Кайдановська Олена Олександрівна. Формування творчого мислення майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення основ композиції

Краткое описание

Кайдановська Олена Олександрівна. Формування творчого мислення майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення основ композиції: дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2004

Кайдановська О.О.Формування творчого мислення майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення основ композиції. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання образотворчого мистецтва. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено проблемі формування творчого мислення майбутніх учителів образотворчого мистецтва у процесі вивчення курсу основ композиції.
Подано узагальнюючу історико-педагогічну та теоретичну характеристику феномену творчого мислення, розглянуто специфічні особливості його прояву у художньо-педагогічній сфері, доведено залежність ефективності формування творчого мислення студентів від організації особистісно орієнтованого навчання основам композиції, проаналізовано педагогічні проблеми формування творчого мислення особистості у практичній діяльності вищої школи, визначено критерії та рівні сформованості творчого мислення майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Розроблено і експериментально перевірено методику ефективного формування творчого мислення студентів, яка може бути використана викладачами художньо-педагогічних факультетів.

У процесі дослідження здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення проблеми формування творчого мислення студентів художньо-педагогічних факультетів, що виявляється у необхідності обґрунтування та експериментальної перевірки методики формування досліджуваної якості у процесі вивчення курсу основ композиції.
Результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої методики і дозволили зробити такі висновки:
На основі узагальнення результатів теоретичного аналізу філософських, психолого-педагогічних та мистецтвознавчих досліджень встановлено, що творче мислення є інтегративним психічним процесом створення суб’єктивно нового продукту у пізнанні світу.
Творче мислення майбутнього вчителя образотворчого мистецтва можна визначити як процес творчої пізнавальної діяльності, що характеризується поєднанням раціонально-логічних та чуттєво-образних елементів, базується на розвинутих уміннях художнього сприйняття дійсності і має спрямування на динамічний пошук оптимальних педагогічних рішень.
Проведений аналіз уможливив представити творче мислення майбутніх учителів образотворчого мистецтва як поєднання інваріантних, незалежних від профілю підготовки, та варіативних, що враховують специфіку майбутньої професії, складових. У контексті даного дослідження визначено, що творче мислення студента має формуватись у процесі активної творчої навчальної діяльності на основі застосування особистісно орієнтованої технології.
Доведено, що значущим фактором формування творчого мислення є систематизована композиційна підготовка студентів. Композиція є синтетичною дисципліною, орієнтованою на творчу художню та пізнавальну діяльність. Програма курсу основ композиції надає культурологічні, історичні, теоретичні образотворчі знання та формує універсальні практичні та аналітичні художні вміння, що дозволяє застосовувати композицію як дійовий навчально-виховний засіб формування творчого мислення студентів.
Визначено структурні компоненти творчого мислення майбутніх учителів образотворчого мистецтва: композиційний, навчальний та професійний. Змістові параметри визначених компонентів є критеріями сформованості творчого мислення студентів.
Відповідно до визначених критеріїв у майбутніх учителів образотворчого мистецтва зафіксовано три рівні творчого мислення: високий, середній, низький. Встановлено, що значна частина студентів перших курсів має низький рівень розвитку творчого мислення.
Розроблено та експериментально перевірено методику формування творчого мислення студентів. В її основу покладено взаємодію різних засобів педагогічного впливу: естетична організація середовища, проблемні форми проведення занять, варіативна система виконання завдань, максимальне врахування індивідуальних схильностей та рівнів образотворчої підготовленості студентів, діалогове спілкування, активізація самостійної пошукової роботи студентів, створення позитивної емоційної атмосфери на заняттях, завдання з елементами наукового дослідження, колективне обговорення проблеми, стимулювання уяви і фантазії. Використання цих засобів здійснювалось за допомогою відповідно згрупованих методів, а їх впровадження сприяло формуванню всіх компонентів творчого мислення.
Експериментально доведено, що ефективність формування творчого мислення студентів у процесі вивчення курсу композиції забезпечується дотриманням таких взаємопов’язаних педагогічних умов: відбір і систематизація теоретичного матеріалу з композиції у культурно-історичному та мистецтвознавчому аспектах; інтеграція художніх та педагогічних знань та вмінь у завданнях творчого характеру, орієнтованих на майбутню професійну діяльність; застосування у навчальному процесі ефективних засобів педагогічного впливу на творчий розвиток майбутніх учителів; мотиваційне забезпечення творчої навчально-пізнавальної діяльності студентів.
Аналіз даних проведеного експерименту підтвердив результативність поетапного формування творчого мислення студентів. Кожен етап (навчально-операційний та професійно-синтезуючий) характеризувався певними цілями і завданнями, особливостями змісту, відповідними методами організації навчально-творчої діяльності студентів: формування навичок творчої навчальної діяльності, складання індивідуальної системи композиційних знань та умінь, стимулювання позитивної мотивації у навчанні (І етап); активне формування цілісної системи творчого мислення студентів на основі поглибленої композиційної підготовки та чіткої орієнтації на майбутню педагогічну діяльність (ІІ етап). Аналіз даних проведеного експерименту підтвердив результативність формування творчого мислення студентів.
Таким чином, результати дослідження дають підстави вважати, що гіпотеза і вихідна методологія є правильними, визначені завдання реалізовані, мета досягнута, сукупність одержаних наукових результатів має важливе значення для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Проблема формування творчого мислення майбутніх учителів образотворчого мистецтва не обмежується цим дослідженням. Численні аспекти даної проблеми потребують свого подальшого дослідження і вирішення. Серед них: з’ясування можливостей формування творчого мислення особистості засобами інших видів художньої діяльності; розвиток творчих професійних здібностей у процесі вивчення мистецьких дисциплін; підготовка майбутніх учителів до керівництва творчою художньою діяльністю школярів.