ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОЇ ПОСЕЛЕНСЬКОЇ МЕРЕЖІ ПОДІЛЛЯ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

БОРИСОВА ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 911.373 (477.43/44) (093)

ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ
СІЛЬСЬКОЇ ПОСЕЛЕНСЬКОЇ МЕРЕЖІ ПОДІЛЛЯ

11.00.13 історія географії

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК
кандидат географічних наук,
професор Загородній В.В.

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................................

3

Розділ І. ВИВЧЕННЯ МЕРЕЖІ ПОСЕЛЕНЬ ПОДІЛЛЯ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РЕГІОНУ...

9

1.1. Періодизація та зміст історико-географічних досліджень на Поділлі....

9

1.2. Методичні основи історико-географічного дослідження сільської поселенської мережі регіону.....

36

Висновки до І-го розділу...

45

Розділ ІІ. ЧИННИки формування та розвитку мережі населених пунктів Поділля та їх вираження У топонімах...

47

2.1. Природні чинники.....

47

2.2. Соціально-економічні чинники.

65

Висновки до ІІ-го розділу.

81

Розділ ІІІ. Історико-географічні етапи формування сучасної сільської поселенської мережі ПоділлЯ...

82

3.1. Стародавній етап (з давніх часів до Х ст. н.е.)..

82

3.2. Етап княжої доби (Х ст. середина ХІV ст.)

88

3.3. Етап литовсько-польської колонізації (друга половина ХІV ст. ХVІІ ст.)..

94

3.4. Етап становлення та розквіту капіталістичного виробництва (ХVІІІ ст. початок ХХ ст.)...

125

3.5. Cучасний етап (початок ХХ ст. ХХІ ст.)...

143

Висновки до ІІІ-го розділу

170

ВИСНОВКИ..

173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

178

ДОДАТКИ.....

200

ВСТУП

Актуальність теми. Напрями наукових досліджень визначаються потребами суспільства на певному етапі його розвитку. З моменту проголошення державної незалежності значно посилилась зацікавленість різних верств населення до витоків і першоджерел своєї історії, рідного міста, села, заселення території держави в цілому та її окремих регіонів. Нове соціальне замовлення зумовило відновлення розвитку історико-географічних досліджень, які на початку ХХІ ст. набули конструктивних рис, пов’язаних з вирішенням загальних та регіональних проблем розвитку країни.
Серед історико-географічних напрямів досліджень актуальним і водночас недостатньо розробленим є напрям, присвячений питанням формування поселенської мережі. Саме дослідження формування та розвитку населених пунктів на різних історико-географічних етапах відображають особливості освоєння людиною тієї чи іншої території, економічний та соціальний розвиток останньої, дозволяють виявити тенденції та закономірності динаміки кількості та структури населених пунктів, їх генезису, чисельності населення, його етнічного та національного складу в регіоні. Історико-географічні дослідження мають розкривати об’єктивні особливості в розвитку окремих регіонів країни, що надає можливість для формування всебічно зваженої внутрішньої політики: знання і врахування географічного середовища, історичного аспекту природно-ресурсного потенціалу окремих регіонів дає можливість виявити їх значення для перспектив загальнодержавного соціально-економічного розвитку. Неможливо прогнозувати розвиток регіонів у майбутньому, не проаналізувавши надбання у попередні періоди. Відтворення об’єктивної картини буття народу, особливостей його розселення та життєдіяльності, цілісного образу України, як держави, з її виразною геополітичною «особистістю», могутнім, надзвичайно складним за структурою інтегральним потенціалом, складається саме на підставі історико-географічних досліджень.
Найбільш актуальними історикогеографічні дослідження є для найменш
урбанізованих регіонів, до яких належить Поділля. Особливості його економіч-ного та соціального розвитку в минулому дозволили зберегти, особливо у сільських місцевостях, надбання попередніх епох у вигляді значної кількості об'єктів, які мають архітектурну, історичну, етнографічну, археологічну, культурну, лінгвістичну цінності і здатні стати базою для подальших науково-тематичних досліджень. Саме село сприяє збереженню етносу, в село набагато повільніше проникають чужорідні елементи, відтак воно довше зберігає своє культурне обличчя. Виходячи з того, що частка сільських поселень у загальній поселенській мережі регіону становить 97% (проти 95,5% по країні), особлива увага приділяється саме дослідженню його сільської поселенської мережі. Поділля завжди було цікавим об'єктом різних тематичних досліджень, що підтверджується науковими працями В. Антоновича, О. Барановича, П. Батюшкова, В. Гульдмана, А. Крилова, Н. Молчановського, Ю. Сіцінського, М. Симашкевича тощо. Проте цілісного комплексного історико-географічного дослідження етапів формування існуючої мережі сільських населених пунктів регіону, яке б розкрило етапність заселення території Поділля в просторі і часі, не проводилося. Його необхідність та своєчасність зумовлена не тільки соціально-економічною ситуацією, а і суто науковими чинниками, відповідає запитам суспільства і має практичне значення, що підкреслюється Законами України, Указами Президента та Постановами Кабінету Міністрів України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення етапів формування мережі сільських поселень Поділля та особливостей її розвитку в різні історичні періоди розвитку суспільства.
Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання:
1. Виявити напрями і ступінь історико-географічного вивчення Поділля та його поселенської мережі.
2. Запропонувати методику комплексного історико-географічного дослідження формування та розвитку мережі сільських поселень регіону.
3. Виявити та оцінити чинники впливу на розвиток сільської поселенської мережі Поділля.
4. Визначити історико-географічні етапи формування мережі сільських поселень Поділля.
5. Дослідити загальні та внутрірегіональні особливості розвитку сільської поселенської мережі Поділля на різних історико-географічних етапах.
Об'єктом дослідження є мережа сільських населених пунктів Поділля як своєрідного природного та етногеографічного регіону України.
Предметом дослідження є історико-географічні етапи формування мережі сільських населених пунктів Поділля, та сучасні тенденції її розвитку в умовах трансформації економічних, соціальних та політичних відносин у суспільстві.
Методологічна основа та методи дослідження.
Методологія дослідження базується на фундаментальних положеннях теорії суспільної географії, викладених у наукових працях Л.Воропай, В.Джамана, Г.Денисика, А.Доценка, В.Жекуліна, Я.Жупанського, В.Загороднього, Б.Заста-вецького, Т.Заставецького, С.Ковальова, І.Ковальчука, О.Компан, М.Костриці, В.Круля, С.Німмик, Я.Олійника, М.Паламарчука, П.Підгородецького, М.Пістуна, Л.Руденка, С.Рудницького, А.Степаненка, О.Топчієва, С.Трубчанінова, Г.Фто-мова, О.Шаблія та інших вітчизняних та зарубіжних вчених.
Серед методів, що сприяли реалізації поставленої мети застосовувались як загальнонаукові, конкретнонаукові та міждисциплінарні, так і спеціальні методи дослідження: топонімічний, літературний, статистичний, порівняльно-геогра-фічний, загально-історичні методи дослідження, метод часового зрізу, логіко-математичний, картографічний, ретроспективного аналізу та метод районування.
У процесі підготовки дисертаційної роботи використовувалися наукові та методичні літературні джерела, статистичні матеріали державного Вінницького, Тернопільського та Хмельницького обласних управлінь статистики, різноманітні картографічні, архівні, краєзнавчі матеріали, матеріали археологічних досліджень, зарубіжні літературні видання.
Наукова новизна отриманих результатів:
вперше:
· виявлені та проаналізовані періоди становлення та розвитку історико-географічних досліджень регіону;
· запропоновано методику комплексного історико-географічного дослідження мережі сільських поселень регіону;
· оцінено в ретроспективі (за допомогою топонімічного методу) роль та значимість чинників, що впливали на формування та розвиток мережі сільських поселень Поділля;
· виявлено та проаналізовано внутрірегіональні відміни у формуванні історичної основи сучасної мережі сільських поселень Поділля;
· визначено історико-географічні етапи формування поселенської мережі Поділля та особливості розвитку мережі сільських поселень в різні історичні періоди;
· оцінено напрями трансформації мережі сільських поселень Поділля на сучасному етапі розвитку суспільства;
удосконалено:
· сутність поняття «історико-географічне дослідження» на основі узагальнення історичного та географічного підходів;
· методику оцінки впливу природних і соціально-економічних чинників на формування та розвиток мережі сільських поселень;
отримали подальший розвиток:
· наукові обґрунтування розвитку мережі сільських поселень Поділля у перспективі;
· оцінка ступеню відповідності існуючої мережі сільських поселень регіону сучасним та перспективним потребам суспільства;
· вивчення та узагальнення наукового доробку вітчизняних вчених з історико-географічних досліджень Поділля.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані обласними державними адміністраціями для вирішення практичних питань удосконалення регіональної системи розселення в умовах трансформації суспільних відносин; при розробці комплексних програм соціально-економічного розвитку регіону; для здійснення поглибленого аналізу конкретних проблем сільських поселень; як інформаційна основа розробки державних програм розвитку пріоритетних напрямів соціальної сфери, насамперед сільського туризму; у сфері історії розвитку вітчизняної історичної географії, створення «Червоної книги топонімів України», реалізації програми «Пам'ять втрачених сіл». Матеріали дисертації є важливими для розробки перспективних планів розвитку поселенської мережі, прогнозів демографічних процесів в регіоні. Результати теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка при викладанні навчальних курсів «Історична географія» і «Краєзнавство» (довідка № 1018 від 18.12.2008) та Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди при викладанні навчальних курсів «Історична географія», «Краєзнавство» та «Географія України» (довідка №868 від 03.12.2008).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Наукові положення, висновки та рекомендації одержані автором самостійно. Всі публікації підготовлені одноосібно.
Зв’язок з науковими програмами і темами. Дисертація виконана на кафедрі економічної та соціальної географії Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова і є складовою частиною її загальної наукової тематики. Окремі положення дисертації використані при розробці держбюджетної теми «Наукове обґрунтування ринку праці педагогічних кадрів природничих спеціальностей в сільських місцевостях України до 2015 року» (№ державної реєстрації РК- 0105U000449).
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені у дисертації, доповідалися на наукових конференціях: «Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (Київ, 2007); «Історична географія: початок XXI сторіччя» (Вінниця, 2007); «Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах» (Луцьк, 2007); «Антонінський край у просторі і часі» (Антоніни, 2008). «Збалансований розвиток
регіону» (Житомир, 2008).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені в 4 фахових статтях (2,4 д.а.), в 5 тезах наукових конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (237 найменувань), 19 додатків, до яких увійшло 19 таблиць і 14 рисунків. Основна частина викладена на 177 сторінках друкованого тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Представлені у дисертаційній роботі результати дослідження засвідчують актуальність історико-географічного вивчення етапів заселення території Поділля. На їх основі зроблено ряд висновків:
1. На основі аналізу літературних, архівних, історичних, картографічних та ін. джерел виділено шість періодів розвитку історико-географічних досліджень на Поділлі. Перший, (по XVIII ст.) є періодом формування загальних відомостей про регіон. Історико-географічні дослідження другого (кінець XVIII ст. середина ХІХ ст.) здійснювалися, переважно, представниками польської та російської науки. Для третього періоду (друга половина ХІХ ст. початок ХХ ст.) характерним є домінуюча роль українських науковців в розвитку історико-географічних досліджень на Поділлі. Особливістю четвертого (20-ті-40-ві роки ХХ ст.) став тісний зв’язок означених досліджень з практичними потребами народного господарства і культури СРСР, заідеологізованість з позицій офіційної методології радянської держави і науки. П’ятий (50-ті-80-ті рр.) та шостий (1990 р. і до тепер) періоди характеризуються загальним піднесенням досліджень на Поділлі по всіх напрямках історичної географії.
2.вПеріодизація розвитку історико-географічних досліджень на Поділлі дозволяє стверджувати, що найбільш активно вони проходили впродовж XVI XX ст. З середини ХІХ ст. починають з’являтися наукові праці, присвячені дослідженням населених пунктів регіону. Враховуючи те, що домінуючим типом поселенської мережі, впродовж тривалого часу, були і залишаються сільські поселення є зрозумілим, що в узагальнюючих дослідженнях В.Антоновича, В.Гульдмана, О.Крилова, М.Орловського, Ю.Сіцінського, М.Симашкевича, М.Теодоровича та ін., виданні «Історія міст і сіл Української РСР» тощо, переважають нариси історії сіл. Але простежується нерівнозначність в приділенні більшої уваги містам й поверхневої описовості сіл. Дослідження сільських поселень, в основному, обмежувалися їх алфавітним переліком, статистичними показниками, описом географічного положення тощо. Окремі наукові питання, присвячені розвитку останніх, здебільшого вивчалися в комплексі з іншими напрямками історико-географічних досліджень регіону. Фактично відсутні фундаментальні, узагальнюючи наукові праці, котрі б підсумували багаторічну діяльність українських дослідників та науковців, присвячену історико-географічним дослідженням сільської поселенської мережі Поділля. Незавершеність розробки окресленої тематики створює необхідні передумови для її ґрунтовного та всебічного дослідження.
3. Не дивлячись на значний спектр тематичних історико-географічних досліджень, ряд наукових питань залишається відкритими. Серед них питання формування понятійно-термінологічного апарату історичної географії. Основна причина поділ науки на дві складові та труднощі, які виникають при узгодженні їх досліджень. Саме тому, нами запропоноване власне визначення поняття «історико-географічне дослідження» як дослідження, яке ґрунтується на між-дисциплінарному підході до виявлення особливостей формування та розвитку об’єктів, процесів і явищ в межах окремих територій під дією певних факторів в різні історичні періоди (в межах досліджуваної хронології).
4. Розроблена методика комплексного історико-географічного дослідження сільської поселенської мережі регіону, яка складається з концептуально-методичного, оцінкового та аналітично-сінтетичного етапів і базується на застосуванні загальнонаукових, конкретнонаукових та міждисциплінарних методів дослідження: порівняльно-географічного, ретроспективного аналізу, картогра-фічного, методу районування, історико-генетичного, історико-системного, історико-порівняльного, історико-типологічного, методу часового зрізу, топонімічного, статистичного, логіко-математичного.
5. Доведено, що вплив різних чинників на формування та розвиток поселенської мережі Поділля в різні історичні періоди чіткіше проявляється через її топонімічні назви-ойконіми. Вибірковий аналіз останніх дає можливість стверджувати, що протягом Х ХVII ст. природні умови були визначальними в виборі місця для поселення, про що свідчать 75% назв поселенської мережі на початку періоду. Протягом XVI-XVII ст. показник зменшується до 54,5% вплив природних умов стає більш опосередкованим. Населені пункти, назви яких відображають вплив природного середовища на особливості заселення регіону, складають основу сучасної поселенської мережі Поділля. На початку XVIII ст. вирішального значення набувають соціально-економічні чинники, що підтверджується збільшенням кількості поселень, назви яких відображають особливості господарського освоєння Поділля.
6. Виявлено п’ять історико-географічних етапів формування та розвитку сільської поселенської мережі Поділля.
Ретроспективний розвиток поселень та їх розміщення в регіоні прослід-ковується, починаючи з доби палеоліту (перший етап: 300 тис.р.т. ІХ ст.н.е.) у напрямку із заходу на схід. Основи поселенської мережі закладені на другому етапі (Х ст. середина ХІV ст.) у Давньоруській і Галицько-Волинській державах: поселення цього етапу небагаточисельні та малолюдні. Під час третього етапу (друга половина XIV ст. XVII ст.), у складних суспільно-економічних та політичних умовах, насамперед литовсько-польської колонізації, які сприяли механічному зростанню населення в регіоні та його розосередженню по території, була сформована основна частина (до 75%) сучасної сільської поселенської мережі Поділля: до 60% поселень у Вінницькій, до 80% у Хмельницькій, та 70% у Тернопільській областях. Сільські поселення які виникли під час четвертого етапу (XVIII ст. початок ХХ ст.) становлять близько 25% від сучасної кількості сіл практично завершилося формування сучасної сільської поселенської мережі Поділля: від 51% до 64% селян проживало у середніх за розмірами (101-300 садиб) населених пунктах. На п`ятому етапі (початок ХХ ст. ХХІ ст.) відбулися суспільні події світового та внутрідержавного значення, які суттєво змінили кількісні та якісні характеристики сільської поселенської мережі регіону. Швидкі темпи урбанізації, агропромислової інтеграції, міжрегіональних та внутрідержавних міграцій призвели до зменшення чисельності сільського населення, деформації його віково-статевої структури. На початку 90-х р. територіальна організація сільського розселення на Поділлі набула нових особливостей, швидкими темпами
проходить процес його трансформації.
7. Сільська поселенська мережа регіону в сучасних умовах відзначається відносною кількісною стабілізацією. Її якісні зміни, що проходили під дією певних факторів (зміна форм власності на засоби виробництва, перехід галузей господарського комплексу на основи ринкової економіки, припинення капіталовкладень і інвестицій в розвиток аграрного виробництва і сільської місцевості) проявляються у деградації багатьох поселень, яка зумовлена погіршенням показників їхнього соціально-економічного розвитку; зменшенні людності поселень, що викликана депопуляцією населення; перерозподілі сільських поселень у групах із різною людністю на користь малих і середніх сіл, що веде до подальшого здрібнення сільської поселенської мережі Поділля.
8. Аналіз усіх етапів розвитку мережі сільських поселень регіону виявляє, що безпосередньо, характер генетичних типів сільського розселення визначався суспільно-політичними та економічними умовами розвитку територій. Зміна політичної ситуації, що пов’язується з перебуванням Поділля у складі різних держав, зумовлювала формування нових етнонаціональних поселень або частин до вже існуючих, доповнень у плануванні, архітектурі, топоніміці. Значна частина сільських поселень виникла внаслідок зміни соціально-економічних обставин розвитку торгівлі, транспорту, міських поселень.
9. З метою збереження, удосконалення та подальшого розвитку опорного каркасу мережі сільських поселень Поділля, розроблено диференційовані пропозиції, які повинні сприяти вирішенню актуальних економічних, соціальних та демографічних проблем сільських територій, зокрема: приділення першочергової уваги, у розробці заходів перспективного розвитку поселенням, які мають передумови для відновлення демографічної функції; вибіркове покращення стану благоустрою центральних частин та інженерного устаткування територій населених пунктів; створення на базі освітніх закладів освітньо-культурних центрів (можливо й приватних); проведення та інвентаризація житлового фонду та присадибних ділянок дрібних поселень для поступової реалізації на аукціонах зацікавленим фізичним та юридичним особам; розробка механізму надходження та ефективного використання інвестиційних потоків; створення інформаційної системи щодо ринку праці у сільських поселеннях і забезпечення економічного регулювання трудової міграції; підвищення ролі об’єктів туристично-рекреаційного призначення на селі; повернення до традицій меценацтва через посилення інформаційно-виховної роботи серед різних верств населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреев А.И. Труды русских географов и путешественников XVII XX вв. по изучению Украины и украинского народа / А.И.Андреев // Известия Русского географического общества 1954. Вып. 2. С. 125-129
2. Анненков В. Новые горизонты зарубежной исторической географии / В.Анненков // Известия Академии Наук СССР. 1983. - № 2. С. 109
3. Антонович В.Б. Исследование о городах Юго-Западной России по актах 1432-1798 гг. / В. Б.Антонович. Киев, 1870. 95 с.
4. Антонович В.Б. Очерк истории великого княжества Литовского до половины XV-го столетия / В. Б.Антонович. Киев, 1878. 156 с.
5. Антонович В.Б. Польско-русские отношения XVII в. в современной польской призме (по поводу повести Г.Сенкевича «Огнём и мечем») / В.Б.Антонович // Киевская старина. 1885. - № 5. С. 44-78
6. Артюх Л.Ф. Поділля: Історико-етнографічне дослідження / Л.Ф.Артюх, В.Г.Балушок, З.Е.Болтарович НКЦ «Доля», 1994. 504 с.
7. Архив Юго-Западной России, издаваемый комиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе.Ч.VII. Т. 1. / [сост. Антонович В.Б., Иванишев М.Д. и др.]. К., 1893. 500 с.
8. Багалей Д.И. Заселение Харьковского края и общий ход его культурного развития до открытия университета / Д. И.Багалей. Харьков, 1889. 43 с.
9. Багалій Д.І. Заселення Півдня України (Запоріжжя й Новоросійського краю) і перші початки їх культурного розвитку / Д. І.Багалій. Х., 1920. 112 с.
10. Багалій Д.І. Історія Слобідської України / Д. І.Багалій. Х., 1918. 308 с.
11. Баженов Л.В. Поділля у працях дослідників і краєзнавців ХІХ ХХ ст. / Л.В.Баженов. Кам'янець-Подільський, 1993. 479 с.
12. Баженова С.Е. Юзеф Антоній Роллє: життя, діяльність, творчість / С.Е.Баженова. Кам’янець-Подільський. Центр Поділлезнавства, 2001.-
214 с.
13. Байдюк Ю.І. Демографічна ситуація Хмельницької області / Ю.І.Байдюк // Проблеми економічної географії Поділля: зб. наук. праць. Кам'янець-Подільський, 1988. С. 27-28
14. Бантыш-Каменский Д.Н. История Малой России / Д.Н.Бантыш-Каменский. К., 1903. 598 с.
15. Баранович А.Н. Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVII ст. / А.Н.Баранович. К., 1930. 156 с.
16. Баранович А.Н. Магнатское хозяйство на юге Волыни в XVIII ст. / А.Н.Баранович. М., 1955. 184 с.
17. Батюшков П.Н. Исторические судьбы Юго-Западного края / П.Н.Батюшков. СПб., 1888. 416 с.
18. Батюшков П.Н. Подолия. Историческое описание / П.Н.Батюшков. СПб., 1891. 263 с.
19. Берковський В. Інвентарні описи міст і сіл Північної Хмельниччини періоду XVII-XVIII ст. в складі архіву князів Сангушко (інвентарні описи міста Славути) / В.Берковський. // Матеріали ХІ Подільської історикокраєзнавчої конференції (Кам’янець-Подільський, 25-26 лист. 2004 р.) / відп. ред. О.Завальнюк. Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. С. 390-398
20. Бескровный Л.Г. Специфика методов исследования по исторической географии / Л.Г.Бескровный // История географических знаний и историческая география. 1971. Вып. 5. С. 48-51
21. Бестужев-Рюмин К.Н. О составе русских летописей до конца XIV века / К.Н.Бестужев-Рюмин // Летописи занятий Археографической комиссии. СПб., 1868. Вып.IV. С. 114-120
22. Бойко І.Д. Селянство України в другій половині XVI першій половині XVIІ ст. / І.Д.Бойко. К.: Вид-во Акад. Наук УРСР, 1963. 332 с.
23. Боплан Г.Л. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і веденням воєн / Г.Л.Боплан: [пер. з фр. Ф.П.Тарасенко]. К.: Наукова думка, 1990. 254 с.
24. Борисова О.В. Формування топонімів сучасної поселенської мережі Вінницької області / О.В.Борисова // Географія та основи економіки в школі. 2004. № 1. С. 29-32
25. Борисова О.В. Загальні тенденції трансформації структури сільського розселення на Поділлі / О.В.Борисова // Географічні аспекти формування збалансованого ринку праці педагогічних кадрів в Україні : матеріали наук.-практ. конф. (Київ, 22-23 лист. 2007 р.). К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. С. 73-76
26. Борисова О.В. Історико-географічна вивченість Поділля / О.В.Борисова // Історична географія: початок ХХІ сторіччя: зб. наук. праць. Вінниця, 2007. С. 259-267
27. Борисова О.В. Історико-географічний підхід до вивчення спадщини регіонів (на прикладі Поділля) / О.В.Борисова // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах: матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (Луцьк,11-12 жовт.): у 2 т. Луцьк: РВВ «Вежа», 2007 Т. 2. С. 370-374
28. Борисова О.В. Регіональні особливості формування історичної основи сучасної мережі населених пунктів в Тернопільській області / О.В.Борисова // Географія і сучасність: зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / відп. ред. В.В.Загородній. К., 2001. Вип. 6. С. 102-116
29. Борисова О.В. Регіональні особливості формування історичної основи сучасної мережі населених пунктів Вінницької області / О.В.Борисова // Географія і сучасність: зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / відп. ред. В.В.Загородній. К., 2001. Вип. 5. С. 112-126
30. Борисова О.В. Розвиток цукрової промисловості в Подільській губернії у ХІХ столітті та її вплив на формування поселенської мережі / О.В.Борисова // Географія і сучасність: зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / відп. ред. В.В.Загородній. К., 2003. Вип. 9. С. 240-254
31. Борисова О.В. Роль природних та соціально-економічних факторів у формуванні поселенської мережі та їх відображення у топонімах (на прикладі Поділля) / О.В.Борисова // Антонінський край у просторі і часі: матеріали Міжнар. наук краєзн. конф. (Антоніни, 11-14 черв. 2008 р.): у 2 т. / голов. ред. М. Ю.Костриця. Житомир, 2008. Т. 2. С. 155-157
32. Борисова О.В. Чинники формування та розвитку мережі населених пунктів та їх вираження у топонімах (на прикладі Поділля) / О.В.Борисова // Наукові засади збалансованого розвитку регіону: матеріали Всеукр. наук. краєзн. конф. (Житомир, 16-19 вер. 2008р.) / голов. ред. М.Ю.Костриця. Житомир, 2008. С. 436-439
33. Боряк Г.Б. Джерело для історичної географії України періоду феодалізму / Г.Б.Боряк // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. 1982. Вип. 8. С. 21-27
34. Бродович Ф. Записки о событиях на Волыни и Подолье в 1789 году / Ф.Бродович. М., 1869. 364 с.
35. Василюк Л.Л. Фізико-географічна зумовленість топонімів в Волинській області: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.01 «Фіз. географія, геофізика і геохімія ландшафтів» / Л. Л.Василюк. Луцьк, 2000. 20 с.
36. Вердум У. Щоденник подорожі, яку я здійснив у роки 1670, 1671, 1672 через королівство Польське / У.Вердум // Жовтень. 1983. № 9. С. 88-99; № 10. С. 89-105
37. Весь Юго-Западный край: справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниям / [ред. Ярошевич А.И.]. СПб., 1913. 1017 с.
38. Виженер Б. Извлечение из сочинения «Описание польского королевства и порубежных с ним стран (1573)» / Б.Виженер // Мемуары относящиеся к истории Южной Руси. 1890. Вып. 1. 91 с.
39. Вирський Д. Українські землі за описом «Полонії» Шимона Старовольського (1632) / Д.Вирський // Історико-географічні дослідження в Україні: зб. наук. праць / наук. ред. М.Дмитрієнко. К., 2007. С. 46-59
40. Винокур І. Володимир Антонович і Поділля / І.Винокур, М.Петров // Поділля і Волинь у контексті історії українського національного відродження: наук. зб. / відп. ред. Л.В.Баженов. Кам’янець-Подільський. Доля, 1995. С.265-272
41. Відейко М.Ю. Давні поселення України (альбом археологічних джерел та реконструкцій) / М.Ю.Відейко. К.: Колора, 2000. 103 с.
42. Вінюкова В. Петро Могила і Поділля / В.Вінюкова // Поділля і Волинь у контексті історії українського національного відродження: наук. зб. / відп. ред. Л.В.Баженов. Кам’янець-Подільський. Доля, 1995. С.202-203
43. Военно-статистическое обозрение Российской империи, издаваемое при I-м отделении Департамента Ген. штаба: в 17 т. / [сост. Фритче Л.]. СПб., 1849. Т. 10. Ч.3. 410 с.
44. Володарский Я.Е. Население России в конце XVII начале XVIII вв. / Я.Е.Володарский. М., 1977. 264 с.
45. Воронков А.И. Инвентари имений важный источник по истории польской феодальной деревни / И.А.Воронков // Вопросы истории. 1958. № 4. С. 75-79
46. Воропай Л.И. Историческая география и проблемы географического прогнозирования / Л.И.Воропай. Черновцы: Изд-во Черновицкого ун-та, 1976. 69 с.
47. Воропай Л. Историческая география: методологические основы и проблемы / Л.Воропай // Історична географія: початок ХХІ сторіччя: зб. наук. праць. Вінниця: Теза, 2007. С.7
48. Воропай Л.И. Селитебные геосистемы физико-географических районов Подолии: Учебное пособие / Л.И.Воропай, М.И.Куница. Черновцы: ЧГУ, 1982. 91 с.
49. Воропай Л.І. Сучасний стан історичної географії та перспективи її розвитку / Л.І.Воропай // Теоретичні і прикладні питання географії: зб. наук. праць. К.: Вид-во Київськ. ун-ту, 1972. С. 132-138
50. Гваньїні О. Хроніка Руської Землі / О.Гваньїні // Всесвіт. 2000. № 11-12. С. 127-136
51. Географическо-статистический словарь Российской Империи: в 5 т. / [сост. П.П.Семенов]. СПб., 1867. Т. 3. 743 с.
52. Гладилин В.Н. Проблемы раннего палеолита Восточной Европы / В.Н.Гладилин. К.: Наук. думка, 1976. 231 с.
53. Григорієв Н.Я. Поділля. Географічно-історичний нарис / Н.Я.Григорієв. Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2003. 95 с.
54. Грищук Б. Поділля колиско і доле / Б.Грищук. Львів: Каменяр, 1998. 94 с.
55. Грушевский М. Барское староство: Исторический очерк (ХVХVIII вв.) / М.Грушевский. Киев, 1894. 550 с.
56. Гульдман В.К. Населенные места Подольской губернии: Алфавитный перечень населенных пунктов / В.К.Гульдман. Каменец-Подольский, 1893. 636 с.
57. Гульдман В.К. Подольская губерния: Опыт географическо-статистического описания / В.К.Гульдман. Каменец-Подольский, 1889. 514 с.
58. Гуменюк С. Уличі / С.Гуменюк // Тези доповідей Подільської історико-краєзнавчої конференції (Хмельницький, жовтень 1965 р.) Хмельницький, 1965. С. 79
59. Гуржій І.О. Стан і завдання історико-географічних досліджень на Україні / І.О.Гуржій, О.В.Молодчиков // Український історико-географічний збірник. 1971. Вип. 1. С. 3-33
60. Дашкевич Н.П. Болоховская земля и её значение в русской истории / Н.П.Дашкевич // Труды третьего археологического съезда в России: в 2 т. Киев, 1878. Т.2. С. 69-139
61. Дашкевич Я.Р. Розселення вірменів на Україні в ХІ ХVІІІ ст. / Я.Р.Дашке-
вич // Український історико-географічний збірник. 1971. № 1. С. 150-182
62. Девять губерний Западно-Русского края в топографическом, географическом, статистическом и историческом отношении / [ред. Столпянский Н.]. СПб., 1866. 216 с.
63. Демографическое развитие Украинской ССР (1970-1979 гг.) / [Стешенко В.С., Пискунов В.П., Чуйко Л.В. и др.]; под ред. Стешенко В.С.. К.: Наукова думка, 1987. 225 с.
64. Денисик Г.І. Природнича географія Поділля / Г.І.Денисик. Вінниця: ЕкоБізнесЦентр, 2006. 183 с.
65. Державна цільова програма розвитку українського села на період 2015 р. [Електронний ресурс]: постанова КМУ від 19 верес. 2007 р.; № 1158. К., 2009. Режим доступу до док.: http: www. minagro. kiev. ua / page/ ?3800
66. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти / В.О.Джаман. Чернівці: Рута, 2003. 392 с.
67. Дзира Я.І. Татаро-турецькі напади на Україну ХІІІ ХVІ ст. За хроніками Бельських та Стрийковського / Я.І.Дзира // Український історико-географічний збірник. 1971. № 1. С. 83-102
68. Днестр и Приднестровье. Описание губерний: Подольской, Бессарабской и Волынской / [сост. В.Хомичев]. СПб.: Досуг и Дело, 1878. 401 с.
69. Довнар-Запольский М.В. Очерки по организации западно-русского крестьянства в XVI веке / М.В.Довнар-Запольский. К., 1905. 486 с.
70. Доценко А.І. Розселення в Україні: проблеми і перспективи / [А.І.Доценко, В.Т.Зінич, О.Т.Великохатько, В.Л.Танцюра]. К.: РВПС України НАН України, 2006. 269 с.
71. Дяченко В.Д. Про назви населених пунктів в Україні етнонімічного походження / В.Д.Дяченко // Питання топоніміки та ономастики. К., 1962. С. 157-164
72. Жекулин В.С. Историческая география: Предмет и методы / В.С.Жекулин. Л.: Наука, 1982. 224 с.
73. Жучкевич В.А. Общая топонимика / В.А.Жучкевич. Минск.: Выш. школа, 1980. 228 с.
74. Жупанський Я.І. Історія географії в Україні: Навч. посіб. / Я.І.Жупанський К., 2006. 275 с.
75. Журавский Д.П. План статистического описания губерний Киевского учебного округа: Киевской, Волынской, Подольской, Полтавской и Черниговской / Д.П. Журавский. К., Тип. Св. Владимира, 1851. 59 с.
76. Загородний В.В. Сельское расселение в Украинской ССР и пути его усовершенствования: учебное пособие / В.В.Загородний Киев: КГПИ, 1986. 87 с.
77. Загородній В.В. Логіко-математичний метод прогнозування перспективної чисельності сільського населення в регіоні / В.В. Загородній // Географія і сучасність: зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / відп. ред. В.В. Загородній. К., 2006. Вип. 15. С. 8-12
78. Заклинский Р. География Руси: в 2 ч. / Р.Заклинский. Львов: Просвита, 1887. Ч. 1. 92 с.
79. Зеленин Д.К. Описание рукописей ученого архива Русского географического общества. Вып. 2. / Д.К.Зеленин. Спб., Изд. рус.геогр. об-ва., 1914. 483 с.
80. Зінченко А. Наш край Поділля : підруч. [для уч.сер.шк.] / Зінченко А. Кам’янець-Подільський, РВЦ.: Проза, 1998. 208 с.
81. Иванов П.А. Исторические судьбы Волынской земли с древнейших времен до конца 14 века / П. А. Иванов. Одесса, 1895. 74 с.
82. Известия Ал-Бекри и других авторов о Руси и Славянах : Статьи и разыскания А. Куника и барона В. Розена : в 2 ч. / [сост. А. Куник и др.]. СПб., 1878. Ч. 1. 192 с.
83. Иофа Л.Е. О значении исторической географии / Л.Е.Иофа // География и хозяйство. 1961. Вып. 11. С. 96-102
84. Итоги Всесоюзной переписи населения 1979 года: в 10 т. / [Госкомстат СССР. Информ.-изд. Центр]. М.: Статистика, 1989.
Т. 1: Численность населения СССР, союзных и автономных республик, краев и областей. 1989. 376 с.
85. Ісаєвич Я.Д. Територія і населення «Червенських градів (Х ХІІІ ст.) / Я.Д. Ісаєвич // Український історико-географічний збірник. 1971. Вип. 1. C. 71-83
86. Історико-географічні дослідження в Україні: [зб. наук. праць / відп. ред. М.Ф. Дмитрієнко]. К.: НАН України Інститут історії України, 2004. число 7. 423 с., 2006. число 9. 483 с.; 2007. число 10. 436 с.
87. Історико-географічні дослідження в Україні: [зб. наук. праць на пошану Федора Павловича Шевченка / відп. ред. М. Ф. Дмітрієнко]. К.: Наукова думка, 1998. 211 с.
88. Історико-географічні дослідження в Україні: [зб. наук. праць / наук. ред. Ф.П. Шевченко]. К.: Наукова думка, 1992. 121 с.
89. Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. / [гол. ред. П.Т.Тронько]. К.: УРЕ, 1971.
Вінницька область. 1972. 778 с.
90.