КАПІТАЛІЗАЦІЯ КОМПАНІЙ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ: МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ І МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

МАМОНТОВА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 658.14:620.9
М 22

КАПІТАЛІЗАЦІЯ КОМПАНІЙ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ: МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ І МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
Лапко Олена Олександрівна
доктор економічних наук, професор

Острог – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КАПІТАЛІЗАЦІЇ КОМПАНІЙ 18
1.1. Економічна сутність капіталізації та її види 18
1.2. Капіталізація як основа управління вартістю компаній 29
1.3. Капіталізація компаній у системі фінансового менеджменту 50
1.4. Впровадження інновацій корпоративного сектору на основі підвищення рівня його капіталізації 70
Висновки до розділу 1 85
РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛІЗАЦІЄЮ 89
2.1. Інтелектуальний капітал як об’єкт фінансового менеджменту 89
2.2. Система управління інтелектуальним капіталом компаній нафтогазового комплексу 101
2.3. Оцінка вартості інтелектуального капіталу в нафтогазовому комплексі 114
2.4. Можливості реалізації стратегій, спрямованих на максимізацію вартості інтелектуального капіталу компанії 127
Висновки до розділу 2 152 РОЗДІЛ 3
СТАН І УМОВИ РОЗВИТКУ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ 161
3.1. Оцінка стану розвитку нафтогазового комплексу України 161
3.2. Особливості капіталізації компаній нафтогазового комплексу 191
3.3. Вартісні чинники нарощування капіталізації компаній нафтогазового комплексу 212
3.4. Стратегічні орієнтири управління капіталізацією компаній нафтогазового комплексу 237
Висновки до розділу 3 257
РОЗДІЛ 4
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТИМУЛЮВАННЯ КАПІТАЛІЗАЦІЇ КОМПАНІЇ НА ОСНОВІ ВАРТІСНОГО УПРАВЛІННЯ 265
4.1. Методологічні підходи щодо оцінки вартості компаній 265
4.2. Вплив структури балансу та фінансових результатів діяльності на капіталізацію НАК «Нафтогаз України» 284
4.3. Визначення вартості компаній нафтогазового комплексу на фондовому ринку 305
Висновки до розділу 4 319
РОЗДІЛ 5
ОПТИМІЗАЦІЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВИКОРИСТАННЯ ЧИННИКІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАПІТАЛІЗАЦІЇ У НАФТОГАЗОВОМУ
КОМПЛЕКСІ 325
5.1. Стратегічні орієнтири підвищення рівня капіталізації компаній нафтогазового комплексу з урахуванням глобальних викликів 325
5.2. Забезпечення зростання капіталізації нафтогазових компаній на засадах державно-приватного партнерства та інтеграційної стратегії 338
5.3. Розробка методологічного підходу оцінки капіталізації компаній нафтогазового комплексу 357
5.4. Трансформація систем фінансового менеджменту нафтогазових компаній
в умовах переходу до інноваційної економіки 386 Висновки до розділу 5 404
ВИСНОВКИ 412
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 421
ДОДАТКИ 452

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У розвитку світової економіки вагому роль відіграють процеси використання природних ресурсів, і особливо - тих, які визначають стан енергозабезпечення кожної країни. Виважена політика в нафтогазовому комплексі належить до ключових пріоритетів забезпечення енергетичної незалежності держави, а діяльність нафтогазових компаній має особливе значення, оскільки пов’язана практично з усіма секторами та галузями національної економіки, забезпечуючи їх паливно-енергетичними ресурсами в процесі розширеного відтворення. Визначальним є те, що компанії здійснюють свою діяльність у сфері використання природних ресурсів, які є обмеженими та практично невідновлюваними, що безпосередньо впливає на величину видобутку та ціну енергетичних ресурсів, і, як наслідок, - на обсяги суспільного виробництва, величину імпорту, а також цінову ситуацію на всіх ринках товарів та послуг. У зв’язку із широкими масштабами діяльності та використання природних багатств, компанії нафтогазового комплексу, незалежно від форм власності, належать до великого бізнесу, тому відіграють ще й вагому суспільну роль. Вони покликані сприяти підвищенню економічної конкурентоспроможності України, виконувати роль не тільки стабілізатора виробничих відносин, але й генератора становлення та безперебійного функціонування єдиного національного ринку.
Інституалізацію своєї суспільної діяльності нафтогазовий комплекс має проводити через процеси «інвестування» у різні сфери (людський та виробничий капітал, реалізацію різних суспільних пріоритетів, формування державної політики енергонезалежності тощо). Для забезпечення найбільш позитивних результатів своєї суспільної та виробничої діяльності компанії повинні акумулювати та раціонально управляти не лише значними матеріальними, фінансовими, інтелектуальними, людськими та іншими ресурсами, але й орієнтуватися на підтримку високої капіталізації на основі оптимізації різних джерел формування капіталу. Це дозволить не лише проводити гнучку виробничу політику, але й отримати доступ до світових та вітчизняних фінансових ринків.
Важливість капіталізації зумовлена тим, що вона є реальним процесом створення і примноження нової вартості, а капіталізація факторів виробництва спрямована на збільшення доданої вартості, зростання прибутків. Тому корпоративні стратегії мають бути спрямовані більшою мірою не на отримання валового та чистого прибутку, а на підтримку показників високої вартості бізнесу та реальної капіталізації. Ці показники залежать як від результатів виробничої та комерційної діяльності, так і від ефективності використання усіх задіяних ресурсів, і не в останню чергу – інтелектуальних.
Враховуючи світові тенденції постійного підвищення вартості бізнесу та нагромадження капіталу, державна економічна політика має бути націлена на створення відповідних інституційно-організаційних умов, за яких національні корпорації могли б проводити виважену політику власної капіталізації, в першу чергу, через запровадження ефективних моделей управління корпоративною вартістю, інтегруючись, таким чином, у світові ринки на основі раціонального використання національних переваг та стратегічно визначених пріоритетів.
Зазначене особливо актуальне для сучасних виробничих корпорацій в умовах трансформаційних економік, у тому числі корпорацій нафтогазового комплексу, оскільки вони зазнають дедалі більшого впливу глобалізації та транснаціоналізації. Підтримка належного процесу капіталізації вітчизняних компаній нафтогазового комплексу можлива лише у разі запровадження такими компаніями сучасних моделей управління вартістю, для чого мають бути створені відповідні макроекономічні та правові умови.
Фундаментальні теоретичні та науково-методологічні проблеми капіталізації та ефективності використання виробничого капіталу стали предметом дослідження багатьох вчених, зокрема: Л. Абалкіна, О. Алимова, Т. Артьомової, В. Баліцької, В. Бєлкіна, М. Блауга, І. Болдирєва, Т. Веблена, Б. Воркуєва, З. Галушки, А. Гальчинського, В. Геєця, Дж. Гелбрейта, Ю. Гончарова, Р. Грінберга, А. Гриценка, І. Грищенка, М. Денисенка, В. Іноземцева, М. Кастельса, Б. Кваснюка, О. Кендюхова, І. Крюкової, О. Кузьміна, Р. Лукаса, А. Маршалла, С. Мочерного, Ю. Пахомова, Б. Санто, Б. Селігмена, М. Туган-Барановського, Ф. Уебстера, О. Уільямсона, А. Чухна.
Актуальні питання управління капіталізацією виробничих компаній, у тому числі через впровадження вартістно-орієнтованих систем менеджменту на основі ефективного використання різних чинників (фінансовий менеджмент, інвестиційні та інноваційно-технологічні стратегії, інтелектуальний капітал, людський капітал та ін.) досліджували: В. Александрова, О. Барановський, Ю. Гава, В. Григор’єв, В. Гордон, В. Городній, Л. Городянська, А. Гречан, Г. Десмонд, А. Домодаран, С. Захарін, І. Ігнатьєва, Г. Калач, В. Клейнер, Ю. Козир, Р. Колб, Т. Коллер, Р. Коуз, Н. Краснокутська, М. Крупка, М. Козоріз, Л. Кузнецова, О. Кухленко, О. Лабурцева, Б. Мільнер, Н.Миколайчук, О. Мних, Ф. Модільяні, Т. Момот, А. Музиченко, В. Нижник, В. Рожок, Г. Рос, В. Рубан, К. Свейбі, М. Скотт, А. Сухоруков, О. Терещенко, Т. Теплова, К. Уолш, Т. Фролова, О. Чубукова, Г. Швиданенко та ін.
Значний внесок у дослідження актуальних проблем ефективного управління в нафтогазовому комплексі зробили: В. Артемов, Я. Витвицький, М. Данилюк, П. Канигін, Ю. Колбушкін, В. Крюков, О. Лапко, В. Петренко, С. Славін, О. Сохацька, І. Чукаєва та ін.
Сучасні виклики часу та визнання однією з причин економічної нестабільності стан забезпечення паливно-енергетичними ресурсами та цін на них, вимагають продовження наукових досліджень, насамперед, у частині проблематики капіталізації виробничих компаній на основі формування показників реальної вартості. Для виконання таких завдань необхідно провести комплекс додаткових досліджень, спрямованих на з’ясування теоретико-методологічних та науково-практичних засад капіталізації, а також виявлення ключових чинників обґрунтованої (що адекватна поточній ринковій ситуації) максимізації капіталізації вартості компанії як критерію успішності корпоративного бізнесу та забезпечення енергетичної незалежності держави.
За результатами вказаних досліджень необхідно розробити пропозиції до корегування державної економічної політики, що має бути спрямована на підтримку капіталізації виробничих компаній нафтогазового комплексу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів наукових досліджень: кафедри фінансів Національного університету «Острозька академія» за темою «Науково-методологічні та організаційні засади формування конкурентоспроможності національної економіки в ринкових умовах» (номер державної реєстрації 0102U005190), у межах якої здобувачем обґрунтовано засади формування конкурентоспроможності національної промисловості на основі державної підтримки процесу капіталізації виробничих компаній; кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту Львівського національного університету імені Івана Франка за темою «Фінансово-кредитне забезпечення інноваційного підприємництва в Україні» (номер державної реєстрації 0105U004944), у межах якої обґрунтовано напрями удосконалення використання інтелектуального капіталу в контексті нарощування капіталізації та управління вартістю компаній; кафедри обліку та аудиту Національного університету водного господарства та природокористування за темою «Вдосконалення обліку, аналізу, контролю, аудиту, статистики в умовах євроінтеграції» (номер державної реєстрації 0107U007184), у межах якої внесено пропозиції щодо подальшого розвитку методичних засад аналізу динаміки вартості компанії на основі даних обліку і звітності.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення та розробка теоретико-методологічних і науково-практичних засад капіталізації сучасних виробничих компаній нафтогазового комплексу на основі вартісного управління та з урахуванням викликів економічного розвитку.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
- із позиції еволюції теорій і концепцій капіталізації та управління вартістю компаній проаналізувати методичні підходи до оцінки рівня капіталізації підприємств і визначити особливості її оцінки в нафтогазових компаніях;
- з’ясувати нові вимоги до побудови систем управління вартістю сучасних компаній у зв’язку з модернізацією економіки та переходом до інноваційної моделі розвитку; визначити тенденції й особливості процесу капіталізації та управління вартістю компаній на основі аналізу трансформаційних змін у корпоративному секторі економіки;
- обґрунтувати перспективні напрями трансформації систем фінансового менеджменту сучасних корпорацій у зв’язку з обмеженими можливостями нарощування капіталізації та зростання вартості, у тому числі з використанням інструментарію фондового ринку;
- визначити роль інтелектуального капіталу як фактору нарощування капіталізації сучасної компанії та обґрунтувати моделі управління вартістю інтелектуального капіталу;
- встановити ключові особливості розвитку зарубіжних нафтогазових компаній та нафтогазового комплексу України і на цій основі виділити ключові тенденції, які визначатимуть динаміку їх вартості та можливості підвищення їхньої капіталізації;
- розробити методичні рекомендації щодо оцінки інтелектуального капіталу нафтогазових компаній та на цій основі визначити перспективність нарощування їхньої капіталізації в умовах сучасних викликів;
- обґрунтувати основні напрями державної підтримки капіталізації нафтогазових компаній;
- надати науково обґрунтовані пропозиції і рекомендації щодо трансформації механізмів управління вартістю нафтогазових компаній в умовах інноваційного розвитку.
Об’єктом дослідження є процеси капіталізації та механізми управління вартістю компаній нафтогазового комплексу в умовах сучасних викликів економічного розвитку.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти оцінки та обґрунтування напрямів підвищення капіталізації компаній на основі вартісного підходу.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали сучасні положення економічної теорії щодо капіталізації компаній, управління вартістю, фінансового менеджменту, державної політики підтримки капіталізації, інтелектуального капіталу.
У процесі виконання дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, прийоми та підходи пізнання економічних явищ і процесів, а саме: метод наукової абстракції застосовувався при визначенні ключових тенденцій капіталізації компаній, особливостей розвитку корпоративного сектору, інноваційних трансформацій, розвитку моделей управління вартістю та ін.; метод структурного аналізу - при дослідженні структурних особливостей та диспропорцій розвитку економічних процесів, у тому числі у сфері формування та використання капіталу сучасних корпорацій; метод аналізу і синтезу - при виявленні особливостей формування показників вартості сучасних виробничих компаній, у тому числі компаній нафтогазового комплексу; метод узагальнення - у ході критичного огляду теоретичних та методологічних проблем окресленого предмета дослідження; історико-логічний метод - при дослідженні економічних явищ і процесів у ретроспективі; метод економіко-статистичного аналізу – при оцінюванні значущості та результативності економічних явищ і процесів на основі математичних перетворень кількісних показників; метод факторного аналізу застосовувався при з’ясуванні ключових чинників, що впливають на динаміку капіталізації сучасних виробничих компаній, у тому числі компаній нафтогазового комплексу; метод моделювання застосовувався для побудови моделей і сценаріїв розвитку процесів управління сучасними виробничими компаніями, у тому числі компаніями нафтогазового комплексу.
Інформаційною базою дослідження слугували:
- законодавчі та інші нормативно-правові акти, що регулюють правовідносини з питань оцінки вартості компаній та функціонування нафтогазових компаній;
- статистичні дані, котрі узагальнюються міжнародними організаціями, наднаціональними та національними статистичними органами, а також міністерствами та відомствами України;
- інформаційно-аналітичні, планові, прогнозні, інструктивно-методичні матеріали міністерств та відомств України;
- фінансова звітність нафтогазових компаній, складена за національними та міжнародними стандартами;
- результати наукових та прикладних досліджень, викладених у науковій та навчально-методичній літературі (монографії, енциклопедії, наукові праці у фахових виданнях, інші навчально-методичні видання).
Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведеного дослідження отримано такі найбільш суттєві наукові результати:
вперше:
- запропоновано концептуальні підходи до трактування процесів підвищення капіталізації компаній на засадах синхронізації вартості інтелектуального та людського капіталу, у тому числі в розрізі материнських та дочірніх компаній. Це дало змогу показати нову роль ефективного використання інтелектуального капіталу як ключового чинника економічного зростання; показано, що в нових економічних умовах провідні компанії світу будуть змушені не лише продукувати та комерціалізувати нові знання (як економічні блага), а й будувати системи управління персоналом та процесами, здатними до самонавчання і самовдосконалення;
- визначена закономірність та залежність факторів капіталізації нафтогазових компаній від процесів формування та функціонування активів, зміни структурних пропорцій капіталу та джерел фінансування, виробничих показників діяльності, рівня доходів та прибутковості, що дало змогу сформувати систему взаємопов’язаних індикаторів та розрахувати справедливу величину капіталізації, що є економічно обґрунтованим у період проведення інституційних перетворень у галузі та організаційно-виробничих змін в управлінні НАК «Нафтогаз України»;
- сформовано сучасне бачення нових завдань корпоративного управління, що полягає в орієнтації менеджменту на нарощування капіталізації із застосуванням моделей вартісного управління, зумовлено особливостями конкурентної боротьби, багатоаспек¬т¬ністю інтересів учасників бізнес-процесів, динамізмом цілей та засобів їх досягнення, агресивністю дій у боротьбі за використання ресурсів та отримання рентного доходу;
- виявлені новітні тенденції інтеграційних процесів виробних компаній в умовах переорієнтації менеджменту на концепцію вартісного управління; виокремлено наслідки реалізації економічних стратегій вертикальної інтеграції компаній нафтогазового комплексу, що ґрун¬туються на підвищенні повноважень та відповідальності підрозділів, а також створення потужних науково-виробничих та освітньо-виробничих систем;
удосконалено:
- наукові положення щодо функціонування організаційно-економічного механізму забезпечення капіталізації компаній на основі впровадження моделей управління інтелектуальним капіталом компанії, що, на відміну від існуючих, передбачає поєднання механізмів формування «інтелектуальної вартості» (value creation), зокрема інтелектуальних продуктів, та її екстракції (value extraction), зокрема її комерційне використання;
- методологічні підходи до:
а) оцінки прогнозної динаміки показників вартості компаній нафтогазового комплексу на основі аналізу державної економічної політики щодо виваженої адаптації вимог європейського та вітчизняного законодавства у сфері регулювання економічних відносин, формування цивілізованої конкуренції на ринках нафти і газу, що дало змогу виділити ключові тренди динаміки вартості компаній нафтогазового комп¬лексу залежно від наслідків вказаної політики;
б) побудови механізму збільшення капіталізації нафтогазової компанії на основі збільшення власного капіталу та використання моделі первинного розміщення акцій (IPO – Initial Public Offering) як критерію успішного управління її вартістю, що дало змогу обґрунтувати перспективні механізми організації підготовчої роботи українських компаній до запровадження вказаної моделі та залучення додаткових фінансових ресурсів;
в) управління вартістю виробничої компанії на засадах стратегії формування ефективної системи управління інвестиційною діяльністю з метою технологічної модернізації, що дало змогу сформулювати пропозиції до коригування державної фінансової політики у напрямі стимулювання виробничих компаній щодо реалізації проектів технологічної модернізації; показано значення успішної стратегії інвестиційної діяльності як чинника зростання вартості нафтогазової компанії, що дало змогу виділити нові складові такої стратегії з урахуванням сучасних викликів;
- теоретичні положення щодо основної мети діяльності компанії (підприємства) як макси¬мізації прибутку; показано, що такою метою в умовах сучасної економіки є не лише отримання прибутку, а максимізація рин¬ко¬вої вартості компанії, що дало змогу зробити висновок про трансформацію моделей фінансового управління сучасної виробничої компанії на основі уточнення цільової функції, відповідно до чого інвес¬ти¬цій-ні та фінансові рішення залежить від прогнозу динаміки вартості бізнесу;
- перелік чинників вартості сучасної виробничої компанії, що розвивається в умовах високої концентрації капіталу, який доповнено такими специфічними чинниками, як умови доступу до ресурсів, управлінська гнучкість, ефективність технологічної модернізації операційної діяль¬ності, раціональність боргової стратегії і тактики, ефективність системи менеджменту, що дало змогу внести обґрунтовані пропозиції з формування показників капіталізації компаній нафтогазового комплексу;
- процедури формування системи управління інтелектуальним капіталом у вітчизняному нафтогазовому комплексі в контексті вартісного управління, зокрема – узагальнено тенденції та способи модернізації розвитку нафтогазового комплексу на інноваційних засадах, що позитивно впливатиме на динаміку вартості компаній;
дістали подальшого розвитку:
- методи і прийоми оцінювання вартості виробничих компаній нафтогазового комплексу на основі аналізу вартісних показників фондового ринку, а саме – ринкової вартості їхніх акцій на фондовому ринку, що дало змогу узагальнити основні економічні чинники, які впливають на вартість компаній;
- науково-практичні положення про перелік ключових чинників формування вартості нафтогазових компаній, які доповнено такими чинниками, як політичні явища (війни, полі¬тичні перевороти), перспективи та можливості освоєння нових ринків стратегічних енер¬гоносіїв (передусім природного газу) та їхнього транспортування; над¬звичайні ситуації техногенного характеру; інтеграційні процеси в умовах глобалізації (друж¬ні і недружні об’єднання та поглинання);
- концептуальні положення про “вартісне мислення” як елемент вартісного управління, під яким запропоновано розуміти систему та сукупність поглядів учасників процесу вартісного управління, що орієнтоване на досягнення оптимальних значень вартості ком¬панії в конкретний період часу, а це, на відміну від існуючих, враховує необхідність включення в названий процес усіх учасників (акціонерів, вищого менеджменту, керівників функціональних підроз¬ділів, співробітників).
Теоретичне значення результатів дослідження полягає у розробці теоретико-методологічних засад оцінки вартості компаній нафтогазового комплексу та рівня їх капіталізації в умовах інноваційного розвитку економіки.
Науково-методичні положення дисертації знайшли своє застосування в навчальному процесі економічного факультету Національного університету «Острозька академія» під час викладання дисциплін «Корпоративні фінанси», «Фінансовий менеджмент», «Інтелектуальна власність», «Інвестування» (довідка № 161 від 23.05.2011 р.), «Економіка підприємств», «Фінансовий менеджмент», «Державне регулювання економіки» в Сумському національному аграрному університеті (довідка № 3731/1 від 02.12.2011 р.).
Практичне значення одержаних результатів. Проведене дослідження поглиблює теоретико-методологічні та науково-практичні засади обґрунтування напрямів та механізмів нарощування капіталізації компаній нафтогазового комплексу, в тому числі на основі підвищення ефективності управління інтелектуальним капіталом, впровадження вартісного управління, удосконалення методичних підходів з оцінювання та прогнозування вартості.
Отримані внаслідок проведеного дослідження висновки і пропозиції використано у роботі:
- Міністерства енергетики та вугільної промисловості України – при розробці проектів нормативно-правових актів з питань забезпечення реалізації державної політики та регулювання діяльності компаній нафтогазового комплексу (довідка № 10-1/1395 від 30.12.2011 р.);
- Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України – при доопрацюванні проекту Рекомендацій за результатами засідання “круглого столу” на тему “Регіональна інноваційна стратегія та сталий економічний розвиток” (довідка № 5-6/16-184 від 20.06.12 р.);
- Інститутом вищої освіти НАПН України – у процесі підготовки наукових доповідей та інформаційно-аналітичних матеріалів до органів державної влади й управління з питань інтеграції освіти, науки і виробництва (лист № 320 від 05.07.12 р.);
- Київським інститутом освітньої політики – при проведенні досліджень для підготовки Наукової доповіді «Підготовка кадрів для промисловості України: проблеми і перспективи» (лист № 92-17 від 11.05.2012 р.);
- Рівненської обласної державної адміністрації – при підготовці проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Рівненщини на період до 2015 року, Програми економічного та соціального розвитку Рівненської області на 2011 рік, середньострокового плану реалізації Стратегії економічного та соціального розвитку Рівненської області на період до 2015 року «Західна брама» (довідка № 9730/0/01-13/11 від 17.11.2011 р.);
- Державного підприємства з питань відновлення платоспроможності та банкрутства – при проведенні аналізу фінансово-господарського стану підприємств, розробленні планів санацій підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства, підготовці пропозицій підприємствам щодо сприяння створення умов для участі в інвестиційній діяльності юридичних осіб ( довідка № 218-29-25/718 від 03.08.2011 р.);
- підприємств нафтогазового комплексу: ТОВ «Укрнефтегазразведка» (довідка № 315 від 30.12.2010 р.), ТОВ «Юг-нафтогазгеологія» (довідка № 12 від 04.01.2012 р.) – у процесі вироблення корпоративних стратегій підвищення капіталізації компанії, що базується на засадах вартісного управління;
- ТОВ «Оціночна Компанія «Україна-Захід» – у процесі впровадження технологій оцінювання вартості компаній, рівня їх капіталізації, інвестиційної привабливості (довідка № 1 від 05.01.2011р.);
- ПАТ НВАТ «ВНДІкомпресормаш» – у процесі оцінки капіталізації підприємства, формуванні системи менеджменту знань (довідка № 05/06-001244 від 14.11.2011р.);
- ПАТ «Укрсоцбанк» – у процесі врахування особливостей оцінювання кредитоспроможності компаній нафтогазового комплексу (довідка № 34-11/336 від 03.08.2011р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною самостійною науковою роботою, в якій за результатами проведених досліджень отримані нові науково-обґрунтовані теоретичні та методологічні результати щодо підвищення капіталізації компаній нафтогазового комплексу на основі впровадження ефективної моделі управління їх вартістю, реалізації стратегії інвестиційної діяльності та з урахуванням інтелектуального потенціалу компаній. Наукові результати та положення наукової новизни, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті ідеї та положення, що є результатом власних розробок та розрахунків здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження, а також висунуті пропозиції та рекомендації доповідалися та отримали схвальні відгуки на міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях: “Капіталізація підприємств і фінансових організацій: теорія та практика” (27 травня 2011 р., м. Донецьк), “Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою” (28-29 квітня 2011 р., м. Переяслав-Хмельницький), “Актуальні проблеми економіки – 2010” (10 грудня 2010 р., м. Київ), “Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития” (14-15 жовтня 2010 р., м. Мінськ), „Економічний і соціальний розвиток посткомуністичних держав в умовах глобалізації” (20-21 травня 2010 року, м. Рівне), „Фінансова система України: становлення та розвиток” (13-14 травня 2010 р., м. Острог), “Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (20-21 травня 2010 р., м. Львів), “Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою” (20-22 квітня 2010 року, м. Переяслав-Хмельницький), “Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу” (22 квітня 2010 р., м. Київ), “Актуальні проблеми економіки 2009” (11 грудня 2009 р., м. Київ), «Модернізація суспільного сектору економіки в умовах глобальних змін» (22-23 жовтня 2009 р., м. Тернопіль), «Інституційна природа ринкових трансформацій» (15-16 жовтня 2009 р., м. Чернівці), “Економічні проблеми розвитку промисловості регіону” (21-22 травня 2009 р., м. Первомайськ), “Фінансова система України: становлення та розвиток” ( 15-16 травня 2009 р., м. Острог), “Умови економічного зростання в країнах з ринковою економікою” (23-24 квітня 2009 року, м. Переяслав-Хмельницький), «Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи» (23-24 жовтня 2008 р., м. Львів), “Теоретична і прикладна економіка: задачі і перспективи” (16-17 жовтня 2008 р., м. Тернопіль), “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (23–24 жовтня 2008 р., м. Київ), „Фінансова система України: становлення та розвиток” (20-21 квітня 2007 р., м. Острог), „Фінансова система України: становлення та розвиток” (22-23 квітня 2005 р., м. Острог), „Динаміка наукових досліджень’ 2004” (21-30 червня 2004 р., м. Дніпропетровськ), „Фінансова система України: становлення та розвиток” (19-20 березня 2004 р., м. Острог).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 47 наукових працях, загальним обсягом 40,5 друк.арк., у тому числі в одній індивідуальній монографії (обсяг 28,1 друк.арк.). З них особисто авторові належить 40,2 друк.арк., серед яких 32 статті у фахових виданнях та 13 публікацій у збірниках наукових праць за матеріалами конференцій, 1 параграф у колективній монографії .
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг становить 487 сторінок, у тому числі основний текст викладено на 420 сторінках. Робота містить 47 таблиць, 37 рисунків та 5 додатків. Список використаних джерел налічує 329 позицій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено та розвинуто теоретико-методологічні та науково-практичні засади обґрунтування цільових орієнтирів, напрямів та інструментів нарощування капіталізації виробничих компаній, у тому числі компаній нафтогазового комплексу, переважно на основі застосування важелів державної підтримки формування та використання інтелектуального капіталу, а також впровадження в корпоративному секторі економічних методів вартісного управління.
1. За результатами дослідження еволюції теорії і концепцій капіталізації, запропоновано таке визна¬чен¬ня: “Капіталізація компанії – це інтегральний процес зміни теперішньої вартості компанії, яка характеризується її основними показниками діяльності, перетворенням частини новоствореної вартості на капітал, ефективністю залучення інтелектуального та фінансового капіталу в умовах її модернізації та інноваційного розвитку”.
Управління фінансовою діяльністю компанії на основі зростання її капіталізації – це завжди унікальний процес, що спрямований на підвищення якості стра¬тегічного і тактичного управління в усіх ланках організації. Необґрунтоване зростання капіталізації компанії призводить до її “ринкової переоцінки”, а це, своєю чергою, – до значних ускладнень (аж до банкрутства). Стра¬тегія максимізації капіталізації компанії має базуватися на так званому “обґрунтованому зростанні”, тобто позитивній взаємозалежній динаміці певних рин¬кових та внутрішніх вартісних чинників.
Стратегія підвищення капіталізації сучасної виробничої компанії має ґрунтуватися на трьох основних фінансових аспектах: кількісні грошові потоки, чинник часу (строк отримання доходів, своєчасні зміни у структурі заборгованості), управління ризиком. Доведено, що кожна із вказаних компонент може істотно впливати на конкретні показники резуль¬та¬тив¬ності корпоративних стратегій. Разом з тим у практиці гос¬по¬дарювання потрібно оцінювати й інші аспекти, але не на шкоду один одному.
2. Цільовим орієнтиром ухвалення інвес¬ти¬цій¬них і фінансових рішень у сучасних корпораціях доцільно вважати очікувану динаміку капіталізації та вартості бізнесу. У нових умовах класичне визначення основної мети діяльності компанії (підприємства) як макси¬мізації прибутку поступово трансформується в максимізацію її рин¬ко¬вої вартості. У сучасних умовах концепція управління вартістю прийнята про¬відними компаніями як базова парадигма успішного розвитку бізнесу.
Обґрунтовано, що в процесі вартісного управління важливим елементом є вироблення та підтримка в усіх учасників цього процесу (акціонерів, вищого менеджменту, керівників функціональних підроз¬ділів, співробітників) так званого “вартісного мислення”, що базується на розумінні головних чинників вартості та їхньої динаміки в разі ухва¬лення тих чи інших рішень. “Вартісне мислення” визначаємо як систе¬му поглядів учасників процесу вартісного управління, якщо ця система орієнтована на досягнення оптимальних значень вартості ком¬панії в конкретний період часу.
Виділено основні чинники, які найвідчутніше впливатимуть на показники формування капіталізації виробничих компаній в умовах інноваційної економіки: внутрішні (ефективність системи загального менеджменту з урахуванням підсистеми управління інноваційним та інтелектуальним розвитком, стратегія формування та використання інтелектуальних ре¬сурсів (інтелектуального капіталу), система стратегічного управління інноваційною діяльністю) та зовнішні (рівень конкуренції, роз-виток інноваційної інфраструктури, традиції інтеграції бізнесу, науки й освіти). Велике значення матиме державна політика стосовно компаній-інноваторів. Неабияку вагу матимуть правові об¬ме¬ження вико¬ристання інтелектуального ресурсу, макроекономічна стабіль¬ність.
3. Окрім традиційних (прибуток, рентабельність капіталу тощо), до важливих чинників нарощування капіталізації для компаній нафтогазового комплексу (видобувних та переробних) слід зараховувати: умови доступу до ресурсів (сировинних, транзитних, фінан¬сових, людських, інтелектуальних, інформаційних тощо); управлінська гнучкість, здатність ухвалювати своєчасні обґрун¬товані рішення у зв’язку зі швидкою зміною ринкової кон’юнктури; ефективність технологічної модернізації операційної діяль-ності; раціональність боргової стратегії і тактики; ефективність системи менеджменту (виробничого, фінансо¬вого) та функціонування інфраструктури, враховуючи адекватність мо¬делі фінансової поведінки (присутність на фондовому ринку, стратегія залучення капіталу, управління структурою капіталу).
Однією з головних умов зростання капіталізації компаній нафтогазового комплексу є реалізація успішної стратегії інвестиційної діяльності, яка забезпечувала б стійке зростання основного капіталу та його ефективне використання. Актуальною проблемою є запровадження та поширення механізмів співпраці держави і бізнесу у сфері інвестування нафтогазових проектів. Доцільно повернутися до запровадження механізму держав¬ного фінансування інвестиційної діяльності рентабельних нафтога¬зо-вих компаній недержавних форм власності через викуп акцій (тобто збільшення державної частки в статутному капіталі).
4. Капіталізацію нафтогазових компаній доречно оцінювати за кількома методами, у тому числі на основі аналізу показників фондового ринку (оскіль¬ки акції нафтогазових компаній широко котируються на фондовому рин¬ку). Вартість компаній нафтогазового комплексу на фондовому ринку значною мірою залежить від динаміки біржових цін на вуглеводні. Ціни на нафту і газ формуються на біржовому ринку – на Нью-Йорк¬ській (NYMEX), Сінгапурській (SIMEX) товарних та Лондонській наф-товій (LIPE) біржах.
Аналіз динаміки фондових показників нафтогазових компаній дозволяє виділити такі суто специфічні для нафтогазового сектору види причин падіння курсу акцій, як глобальні конфлікти (війни, полі¬тичні перевороти), перспективи видобутку окремих стратегічних енер¬гоносіїв (передусім природного газу) та їхнього транспортування, над¬звичайні ситуації техногенного характеру, інтеграційні процеси (друж¬ні і недружні) тощо.
5. Завдання щодо побудови моделей вартісного управління нафтогазовими компаніями має бути ви¬рішене через стимулювання створення відповідних мотиваційних чин¬ників і на макрорівні (державна економічна політика), і на мезорівні (регулювання розвитку сектору), і на макрорівні (що вимагає усунення суб’єктивних складових у корпоративному управлінні).
Оцінюючи вартість компаній нафтогазового комплексу, потрібно враховувати, перш за все, їхні особливості. Серед тих, які мають сут¬тєвий вплив на динаміку вартості, можемо відзначити такі: висока кон¬куренція в глобальному середовищі; висока капіта¬ло¬місткість, постійна потреба в значних інвестиціях; низька виробничо-технологічна гнуч¬кість (зокрема неможливість швидко переорієн¬тува¬тися на інші види діяльності); значний вплив цінових змін, які визна¬чаються загальною кон’юнктурою ринку; присутність компаній на фондовому ринку, че¬рез що їхня вартість може визначатися під впли¬вом динаміки фондових показників.
6. Для промисловості України, і для компаній нафтогазового комплексу до пріоритетних видів інноваційної діяльності, які пов’язані з реалізацією капіталомістких проектів, необхідно зараховувати на¬ро¬щування основного капіталу, дослідження і розробки, виробниче проек¬тування тощо, оскільки інноваційна активність на видобувних підприємствах нафтога¬зового комплексу є нижчою, ніж загалом у промисловості, а інно¬ва¬цій¬на активність на переробних підприємствах, навпаки, є вищою за се¬редній у промисловості показник.
Провідні компанії нафтогазового комплексу орієнтуються на все¬бічну модернізацію технологічних процесів на всіх ланках вироб¬ни¬чого циклу – від пошуку та розвідки родовищ нафти і газу до побудови маркетингово-збутових систем. В останні роки активізувалися науко¬во-технічні роботи з проблем прогнозування розвитку ринків енер¬гоносіїв та суміжних продуктів, а також використання альтер¬на¬тивних (нетрадиційних) джерел енергії. Успішна реалізація згаданих проектів сприяє максимізації вартості компаній.
7. В умовах переходу економіки на модель інноваційного розвит¬ку головним чинником максимізації вартості компанії як єдиного цілого та її структурних підрозділів має стати постійне зростання вартості інтелектуального капіталу (зокрема - нематеріальних активів).
Одним із виявів переходу до інноваційної економіки є ско¬ро¬чення частки традиційних корпоративних асигнувань інвестицій та ін¬новацій і переорієнтація на збільшення частки власних коштів підприємств, спрямованих на формування і приріст конку¬рен¬тоспро¬можного інтелектуального капіталу. Компанії-лідери для побудови ефективної системи управління вартістю в умовах інноваційного розвитку концентрують увагу на трьох аспектах: побудова систем загального та вартісного управління, скерованого на майбутнє ринку та (або) галузі; систематичне переос¬мислення ринкової ситуації (моніторинг, аналіз та коригування умов господарювання в контексті вартісного управління); гнучкість реагу¬вання й адаптації. Ключовою властивістю управлінської гнучкості в контексті вартісного управління є здатність до концентрації капіталу. В умовах інноваційної економіки особливого значення набуватимуть добровільні форми концентрації, що формуватимуть стратегічні альянси, спрямо¬вані на концентрацію та об’єднання інтелектуальних та виробничо-інноваційних ресурсів. Провідним чинником зростання капіталізації стане об’єднання інтелектуального капіталу з іншими формами капіталу. У багатьох випадках конкурентна боротьба вестиметься не за споживача і навіть не за ринки, а за доступ до ресурсів (маються на увазі ефективні й адекватні ресурси, тобто якісні та дешеві), зокрема й інтелектуальних.
8. Оцінку інтелектуального капіталу компанії слід проводити для визначення реальних вигод від витрачання коштів на їхнє створення чи придбання, порівняння ефективності використання цього ресурсу з іншими видами ресурсів. Зазвичай для оцінки інтелектуального капі¬талу компанії використовують один із придатних методичних підходів – дохідний (у межах цього підходу може використовуватися один з методів: метод переваги в прибутках; метод звільнення від роялті; ме¬тод додаткового прибутку; метод виграшу в собівартості), витратний (метод вартості створення та метод вартості придбання), ринковий (його інколи називають порівняльний). Окремі автори виді¬ляють бухгалтерській підхід.
Іноземні джерела пропонують цілу низку авторських методів і моделей оцінки інтелектуального капіталу: збалансована система показ¬ників Balanced Scorecard, навігатор Scandia, ІК-індекс, табло (проект) ланцюга вартості, звіт про інтелектуальний капітал, метод VAIC – Value-Added Intelectual Coefficient, інструментарій невагомого багат¬ства, метод П. Х. Салівана, підхід холістичної вартості, методологія інклюзивної вартості, система еталонного тестування інтелектуального капіталу.
9. Аналіз досвіду провідних нафтогазових компаній світу у сфері створення систем ефективного управління інтелектуальним капіталом дав змогу виділити два аспекти одержання комерційної корисності (йдеться, перш за все, про зростання вартості таких компаній) – по-перше, створення так званої “інтелектуальної вартості” (value creation), тобто інтелектуальних продуктів, та, по-друге, екстракція (вилучення) цієї вар¬тості (value extraction), тобто її комерційне використання. Створення вартості на основі використання інтелектуального ресурсу відбувається в результаті генерування нового перспективного знання та його транс¬формації в інновації з подальшим одержанням комерційного ефекту.
В умовах переходу економіки на модель інноваційного розвитку особливо актуальною проблемою корпоративного управління в нафто-газовому бізнесі стане розробка та впровадження систем управління знаннями й інтелектуальним капіталом на рівні не лише головних ком¬паній (підприємств), а й дочірніх структур. Зрозуміло, що ефективна система управління знаннями стане ключовою умовою адекватного зростання капіталізації нафтогазових компаній. У контексті вартісного управління цінність (ціна) інтелектуального капіталу нафтогазової компанії визначається перед¬усім результативністю (фактичною або перспективною) його ви¬корис-тання, зокрема в середньо- та довгостроковій перспективі. Еле¬ментами такої результативності може бути зростання традиційних вартісних показників (вартості акцій, доходів компаній, їх капіталізації, економічної доданої вар-тості на макрорівні, національного багатства тощо).
10. До основних напрямів нарощування капіталізації компаній нафтогазового комплексу на основі зростання вартості інтелектуального капіталу доцільно зараховувати такі: організація ефек¬тив¬ного стратегічного управління компаніями з використанням найкра¬щого світового досвіду; необхідність інтеграції нафтовидобувних, наф¬топереробних та нафтохімічних підприємств; доцільність підтримки зростання в напрямі глобалізації діяльності, розширення ділових зв’яз¬ків, створення альянсів; підвищення інноваційної активності, приско¬рення формування та реалізації науково-технічних й технологічних стратегій, спрямованих на модернізацію наявної та створення нової виробничої бази; широке впровадження сучасних інформаційно-кому¬нікаційних технологій; підтримка зростання вартості людського капіта¬лу, підвищення рівня кваліфікації персоналу компаній; створення по¬тужної ефективної системи маркетингу і логістики; взаємовигідна вза¬ємодія з фінансово-кредитними установами для залучення довгостро¬кових інвестицій у розвиток.
Достатні темпи формування та використання інтелектуального капіталу українськими нафтогазовими компаніями, що є ключовою умовою запровадження механізмів ефективного управління вартістю в галузі, можливі лише у відповідному економіко-правовому середовищі, провідна роль у створенні якого належить державі.
Виділено стратегічні орієнтири державної політики, спрямованої на підтримку нарощування капіталізації компаній наф¬тогазового комплексу: реструкту¬риза¬ція та списання боргів, які виникли внаслідок невиправданих рішень державних органів; жорстка фінансова політика щодо боржників, підвищення відповідальності споживачів природного газу за дотримання умов газоспоживання і здійснення платежів; зниження податкового тиску, лібералізація фінансової діяльності підприємств комплексу; зни¬ження вартості виробничо-технологічних витрат завдяки їх техно¬ло¬гічному удосконаленню та оновленню; подолання політичних факто¬рів, що обмежують конкурентоспроможність вітчизняного НГК на зов¬нішніх ринках; підвищення кваліфікації кадрів та управлінської дисцип¬ліни, удосконалення та забезпечення прозорості процесу управління в нафтогазовій сфері; зміщення акцентів на переважно економічні мето¬ди регулювання й захисту вітчизняного виробника.
11. Магістральним напрямом запровадження підвищення капіталізації нафтогазових компаній, що орієнтована на поси¬лен¬ня впливу інноваційного чинника, має стати виконання вимог адап¬то¬ваного до умов ЄС законодавства у сфері регулювання корпоративних відносин, формування цивілізованої конкуренції на ринках нафти і газу, а також приписів (імперативів) Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. – причому з боку як держави, так і нафтогазових компаній. Обґрунтовано, що для зростання капіталізації нафтогазової компанії найвагоміше значення матимуть такі складові управлінського процесу: на¬рощування основного капіталу, передусім завдяки збільшенню частки інноваційних основних засобів; запровадження ефективних механізмів управління людськими ресурсами (людським капіталом); реалізація ін¬вестиційних програм з енергозбереження та енергоефективності.
Обґрунтовано перелік провідних чинників, що в подальшому визначатимуть тренди динаміки капіталізації компаній нафтогазового комплексу: підвищення ефективності використання природних переваг; удосконалення державної політики, впровадження виважених механіз¬мів державної підтримки розвитку нафтогазових компаній; підтримка привабливого інвестиційного клімату в галузі, зокрема забезпечення доступності довгострокових джерел інвестиційних ресурсів; стимулю¬вання реалізації у сфері нафтогазового комплексу системних іннова¬ційних інфраструктурних проектів і в межах державно-приватного партнерства; стимулювання розширення власного видобутку нафти й газу з використанням сучасних технологій; системне удосконалення рентної політики, на принципах ЄС зокрема; впровадження адекватних механізмів співпраці нафтогазових компаній та місцевих органів влади для вирішення конкретних місцевих проблем; подальший розвиток прозорого ринку нафти і газу, підтримка належного рівня конкуренції; пришвидшення повноцінної європейської інтеграції; прове¬дення вива¬женої цінової (тарифної) політики; гармонізація механізмів корпо¬ра¬тивного управління, корпоративних взаємин, а також відносин у сфері власності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абалкин Л. От экономической теории до концепции долгосрочной стратегии / Л. Абалкин // Вопросы экономики. – 2010. – № 6. – С. 4–9.
2. Александров А. М. Финансы социализма : [учеб. пособ.]. / А. М. Александров, Э. А. Вознесенский. – М. : Финансы, 1974. – 355 с.
3. Алимов А. Н. Конкурентоспособность национальной экономики [препринт] / А. Н. Алымов, В. Н. Емченко. – К. : Институт экономики НАНУ, 2001. – 59 с.
4. Ананьин О. Карл Маркс и его “Капитал”: из девятнадцатого в двадцать первый век / О. Ананьин // Вопросы экономики. – 2007. – № 9. – С. 72.
5. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади : [монографія] / О. Ф. Андрійко. – К. : Наук. думка, 2004. – 300 с.
6. Аніщенко В. О. Роль корпоративної культури у прийнятті управлінських рішень / В. О. Аніщенко // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 3. – С. 64–73.
7. Артем’єва І. О. Забезпечення фінансового розвитку корпорацій у країнах з транзитивною економікою / І. О. Артем’єва // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 11. – С. 40–43.
8. Артемова Т. И. Стоимость и цена: логико-исторический процесс формообразования : [монография] / Т. И. Артемова. – К. : Основа, 2006. – 448 с.
9. Артьомова Т. Інститут міри економічної цінності / Т. Артьомова // Економічна теорія. – 2007. – № 3. – С. 35–55.
10. Бавыхин Г. А. Управление развитием образования: организационно-экономический аспект : [монография] / Г. А. Бавыхин. – М. : Экономика, 2003. – 428 с.
11. Багратян Г. А. Світова криза та Україна: проблема й нові підходи до фінансового регулювання / Г. А. Багратян, І. С. Кравченко // Фінанси України. – 2009. –№ 4. – С. 33–41.
12. Баліцька В. В. Формування та функціонування капіталу підприємств України : дис… доктора економічних наук : спец. 08.00.03 “Економіка та управління національним господарством” / В. В. Баліцька. – К., 2009.
13. Барановський О. Недокапіталізована економіка [Електронний ресурс] / О. Барановський // Дзеркало тижня. – 2003. – № 42 (1–7 листопада). – Режим доступу : http:www.dt.ua/2000/2675/43456.
14. Барановський О. І. Фінансові кризи: передумови, наслідки і шляхи запобігання : [монографія] / О. І. Барановський. – К. : КНТЕУ, 2007. – 754 с.
15. Барышева Г. А. Инновационный фактор и интеллектуальный ресурс в динамизации экономики России : [монография] / Г. А. Барышева. – Томск, 2001. – 348 с.
16. Белкин В. Н. Система категорий труда / В. Н. Белкин // Журнал экономической теории. – 2004. – № 1. – С. 7–15.
17. Біла С. Державне управління структурно-інноваційним зрушенням в економіці України / С. Біла // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2000. – № 4.
18. Білоченко А. М. Фінансовий капітал в Україні: особливості формування та перспективи розвитку / А. М. Білоченко // Фінанси України. – 2008. – № 3. – С. 94–100.
19. Білоченко А. М. Удосконалення формування та реалізації дивіденд¬ної політики підприємств з державною часткою в Україні / А. М. Білоченко // Фінанси України. – 2008. – № 5. – С. 96–102.
20. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент : [учебник] / И. А. Бланк. – К. : ИНТЕМ Лтд, 1995.
21. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе : [монография] / М. Блауг. – М. : Дело Лтд, 1994. – 720 с.
22. Болдырев И. Онтология ортодоксальной экономической науки: проблемлы построения и интерпретации / И. Болдырев // Вопросы экономики. – 2008. – № 7. – С. 100–111.
23. Боди З. Финансы : [учебник] / З. Боди, Р. Мертон ; [пер. с англ.]. – М. : Вильямс, 2003. – 592 с.
24. Бодриков М. Критика неорикардианской теории стоимости и распределения / М. Бодриков // Вопросы экономики. – 2007. – № 5. – С. 138.
25. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси : [підручник] / С. Я. Боринець. – К. : Знання, 2006. – 494 с.
26. Бочаров В. В. Финансовый анализ : [учеб. пособ.] / В. В. Бочаров. – СПб. ; Питер, 2003. – 240 с.
27. Брігхем Є. Ф. Основи фінансового менеджменту : [підручник] / Є. Ф. Брігхем ; [пер. с англ.]. – К. : Молодь, 1997. – 998 с.
28. Бровкина Н. Д. Основы финансового контроля : [учеб. пособ.] / Н. Д. Бровкина. – М. : Магистр, 2007. – 382 с.
29. Брюховецька Н. Ю. Підходи до визначення капіталізації підприємств / Н. Ю. Брюховецька // Наукові праці ДонНТУ. Серія економічна. – Випуск 31-1. – С. 224–228.
30. Бутинець Ф. Ф. Аудит : [підручник] / Ф. Ф. Бутинець. – [Вид. 3-тє, доп. і перероб.]. – Житомир : Рута, 2006. – 512 с.
31. Бюджетний менеджмент : [підручник] / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова ; за заг. ред. В. Федосова. – К. : КНЕУ, 2004. – 864 с.
32. Валентей С. Россия в меняющимся мире: внешние и внутренние вызовы / С. Валентей, Л. Нестеров // Вопросы экономики. – 2002. – № 3. – С. 51–64.
33. Ванькович Д. В. Аналіз фінансових джерел формування інвести¬цій¬них ресурсів в Україні / Д. В. Ванькович, Н. Б. Демчишак // Фінанси України. – 2007. – № 7. – С. 72–84.
34. Василик О. Д. Державні фінанси України : [підручник] / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.
35. Василик О. Д. Теорія фінансів : [підручник] / О. Д. Василик. – К. : НІОС, 2003. – 416 с.
36. Ватаманюк З. Г. Інституційна ефективність ринку цінних паперів в Україні / З. Г. Ватаманюк, О. В. Баула // Фінанси України. – 2008. – № 3. – С. 101–110.
37. Вебер Ю. Обеспечение рациональности путем планирования, ориентированного на увеличение стоимости предприятия / Ю. Вебер, Н. Кноррен // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 3. – С. 74–79.
38. Веблен Т. Ограниченность теории предельной полезности / Т. Веблен // Вопросы экономики. – 2007. – № 7. – С. 86.
39. Венгер В. В. Фінанси : [навч. посіб.] / В. В. Венгер. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 432 с.
40. Версаль Н. І. Європейський ринок іпотечних цінних паперів: сучасний стан та перспективи розвитку в умовах глобалізації / Н. І. Версаль // Фінанси України. – 2008. – № 9. – С. 70–80.
41. Витвицький Я. С. Гірничий капітал нафтогазових компаній і його сутність та формуючі активи / Я. С. Витвицький // Формування ринкових відносин в Україні : зб. наук. пр. – 2008. – № 9. – С. 106–111.
42. Власова І. В. Особливості венчурного фінансування розвитку інно-ваційної сфери в Україні / І. В. Власова // Проблеми науки. – 2009. – № 7. – С. 26–31.
43. Воркуев Б. Л. Ценность, стоимость и цена / Б. Л. Воркуев. – М., 1995.
44. Воронін А. Сучасний погляд на кейнсіанську модель економічного циклу / А. Воронін, В. Вовк // Економіка України. – 2009. – № 3. – С. 58–64.
45. Гава Ю. В. Інтелектуальний капітал – шлях до економічного зростання України / Ю. В. Гава // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 4. – С. 129–134.
46. Галушка З. И. Развитие теории благосостояния: противоречивость или невозможность принятия эффективных решений? / З. И. Галушка // Економічна теорія. – 2008. – № 1. – С. 22–29.
47. Галушка Є. О. Бюджетний менеджмент : [навч.-метод. посіб.] / Є. О. Галушка. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2007. – 280 с.
48. Гальчинський А. Основи кейнсіанської моделі регулювання еко¬но-мічного циклу. Питання теорії / А. Гальчинський // Вісник НБУ. – 2009. – № 1. – С. 3–8.
49. Гальчинський А. С. Становлення суспільства постінформаційної цивілізації : [монографія] / А. С. Гальчинський. – К. : Вища шк., 1993. – 107 с.
50. Гальчинський А. Лібералізм – еволюційні трансформації / А. Гальчинський // Економіка України. – 2010. – № 6. – С. 23–34.
51. Гаращук В. М. Контроль та нагляд в державному управлінні : [монографія] / В. М. Гаращук. – Х. : Фоліо, 2002. – 176 с.
52. Геец В. М. Уроки и перспективы рыночных реформ и долгосрочного экономического роста в Украине / В. М. Геец // Экономическая теория. – 2004. – № 2. – С. 3–25.
53. Геєць В. Формування і розвиток фінансової кризи 2008–2009 років в Україні / В. Геєць // Економіка України. – 2010. – № 4. – С. 5–15.
54. Геєць В. Ліберально-демократичні засади: курс на модернізацію України / В. Геєць // Економіка України. – 2010. – № 3. – С. 4–20.
55. Гейтс Б. Бизнес со скоростью мысли / Б. Гейтс ; [пер. с англ.]. – М. : Экспо-Пресс, 2001. – 480 с.
56. Гейтс Б. Дорога в будущее / Б. Гейтс ; [пер. с англ.]. – М. : Русская редакция. – 1996. – 588 с.
57. Генеза ринкової економіки (політекономія, мікроекономіка, макроекономіка, економічний аналіз, економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, фінанси, банки, інвестиції, біржова діяльність) : терміни, поняття персоналії / [укладачі: В. С. Іфтемічук, В. А. Григорьєв, М. І. Маниліч, Г. Д. Шутак ; За наук. ред. Г. І. Башнянина і В. С. Іфтемічука]. – К. : Магнолія плюс, 2004. – 688 с.
58. Герасименко А. Г. Концентрація капіталу: сутність та основні форми реалізації / А. Г. Герасименко // Фінанси України. – 2005. – № 10. – С. 116–123.
59. Гизатуллин А. Корпоративное управление и финансовая эффективность компании : мета-анализ / А. Гизатуллин // Вопросы экономики. – 2008. – № 10. – С. 62–76.
60. Городний В. И. Стратегия формирования и развития крупной корпоративной компании : [монография] / В. И. Городний. – М. : Дело, 2005. – 304 с.
61. Городянська Л. В. Управління інтелектуальним капіталом і забезпечення підприємств інтелектуальними ресурсами / Л. В. Городянська // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 1. – С. 127–132.
62. Городянська Л. В. Факторно-критеріальна модель відтворення інтелектуальних ресурсів в системі обліку / Л. В. Городянська // Фінанси України. – 2009. – № 5. – С. 112–119.
63. Городянська Л. В. Особливості обліку гудвіла та методи оцінки його вартості на підприємстві / Л. В. Городянська // Фінанси України. – 2007. – № 4. – С. 119–126.
64. Григорьев В. В. Оценка предприятий: теория и практика / В. В. Григорьев, М. А. Федотова ; под ред. В. В. Григорьева. – М. : Инфра-М, 1997. – 410 с.
65. Грінберг Р. Держава в економіці знань / Р. Грінберг // Економіка України. – 2008. – № 10. – С. 28–39.
66. Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі : [монографія] / Б. В. Губський. – К. : Наук. думка, 1998. – 386 с.
67. Гуриев С. Экономический механизм сырьевой модели развития / С. Гуриев, А. Плеханов, К. Сонин // Вопросы экономики. – 2010. – № 3. – С. 4–23.
68. Гэлбрейт Дж. К. Новое индустриальное общество / Дж. Гэлбрейт. – М., 1969. – 337 с.
69. Дедкова М. В. Капитализация и ее влияние на экономический рост (на примере публичных компаний) : автореф. дисс… на соискание науч. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.10 “Финансы, денежное обращение и кредит” [Электронный ресурс] / М. В. Дедкова. – Режим доступа : www.mgus.ru/files/zaschity/autoreferat_dedkova.doc.
70. Денисюк О. М. Роль національного капіталу в процесі приватизації в Україні / О. М. Денисюк // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 7. – С. 22–27.
71. Десмонд Г. М. Руководство по оценке бизнеса / Г. М. Десмонд, Р. Э. Келли ; [пер. с англ.]. – М. : РОО, 1996. – 780 с.
72. Дзарасов С. Посткейнсианство и инновационная модель развития / С. Дзарасов // Экономист. – 2008. – № 3. – С. 54–64.
73. Динамика корпоративного развития : [монография] / В. Ж. Дубровский, О. А. Романова, А. И. Татаркин, И. Н. Ткаченко. – М. : Наука, 2004. – 502 с.
74. Дікань Л. В. Контроль і ревізія : [навч. посіб.] / Л. В. Дікань. – К. : Знання, 2007. – 327 с.
75. Добыча [Электронный ресурс] // Офіційний сайт НАК “Нафтогаз України”. – Режим доступу : www.naftogaz.com.
76. Довбня С. Б. Новий підхід до оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів / С. Б. Довбня, К. А. Ковзель // Фінанси України. – 2007. – № 7. – С. 62–71.
77. Долгопятова Т. Корпоративное управление в российских компаниях: роль глобализации и кризиса / Т. Долгопятова // Вопросы экономики. – 2009. – № 6. – С. 83–96.
78. Долінський Л. Б. Теоретичне підґрунтя інвестиційної оцінки цінних паперів в Україні / Л. Б. Долінський // Фінанси України. – 2008. – № 5. – С. 87–95.
79. Економічна енциклопедія : у 3 т. / [редкол. : С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін.]. – К. : Академія, 2000. – Т. 1. – 864 с.
80. Економічна енциклопедія : у 3 т. / [редкол. : С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін.].– К. : Академія, 2000. – Т. 2.
81. Економічна енциклопедія : у 3 т. [редкол. : С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін.].– К. : Академія, 2000. – Т. 3.
82. Есипов В. Е. Оценка бизнеса: полное практическое руководство : [учебник] / В. Е. Есипов, Г. А. Маховиков, С. К. Мирзажанов. – М. : Эксмо, 2008. – 352 с.
83. Журавльова І. В. Теоретичні засади стратегічного моніторингу фор-мування інтелектуального капіталу підприємства / І. В. Журавльова // Проблеми науки. – 2007. – № 7. – С. 33–38.
84. Жураковська І. С. Управління знаннями як чинник підвищення кон-курентоспроможності підприємства в інформаційному суспільстві / І. С. Жураковська // Проблеми науки. – 2007. – № 7. – С. 24–28.
85. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и ее применение к принятию приближенных решений / Л. Заде ; [пер. с англ.]. – М. : Мир, 1976. – 167 с.
86. Закон України від 12 липня 2001 р. № 2658-ІІІ “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
87. Закон України від 11 грудня 2003 р. № 1378-ІV “Про оцінку земель” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
88. Закон України від 17 вересня 2008 р. № 514-VІ “Про акціонерні товариства” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
89. Закон України від 21 вересня 2006 р. № 185-V “Про управління об’єктами державної власності” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
90. Захарін С. В. Інвестиційне забезпечення відтворення основних фондів / С. В. Захарін // Економіка України. – 2007.–№ 5. – С. 43–51.
91. Захарін С. В. Оцінювання впливу корпоративного сектору економіки на її інвестиційно-інноваційний розвиток / С. В. Захарін // Проблеми науки. – 2008. – № 7. – С. 7–12.
92. Захарін С. В. Стимулювання інноваційної діяльності корпоративного сектору / С. В. Захарін // Фінанси України. – 2006. –№ 7. – С. 101–107.
93. Заюков І. Проблеми та перспективи розвитку в Україні професійного навчання кадрів на виробництві / І. Заюков, Н. Коваль // Економіка України. – 2008. – № 6. – С. 80–87.
94. Звєряков М. Ліберальна ідея і модернізація економіки України / М. Звєряков // Економіка України. – 2010. –№ 7. – С. 11–21.
95. Зозульова О. Бренд як нематеріальний актив у постіндустріальному суспільстві / О. Зозульова, Ю. Несетерова // Економіка України. – 2008. – № 3. – С. 4–11.
96. Зятковський І. В. Державна підтримка нових форм інноваційної діяльності промислових підприємств: організаційні та фінансові аспекти / І. В. Зятковський // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 6. – С. 73–82.
97. Иванченко В. Инновационно-структурированное воспроизводство и государство / В. Иванченко // Экономист. – 2010. – № 1. – С. 30–38.
98. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества : [монография] / В. Л. Иноземцев. – М., 1998. – 411 с.
99. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований : [монография] / [под ред. д. е. н. А. А. Гриценко]. – Харьков : Форт, 2008. – 927 с.
100. История отрасли [Электронный ресурс] // Офіційний сайт НАК “Нафтогаз України”. – Режим доступу : www.naftogaz.com.
101. Іванова К. В. Стан фондового ринку в період світової фінансової кризи і його подальший розвиток / К. В. Іванова // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 4. – С. 172–178.
102. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 2009 році : [статистичний бюлетень] / за ред. Л. М. Овденко. – К. : Держкомстат, 2010. – 321 с.
103. Інвестування української економіки : [монографія] / за ред. А. І. Сухорукова. – К. : Національний інститут проблем міжнародної безпеки. – 2005. – 440 с.
104. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика : [монографія] / за ред. д. е. н., проф. Л. І. Федулової. – К. : Основа, 2005. – 552 с.
105. Кавун С. В. Индсайдерство – проблема экономической безопасности в условиях реформирования экономики Украины / С. В. Кавун, И. В. Сорбат // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 4. – С. 91–97.
106. Калач Г. М. Роль фондового ринку в акумуляції й перерозподілі фінансових ресурсів у реальний сектор економіки / Г. М. Калач // Фінанси України. – 2008. – № 9. – С. 62–69.
107. Калач Г. М. Сучасні тенденції фінансової політики у сфері фондового ринку / Г. М. Калач // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 6. – С. 216–222.
108. Каныгин П. Энергетическая безопасность Европы и интересы России / П. Каныгин // Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – № 5. – С. 3–11.
109. Капіталізація економіки України : [монографія] / за ред. акад. НАН України В. М. Гейця, д. е. н. А. А. Гриценка. – К. : Ін-т екон. та прогнозув., 2007. – 220 с.
110. Капитализация предприятий: теория и практика: [монография] / под ред. д. э. н., проф. И. П. Булеева, д. э. н., проф. Н. Е. Брюховецкой ; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти, ДонУЭП. – Донецк, 2011. – 328 с.
111. Капитализация экономики: проблемы и перспективы : материалы семинара (часть І) // Экономическа теория. – 2006. – № 2. – С. 91–112.
112. Капитализация экономики: проблемы и перспективы : материалы семинара (часть ІІ) / Экономическа теория. – 2006. – № 6. – С. 90–102.
113. Карасева М. В. Финансовое правоотношение / М. В. Карасева. – Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1999. – 256 с.
114. Карлін М. І. Фінанси зарубіжних країн : [навч. посіб.] / М. І. Карлін. – К. : Кондор, 2004. – 384 с.
115. Карпенко Г. В. Нормативно-правове забезпечення корпоративного управління: проблеми залучення інвестицій на вітчизняні підприємства / Г. В. Карпенко, А. П. Данькевич // Фінанси України. – 2009. – № 7. – С. 39–46.
116. Карпенко Г. В. Проблеми та перспективи залучення інвестиційного капіталу українськими підприємствами на світових фондових рин¬ках шляхом IPO / Г. В. Карпенко // Фінанси України. – 2008. – № 10. – С. 89–94.
117. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура : [монография] / М. Кастельс. – М. : ГУВШЭ, 2000. – 608 с.
118. Кастельс М. Становление общества сетевых структур. Новая постиндустриальная волна на Западе : антология / М. Кастельс. – М., 1999. – 299 с.
119. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. Кейнс ; [пер. с англ.]. – М., 1999. – 610 с.
120. Кендюхов О. Геологія інтелектуального капіталу / О. Кендюхов // Економіка України. – 2003. – № 4.
121. Кіндзерський Ю. Економічний розвиток і трансформація промислової політики у світі: уроки для України / Ю. Кіндзерський // Економіка України. – 2010. – № 5. – С. 4–15.
122. Клейнер В. Корпоративное управление и эффективность деятельности компаний / В. Клейнер // Вопросы экономики. – 2008. – № 10. – С. 32–48.
123. Клець Л. Є. Бюджетний менеджмент : [підручник] / Л. Є. Клець. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 640 с.
124. Клішова О. Економічна раціональність: сутність і різновиди / О. Клішова // Економічна теорія. – 2008. – № 3. – С. 40–52.
125. Козоріз М. А. Обґрунтування напрямів підвищення капіталізації інноваційно активних підприємств України / М. А. Козоріз, Л. Я. Беновська // Регіональна економіка. – 2009. – № 1. – С. 106–113.
126. Козырь Ю. В. Оценка и управление стоимостью имущества промышленного предприятия : автореф. дисс. … канд. экон. наук : спец. 08.05.00 / Ю. В. Козырь ; Институт экономики РАН. – 2003. – 24 с.
127. Козырь Ю. В. Применение теории опционов в практике оценки / Ю. В. Козырь // Рынок ценных бумаг. – 1999. – № 11. – С. 57–61.
128. Колб Р. В. Финансовый менеджмент / Р. В. Колб, Р. Дж. Родригес ; [пер. с англ.]. – [2-е изд.]. – М. : Финпресс, 2001. – 496 с.
129. Коллер Т. Определение рыночной стоимости компании и исполь¬зование стоимости в управлении / Т. Коллер // Финансист. – 1997. – № 8. – С. 91–97.
130. Конкурентоспроможність національної економіки : [монографія] / за ред. д. е. н. Б. Є. Кваснюка. – К. : Фенікс, 2005. – 582 с.
131. Корпоративні структури в національній інноваційній системі : [монографія] / за ред. Л. І. Федулової. – К. : УкрІНТЕІ, 2007. – 812 с.
132. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз ; [пер. с англ.]. – Нью-Йорк : Телекс. – 1991. – 190 с.
133. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка : [підручник] / Н. С. Краснокутська. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.
134. Кривов’язюк І. В. Економічна діагностика підприємства: теорія, методологія та практика застосування : [монографія] / І. В. Кривов’язюк. – Луцьк : Надстир’я, 2007. – 260 с.
135. Крупка М. І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України : [монографія] / М. І. Крупка. – Львів, 2001. – 608 с.
136. Крюков В. А. Институциональная структура нефтегазового сектора: проблемы и направления трансформации / В. А. Крюков. – Новосибирск : Изд-во ИЭиОПП СО РАН. – 1998. – 274 с.
137. Крюков В. Оценка параметров развития российского нефетегазового сектора / В. Крюков, В. Маршак // Вопросы экономики.