Каплій Олена Володимирівна. Конституційно-правові засади організації та діяльності засобів масової інформації в Україні

Краткое описание

Каплій Олена Володимирівна. Конституційно-правові засади організації та діяльності засобів масової інформації в Україні.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.02, Нац. ун-т "Одес. юрид. акад.". - Одеса, 2014.- 230 с.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

КАПЛІЙ Олена Володимирівна

УДК: 342.4/.8:316.774

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ПЕРЕЖНЯК Борис Аркадійович
кандидат юридичних наук,
професор

Одеса – 2014

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ 15
1.1. Стан наукової розробки проблеми конституційно-правових засад організації та діяльності засобів масової інформації в Україні 15
1.2. Визначення і зміст поняття конституційних засад організації та діяльності засобів масової інформації 25
1.3. Поняття, ознаки та функції засобів масової інформації 42
1.4. Нормативно-правове регулювання організації та діяльності засобів масової інформації в Україні та шляхи його удосконалення 59
Висновки до першого розділу 91
РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК СУБ’ЄКТ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ 93
2.1. Сучасна система та класифікація засобів масової інформації 93
2.2. Конституційно-правовий статус засобів масової інформації 116
2.3. Конституційний аспект юридичної відповідальності засобів масової інформації 133
2.4. Засоби масової інформації в системі організаційно-правових гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні 150
Висновки до другого розділу 158
РОЗДІЛ 3. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ З ІНСТИТУТАМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ОРГАНАМИ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ 160
3.1. Засоби масової інформації як інститут громадянського суспільства 160
3.2. Організація взаємодії засобів масової інформації з органами публічної влади 175
Висновки до третього розділу 194
ВИСНОВКИ 196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 201
ДОДАТКИ 236
ДОДАТОК А ДОВІДКА ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 236

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Держкомтелерадіо – Державний комітет телебачення і радіомовлення України
ПАРЕ – Парламентська Асамблея Ради Європи
ЗМІ – засоби масової інформації
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
КК України – Кримінальний кодекс України
ЦК України – Цивільний кодекс України
КПК України – Кримінальний процесуальний кодекс України
Нацрада – Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
МППГПП – Міжнародний пакт про громадянські та політичні права
ЄКПЛ – Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

ВСТУП

Актуальність теми. Перехід України до нового етапу розвитку громадянського суспільства і правової держави, політичний плюралізм породжують величезну суспільну потребу в інформації. Необхідність задоволення цієї потреби й обумовлює особливу роль засобів масової інформації (далі − ЗМІ) у житті суспільства. Тому, одним з найважливіших завдань Української держави після проголошення її незалежності стало формування і забезпечення демократичних засад організації і діяльності ЗМІ.
Конституція України відіграє провідну роль у правовому забезпеченні діяльності ЗМІ, хоча й не бере на себе регулювання питання організації та діяльності ЗМІ в Україні. Конституційний принцип пріоритету прав і свобод людини та громадянина, у тому числі права на інформацію, має бути системоутворюючим чинником конституційного законодавства України. Держава має усвідомлювати, що ЗМІ постають найважливішим демократичним інститутом, який сприяє реалізації конституційних прав громадян на свободу думки і слова, права на інформацію. Саме ЗМІ втілюють і репрезентують громадянську думку, здійснюють функції спостерігача та контролера законодавчої, виконавчої та судової влади. Тому, діяльність ЗМІ потребує комплексного конституційно-правового регулювання, здатного забезпечити баланс інтересів особистості, суспільства і держави.
Важливість створення правового фундаменту розвитку ЗМІ в Україні, в якому має визнаватися та забезпечуватися конституційне право громадян на інформацію, а, отже, й необхідність розробки та удосконалення відповідного законодавства, з одного боку, і відсутність сучасних комплексних напрацювань щодо конституційно-правового регулювання організації та діяльності ЗМІ, з іншого, – обумовлюють необхідність дослідження цього питання.
Проблема конституційно-правових засад організації та діяльності ЗМІ є багатоаспектною, що зумовило активізацію наукових розвідок учених-юристів щодо вивчення наукових напрацювань із проблем діяльності ЗМІ, про що свідчать дослідження монографічного рівня О.А. Вознесенської «Правові засади державного регулювання в галузі аудіовізуальних засобів масової інформації»; Н.В. Кушакової «Конституційне право на інформацію в Україні (порівняльний аналіз)»; О.В. Нестеренко «Право на доступ до інформації: конституційно-правовий аспект»; В.В. Середюк «Свобода масової інформації: конституційно-правовий аспект»; Т.В. Чубарук «Конституційні засади правового регулювання інформаційної сфери». Хоча у цих працях досліджувалися окремі аспекти організації та діяльності ЗМІ, зокрема такі, як: нормативне забезпечення діяльності аудіовізуальних ЗМІ; питання правової регламентації діяльності ЗМІ; окремі питання регулювання конституційно-правового статусу ЗМІ; проблеми юридичної відповідальності аудіовізуальних ЗМІ; свобода масової інформації як інститут конституційного права та його конституційно-правове регулювання, разом із тим, належного теоретичного опрацювання не набули питання щодо: а) поняття ЗМІ; б) саморегулювання у сфері ЗМІ; в) конституційно-правового статусу ЗМІ як суб’єкта конституційно-правових відносин; г) загальноприйнятої класифікації ЗМІ; д) місця недержавних ЗМІ у системі інститутів громадянського суспільства; е) напрямків та форм взаємодії ЗМІ з органами публічної влади.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія» «Конституційна модернізація та реформування в Україні», що є складовою частиною теми «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» (державний реєстраційний номер 0110U000671), дослідження якої здійснюється в Національному університеті «Одеська юридична академія».
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні теоретико-методологічних і конституційних засад правового регулювання організації та діяльності ЗМІ в Україні, виявленні особливостей ЗМІ як суб’єкта конституційно-правових відносин та шляхів удосконалення його конституційно-правового статусу, характеристиці конституційно-правових засад взаємодії ЗМІ з інститутами громадянського суспільства та органами публічної влади, наданні пропозицій, спрямованих на удосконалення діяльності ЗМІ в умовах формування інформаційного суспільства в Україні.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких основних наукових задач:
охарактеризувати стан наукової розробки проблеми конституційно-правових засад організації та діяльності ЗМІ в Україні, а також основних напрямків їх подальшого удосконалення;
визначити зміст і поняття «конституційні засади організації та діяльності ЗМІ», а також проаналізувати систему конституційних принципів організації та діяльності ЗМІ в Україні;
охарактеризувати законодавство та наукові підходи до визначення поняття ЗМІ, запропонувати їх авторське визначення, окреслити ознаки та функції ЗМІ;
визначити стан нормативно-правової регламентації організації та діяльності ЗМІ, проблемні питання нормативно-правового регулювання у досліджуваній сфері, та основні напрями реформування чинного законодавства України про ЗМІ;
надати детальну характеристику ЗМІ як суб’єкта конституційно-правових відносин в Україні;
з’ясувати поняття та особливості системи ЗМІ, здійснити їх видову класифікацію, а також удосконалити термінологічний апарат щодо розуміння різних видів ЗМІ;
визначити особливості конституційно-правового статусу ЗМІ, тенденцій його розвитку та удосконалення в Україні;
з’ясувати питання, які виникають під час притягнення ЗМІ до юридичної відповідальності;
визначити роль, місце ЗМІ в системі організаційно-правових гарантій конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні;
охарактеризувати місце ЗМІ в системі інститутів громадянського суспільства;
охарактеризувати сучасний стан організації взаємодії органів публічної влади із ЗМІ, напрямки, форми взаємодії, проблеми, які при цьому виникають, та запропонувати практичні рекомендації і шляхи їх вирішення.
Об’єктом дослідження є ЗМІ як правове явище.
Предметом дослідження є конституційно-правові засади організації та діяльності ЗМІ в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів, що забезпечують об’єктивний аналіз предмета дослідження.
Провідним є діалектичний метод наукового пізнання, який дав можливість розглянути механізм нормативно-правового регулювання організації та діяльності ЗМІ в Україні, а також ЗМІ як конституційно-правовий інститут в Україні [р.р. 1, 2]. Методи аналізу та синтезу застосовано у процесі всього дослідження, зокрема, під час вивчення складових елементів конституційно-правового статусу ЗМІ [р. 2]. Системно-структурний метод використано при дослідженні функцій ЗМІ, сучасної системи ЗМІ, юридичної відповідальності ЗМІ, ЗМІ як інституту громадянського суспільства [п. 1.3, р. 2, п. 3.1]. Формально-юридичний метод застосовано при дослідженні змісту правових норм, що визначають конституційно-правові засади організації та діяльності ЗМІ, розробці пропозицій щодо їх удосконалення [п.п. 1.2, 1.4, 2.2, 2.3, р. 3]. Формально-логічний метод сприяв розмежуванню та визначенню основних понять, юридичних конструкцій, конституційно-правових засад інституту ЗМІ в Україні [р.р. 1, 2, 3]. Завдяки історико-правовому методу проаналізовано стан наукових досліджень конституційно-правових проблем діяльності ЗМІ та основних напрямків подальшого дослідження у цій сфері [р.р. 1, 2, 3]. Функціональний метод дав змогу визначити механізм виконання функцій ЗМІ [п.п. 1.3, 3.1]. Порівняльно-правовий метод, дозволив здійснити аналіз нормативно-правових актів, які регулюють питання організації та діяльності ЗМІ, а також шляхів удосконалення вітчизняного законодавства у сфері ЗМІ [р. 1, п.п. 2.2, 2.3]. Нормативно-порівняльний метод застосовано при досліджені норм національного і зарубіжного законодавства, порівнянні окремих наукових положень інших галузей права, зокрема, цивільного, адміністративного, кримінального права [п.п. 1.4, 2.3]. Науково-догматичний метод використано при аналізі законодавства, який сприяв виявленню прогалин у правовому регулюванні питань організації та діяльності ЗМІ [п.п. 1.3, 2.3].
Теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять праці таких учених конституційного права, як: Ю.Ю. Бальцій, О.В. Батанов, Г.В. Берченко, Ф.В. Веніславський, Р.З. Гусейнова-Чекурда, Ю.В. Данилюк, Т.М Заворотченко, І.П. Ісаєнко, А.Ф. Колодій, П.М. Любченко, О.В. Марцеляк, А.Р. Крусян, І.В. Людвик, А.Ю. Олійник, М.П. Орзіх, Б.А. Пережняк, В.Ф. Погорілко, І.І. Припхан, О.В. Пушкіна, О.В. Скрипнюк, Т.М. Слінько, В.Л. Федоренко, О.Ф. Фрицький, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко та інших вчених. Дослідження проблем організації та діяльності ЗМІ ґрунтуються також на сучасних теоретико-методологічних розробках у галузі держави і права, адміністративного права, інформаційного права, державного управління, цивільного права, висвітлених у працях вітчизняних учених, серед яких, зокрема: І.В. Арістова, В.М. Бебик, Ю.П. Бурило, О.Є. Бухтатий, В.М. Брижко, В.М. Гвоздєв, В.М. Головій, Н.О. Данькова, М.С. Демкова, А.П. Заєць, Р.А. Калюжний, К.О. Козлова, Б.А. Кормич, Т.А. Костецька, О.В. Кохановська, М.Г. Лашкіна, А.І. Марущак, Ю.М. Оборотов, Н.М. Оніщенко, В.П. Паліюк, А.А. Письменицький, В.В. Подгорна, О.О. Поляруш, П.М. Рабінович, П.С. Ріппа, О.В. Самуляк, Р.С. Свистович, О.Ф. Скакун, О.І. Сидоренко, Ю.В. Стеценко, О.В. Ткаля, Л.П. Федорчук, М.І. Хавронюк, Д.М. Цехан, Т.С. Шевченко, В.С. Шестак, В.І. Шкляр та ін.
Нормативним підґрунтям роботи є міжнародно-правові стандарти, що регулюють відносини у сфері ЗМІ, Конституція України, чинні законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, які постають правовою базою упорядкування суспільних відносини, що виникають у сфері діяльності ЗМІ.
Емпіричну основу дисертації становлять довідкові видання, аналітичні та статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що це одне з перших в Україні монографічних наукових досліджень, присвячене вивченню теоретичних та науково-практичних проблем конституційно-правових засад організації та діяльності ЗМІ в Україні, яке дало змогу сформулювати низку висновків науково-теоретичного та науково-практичного змісту, що визначаються певною новизною, зокрема:
уперше:
запропоновано визначення конституційно-правової категорії «конституційні засади організації та діяльності ЗМІ в Україні» як закріплені у Конституції України основні ключові положення, ідеї засадничого системоутворюючого характеру, що є основою правового впливу на відносини у сфері організації та діяльності ЗМІ, їх розвиток, а також основою формування законодавства про ЗМІ, як підгалузі конституційного законодавства, що регулює відповідні суспільні відносини;
обґрунтовано необхідність віднесення до ЗМІ Інтернет-ЗМІ;
охарактеризовано ЗМІ як один із суб’єктів конституційно-правових відносин в Україні;
запропоновано визначення поняття «система ЗМІ» як сукупність організацій, що розповсюджують та поширюють на аудіовізуальних, друкованих носіях або за допомогою мережі Інтернет інформацію для сприйняття її невизначеним колом суб’єктів, які здійснюють свою діяльність у правовому полі України та функціонування яких відбувається на основі різних форм власності з метою пошуку, отримання, виробництва, розповсюдження та доведення інформації до соціальних суб’єктів;
встановлено, що важливою процесуальною гарантією діяльності ЗМІ є правовий імунітет ЗМІ, який включає в себе такі форми: 1) правовий індемнітет ЗМІ та/або його працівників; 2) процесуальний імунітет свідків від свідчень;
запропоновано визначення поняття «правовий індемнітет ЗМІ та/або його працівників» як звільнення від юридичної відповідальності ЗМІ та/або його працівників, за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо суд встановить, що вони діяли добросовісно та здійснювали її перевірку, за висловлення оціночних суджень та за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною;
удосконалено:
категоріальний апарат конституційно-правової науки, а саме: визначено такі поняття, як: «засоби масової інформації», «свобода масової інформації», «ЗМІ як суб’єкт конституційно-правових відносин», «гарантії діяльності ЗМІ», «інформаційне правопорушення у сфері ЗМІ», «юридична відповідальність за порушення законодавства про ЗМІ», «взаємодія органів публічної влади та ЗМІ», «Інтернет-ЗМІ»;
тезу про те, що пріоритетним зaвданням держави є розвиток саморегулювання галузі ЗМІ, яке слід запровадити у двa етапи. Перший етап – визнaчення чітких правил сaморегулювання, зокрема зaтвердження Кодексу журналістської етики. Другий етап – делегувaння державою певних своїх повноважень сaморегулюючим органам, як, наприклад, перетворення Комісії із журналістської етики на галузеву, саморегулюючу організацію, яка розглядатиме скарги на дії ЗМІ чи журналістів на загальнодержавному рівні та прийматиме рішення про їхню відповідальність;
класифікацію системи ЗМІ, зокрема, через запровадження такого критерію: 1) залежно від правового режиму ЗМІ; 2) залежно від єдності інформаційної політики видів ЗМІ;
структуру конституційно правового статусу ЗМІ, шляхом удосконалення такого елемента, як гарантії діяльності ЗМІ;
напрямки взаємодії ЗМІ з органами публічної влади, а саме: 1) взаємодія на паритетній основі (співпраця) органів публічної влади та ЗМІ; 2) взаємодія, що виникає з ініціативи одного боку, передбачає переважання інтересів ЗМІ або органів публічної влади;
набули подальшого розвитку:
класифікація функцій ЗМІ у частині їх поділу на дві групи: загальні та спеціальні;
позиція про особливу роль ЗМІ в системі організаційно-правових гарантій прав і свобод людини і громадянина;
сформульовано пропозиції щодо:
внесення змін та доповнень до Конституції України, КУпАП, Законів України «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації в Україні», «Про телебачення та радіомовлення», «Про захист суспільної моралі»;
розробки і прийняття Концепції саморегулювання Інтернет-ЗМІ, а також програми саморегулювання для друкованих та аудіовізуальних ЗМІ;
підготовки та прийняття законів «Про Засоби масової інформації у мережі Інтернет» та «Про засоби масової інформації»;
необхідності розробки комплексної програми щодо покращання взаємодії органів публічної влади та ЗМІ.
Практичне значення одержаних результатів.
Сформульовані в дисертації окремі положення, висновки та пропозиції можуть бути використаними у:
науково-дослідній сфері – для подальших досліджень загальнотеоретичних питань удосконалення конституційно-правового регулювання організації та діяльності ЗМІ;
правотворчості – при внесенні змін та доповнень до норм Конституції України, удосконалення чинного законодавства, зокрема, підготовки проектів нормативно-правових актів, спрямованих на поліпшення правового забезпечення діяльності ЗМІ;
навчальному процесі – у ході викладання дисциплін «Конституційне право України», «Конституційні засади свободи інформації» і дисциплін щодо суспільних відносин, пов’язаних із діяльністю ЗМІ (акт впровадження № 7 Миколаївського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій від 12.09.2014 р.).
Апробація результатів дослідження. Положення й висновки дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія».
Основні результати дослідження було оприлюднено на: міжнародній науково-практичній конференції «Генезис публічного права: від становлення до сучасності» (м. Миколаїв, 26–27 листопада 2010 р.); міжнародній науковій Інтернет-конференції (http://www.nikolaevonua.org.ua/11_Sbornik_2011.doc) «Новітні наукові дослідження держави і права − 2011» (м. Миколаїв, 22 квітня 2011 р.); міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького Національного університету «Одеська юридична академія «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 20–21 травня 2011р.); міжнародній науково-практичній конференції «Людина і закон: публічно-правовий вимір» (VII Прибузькі юридичні читання) (м. Миколаїв, 25–26 листопада 2011 р.); міжнародній науковій Інтернет-конференції (http://www.nikolaevonua.org.ua/12_Sbornik_molodezh_2012.doc) «Новітні наукові дослідження держави і права – 2012» (м. Миколаїв, 20 березня 2012 р.); міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу, присвяченій 15-річчю Національного університету «Одеська юридична академія та 165-річчю Одеської школи права «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 20–21 квітня 2012 р.); международной научно-практической конференции «Государство и право в условиях глобализации: ревизия подходов» (г. Москва, 25 августа 2012 г.); міжнародній науково-практичній конференції «Людина, суспільство, держава: публічно-правовий аспект (VIII Прибузькі юридичні читання) (м. Миколаїв, 23–24 листопада 2012 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права» (м. Одеса, 30 листопада 2012 р.); міжнародній науковій Інтернет-конференції (http://www.nikolaevonua.org.ua/Sbornik_molod%202013.doc) «Новітні наукові дослідження держави і права – 2013» (м. Миколаїв, 20 квітня 2013 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16–17 травня 2013 р.); міжнародній науковій Інтернет-конференції (http://nikolaeviuscivile.org.ua/science_ukr.htm#Приватне_право_в_умовах_глобалізації:__теоретичні_та_практичні_аспекти__(2012_р.)_) «Приватне право в умовах глобалізації: виклики постмодерну» (м. Миколаїв, 17 травня 2013 р.); міжнародній науковій конференції «Верховенство права як основа сучасного конституціоналізму» (м. Харків, 27–28 вересня 2013 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Духовні засади сучасного правогенезу» (VIII Прибузькі юридичні читання) (м. Миколаїв, 29–30 листопада 2013 р.); міжнародній науковій Інтернет-конференції (http://www.nikolaevonua.org.ua/Sbornik_molodezh_2014.pdf) «Новітні наукові дослідження держави і права – 2014» (м. Миколаїв, 20 квітня 2014 р.); міжнародній науковій Інтернет-конференції (http://nikolaeviuscivile.org.ua/science_ukr.htm#Приватне_право_в_умовах_глобалізації:_традиційні_цінності_та_європейські_перспективи_(2014 р.) «Приватне право в умовах глобалізації: традиційні цінності та європейські перспективи» (м. Миколаїв, 25 квітня 2014 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження було висвітлено у 22 наукових публікаціях, 6 із яких опубліковано у наукових фахових виданнях, що входять до затвердженого переліку, 1 − у зарубіжному науковому виданні.
Структура дисертації обумовлена поставленими метою та задачами дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, що містять десять підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 234 сторінки, із них основного тексту 197 сторінок, список використаних джерел містить 326 найменувань і розташований на 34 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У Висновках сформульовано найбільш суттєві результати і положення дослідження, наведено теоретичні узагальнення та авторську позицію щодо конституційно-правового регулювання і шляхів удосконалення організації та діяльності ЗМІ в Україні.
1. Аналіз теоретичних питань конституційно-правових засад організації та діяльності ЗМІ в Україні дозволив об’єднати істотні ознаки конституційних засад, охарактеризувати їхній зміст, запропонувати й уточнити визначення окремих понять понятійно-категорійного апарату у цій сфері, зокрема: а) «свобода масової інформації» – це комплекс прав, які передбачають можливість безперешкодно, за винятком обмежень, необхідних у демократичному суспільстві і встановлених законом, збирати, отримувати, зберігати, використовувати, передавати й поширювати за допомогою ЗМІ відомості, призначені для масового поширення, які об’єктивно відображають процеси суспільного буття і призначені для необмеженого кола осіб; б) «засоби масової інформації» – це юридичні особи, які зареєстровані у встановленому законом порядку та за допомогою спеціальних технічних засобів здійснюють свою діяльність з метою публічного розповсюдження та поширення друкованої, аудіовізуальної та інформації з мережі Інтернет; в) «Інтернет-ЗМІ» – це веб-сайт, який є електронною версією друкованого або аудіовізуального ЗМІ, або виходить самостійно в мережі Інтернет, зареєстрований у добровільному порядку його власником, як ЗМІ, що здійснює періодичне (з оновленням інформації не рідше одного разу на рік) поширення масової інформації, призначеної для необмеженого кола осіб.
2. Запропоновано авторський варіант системи конституційних принципів організації та діяльності ЗМІ в Україні. Доведено, що конституційне регулювання принципу свободи масової інформації є базою для подальшої регламентації у поточному законодавстві. У зв’язку із цим, у рамках проведення конституційних перетворень запропоновано при внесенні змін до Конституції України включити до її тексту поняття свободи масової інформації. У рамках положень європейської доктрини свободи інформації на конституційному рівні доцільно закріпити можливість і допустимість обмежень прав і свобод людини і громадянина з метою захисту суспільної моралі, а також визначити критерії таких обмежень.
3. Визначено, що жодна із функцій ЗМІ не реалізується відокремлено. З метою уніфікації функцій ЗМІ їх запропоновано поділяти на дві групи − загальні та спеціальні. Загальні функції ЗМІ належать до числа основних, пов’язані з атрибутивними ознаками ЗМІ та виконуються усіма ними. До них слід віднести: інформаційну, просвітницьку, функцію гносеологічного аналізу, формування громадської думки, комунікаційну та контрольно-критичну. Спеціальні функції мають локальний характер, є по-своєму важливими й істотними, але позбавлені все ж тієї загальності, яка притаманна усім видам ЗМІ. До них слід віднести: організаційну, артикуляції та кореляції, агітаційну, розважальну, аксіологічну, функцію зворотного зв’язку, соціалізації.
4. Встановлено, що Конституція України є основним джерелом конституційних засад діяльності ЗМІ. Разом із тим, зазначено, що «конституційний формат» їх правового регулювання забезпечують також міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, інші закони України, роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, а також рішення міжнародних юрисдикційних органів, зокрема Європейського суду з прав людини, що стосуються відносин у сфері ЗМІ. Зазначено, що в теорії прийнято виокремлювати три типи регулювання діяльності ЗМІ: державне, громадське (суспільне) та саморегулювання. Пріоритетним зaвданням держави на теперішній час є розвиток сaморегулювання у галузі друкованих та аудіовізуальних ЗМІ, яке має бути альтернативою державному регулюванню. Для удосконалення правових вимог щодо дотримання журналістами професійних та етичних стандартів запропоновано розробити та внести зміни до чинного законодавства України (наприклад, до ст. 25 Закону України «Про інформацію»), що спрямовані на підвищення відповідальності журналістів при здійсненні своїх професійних обов’язків.
5. З метою унормування діяльності з поширення інформації в мережі Інтернет, введення у правове поле діяльності Інтернет-ЗМІ, надання їм відповідного правового статусу, запропоновано підготувати проект закону «Про Засоби масової інформації в мережі Інтернет», яким врегулювати діяльність Інтернет-ЗМІ. За способом регулювання діяльності Інтернет-ЗМІ це має бути добровільне саморегулювання з обмеженим державним втручанням у цей процес.
У законотворчій діяльності слід виходити з особливого соціально-політичного призначення ЗМІ як інституту громадянського суспільства. Це має знайти відображення безпосередньо у регулюванні таких питань, зокрема у сфері друкованих ЗМІ: 1) прийняти закон щодо реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ; 2) відмінити процедуру перереєстрації друкованого ЗМІ; 3) внести зміни до законодавства щодо державної реєстрації видань лише з визначеним тиражем, оскільки на теперішній час державній реєстрації обов’язково підлягає будь-яке видання, незалежно від тиражу, що фактично спрямовано проти малотиражних видань; 4) викласти в новій редакції Закон України «Про друковані засоби масової інформації в Україні». Зазначено, що на теперішній час існує необхідність у прийнятті Закону «Про засоби масової інформації», в якому в окремих розділах буде врегульовано діяльність різних видів ЗМІ.
6. Встановлено, що класифікацію ЗМІ слід здійснювати на основі таких критеріїв: 1) залежно від форми подання друкованої, аудіовізуальної чи інформації з мережі Інтернет; 2) залежно від способу організації збирання, поширення і розповсюдження інформації; 3) залежно від статусу їх власників і засновників (державні, комунальні, приватні, змішані та партійні); 4) залежно від правового режиму ЗМІ; 5) залежно від єдності інформаційної політики видів ЗМІ, представляється обов’язковим розрізняти одиничні. Розширено перелік критеріїв класифікації друкованих, аудіовізуальних та Інтернет-ЗМІ.
7. Визначено, що «гарантії діяльності ЗМІ» – це система матеріальних та процесуальних норм та принципів, організаційних засобів і способів, умов та вимог, за допомогою яких забезпечуються права щодо пошуку, збирання, отримання, передачі, виробництва та поширення інформації ЗМІ. Запропоновано питання гарантування діяльності ЗМІ розглядати через призму поділу гарантій на нормативні, інституційні (організаційні) та процесуальні.
8. Доведено, що до ЗМІ, винних у порушенні чинного законодавства про ЗМІ, може бути застосовано заходи конституційно-правової, цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності, механізм застосування яких є недостатньо врегульованим, а норми, що передбачають застосування тих чи інших санкцій, не є систематизованими, що, у свою чергу, призводить до зловживань з боку відповідних державних органів. Тому, в Законі України «Про засоби масової інформації» варто передбачити положення, які регламентували б відповідальність різних видів ЗМІ комплексно.
Запропоновано зміни для покращання законодавства у сфері притягнення ЗМІ до юридичної відповідальності, а саме: 1) конкретизувати положення ст. 258 ЦК України щодо встановлення однакового строку позовної давності до позовів проти ЗМІ; 2) з метою недопущення різноманітних зловживань як з боку приватних осіб, так і з боку ЗМІ, законодавчо узгодити міру свободи діяльності ЗМІ для здійснення і захисту права на приватність. Це може втілитися у прийнятті Закону «Про захист приватності»; 3) об’єднати ряд статей КУпАП в окремому розділі (главі), а саме «Адміністративні правопорушення в інформаційній сфері», що дозволило б систематизувати і логічно структурувати КУпАП; 4) встановити, що матеріальну відповідальність за поширення недостовірної інформації має нести автор або джерело інформації, а не автор та редакція.
Встановлено, що оскільки на законодавчому рівні Інтернет-ЗМІ не належать до ЗМІ, то юридичну відповідальність за порушення норм законодавства, яке регулює організацію та діяльність ЗМІ, вони також не повинні нести. Але поширення друкованими та аудіовізуальними ЗМІ інформації з посиланням на Інтернет-ЗМІ, відповідно до існуючої правової позиції Європейського Суду із цього питання, яка є джерелом права в Україні, є підставою для звільнення останніх від відповідальності.
9. Доведено, що місце ЗМІ в системі гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина слід розглядати через призму поділу гарантій на нормативно-правові та організаційно-правові. Визначено, що в умовах конституційних перетворень в Україні слід внести зміни до Конституції України та віднести представників ЗМІ до окремої групи суб’єктів, що сприяють реалізації права на свободу слова, оскільки, саме ЗМІ є ефективним бар’єром у позасудовому громадському захисті прав і свобод людини від свавілля з боку держави та її окремих представників. Слід також внести доповнення до Закону України «Про інформацію» стосовно суб’єктів, які мають переважне право доступу до інформації, виокремивши представників ЗМІ у самостійну групу.
10. Запропоновано виокремлювати такі основні напрямки взаємодії ЗМІ з органами публічної влади: 1) взаємодія на паритетній основі (співпраця) органів публічної влади та ЗМІ, яка здійснюється у формах: а) надання офіційної інформації ЗМІ й обов’язку державних ЗМІ поширювати повідомлення і матеріали органів публічної влади; б) переговорів та посередництва, проведення спільних громадських акцій та публічних заходів; 2) взаємодія, що виникає з ініціативи одного боку, передбачає переважання інтересів ЗМІ або органів публічної влади: а) з боку ЗМІ: доступ до державних органів та до відповідних посадових осіб, отримання інформації про діяльність органів публічної влади і відповідних посадових осіб; індивідуальні та колективні звернення; б) з боку органів публічної влади: державна підтримка ЗМІ; дослідження (моніторинг), облік і формування думки суб’єктів громадянського суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авраменко В.И. Правовое регулирование деятельности средств массовой информации в современной России: общетеоретический анализ : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Авраменко В.И. ; Нижегородская академия. – Нижний Новгород, 2001. – 170 с.
2. Акайомова А.В. Теоритичні основи ЗМІ в умовах демократичних перетворень / А.В. Акайомова // Наукові праці. – Т. 131. – Вип. 118. – С. 6–9.
3. Акопов А.І. Глобальний засіб масової інформації [Електронний ресурс] / А.І. Акопов // Світ медіа XXI. – 1999. – № 1. – Режим доступу : http://www.npi.ru/NEW/mi ~ media/99_l/index.htm
4. Актуальні проблеми конституційного права України : підруч. / за. заг. ред. проф. А.Ю. Олійника. – К. : Центр учбової літератури, 2013. – 554 с.
5. Алексеев С.С. Государство и право : учеб. пособ. / С.С. Алексеев. – М. : ТК Вели, Изд-во «Проспект», 2007. – 152 с.
6. Алхутова Г.А. Средства массовой информации в Российской Федерации: конституционно-правовые основы деятельности : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.02 / Алхутова Г.А. ; Российская академия государственной службы при Президенте Российской Федерации. – М., 2002.  215 с.
7. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти : монографія / І.В. Арістова ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О.М. Бандурки. – Харків : Вид-во ун-ту внутр. справ, 2000. – 368 с.
8. Артамонова І.М. Інтернет-ЗМІ як нова парадигма теорії української журналістики / І.М. Артамонова // Соціальні комунікації сучасного світу : наук.- теор. збірник / гол. ред. О.М. Холод. – 2009. – С. 44–47.
9. Архипов С.И. Субъект права: теоретическое исследование / С.И. Архипов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 469 с.
10. Афанасьева Е.А. Интернет-СМИ в Украине: объем прав и степень ответственности / Е.А. Афанасьева // Мультимедийная журналистика Евразии-2007: интегрированные маркетинговые технологии Востока и Запада : материалы научно-практической конференции, Казань, 5-6 декабря 2007 года. – Казань : Изд-во Казанск. гос.ун-та, 2007. – С. 20–22.
11. Баглай М.В. Конституционное право Российской Федерации : учебник для вузов / М.В. Баглай – 4-е изд., изм. и допол. – М. : Норма, 2004. – 801 с.
12. Бальцій Ю.Ю Громадянське суспільство в Україні в умовах розбудови правової демократичної державності / Ю.Ю. Бальцій // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2008. – № 1. – С. 46–49.
13. Бачило И.Л. Информационное право: основы практической информатики. Учебное пособие / И.Л. Бачило. – М. : 2001. – 352 с.
14. Бебик В.М. Засоби масової інформації посткомуністичної України / В.М. Бебик, О.І Сидоренко. – Київ : МАУП, 1996. – 124 с.
15. Белкин А.А. Понятие и особености правового статуса органа советского государственного управлення / А.А. Белкин, Л.Ш. Гумерова // Государственное управление и право: история и современность : сб. науч. трудов – Л., 1984. – С. 5–14.
16. Берченко Г.В. Конституційне закріплення статусу політичних партій та інших інститутів громадянського суспільства (досвід зарубіжних країн) [Електронний ресурс] / Г.В. Берченко // Форум права. – 2009. – № 2. – С. 50–55. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-2/09bgvdzk.pdf
17. Берченко Г.В. Конституційні засади громадянського суспільства в Україні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.02 / Берченко Г.В. – Х., 2011. – 216 с.
18. Битем Д. Демократия: вопросы и ответы / Д. Битем, К. Бойл. – М. : б. и., 1995. – 155 с.
19. Благодарний А.М. Особливості адміністративної відповідальності в інформаційній сфері [Електронний ресурс] / А.М. Благодарний // Офіційний сайт Нац. бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pgip/2009_11/Blagodarny.pdf
20. Бондарь Н.С. Гражданин и публичная власть: конституционное обеспечение прав и свобод в местном самоуправлении : учеб. пособ. / Н.С. Бондарь. – М. : Городец-издат, 2004. – 352 с.
21. Братасюк В.М. До проблеми формування відкритого правового мислення у в умовах трансформаційних процесів в сучасній Україні / В.М. Братасюк // Актуальні проблеми державотворення в Україні : матеріали четвертої міжвуз. наук. конф. (м. Рівне, 25 квітня, 2001 р.). – С. 26–32.
22. Браун Дж. Эффективный менеджмент на радио и телевидении : у 2. т. / Дж. Браун, У. Куол. – М., 2001. – Т. 1. – 509 с., Т. 2. – 557 с.
23. Брыжко В.М. Е-будущее и информационное право / В.М. Брыжко, В.С. Цимбалюк, А.А. Орехов, О.Н. Гальченко ; под ред. д-ра юрид. наук, профессора Р.А. Калюжного, д-ра эконом. наук, профессора М.Я. Швеца. – К. : Интеграл, 2002. – 264 с.
24. Бурило Ю.П. Правовий режим веб-сайту як засобу масової інформації в Україні / Ю.П. Бурило // Юридична Україна. – 2011. – № 12. – С. 26–30.
25. Бухтатий О.Є. Взаємовідносини органів державної влади та засобів масової інформації в умовах демократичного державотворення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управл. : спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / О.Є. Бухтатий ; ХРІДУ. – Х., 2010. – 16 с.
26. Быков И.А. Интернет-журналистика: специфика и перспективы развития / И.А. Быков // Средства массовой информации в современном мире : материалы межвуз. науч.-практ. конф. / под ред. В.И. Конькова. – СПб. : Изд-во С.-Петербург. ун-та, 2002. – С. 207–208.
27. Вартанова Е.Л. Новые медиа как фактор модернизации СМИ / Е.Л. Вартанова // Информационное общество. – 2008. – № 5–6. – С. 37–39.
28. Василик М.А. Основы теории коммуникации : учеб. / М.А. Василик, М.С. Вершинин, В.А. Павлов и др. / под ред. проф. М.А. Василика. – М. : Гардарики, 2003. – 615 с.
29. Веніславський Ф.В. Конституційне право України в схемах і таблицях : навч. посіб. для студ. юрид. вузів та фак-ів / Ф.В. Веніславський. – Х. : Право, 2014. – 376 с.
30. Видання Ради Європи: European Ministerial Conferences on Mess Media Policy: texts adopted H-MM / (85) 4) (1995) Activities in the Media Fieid (H-mm) / (94) (1994); European Convention on Transfrontier Television (ETS № 132, 1989) та ін.
31. Владимиров В.М. Журналістика, особа, суспільство: проблеми розуміння : монографія / В.М. Владимиров. – К. : Київ. Нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2003. – 220 с.
32. Водолагин А.Л. Интернет-СМИ как арена политической борьбы / А.Л. Водолагин // Общественные науки и современность. – 2002. – № 1. – С. 49–67.
33. Вознесенська О.А. Правові засади державного регулювання в галузі аудіовізуальних засобів масової інформації : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Вознесенська О.А. ; Київський національний торговельно-економічний Університет. – К., 2012. – 215 с.
34. Вознесенська О.А. Правові засади державного регулювання в галузі аудіовізуальних засобів масової інформації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.А. Вознесенська ; Київський національний торговельно-економічний Університет. – К., 2012. – 20 с.
35. Ворошилов В.В. Журналістика : підруч. / В.В. Ворошилов. – 2-е вид. – СПб. : Изд-во В.А. Михайлова, 2000. – 64 с.
36. Гвоздєв В.М. Конституціоналізм і свобода преси / В.М. Гвоздєв // Українське журналістикознавство / гол. ред. В. Різун. – К. : Ін-т жур-ки, 2000. – Вип. 1. – С. 19–21.
37. Гвоздєв В.М. Проблема й поняття свободи преси: сутність, зміст і структура : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 10.01.08 «Журналістика» / В.М. Гвоздєв ; КНУТШ. – К., 2004. – 20 с.
38. Гнатюк С.Л. Нормативно-правове регулювання діяльності аудіовізуальних ЗМІ в Європейському Союзі та Україні: Порівняльний аналіз. Аналітична записка [Електронний ресурс] / С.Л. Гнатюк // Офіційний сайт Національного ін-ту стратег. дослідж. – Режим доступу : http://old.niss.gov.ua/Monitor/april08/19.htm
39. Головенко Р. Верховний Суд оновлює практику розгляду інформаційних спорів. Частина 2 [Електронний ресурс] / Р. Головенко // Офіційний сайт Інституту масової інформації. – Режим доступу : http://www.imi.org.ua/consult/26347-verhovniy-sud-onovlyue-praktiku-rozglyadu-informatsiynih-sporiv-chastina-2.html
40. Головенко Р. Особливості цивільно-правової відповідальності засобів масової інформації за поширення недостовірної інформації [Електронний ресурс] / Р. Головенко // Офіційний сайт журналу «Телекритика». – Режим доступу : http://www.telekritika.ua/analiz/2007-04-20/8752
41. Головій В.М. Механізми взаємодії влади та ЗМІ в контексті становлення громадянського суспільства в Україні : дис. … кандидата держ. упр. : 25.00.02 / Головій В.М. ; Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2009. – 201 с.
42. Головій В.М. Механізми взаємодії влади та ЗМІ в контексті становлення громадянського суспільства в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / В.М. Головій ; Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2009. – 20 с.
43. Горбунова О.Н. Финансовое право : учеб. / О.Н. Горбунова. – М. : Юристъ, 1996. – 393 с.
44. Городенко Л.М. Теорія мережевої комунікації : монографія / Л.М. Городенко // за заг. наук. ред. В.Ф. Іванова. – К. : Академія Української Преси, Центр Вільної Преси, 2012. – 387 с.
45. Гражданское общество, правовое государство и право : Круглый стол журналов «Государство и право», «Вопросы философии» // Государство и право. – 2002. – № 1. – С. 3–51.
46. Грамчук А.В. Особливості становлення громадського суспільства в Україні: теорія і практика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / А.В. Грамчук ; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2001. – 19 с.
47. Григорук Н.Г. Непорушність повноважень народних депутатів України / Н.Г. Григорук // Часопис Київського університету права. – 2002. – № 2. – С. 30–38.
48. Гриценко О.М. Мас-медіа у відкритому інформаційному суспільстві й гуманістичні цінності : монографія / О.М. Гриценко. – К. : ВПЦ Київський університет, 2002. – 204 с.
49. Гриценко О.М. Основи теорії міжнародної журналістики / О.М. Гриценко, В.І. Шкляр. – К. : «Київський університет», 2002. – 304 с.
50. Громадянин у пошуках інформації: українські реалії / упоряд. : І. Підлуська, С.А. Горобчишина. – К. : Агентство «Україна», 2005. – 180 с.
51. Гукетлова Д.М. Государственно-правовое регулирование функционирования средств массовой информации в России : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.02 / Гукетлова Д.М. ; Кисловодский институт экономики и права. – К., 2005. – 191 с.
52. Гусейнова-Чекурда Р.З. Конституційне право людини і громадянина на свободу слова (на прикладі електронних ЗМІ) / Р.З. Гусейнова-Чекурда // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2011. – № 2. – С. 159–166.
53. Давыдов И. Книга вымышленных существ / И. Давыдов // Независимая газета. – 2001. – № 26 (14 февр.).
54. Данилюк Ю.В. Теоретичні засади конституційних правовідносин в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / Ю.В. Данилюк ; Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2009. – 19 с.
55. Данькова Н.О. Саморегулювання як принцип функціонування мережевих медіа / Н.О. Данькова // Наукові записки Інституту журналістики. – К., 2006. – Т. 25. – С. 195–199.
56. Демидова О.И. Понятие и принципы конституционных основ российского федерализма / О.И. Демидова // Проблемы современного российского и международного права. – М. : Изд-во Калинингад. гос. ун-та, 2005. – С. 62–68.
57. Демкова М.С. Сучасні проблеми розвитку інформаційного законодавства України / М.С. Демкова // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХІІ регіон. наук.-практ. конф. (9–10 лютого 2006 р.). – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – С. 143–145.
58. Держава не забезпечує громадянам доступ до публічної інформації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op= modload&name=News&file=article&sid=6032465&mode=thread&order= 0&thold=0
59. Джига Т.В. Сучасний стан та основні проблеми взаємодії органів державної влади України із засобами масової інформації / Т.В. Джига // Електронне урядування. – 2010. – № 1. – С. 97–104.
60. Доповідь Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо виконання Україною обов’язків та зобов’язань, у тому числі Резолюція ПАРЄ №1466 та Рекомендація ПАРЄ № 1722 від 5 жовтня 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua/?do=d&did=6782&sid=pare_ukraine
61. Драгомирецька Н.М. Громадянська відповідальність як віддзеркалення розвитку громадянського суспільства / Н.М. Драгомирецька, І.В. Матвєєнко // Вісник НАДУ. – 2009. – № 1. – С. 257–268.
62. Експертиза Закону України «Про інформацію» [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Ради Європи в Україні. – Режим доступу : http://www.coe.kiev.ua/smi/Ukraine%20law%20on%20information%20HD%20comments%20UA.pdf
63. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – С. 270.
64. Європейська конвенція про транскордонне телебачення від 9 вересня 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_444
65. Єрмолін В.П. Конституційні засади виконавчої влади в Україні (проблеми теорії і практики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / В.П. Єрмолін ; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2003. – 17 с.
66. Журавльова Г.С. Конституційні засади становлення і розвитку парламентаризму в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / Г.С. Журавльова ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 1999. – 19 с.
67. Журналістський фах: газетно-журнальне виробництво : навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і допов. / Т.О. Приступенко, Р.В. Радчик, М.К. Василенко та ін. ; за ред. В.В. Різуна. – К. : Видав.-поліграф. центр «Київський університет», 2012. – 352 с.
68. Заворотченко Т.М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / Т.М. Заворотченко «Конституційне право; муніципальне право» ; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2002. – 19 с.
69. Заворотченко Т.М. Поняття і види організаційно-правових гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні / Т.М. Заворотченко // Часопис Київського університету права. – 2006. – № 4. – С. 75–78.
70. Загальна декларація прав людини // Офіційний вісник України. – 2008. – № 93. – Ст. 3103.
71. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду / А.П. Заєць. – К. : Парламент. вид-во, 1999. – 248 с.
72. Зайчук О.В. Теорія держави і права. Академічний курс : підруч. / О.В. Зайчук, Н.М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
73. Зима О.Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.Т. Зима ; Національна юрид. акад. України. – Х., 2001. – 19 с.
74. Информационное право : учеб. / Бачило И.Л., Лопатин В.Н., Федотов М.А. ; под ред. акад. РАН Б.Н. Топорнина. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 789 с.
75. Іванов В.Ф. Журналістська етика : підруч. / В.Ф. Іванов, В.Є. Сердюк ; передм. В.П. Мостового. – 3-тє вид., випр. – К. : Видавн.-поліграф. центр «Київ, ун-т», 2008. – 224 с.
76. Ільченко Н.М. Механізми реалізації державної політики у сфері ЗМІ (регіональний рівень) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Н.М. Ільченко ; Академія муніципального управління. – К., 2008. – 20 с.
77. Ільченко Н.М. Регулювання діяльності засобів масової інформації : міжнародні принципи та європейський досвід [Електронний ресурс] / Н.М. Ільченко, Л.О. Безугла // Державне будівництво. – 2010. – № 1. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2010-1/doc/5/01.pdf
78. Інтернет-ЗМІ в Україні: проблеми визначення нормативно-правового статусу та врегулювання діяльності. Аналітична записка [Електронний ресурс] // Сайт Національного інституту стратегічних досліджень – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/1085/
79. Інформаційне законодавство: збірник законодавчих актів : у 6 т. / за заг. ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Чижа. – К. : Юрид. думка, 2005. – Т. 5. : Міжнародно-правові акти в інформаційній сфері. – 328 с.
80. Ісаєнко І.П. Конституційно-правове регулювання діяльності друкованих та аудіовізуальних засобів масової інформації в Україні / І.П. Ісаєнко // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2011. – Вип. 21. – С. 209–219.
81. Ісаєнко І.П. Роль засобів масової інформації в становленні громадянського суспільства / І.П. Ісаєнко // Цінності сучасного конституціоналізму. V Тодиківські читання : зб. тез наук. доп. і повідомл. міжнар. наук. конф. молодих учених, асп. і студ., (м. Харків, 28–29 вересня 2012 р.) / Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». – Х. : Права людини, 2012. – С. 62–63.
82. Калінічева Г.І. Європейський цивілізаційний вимір розбудови громадянського суспільства в Україні / Г.І. Калінічева // Віче. – 2010. – № 22. – С. 2–4.
83. Кандагура К.С. Роль засобів масової інформації у побудові взаємовідносин влади з громадськістю / К.С. Кандагура // Актуальні проблеми міжнародних відносин : зб. наук. пр. – К. : КНУ ім. Т. Шевченка, Ін-т міжнар. відносин, 2009. – Вип. 3. – С. 336–41.
84. Капустин Б.Г. Критика политической философии: избранные эссе / Б.Г. Капустин. – М. : Издат. дом «Территория будущего», 2010. – 424 с.
85. Карась А.Ф. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях / А.Ф. Карась. – Київ ; Львів : Видав. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 520 с.
86. Карпачова Н.І. Омбудсман України на захисті прав і свобод людини в умовах глобальної фінансово-економічної кризи / Н.І. Карпачова // Право України. – 2010. – № 2. – С. 4–17.
87. Кодекс Росийской Федерации об административных правонарушениях : Закон Росийской Федерации от 30.12.2001 г. № 195-ФЗ [Электронный ресурс] // Информационно-правовой портал «Гарант». – Режим доступа : http://base.garant.ru/12125267
88. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон УРСР від 07.12.1984 р № 8073-X [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : www.rada.gov.ua
89. Козлова К.О. Конституційні засади взаємодії органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства на прикладі недержавних ЗМІ [Електронний ресурс] / К.О. Козлова // Форум права. – 2013. – № 1. – С. 466–473. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2013-1/13kkopnz.pdf
90. Козьяков Д. Масова інформація в мережі Інтернет: правові аспекти / Д. Козьяков // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2010. – № 1. – С. 120–124.
91. Колодій А.Ф. Громадянське суспільство: ознаки, структурні елементи, співвідношення із державою / А.Ф. Колодій // Право України. – 2014. – № 4. – С. 9–16.
92. Колодій А.Ф. Історія еволюції громадянського суспільства та уявлень про нього (формування ідеалу) / А.Ф. Колодій // Громадянське суспільство (незалежний культурологічний часопис). – 2001. – № 21. – С. 6–28.
93. Колодій А.Ф. На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні / А.Ф. Колодій. – Львів : Вид-во «Червона Калина». – 2002. – 276 с.
94. Комлев Ю.Ю. Средства массовой информации и формирование общественного мнения о правоохранительной деятельности / Ю.Ю. Комлев, В.Н. Демидов, Л.Г. Толчинский // Государство и право. – 1997. – № 8. – С. 110–114.
95. Конецкая В.П. Социология коммуникации. Учебник / В.П. Конецкая – М. : Междунар. ун-т бизнеса и управления, 1997. – 304 с.
96. Конституційне право України / за ред. докт. юрид. наук, проф. В.Ф. Погорілка. – К. : 1999. – 735 с.
97. Конституційне право України : підручник для студентів вищих навчальних закладів / авт. кол. : Л.К. Байрачна, В.С. Журавський, В.П. Колісник ; за ред. : В.С. Журавсько¬го, Ю.М. Тодики ; Міністерство освіти України, Національ¬на юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – К. : Видав. дім «Ін Юре», 2002. – 542 с.
98. Конституційне право України : посіб. для підготовки до іспиту / Ю.Г. Барабаш, Л.К. Байрачна, І.І. Дахова та ін. ; за заг. ред. Ю.Г. Барабаша. – X. : Право, 2012. – 304 с.
99. Конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина в Україні / за ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2008. – 252 с.
100. Конституція незалежної України : у 3 кн. / під заг. ред. С.П. Головатого. – К. : Право, 1995. – Кн. 1 : Документи, коментарі, статті. – 398 с.
101. Конституція України : затверджена Законом України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР (із змін., внесеними згідно із Законами України від: 8 грудня 2004 р. № 2222-IV; 1 лютого 2011 р. № 2952-VI; 19 вересня 2013 р. № 586-VIІ; 21 лютого 2014 р. № 742-VIІ // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141; 2005. – № 2. – Ст. 44; 2011. – № 10. – Ст. 68; 2014. – № 11. – Ст. 142; 2014. – № 11. – Ст. 143.
102. Концепція розвитку телебачення як галузі на базі всіх законодавчих пріоритетів (ч. 1) [Електронне видання] // Індустріальний телевізійний комітет. – Режим доступу : http://itk.ua/ua/press/item/id/710
103. Корконосенко С.Г. Основи журналістики : підруч. для вузів / С.Г. Корконосенко. – М. : Аспект Пресс, 2002. – 276 с.
104. Кормич Б.А. Інформаційне право : підруч. / Б.А. Кормич – Х. : Бурун і К°, 2011. – 334 с.
105. Костецька Т.А. До поняття засобів інформації як об’єкта правового регулювання / Т.А. Костецька // Правова держава. – Вип. 17. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – 534 с.
106. Костыгова Ю.В. Проблемы типологизации сетевых СМИ [Электронный ресурс] / Ю.В. Костыгова // Технологии информационного общества – Интернет и современное общество : материалы Всеросс. объединенной конф. (Санкт-Петербург, 20–23 ноября 2001 г.). – СПб., 2001. – С. 221–224. – Режим доступа : http://www.ict.edu.ru/vconf/index.php?a=vconf&c=getForm&r=thesisDesc&d=light&id_sec=88&id_thesis=3065
107. Кохановська О.В. Цивільно-правові проблеми інформаційних відносин в Україні : дис…. доктора юрид. наук : 12.00.04 / О.В. Кохановська ; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2006. – 531 с.
108. Коцарев О.О. Типология Интернет-СМИ / О.О. Коцарев // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Сер. Филология. – Т. 19. – № 5. – С. 321–324.
109. Кравченко В.В. Конституційне право України : навч. посіб. / В.В. Кравченко. – 3-тє вид., виправл. та допов. – К. : Атіка, 2004. – 512 с.
110. Кравчук О.О. Поняття та правовий статус засобів масової інформації в Україні / О.О. Кравчук // Право України. – 2005. – № 5. – С. 125–128.
111. Красноступ Г.М. Деякі аспекти правового забезпечення реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та органами місцевого самоврядування [Електронний ресурс] / Г.М. Красноступ // Сайт Української Гельсінської спілки з прав людини. – Режим доступу : http://helsinki.org.ua/index.php?print=1155723017
112. Красноступ Г.М. Основні напрями правового забезпечення державної інформаційної політики / Г.М. Красноступ // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2010. – № 10. – С. 79–85.
113. Красноступ Г.М. Правове регулювання спеціалізованих засобів масової інформації [Електронний ресурс] / Г.М. Красноступ // Офіційний сайт Міністерства юстиції України. – Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua/0/24639
114. Крос К. Політична комунікація і висвітлення новин у демократичних суспільствах: перспективи конкуренції / К. Крос, Р. Гакет – К. : Основи, 2000. – 251 с.
115. Крусян А.Р. Взаимодействие местных органов исполнительной власти и органов местного самоуправления в Украине : учеб. пособ. / А.Р. Крусян ; Одес. нац. юрид. акад. – О. : Юрид. л-ра, 2001. – 162 с.
116. Крусян А.Р. Сучасний український конституціоналізм : монографія / А.Р. Крусян. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 560 с.
117. Кузнецова О.Д. Засоби масової комунікації / О.Д. Кузнецова. – Львів : ПАЮ, 2005. – 200 с.
118. Кулага Е.В. Конституційні засади розвитку системи внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / Е.В. Кулага ; НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2005. – 17 с.
119. Кушакова Н.В. Конституційне право на інформацію в Україні (порівняльний аналіз) : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.02 / Кушакова Н.В. ; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2004. – 243 с.
120. Лашкіна М.Г. Взаємовідносини влади і ЗМІ: нові виклики часу / М.Г. Лаш¬кіна // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, (м. Київ, 31 травня 2005 р.) : у 2 т. / за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – Т. 1. – С. 237–238.
121. Легеза Ю.О. Відомчі засоби масової інформації в механізмі формування правосвідомості співробітників органів внутрішніх справ : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Легеза Ю.О. ; Запорізький юридичний інститут МВС України. – Запоріжжя, 2005. – 215 с.
122. Легеза Ю.О. Щодо вдосконалення регламентації правового статусу засобів масової інформації в Україні / Ю.О. Легеза // Вісник Львівського Університету. Серія юридична : зб. наук. праць. – Вип. 39 / університет Львівський. – Л. : ЛДУ, 2004. – С. 229–236.
123. Лизанчук В.В. Основи радіожурналістики : підруч. / В.В. Лизанчук. – К. : Знання, 2006. – 628 с.
124. Литвин М.Е. Удосконалення правового регулювання в інформаційній сфері / М.Е. Литвин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/8070
125. Ліпкан В.А. Інформаційні права і свободи людини і громадянина / В.А. Ліпкан, Ю.Є. Максименко // Підприємництво, господарство і право : науково-практичний господарсько-правовий журнал. – 2011. – № 9. – С. 64–68.
126. Ліпкан В.А. Національна і міжнародна безпека / В.А. Ліпкан, О.С. Ліпкан. – 2-е вид., доп. і перероб. – К. : ТЕКСТ, 2008. – 400 с.
127. Любченко П.М. Конституційно-правові основи розвитку місцевого самоврядування як інституту громадянського суспільства / П.М. Любченко. – Х. : Одіссей, 2006. – 352 с.
128. Любченко П.М. Конституційно-правові проблеми визначення структури громадянського суспільства / П.М. Любченко // Вісник академії правових наук України. – 2004. – № 3 (38). – С. 43–53.
129. Людвик І.В. Засоби масової інформації в Україні як суб’єкти конституційно-правових відносин (до постановки проблеми) / І.В. Людвик // Держава та регіони. – 2007. – № 4. – С. 24–28.
130. Людвик І.В. Конституційно-правовий статус ЗМІ: поняття, структура та юридичні ознаки / І.В. Людвик // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2011. – № 1. – С. 111–116.
131. Людвик І.В. Проблеми законодавчого забезпечення конституційно-правового статусу засобів масової інформації в Україні / І.В. Людвик // Науковий вісник Ужгородського національного ун-ту. Серія Право. – Вип. 10. – Ужгород : Поліграф-центр «ЛІРА», 2008. – С. 142–143.
132. Людвик І.В. Теоретико-методологічні підходи до класифікації засобів масової інформації України / І.В. Людвик // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. – № 11–12. – С. 145–150.
133. Макарова О.А. Корпоративное право : учеб. / О.А. Макарова. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 420 с.
134. Маклюэн М. Галактика Гутенберга: Сотворение человека печатной культуры / М. Маклюэн. – К. : Ника-Центр, 2003. – 432 с.
135. Мак-Люэн М. Телевиденье. Робкий гигант / М. Мак-Люэн // Телевиденье вчера, сегодня, завтра. – М. : Радио, 1987. – 197 с.
136. Малина І.В. Кодифікація інформаційного законодавства / І.В. Малина // Митна справа. – 2013. – № 5. – С. 141–147.
137. Марущак А.І. Інформаційне право: доступ до інформації : навч. посіб. / А.І. Марущак. – К. : КНТ, 2007. – 532 с.
138. Марущак А.І. Інформаційне право: регулювання інформаційної діяльності : навч. посіб. / А.І. Марущак. – К. : Видав. дім «Скіф», КНТ, 2008. – 334 с.
139. Массовая информация в советском промышленном городе: опыт комплексного социологического исследования / под ред. Б.А. Грушина, Л.А. Оникова. – М. : Политиздат, 1980. – 446 с.
140. Матузов Н.И. Актуальные проблемы теории права / Н.И. Матузов. – Саратов : Изд-во С