Хоцяновський Костянтин Антонович. Тактика лікування дітей з гіпетрофією піднебінних мигдаликів

Краткое описание

Хоцяновський Костянтин Антонович. Тактика лікування дітей з гіпетрофією піднебінних мигдаликів : Дис... канд. наук: 14.01.19 2002

Хоцяновський К.А. Тактика лікування дітей із гіпертрофією піднебінних мигдаликів.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.19 отоларингологія. Інститут отоларингології ім.проф.О.С. Коломійченка АМН України.
Дисертаційна робота присвячена створенню медичної технології лікарської реабілітації пацієнтів із гіпертрофією піднебінних мигдаликів в поопераційному періоді. Досліджено функціональний стан локальних і системних факторів імунітету при гіпертрофії піднебінних мигдаликів у дітей до та після хірургічного лікування. Показано, що гіпертрофовані піднебінні мигдалики у дітей наділені достатньо високою імунологічною реактивністю, котра в періоді регенерації після їх часткового видалення суттєво знижується і може спричиняти розвиток різних патологічних процесів у ротоглотці. Розроблена схема локально-системної імунореабілітації в поопераційному періоді шляхом місцевого використання (зрошення) 2-бензилбензимідазола (дибазола) у поєднанні із вітаміном С, що сприяло підсиленню процесів регенерації тканини мигдаликів, відновленню факторів локального імунітету в ротоглотці і зниженню захворюваності дітей.

1.Тонзилотомія при лікуванні дітей із гіпертрофією піднебінних мигдаликів 3 ступеню, є оптимальним втручанням, хоча знімаючи симптоматику і зменшуючи кількість запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, призводить до нестійкого порушення імунітету, що легко піддається фармакокорекції.
2. Стан гіпертрофії піднебінних мигдаликів у дітей не повинен розцінюватись як хронічна патологія запального характеру. Імунофункціональна характеристика дітей із гіпертрофіею піднебінних мигдаликів наближується до показників норми.
3. На відміну від нормального стану імунокомпетентні клітини крові дітей з гіпертрофіею піднебінних мигдаликів характеризуються більшою чутливістю до мікробних антигенів у цитотоксичному тесті і продукцією цитокінів типу LIF на мікробні антигени.
4. Після експериментальної тонзилотомії тканина піднебінних мигдаликів тварин в періоді регенерації знаходилась у зворотньому гіпофункціональному стані по відношенню до високоспецифічних реакцій імунітету. Активність локальних факторів неспецифічної резистентності, таких як фагоцитоз і природна клітинна цитотоксичность, а також системних реакцій гуморального і клітинного типів практично не змінюється.
5. Після тонзілотомії у дітей з гіпертрофією піднебінних мигдаликів у 1/3 випадків знижується рівень секреторного імуноглобуліну А, змінюється його співвідношення з мономерною формою імуноглобуліну А в слині, з'являються прозапальні імуноглобуліни G, а також спостерігається вищий рівень клітинної сенсибілізації в крові до антигенів бета-гемолітичного стрептококу.
6. В поопераційному періоді, через достовірну тенденцію до збільшення мономерної та зменшення секреторної форм IgА, необхідна корекція шляхом зрошення ротоглотки імуномодулюючою сумішшю (перевага надається дибазолу із вітаміном С в концентрації 0,01% розчина і вмістом аскорбінової кислоти 70 мкМ/л). При цьому спостерігається нормалізація імунологічних показників і прискорення репарації епітеліальної тканини.
7. Проведення локальної імунореабілітації у дітей після тонзилотомії шляхом місцевого застосування суміші дибазолу з вітаміном С в перші три дні після операції сприяє збереженню достатнього рівня місцевого імунітету, знижує ризик виникнення хронічного тонзиліту, зменшує захворюваність серед тонзилотомованих дітей.