Хаустов Сергій Олександрович. Патофізіологія теплового балансу щитовидної залози при синдромі гіпер-, гіпо-, еутиреозу

Краткое описание

Хаустов Сергій Олександрович. Патофізіологія теплового балансу щитовидної залози при синдромі гіпер-, гіпо-, еутиреозу: дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / Одеський держ. медичний ун-т. - О., 2004

Хаустов С.О.Патофізіологія теплового балансу щитовидної залози при синдромі гіпер-, гіпо-, еутиреозу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 патологічна фізіологія. Одеський державний медичний унівеситет МОЗ України, Одеса, 2004.
Робота присв’ячена вивченню патофізіологічних механізмів формування функціонального стану щитовидної залози залежно від рівня її теплового балансу і розробці термодіагностичних критеріїв показників теплового балансу щитовидної залози у нормі, при гіпер-, гіпо- і еутиреозі. У здорових людей рівень теплового балансу щитовидної залози формується за єдиним принципом, залежить від статі, віку, стану репродуктивної системи у жінок. Щитовидна залоза характеризується термосиметрією, має схожу термотопографію. Тепловий баланс щитовидної залози відображає її реакцію на регуляторні дії за допомогою взаємовпливу через гіпоталамо-гіпофізарну систему. При гіпертиреозі рівень теплового балансу щитовидної залози складає (+ 8,6 %) рівня практично здорових людей, при гіпотиреозі (- 1,4 %), при еутиреоїдному зобі з неактивним вузлом (+2,3 %), а з активним вузлом (+5,6 %). При дифузному токсичному зобі щитовидна залоза термосиметрична, при хронічному аутоімунному тиреоїдиті - термоізосиметрична, при вузловому еутиреоїдному зобі термотопографія і термосиметричність щитовидної залози залежать від локалізації функціонально активного вузла. Використання методу дистанційної радіаційної динамічної теплометрії для вивчення теплового балансу щитовидної залози, зіставлення його з результатами клінічних, лабораторних, інструментальних, патоморфологічних методів дослідження є новим етапом у вивченні функціонального стану щитовидної залози у нормі і патогенезу гіпер-, гіпо-, еутиреозу, визначає його високе діагностичне значення і свідчить про можливість застосування у вивченні функціонального стану щитовидної залози при дифузному токсичному зобі, хронічному аутоімунному тиреоїдиті, вузловому еутиреоїдному зобі.

У дисертації вперше визначено рівень теплового балансу щитовидної залози в нормі, при гіпертиреозі, гіпотиреозі та еутиреозі методом дистанційної радіаційної динамічної теплометрії, в тому числі зіставлення щільності теплового потоку з клініко-лабораторними та інструментальними показниками. Встановлені коефіцієнти відхилення теплового балансу щитовидної залози в нормі та її патології, що є новим етапом у вивченні функціонального стану щитовидної залози в нормі і патогенезу гіпертиреозу, гіпотиреозу та еутиреозу.
1. Рівень теплового балансу щитовидної залози за даними дистанційної радіаційної динамічної теплометрії у здорових людей дорівнює 442±2,0 у.о. при фоновій щільності теплового потоку 193±1,9 у.о., формується за єдиним принципом, характеризується чітко вираженою термосиметрією щитовидної залози, однаковою термотопографією його розподілу і відрізняється тільки кількісними характеристиками - рівнем теплового балансу. На рівень теплового балансу щитовидної залози і його динаміку істотний вплив чинять стать, вік, стан репродуктивної системи у жінок, застосування проб навантажень.
2. При гіпертиреозі рівень теплового балансу щитовидної залози дорівнює 489±2,3 у.о. при фоновій щільності теплового потоку 200±2,1 у.о., що складає 8,6 % від показників у практично здорових людей. Щитовидна залоза зберігає термосиметричність, термотопографію, направленність змін, схожих з практично здоровими людьми із збільшенням тривалості перехідного періоду в 2 рази, що підтверджується високим прямим кореляційним зв’язком з основними клінічними ознаками гіпертиреоза, що свідчить про імунну гіперстимуляцію щитовидної залози.
3. При гіпотиреозі рівень теплового балансу щитовидної залози досягає 423±2.3 у.о. при фоновій щільності теплового потоку 190±2.1 у.о., що складає (-1,4 %) від практично здорових людей. Для щитовидної залози характерні термосиметричність і спрямованість змін, схожих з даними у практично здорових людей з термоізометричністю і збільшенням тривалості перехідного періоду в 2 рази, що корелює з рівнем тиреотропного гормону, високими частотою визначення і питомої ваги антитиреоїдних антитіл до тиреоглобуліну, зниженим захопленням і накопиченням ізотопу131J щитовидною залозою, дифузним збільшенням щитовидної залози, основними клінічними ознаками гіпотиреозу, що свідчить про порушення секреції тиреоїдних гормонів.
4. При еутиреоїдному зобі з неактивним вузлом рівень теплового балансу щитовидної залози дорівнює 457±1,3 у.о., а з активним вузлом - 478±2,7 у.о. при фоновій щільності теплового потоку 201±2,0 у.о., що відповідно склало 2,3 % і 5,6 % від практично здорових людей. Термотопографія і термосиметричність щитовидної залози залежить від локалізації функціонально активного вузла. Спрямованість змін рівня теплового балансу ідентична практично здоровим людям із збільшенням тривалості перехідного періоду в 2 рази, що корелюється із зниженим захопленням і накопиченням ізотопу131J щитовидною залозою, наявністю вузлоутворень, кіст, ознаками активно функціонуючого вузла, клінічними симптомами еутиреоїдного зобу.
5. Метод дистанційної радіаційної динамічної теплометрії з використанням інформаційно-діагностичного комплексу «Термодін» для вивчення характеристик теплового балансу щитовидної залози, зіставлення їх з результатами клініко-лабораторних, інструментальних та патоморфологічних методів дослідження у хворих з синдромом гіпер-, гіпо-, еутиреозу визначає його високе діагностичне значення. Простота, експресність та об’єктивність методу відкривають нові можливості в ранній діагностики захворювань щитовидної залози.