Гунько Петро Миколайович. Методика навчання студентів застосовувати силові навантаження в процесі фізичного виховання

Краткое описание

Гунько Петро Миколайович. Методика навчання студентів застосовувати силові навантаження в процесі фізичного виховання : Дис... канд. наук: 13.00.02 2008

Гунько П. М. Методика навчання студентів застосовувати силові навантаження в процесі фізичного виховання. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я), Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2008.
Дисертація присвячена обґрунтуванню та розробці методики формування у студентів умінь і навичок фізичного самовдосконалення з використанням силових навантажень. Планування компонентів силового навантаження відбувалось із комплексним урахуванням мотиваційних прагнень та фізичних можливостей організму студентів. Запропонований алгоритм річного циклу занять фізичними вправами силової спрямованості, що узгоджувався з графіком навчальних занять ВНЗ, забезпечував оптимальну динаміку силових навантажень залежно від періодів навчального року: семестрів, екзаменаційних сесій, практик, зимових і літніх канікул. Такий алгоритм дозволяє досягти відповідності між факторами педагогічного впливу та відновлювальними заходами, раціонально використовувати різноманітні засоби та методи розвитку сили. Це дає можливість систематично та поступово збільшувати навантаження в процесі проведення навчальних занять. Підвищенню ефективності проведення навчальних занять із використанням фізичних вправ силової спрямованості сприяють створені педагогічні умови вдосконалення силових здібностей студентів.

Встановлено, що останнім часом усе більше фахівців висловлюють думку про те, що традиційна вітчизняна система фізичного виховання має низку суттєвих недоліків, які знижують її ефективність. Це зумовлено недостатнім впровадженням у навчальний процес педагогічних принципів: диференціації, індивідуалізації, демократизації та гуманізації навчального процесу. Виявлено, що, незважаючи на велику кількість досліджень різних проблем фізичного виховання, поза увагою фахівців залишилися особливості побудови навчального процесу студентів, які виявили бажання займатися фізичними вправами силової спрямованості з комплексним урахуванням їхніх мотиваційних уподобань, статі, типу тілобудови, рівня фізичної підготовленості та соматичного здоров’я. Аналіз літературних джерел, вивчення досвіду практики фізичного виховання студентів, педагогічних спостережень дозволяють стверджувати, що силові навантаження стають дедалі популярними в системі фізичного виховання молоді. Проте особливості проведення таких занять вимагають вдосконалення методики навчання студентів застосовувати силові навантаження відповідно до їхніх фізичних можливостей та мотиваційних прагнень.
Визначено, що в силу різних причин рівень фізичної підготовленості більшості студентської молоді (юнаки 84%, дівчата 93%) в цілому характеризується як „низький”, „нижче середнього” та „середній”. Виявлено, що індекс соматичного здоров’я студентів знаходиться переважно в межах від „низького” до „середнього” (юнаки 94%, дівчата 100%). Такий функціональний стан студентської молоді розцінюється як критичний.
З’ясовано, що значна частина студентської молоді, незалежно від статі, рівня фізичної підготовленості та здоров’я, мотиваційно бажає займатися силовими вправами. Особливий інтерес до цього виду рухової діяльності спостерігається у юнаків (60%) та дівчат (50%) із рівнем фізичної підготовленості „нижче середнього” та „низьким”. Більшість респондентів від таких занять очікує покращення форм та зменшення маси тіла, а також зміцнення здоров’я. Однак значущість першого мотиву збільшується відповідно до зниження рівня фізичної підготовленості, а другого, навпаки, зменшується. Встановлено, що не менш важливим мотивом щодо занять фізичним вихованням для юнаків (38%) та дівчат (42%) із рівнем фізичної підготовленості „нижче середнього” та „низьким” є отримання заліку з цього предмета. Між тим, серед вагомих чинників, які перешкоджають формуванню в студентів позитивної мотивації щодо занять фізичним вихованням, є неможливість вільного вибору виду рухової діяльності та відсутність часу для занять.
Для успішності навчання з використанням силових навантажень розроблено алгоритм річного циклу занять силової спрямованості з урахуванням особливостей графіка навчальних занять ВНЗ. Це дозволило забезпечити використання оптимальної динаміки збільшення силових навантажень відповідно до періодів навчального року: семестрів, екзаменаційних сесій, навчальних практик, зимових і літніх канікул.
З’ясовано, що ефективність методики навчання студентів застосовувати вправи силової спрямованості значно підвищиться, якщо будуть враховуватися фізичні можливості організму студентів та мотиваційна мета занять силовими вправами (схуднути, збільшити м’язові об’єми, підвищити результативність в обраному виді спорту тощо). Відповідно до означених компонентів запропоновано планування навантажень і методику проведення занять за такими показниками: вид і характер силових вправ, об’єм та інтенсивність навантаження, кількість повторень і величина обтяження, частота тренувальних занять і тривалість силової роботи, інтервали відпочинку, кількість і черговість виконання силових вправ тощо.
Аналіз ефективності впровадження розробленої нами методики в навчальний процес студентів свідчить про покращення фізичного стану досліджуваних. У студентів експериментальних груп статистично достовірно (p < 0,05-0,001) збільшились показники рухових випробувань: підтягування на перекладині; згинання і розгинання рук в упорі, лежачи на підлозі; піднімання в сід за 1 хв.; стрибок у довжину з місця; біг на 100 м та човниковий біг 4 Ч 9 м. У такому тестуванні, як нахил тулуба вперед з положення сидячи, відбулося статистично недостовірне покращення результату (p > 0,05). Застосування різноспрямованих засобів і методів силової підготовки призвело до позитивних змін (p < 0,05-0,001) показників індексів, які характеризують особливості будови тіла студентів експериментальних груп. Характерно, що у студентів контрольних груп статистично достовірне покращення відбулося тільки в бігу на 100 м та човниковому бігу 4 Ч 9 м (p < 0,05-0,001). Встановлено, що за період проведення експерименту значно покращився рівень соматичного здоров’я юнаків і дівчат експериментальних груп (p < 0,01) на фоні статистично недостовірних (p > 0,05) змін у студентів і студенток контрольних груп.
Дисертаційними дослідженнями підтверджено, що для успішного вдосконалення силових здібностей студентів у процесі фізичного виховання необхідно дотримуватися наступних педагогічних умов: систематичного та поступового збільшення навантаження у процесі силової підготовки, вибір оптимальних тренувальних засобів і методів розвитку силових якостей з урахуванням індивідуальних психофізіологічних особливостей організму студентів та поставленої мотиваційної мети, забезпечення необхідним технічним устаткуванням і спортивним знаряддям, активізація самостійної роботи студентів та врахування сенситивного періоду розвитку силових якостей.
Результати проведених досліджень показали ефективність розробленої нами методики навчання студентів застосовувати силові навантаження у процесі фізичного виховання. Створення педагогічних умов удосконалення силових здібностей юнаків та дівчат сприяло ефективному проведенню занять із використанням фізичних вправ силової спрямованості. Побудований алгоритм річного циклу занять силової спрямованості дозволяє оптимізувати подолання труднощів навчання, більш широко диференціювати тренувальне навантаження, методи та принципи розвитку силових якостей. Такі заняття позитивно впливають на організм студентської молоді, покращують їхні морфофункціональні показники, підвищують рівень розвитку рухових якостей та зміцнюють здоров’я. Надання студентам можливості вільного вибору виду рухової діяльності, урахування їхніх мотивів, потреб, інтересів та життєвих планів змінює на краще ставлення студентської молоді до фізичного виховання і власного здоров’я, внаслідок чого активізується її фізкультурно-оздоровча діяльність.

Перспективами для подальших досліджень може бути визначення технологій удосконалення системи фізичного виховання студентів з різних видів фізкультурно-оздоровчої діяльності на підґрунті особистісно-орієнтованого підходу.