ХАЛЕД А М АБУГАЗЛЕ. Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, не асоційована з Helicobacter pylori: клініка, діагностика, лікування

Краткое описание

ХАЛЕД А М АБУГАЗЛЕ. Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, не асоційована з Helicobacter pylori: клініка, діагностика, лікування. : Дис... канд. наук: 14.01.02 2007

Халед А.М. Абугазле. Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, не асоційована з Helicobacter pylori: клініка, діагностика, лікування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.02 внутрішні хвороби. Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2007.
Дисертація присвячена підвищенню клінічної ефективності лікування хворих на Нр-негативну пептичну виразку (НПЗП-індуковані виразки гастродуоденальної зони, як найбільш частий варіант) оригінальним методом, що полягає в поєднаному використанні інгібітору протонної помпи і препарату колоїдного субцитрату вісмуту. Виявлена профілактична ефективність монотерапії препаратом колоїдного субцитрату вісмуту для попередження медикаментозних виразок при тривалому застосуванні НПЗП незалежно від селективності інгібіторів ЦОГ-2, яка не поступається за ефективністю інгібітору протонної помпи.

У дисертаційній роботі обгрунтовано науковий підхід до підвищення ефективності лікування Нр-негативних виразок (НПЗП-індукованих виразок, що найбільш часто зустрічаються в структурі причин) шляхом створення та впровадження розробленого способу профілактики і комбінованої терапії, що володіє протективними властивостями і сприяє більш швидкому загоєнню виразок та ерозій.
1. У структурі Нр-негативних виразок, в Кримському регіоні, найбільша частота припадає на НПЗП - індуковані виразки (81,4 %).
2. Достовірним чинником ризику при НПЗП-індукованих виразках є наявність виразок у найближчих родичів за відсутності власного виразкового анамнезу (59,8 % проти 6,1 %, р < 0,05); а також поєднання двох і більше факторів ризику і не залежить від вибору НПЗП (72,4 % проти 24,5 %, р<0,05).
3. При Нр-негативній пептичній виразці і поєднаній виразці (Нр-позитивна виразка та інший етіологічний чинник) існують відмінності в морфологічних критеріях стану слизової оболонки шлунка: при другому варіанті переважали виражені ознаки запалення, атрофії і кишкової метаплазії (інфільтрація власної пластинки СОШ нейтрофілами у 100% хворих, наявність крипт-абсцесів у 87,5 %, велика кількість лімфоїдних фолікулів з активними гермінативними центрами у 100 % хворих, атрофія шлункового епітелію у 62,5 % обстежених); при першому мінімальні ознаки неспецифічного запалення.
4. Ефективність терапії інгібітором протонної помпи нижче у хворих, не інфікованих Hp та з локалізацією НПВП-індукованого ураження в шлунку.
5. Комбінована терапія (колоїдний субцитрат вісмуту та інгібітор протонної помпи) має вищу ефективність (рубцювання виразок та ерозій через 2 тижні у 100 % пацієнтів) у порівнянні з групами монотерапії колоїдним субцитратом вісмуту (рубцювання виразок та ерозій через 2 тижні у 32,3% пацієнтів, р<0,05) та інгібітором протонної помпи (рубцювання виразок і ерозій через 2 тижні у 76,2 % пацієнтів, р>0,05). Причому, при шлунковій локалізації ураження ефективна монотерапія колоїдним субцитратом вісмуту, а при поєднаному ураженні слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки - комбінована терапія колоїдним субцитратом вісмуту з ІПП.
6. Профілактика Нр-негативних виразок на фоні прийому ульцерогенних препаратів колоїдним субцитратом вісмуту так само ефективна, як і інгібітором протонної помпи (86,5 % пацієнтів без виразок у групі з Де-Нолом порівняно з 87,8 % у групі з ІПП, р>0,05).