Карпенко, Тетяна Пилипівна. Формування концертмейстерської компетентності майбутніх педагогів-музикантів у процесі вивчення фахових дисциплін

Краткое описание

Карпенко Т. П. Формування концертмейстерської компетентності майбутніх педагогів-музикантів у процесі вивчення фахових дисциплін : автореферат дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Т. П. Карпенко ; керівник роботи М. А. Печенюк ; Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2010. - 226 с.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА
На правах рукопису
КАРПЕНКО Тетяна Пилипівна
УДК 378.147 : 37.091.12 : 78 - 051] (043.3)
ФОРМУВАННЯ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-МУЗИКАНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ
ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівник Печенюк Майя Антонівна, кандидат педагогічних наук, доцент
КИЇВ - 2010 
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-МУЗИКАНТІВ 12
1.1. Сутність поняття компетентності 12
1.2. Характеристика професійної компетентності
педагога-музиканта 34
Висновки до першого розділу 55
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА, КОМПОНЕНТИ ТА КРИТЕРІЇ СФОРМОВАНОСТІ КОНЦЕРМЕЙСТЕРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-МУЗИКАНТІВ 58
2.1. Структура і компоненти концертмейстерської
компетентності 58
2.2. Обґрунтування критеріїв та діагностика рівнів сформованості концертмейстерської компетентності у
майбутніх педагогів-музикантів 78
Висновки до другого розділу 10 6
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-МУЗИКАНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН 109
3.1. Організаційно-педагогічні умови і методика формування
концертмейстерської компетентності 109
3.2. Аналіз результатів експериментального
дослідження 140
Висновки до третього розділу 163
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 168
ДОДАТКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні представлено теоретичне узагальнення і нове розв’язання проблеми формування концертмейстерської компетентності майбутніх педагогів-музикантів у системі вищої музично-педагогічної освіти, розроблено та апробовано методику формування концертмейстерської компетентності майбутніх фахівців, обґрунтовано критерії та відповідні показники діагностики рівнів означеної компетентності. Проведене дослідження дало підстави зробити узагальнюючі висновки відповідно до поставлених і розв’язаних завдань.
1. На основі узагальнення результатів теоретичного аналізу наукових джерел встановлено, що питання концертмейстерської компетентності майбутніх учителів музики не знаходить необхідного відображення у науково-методичній літературі, виявлено недостатню розробку теоретичних та практичних аспектів досліджуваної проблеми. Вивчення науково -методичних засад мистецької педагогіки дозволило виявити, що наявні методичні джерела не охоплюють усіх аспектів концертмейстерської підготовки майбутніх педагогів-музикантів, у них недостатньо врахована специфіка виконавської підготовки фахівців, необхідність оволодіння навичками концертмейстерської діяльності.
2. Теоретичний аналіз наукової літератури дозволив конкретизувати поняття “концертмейстерська компетентність” педагога-музиканта та “професійна компетентність педагога-музиканта”. Поняття “професійна компетентність педагога-музиканта”, крім загальнопедагогічного аспекту, детермінована специфікою музичного мистецтва, і визначається нами як професіонально- особистісна характеристика педагога, яка включає в себе емоційно - ціннісне ставлення до музичного мистецтва, теоретичну і практичну готовність до виконання музично-педагогічної діяльності і
сукупність особистісних якостей, що виявляються в діяльності і забезпечують її успішність; “концертмейстерська компетентність” трактується нами як інтегративна здатність педагога-музиканта, що забезпечує готовність і успішність здійснення ним педагогічно - виконавської діяльності на високому рівні. Концертмейстерська компетентність педагога-музиканта - інтегративно-особистісне утворення, що свідчить про широку мистецьку і методичну ерудицію, здатність до використання раціональних методів пошуку відповідної інформації, вільне володіння концертмейстерськими вміннями і схильність до їх постійного вдосконалення, наявність досвіду специфічного застосування виконавсько -
концертмейстерських умінь у музично-виховній роботі. Концертмейстерська компетентність базується на емоційно - ціннісному ставленні педагога-музиканта до майбутньої діяльності; на системі культурологічних, музично-естетичних, музично- психологічних, музично-педагогічних, музично-теоретичних, музично-виконавських знань; на системі узагальнених музичних умінь і професійно значущих концертмейстерських умінь; особливостях музичного сприйняття, виконавських і піаністичних здібностях; на професіонально значущих особистісних якостях, що формуються в процесі підготовки у вищому навчальному закладі, - музикальності, що інтерпретує здібності, музично-педагогічній інтуїції, музично-професійному мисленні. Формування концертмейстерської компетентності в майбутніх педагогів - музикантів забезпечується професійно-педагогічною спрямованістю навчального процесу в концертмейстерському класі, чітким визначенням необхідних для засвоєння музично-теоретичних і психолого-педагогічних знань та видів діяльності, спрямованих на розвиток професійно важливих властивостей особистості, спеціальних музичних і професійно-педагогічних здібностей та формування специфічних виконавських навичок.
3. Визначено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, які у комплексній їх реалізації сприяють формуванню концертмейстерської компетентності педагога-музиканта, забезпечують ефективність формування концертмейстерської компетентності, а саме: а) психолого-педагогічні умови (орієнтація навчально-виховного процесу в концертмейстерському класі педагогічного вищого навчального закладу на спрямування і розвиток у студентів професійної компетентності у виконавській діяльності; перехід майбутнього педагога-музиканта з позиції об’єкта виховання і навчання на позицію суб’єкта педагогічної діяльності; усвідомлення і розуміння студентами важливості розвитку і вдосконалення концертмейстерської компетентності як необхідного елемента професійного розвитку і невід’ємного компонента якісної професійної підготовки до майбутньої музично - педагогічної діяльності); б) організаційно-практичні умови (створення художньо-естетичного середовища на рівні вищого навчального закладу; освоєння майбутніми педагогами-музикантами практики концертмейстерського виконавства; здійснення міжпредметних зв’язків на змістовому і технологічному рівнях); в) музично-дидактичні умови (множинність і варіативність навчально - педагогічного репертуару студентів; оптимальне поєднання ефективних методів і прийомів, що віддзеркалюють специфічний характер концертмейстерської діяльності педагога-музиканта).
4. Обґрунтовано критерії концертмейстерської компетентності
майбутніх педагогів-музикантів: мотиваційний критерій, який
характеризується ступенем інтересу до музично-педагогічної та концертмейстерської діяльності, мірою ставлення до концертмейстерської діяльності, ступенем прагнення до вдосконалення концертмейстерського виконавства; інформаційний критерій, який дозволяє визначити теоретичну обізнаність студентів з питань мистецької педагогіки, обізнаність з історією інструментального мистецтва і концертмейстерського виконавства; операційний, який забезпечується показниками: рівнем володіння концермейстерськими навичками, ступенем сформованості художньо-виконавських умінь та навичок. Результати констатувального етапу дослідження свідчать про недостатній рівень сформованості концертмейстерської компетентності студентів (низький - 38,7%, середній - 37%, високий - 38,7%).
5. Визначено структуру методики формування концертмейстерської компетентності музиканта-педагога; встановлено, що рівень концертмейстерської компетентності студентів зростає в результаті застосування розробленої методики, становить розгорнутий у часі об’єктивний процес, який має мету, включає концептуальну, змістову, процесуальну частини; містить чітке впорядкування відповідних методів формування концертмейстерської компетентності. Змістова частина методики охоплює мотиваційно- пошуковий, інформативно-когнітивний, операційно-діяльнісний компоненти з відповідними до них критерями. Мотиваційний - передбачав формування інтересу до музично-педагогічної діяльності, ставлення до концертмейстерської діяльності; прагнення до вдосконалення концертмейстерського виконавства; інформаційний - спрямований на формування науково-теоретичної бази - обізнаності з дисциплін музично-теоретичного циклу, з історією фортепіанного і концертмейстерського виконавства; операційний сприяв формуванню технічних та художньо - виконавських концермейстерських умінь та навичок. Дослідження підтвердило ефективність комплексної єдності означених компонентів, що забезпечує цілісне динамічне формування концертмейстерських навичок.
6. Обгрунтовано методику формування концертмейстерської компетентності майбутніх фахівців, яка складається з трьох взаємопов’язаних етапів навчання: організаційного (спрямованого на адаптацію студентів до умов навчання у вищому навчальному закладі, ознайомлення зі специфікою вивчення дисципліни “Концертмейстерський клас”, формування первинних мотиваційних установок на процес виконавського розвитку, формування початкових елементарних понять і навичок концертмейстерської діяльності); інформаційного (який передбачав проведення основної роботи з розвитку художньо-виконавських умінь та навичок, формування стійкої мотивації до занять, ґрунтовної теоретичної підготовки з питань мистецької педагогіки); виконавського (спрямованого на застосування набутих виконавських умінь та навичок на практиці, узагальнення та закріплення досвіду, адаптацію концертмейстерських умінь та навичок до умов професійної діяльності вчителя музики). Кожен етап формувального експерименту характеризується певною метою, завданнями, відповідними методами організації навчальної діяльності студента і забезпечує взаємозв’язок та взаємопроникнення всіх компонентів формування концертмейстерської компетентності.
7. За результатами впровадження експериментальної методики формування концертмейстерської компетентності майбутніх педагогів-музикантів у практику музично-виконавської підготовки студентів музично-педагогічних факультетів установлено значне зростання рівня концертмейстерської компетентності в студентів експериментальної групи (27,9% - високий, 57,7% - середній, 16,4% - низький), тоді як у контрольній групі, де виконавська підготовка здійснювалася за традиційною методикою, вагомих позитивних змін не відбулося (8,7% - високий, 56,7% - середній, 34,7% - низький). Узагальнення цих показників, завдяки використанню методики статистичного обчислювання, а саме %2-критерію, довело, що рівень концертмейстерської компетентності студентів експериментальної групи вищий, ніж у студентів контрольної групи. Це свідчить про ефективність запропонованої методики, доцільність її використання в процесі фахової підготовки студентів музично-педагогічних факультетів у вищій школі.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування концертмейстерської компетентності майбутніх педагогів - музикантів. Її розв’язання в подальшому може проводитися у напрямі дослідження вдосконалення концертмейстерської майстерності, формування технічних умінь та навичок, подальшого вивчення потребують питання педагогічного спрямування інструментальної підготовки, взаємозв’язку музично-педагогічного та виконавського напрямів діяльності педагога- музиканта