалежність і взаємозв’язок між економічною безпекою, лібералізацією і протекціонізмом.
Розроблено методичні рекомендації щодо трансформації рівнів і видів митних ставок, зрівноваженого режиму лібералізації і протекціонізму; формування механізму взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків; визначення раціонального співвідношення дефіцитної і надлишкової кон’юнктури.
Здійснена комплексна оцінка впливу кількісних та якісних чинників ГАТТ/СОТ на стан зовнішньоекономічної діяльності України, розміри ставок мита, що відповідають інтересам експортерів й імпортерів.

1. Доведено, що відставання розвитку зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу України від аналогічного сектора економіки розвинутих країн світу є результатом недооцінки значення факторів лібералізації і протекціонізму щодо спрямованості реформування експортно-імпортних операцій.
Здійснено всебічний аналіз протиборства дискусійних наукових думок з питань лібералізації та протекціонізму і викристалізувано в результаті досліджень найбільш перспективні методичні підходи стосовно вирішення проблеми, пов’язаної з рівнем відкритості внутрішнього і опануванням зовнішнього ринку. При позитивних тенденціях необхідно забезпечити ліберальний простір, при негативних обмежувати її дію. Завдання протекціонізму охорона внутрішнього ринку від експансії економічно розвинутих країн. Проте було б помилкою розвивати в Україні процеси лібералізації і протекціонізму беззастережно. Вони мають бути адекватними до пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності, що характеризують різні варіанти як у часі, так і в просторі. Це є наріжним каменем, новим змістом у фундаменті механізму зовнішньоекономічної діяльності.
2. Встановлено, що надто важливою є роль індентифікації категоріально-понятійного апарату зовнішньоекономічної діяльності у світлі лібералізації і протекціонізму. Усвідомлення особливостей економічних категорій в їх єдності та невичерпному розмаїтті є першочерговим завданням науки, що має основоположний характер для розвитку зовнішньоекономічної діяльності за світовими стандартами.
3. Показано, що сучасна зовнішньоекономічна діяльність порівняно з минулими роками це якісно нова проблема з відомих, але ще не досліджених і не вирішених на методичному рівні питань сучасності, якими є лібералізація і протекціонізм. У практичному аспекті для дослідження механізму зовнішньоекономічної діяльності рекомендовано здійснити пошук вимірів лібералізації і протекціонізму в часі й просторі. Показники вимірів це головна складова механізму зовнішньоекономічної діяльності. Запропоновано використовувати такі показники для виміру лібералізації і протекціонізму: валовий внутрішній продукт; сукупна пропозиція і сукупний попит; сукупні витрати вітчизняного виробництва на імпортну продукцію; ступінь включення країни в зовнішньоекономічні зв’язки; відкритість економіки або внутрішнього ринку; експортні можливості або частка продукції, яка може бути продана країною на світовому ринку без заподіяння шкоди власній економіці; виграш від торгових відносин; національні втрати від тарифів; гармонізація лібералізації і протекціонізму; єдність митної території, мита та митні збори.
4. Встановлено, що важливим індикатором зовнішньоекономічної діяльності є її збалансованість та підтримка відповідної стійкості за допомогою такого методичного ключа, як урівноваженість складових лібералізації і протекціонізму. Доведено необхідність розширювати виробництво вітчизняних товарів, а не стимулювати їх ввезення з-за кордону, для чого здійснити заходи протекціонізму через уточнення ставок ввізного мита, у першу чергу молодих галузей; не застосовувати беззастережне посилення протекціонізму щодо імпорту товарів, оскільки це призводить до автоматичного обмеження експорту. Доведена доцільність при формуванні механізму зовнішньоекономічної діяльності передбачення умов перевищення експорту над імпортом в 2,1 рази, що відповідає інтересам внутрішнього і зовнішнього ринків.
5. Доведено, що нерозв’язані проблеми у зовнішньоекономічній діяльності сільського господарства мають вирішуватись через визначення граничних рівнів лібералізації та протекціонізму і доцільність їх дотримання в потрібних співвідношеннях. Беззастережна лібералізація експортно-імпортних операцій призводить до нищівного руйнування внутрішнього ринку. Без гарантованого протекціонізму здійснити необхідний захист вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників неможливо. При визначенні значень нижчих меж захисту слід виходити з відтворювальних функцій виробничого потенціалу та обсягів імпорту товарів в Україну.
6. Визначено, що важливою складовою механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості є маніпулювання важелями лібералізації і протекціонізму. Для виправлення небажаної ситуації запропоновано на певний період збереження інституту індикативних цін і уникнення невиправданого перевищення рівня імпортних цін, порівняно з експортними. При наближенні імпортних цін до рівня світових перевагу слід надавати лібералізації. Механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності необхідно визначати як політику маніпулювання важелями лібералізації і протекціонізму.
7. Досліджено і встановлено, що серед проблем формування зовнішнього ринку питання конкурентоспроможності зовнішньоекономічної діяльності є одним з найголовніших. Її вирішення пов’язане з механізмом мінливих співвідношень експорту й імпорту, регулюванням складних і суперечливих процесів лібералізації та протекціонізму. Доведено, що Україні та її АПК в сучасних умовах доцільно мати мінімум показників оцінки конкурентоспроможності: обсяг валового внутрішнього продукту, співвідношення середніх індексів цін на експортні й імпортні товари та послуги. Доведено, що саме у співвідношенні середніх індексів цін на експортні й імпортні товари акумулюється процес можливого посилення конкурентоспроможності, що дає підстави для методичних основ визначення факторів, які сприяють порівняльним перевагам на зовнішньому ринку. Доведено, що важливим показником конкурентоспроможності має бути дефіцитна та надлишкова кон’юнктура. Недолік відомих методичних уявлень про конкурентоспроможні позиції полягає в тому, що в них розглядається не співвідношення між дефіцитною та надлишковою кон’юнктурою, а співвідношення потоків обсягів експорту й імпорту. Щоб запобігти руйнуванню внутрішнього ринку України, запропоновано механізм трансформації зміни рівня і виду митних ставок, тобто застосування комбінованого мита замість адвалерного та специфічного, що є особливо актуальним в даний час в умовах зниження цін на продовольчі товари на світовому ринку. Методика визначення комбінованого мита не була обґрунтована і внутрішній ринок був позбавлений важливого важеля захисту. Застосування комбінованого мита є особливо актуальним сьогодні, коли на світовому ринку спостерігається зниження цін на продовольчі товари.
8. Показано, що специфічні заходи захисту внутрішнього ринку є у кожній країні. З цією метою прийнято ряд Законів України, які є фундаментальною законодавчою базою. Але загальною ознакою таких нормативно-законодавчих актів є те, що їх втілюють у життя тоді, коли шкода заподіяна.
9. З’ясовано, що в АПК не застосовується трансформація діючого механізму зовнішньоекономічної діяльності на засадах лібералізації і протекціонізму шляхом визначення верхньої межі вивізного мита для вітчизняного товаровиробника по нижчому рівню ввізного мита імпортера, виходячи із фіксованої світової ціни на сировину. Такі вимоги не були враховані при формуванні проекту Закону України ”Про вивізне (експортне) мито”, а тому виникли розбіжності в оцінках доцільності експорту товарів з України, що стало згубним для експорту товарів АПК. Методична системність та послідовність не стали основою при формуванні нормативно-митної політики, що поглибило протиріччя між інтересами імпортерів, з одного боку, і експортерів з іншого боку.
10. Вияснено, що інтеграція України до Європейського Союзу є складним і дискусійним питанням. Характерною особливістю курсу забезпечення входження України у Європейський економічний простір є те, що він пов’язаний з реалізацією політики широкопланової лібералізації, обмеженням впливу Уряду України від втручання в зовнішньоекономічну сферу, що є проявом дискримінації щодо інтересів України.
Доведено, що рівень відкритості ринків повинен визначатись рівнозначністю рівнів національного доходу на душу населення та ідентичністю кривих попиту у країнах-партнерах; близькістю показників цін-факторів і витрат виробництва диференційованих продуктів; рівнозначністю величин тарифних і нетарифних бар’єрів; порівняно однаковим ступенем диференціації конкуруючих товарів і номінальним розміром транспортних витрат.
11. Визначено, що за існуючих зовнішньоекономічних зв’язків одним із позитивно діючих напрямів активізації експортно-імпортних операцій АПК є наукове з’ясування суті організаційних чинників ГАТТ/СОТ та методології окреслення їхніх конкретних значень з огляду лібералізації та протекціонізму.
12. Виявлено, що досвід функціонування механізму ГАТТ/СОТ у країнах з розвинутою економікою є вирішальним чинником щодо їх інтеграційної політики. Українські суб’єкти не мають належного досвіду побудови механізму зовнішньоекономічної діяльності на зразок країн з розвинутою економікою. Запропонована методика вартісної оцінки результативності лібералізації та її показники, встановлено можливості і напрями застосування механізму ГАТТ/СОТ у вітчизняній практиці.
13. Установлено, що вирішальне значення для розвитку збалансованого експортно-імпортного потенціалу АПК має удосконалення методичних засад реалізації лібералізації і протекціонізму в плані вимог ГАТТ/СОТ. Ключового значення при цьому набуває переведення нетарифних бар’єрів у тарифні еквіваленти. Запропонована методика переведення нетарифних бар’єрів у тарифні еквіваленти на взаємозв’язаних засадах і з’ясована ситуація щодо зміни ринків імпортних цін. В іншому випадку можливий варіант, коли лібералізація загальмує інтеграцію у світовий економічний простір і зруйнує ефективні взаємозв’язки між країнами.
14. З’ясовано, що потребує вирішення проблема визначення надбань і втрат у зовнішньоекономічній діяльності у світлі лібералізації та протекціонізму. Заходи лібералізації і протекціонізму необхідно враховувати не лише в одній, а й у іншій країні. На цих засадах слід оцінювати і порівнювати значення надбань і втрат, що буде сприяти з’ясуванню взаємовпливу внутрішнього і зовнішнього ринків та передбачати різні варіанти розвитку світового ринку. Щодо показників, то ними повинні стати запропоновані коефіцієнт відносної лібералізації і коефіцієнт надбань. Запропонована оцінка результатів застосування лібералізації і протекціонізму на засадах показників надбань та втрат сприятиме узгодженості пропозиції і попиту на товари АПК.
15. З’ясовано, що, з огляду на застосування лібералізації і протекціонізму, побудова валютної системи ще не завершена. Відсутні показники, за допомогою яких можна виміряти взаємозв’язок між зміною курсів валют і розвитком експорту товарів. Встановлено, що оцінка розвитку експорту товарів може бути проведена лише з урахуванням трансформації валютних курсів. Проведений аналіз процесів у ланці «девальвація національної валюти прискорення експорту товарів» дає підстави стверджувати, що дохід від експорту товарів зростає лише тоді, коли ціни на внутрішньому ринку змінюються повільнішими темпами, ніж офіційний курс української гривні щодо твердої валюти, що є науковим проривом на шляху розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
16. Проведено аналіз наукових досліджень проблем пріоритетів в економіці, розкриті основні блоки питань, які складають базу механізму зовнішньоекономічної діяльності. Встановлено, що формування власної зовнішньоекономічної політики вимагає створення пріоритетів у системі лібералізації і протекціонізму, а не окремого їх застосування, що призводить до викривлення економічної сутності самих пріоритетів як таких.
17. У зовнішньоекономічній діяльності не розв’язаною як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями залишається проблема співвідношення в так званому трикутнику „лібералізація, протекціонізм, економічна безпека” та з’ясування процесу, як впливають лібералізація і протекціонізм на ціноутворення зовнішнього ринку, що має важливе значення для динамічного розвитку зовнішньоекономічної діяльності. У результаті проведеного дослідження виявлена залежність між часткою нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію, у загальній кількості нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на протекціонізм зовнішньоекономічної діяльності та рівнями експортних й імпортних цін, що виступає як методичний ключ до оцінки впливу названих нормативних позицій на характер взаємозв’язку та механізму ціноутворення щодо зовнішнього ринку АПК. Встановлено, що під впливом скорочення частки нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на лібералізацію, у загальній кількості нормативних позицій у законодавчих актах, спрямованих на протекціонізм у зовнішньоекономічній діяльності з 29 до 14%, нижча межа експортних цін скорочується відносно верхньої межі на 56%, а нижча межа імпортних цін зростає відносно верхньої на 1015%, що має наукове і практичне значення у формуванні зовнішньоекономічної політики та методики регулювання конкурентоспроможності товарів на зовнішньому ринку. Доведено, що із збільшенням кількості заходів протекціонізму, порівняно із заходами лібералізації, у нормативних актах на 1 проценто-пункт (на кожних 100) річна вартість зовнішньоторговельного обороту скорочується в середньому на 0,29 млрд дол. США, що слід враховувати при розбудові механізму зовнішньоекономічної діяльності АПК.