Казанцева Тетяна Євгенівна Типи фактур в архітектурі Львова 1870‑х – 1930‑х рр. та принципи їх сучасного збереження

Краткое описание

Міністерство освіти та науки України
Національний університет Львівська політехніка”

На правах рукопису

УДК 72.01:7.017.4(477.83)

Казанцева Тетяна Євгенівна

Типи фактур в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр.
та принципи їх сучасного збереження

18.00.01 теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник
кандидат архітектури,
професор Черкес Б.С.

Львів 2004

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ І УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..................................................5
Вступ..........9
Розділ 1. Стан дослідження типів фактур тиньку та каменю у вітчизняній та зарубіжній літературі...........................................................13
1.1. Стан дослідження застосування типів фактур тиньку та каменю в архітектурі ІІпол. ХІХст. Іпол. ХХст........................................................................13
1.2. Аналіз існуючої термінології типів фактур тиньку та каменю......................17
1.3. Стан дослідження застосування типів фактур каменю та тиньку в архітектурі до ІІпол. ХІХст. та у народній архітектурі............................18
Висновки до розділу 1....................................................................................23
Розділ 2. Основні методи та методика дослідження типів фактур та принципів їх сучасного збереження ...................................25
2.1. Методика визначення типів, прийомів та принципів застосування фактур тиньку та каменю в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр. ........................................25
2.2. Методика аналізу факторів впливу на застосування типів фактур тиньку та каменю в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр...........................................................35
2.3. Методика формування словника типів фактур ...............................................36
2.4. Методика відтворення технологій виготовлення львівських типів фактур тиньку.................................................................................................................................37
Висновки до розділу 2 ...................................................................................37
Розділ 3. Фактологічний аналіз застосування типів фактур тиньку та каменю у формуванні домінуючих напрямків в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр. ..............................................................39
3.1. Типи фактур тиньку та каменю ....................................................................39
3.2. Типи мурувань, рустів та розрізок, на яких застосовувались фактури ........53
3.3. Принципи застосування типів фактур на фасадах..........................................62
3.3.1. Принцип стилістичної залежності.................................................................62
3.3.2. Принцип функціональної залежності............................................................72
3.3.3. Принцип об’ємно-просторової залежності...................................................74
3.3.4. Принцип композиційної залежності..............................................................74
3.4. Особливості поєднання типів фактур з архітектурним декором ......76
3.5. Застосування типів фактур в інтер’єрах споруд..81
Висновки до розділу 3....................................84
Розділ 4. Впливи на застосування типів фактур в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр. ........................................................................................85
4.1. Вплив європейської архітектури до ІІпол. ХІХст.........................................85
4.1.2. Застосування типів фактур в архітектурі від Стародавнього Світу до ІІпол. ХІХст. ....................................................................................................................85
4.1.2. Особливості застосування типів фактур каменю та тиньку у львівській архітектурі XVI Іпол. XIXст........................................................................................99
4.1.3. Історичні прототипи фактур в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр. ..109
4.2. Впливи домінуючих європейських шкіл ІІпол. ХІХ поч.ХХст.............120
4.2.1. Віденські впливи............................................................................................120
4.2.2. Вплив О. Вагнера...........................................................................................124
4.2.3. Німецькі впливи.............................................................................................127
4.3. Ідейні джерела активного застосування фактур в архітектурі ІІпол. ХІХ поч.ХХст.........................................................................................................................128
4.4. Фактура тиньку як новий архітектурний орнамент сецесії..........................133
Висновки до розділу 4..................................................................................135
Розділ 5. Напрямки використання та збереження типів фактур в архітектурі ............................................................................................137
5.1. Словник типів фактур тиньку та каменю.......................................................137
5.1.1. Класифікація фактур.....................................................................................137
5.1.2. Типи фактур: історія розвитку, прийоми застосування.............................139
5.2. Збереження фактур в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр. ....................150
5.2.1. Сучасний стан: причини руйнування чи спотворення фактур..................150
5.2.2. Принципи сучасного збереження (реставрації) типів фактур в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр...............................................................................................152
5.2.3. Відтворення технологій виготовлення типів фактур тиньку в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр...............................................................................................156
Висновки до розділу 5..................................................................................173
Висновки.............................................................................................................175
Список використаних джерел...............................................................179
Додаток А............................................................................................................199
Додаток Б.............................................................................................................224
Додаток В............................................................................................................259
Додаток Г.............................................................................................................261
Додаток Д............................................................................................................278
Додаток Е.............................................................................................................281
Додаток Ж...........................................................................................................284
Додаток И............................................................................................................285
Додаток К............................................................................................................287
ДОДАТОК Л............................................................................................................291

ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ І УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Бучарда

інструмент, що має форму молотка з рукояткою та з робочою поверхнею, покритою зубцями

Квадр

камінь правильної форми

Квадра кант

смуга вздовж кромок квадра

Мурування полігональне

мурування з багатокутних каменів, підігнаних один до одного

Мурування правильне (оpus quadratum)

мурування з гладко тесаних квадрів

Мурування циклопічне (opus antigum)

мурування з неправильної форми великих каменів, проміжки між якими заповнюються дрібними камінцями та розчином

Накривний шар тиньку

верхній шар тиньку, який кладеться на послідовно нанесені шари набризку та ґрунту

Оpus emplectum

мурування з постелистих каменів із дотриманням горизонтальності рядів та необробленим лицем

Opus incertum

мурування з невеликих неправильних каменів

Оpus isodomum

правильне мурування з однаковою висотою рядів

Оpus pseudoisodomum

правильне мурування з різною висотою рядів

Оpus pseudoisodomum комбінований*

мурування з різнорозмірних квадрів, поставлених то вертикально, то горизонтально

Opus rusticus

правильне мурування з необробленим лицем квадрів

Ортостат

поставлена на ребро вертикальна плита, яка використовувалась для обличкування

Пов.

поверх

Розрізка

членування площини стіни швами, які імітують малюнок обличкування

Розрізка горизонтальна*

імітація в тиньку мурувань під оpus isodomum”, під оpus pseudoisodomum” із виключно горизонтальними лініями швів

Розрізки під оpus isodomum”*, під оpus pseudoisodomum”*

імітація в тиньку однойменних мурувань

Руст

камінь (або його імітація в тиньку) з випуклою, гру­бо обтесаною, пірамідальною чи про­фі­льо­ва­ною лицевою поверхнею, що застосовується для обличкування стін

Руст грецький

руст прямокутного профілювання

Руст дощатий

горизонтально-стрічковий руст

Рустика

спосіб опорядження стіни рустами

Руст-смуга*

дуже вузький руст (як смуга)

Скарпель

інструмент у вигляді зубила, робоча частина якого заточена під гострішим кутом

Фактура

будова поверхні, яка властива натуральному матеріалу або надана йому під час обробки

Фактура гротова*

фактура тиньку, що імітує фактуру стіни грота, печери, яка зазнала руйнівної дії вологи

Фактура джгутоподібна*

фактура, утворена сильно викривленими та переплетеними в різних напрямках групами паралельних ліній

Фактура піктографічна*

фактура тиньку, що являє собою написи чи імітуючі їх знаки

Фактура рифленки (штрихів)

фактура каменю чи тиньку, утворена прямими борозенками

Фактура текстильна*

фактура каменю чи тиньку у вигляді різноманітних ткацьких переплетень, що утворюють геометрично правильне мереживо з отворами різних форм та конфігурацій

Фактура торцьована

підтип текстильної фактури; фактура тиньку, утворена торцюванням зубчастим інструментом

Фактура укладанки”*

фактура, утворена укладеними в розчин камінцями та іншими матеріалами (цегляним боєм, мушлями тощо)

Фактура з нерегулярним рисунком штриха

фактура, утворена хаотичними штрихами різноманітного характеру, напрямку та розмірів

Фактура під бучарду”

фактура каменю чи тиньку, утворена слідами обробки бучардою

Фактура під кошик”

фактура каменю чи тиньку, утворена групами паралельних борозенок, розташованих у взаємоперпендикулярному напрямку

Фактура під кратери”

фактура каменю чи тиньку, що імітує фактуру каменю, який зазнав впливу ерозії (дрібні кратери”) або сліди регулярної обробки ударним інструментом (крупні кратери”)

Фактура під ламаний камінь”

фактура каменю чи тиньку з буграми та западинами, що відповідають (часто навіть перебільшуючи) фактурі каменю, видобутого з каменоломні

Фактура під листя лавру (дуба)”

фактура каменю чи тиньку, що імітує укладене в гірлянду лаврове чи дубове листя

Фактура під луску”

фактура каменю чи тиньку, що імітує луску, яка частково перекриває одна одну

Фактура під лущений пісковик”*

фактура тиньку, що імітує природне відлущування шарів пісковику

Фактура під мурування”*

фактура каменю чи тиньку, що імітує певне мурування в межах одного каменю чи на суцільній площині стіни

Фактура під пір’я”*

фактура каменю чи тиньку, що імітує моделювання пір’я на крилах ангелят-путті

Фактура під пластичну масу”*

фактура тиньку, утворена по свіжому пластичному розчині, без чітко окреслених фактурних елементів

Фактура під риб’ячий хребет”

фактура, що імітує риб’ячий хребет

Фактура під сталактити”*

фактура каменю чи тиньку, що імітує рідину, застиглу у вигляді бурульок чи сталактитів

Фактура під червоточину”

фактура каменю чи тиньку, утворена різноманітними звивистими та переривчастими рівчачками, що імітують сліди хробаків, та дірками по всій поверхні, які нагадують текстуру дерева або піску

Фактура під шубу”

фактура каменю чи тиньку, що імітує фактуру каменів різної структури від дрібно- до крупнозернистих

Хвильки”

фактура каменю чи тиньку, утворена хвилястими (чи викривленими) борозенками

Примітка.
Зірочкою* позначено терміни, розроблені автором.

ВСТУП

На межі ХІХ-ХХст. фактура стала першорядним засобом архітектурної виразності. У цей період у Львові фактурами тиньку та каменю було оздоблено понад 1000фасадів та інтер’єрів споруд, було створено їх 33основні типи та вироблено певні принципи їх застосування. Проте вивченню та збереженню типів фактур в архітектурі досі не приділялось достатньої уваги.
Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається такими положеннями:
1. Фізичним зносом фасадів та інтер’єрів львівських споруд ХІХ Іпол. ХХст. та необхідністю їх реставрації.
2. Руйнуванням чи спотворенням первісних фактур фасадів та інтер’єрів львівських споруд унаслідок ремонтів та реконструкцій ІІпол.ХХ поч.ХХІст.
3. Утраченими технологіями виготовлення типів фактур, на що вказують численні невдалі фактурні доповнення, виконані на фасадах у радянський час.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Напрямок проведеного дослідження збігається з основним напрямком наукової роботи кафедри дизайну та основ архітектури Національного університету Львівська політехніка” Вивчення архітектурної спадщини та значення художніх дисциплін у формуванні творчого мислення архітекторів”.
Мета дослідження полягає у визначенні типів, прийомів та принципів застосування фактур та принципів їх сучасного збереження.
Завдання дослідження:
1. Систематизувати результати попередніх досліджень, вибрати загальнонаукові методи для проведення дослідження і скласти власну методику.
2. Визначити типи фактур в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр.
3. Встановити прийоми та принципи застосування фактур в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр.
4. Дослідити історичні передумови застосування типів фактур на основі історичного аналізу світової архітектури та львівської архітектури ХVІ Іпол. ХІХст.
5. Провести аналіз факторів, що впливали на застосування різноманітних типів фактур в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр.
6. Визначити принципи сучасного збереження фактур (зі складенням рекомендацій з реставрації та відновленням технологій виготовлення).
Об’єкт дослідження фактури тиньку та каменю в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр.
Предмет дослідження передумови розвитку, фактори впливу, типи, прийоми та принципи застосування типів фактур тиньку та каменю в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑х рр. та принципи їх сучасного збереження.
Методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження були використані загальнонаукові методи, а також авторські методики визначення типів, прийомів та принципів застосування фактур тиньку та каменю в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр., аналізу факторів, що впливали на їх застосування, та відтворення технологій виготовлення типів фактур. Вищевказане базується на спеціально розробленій методиці натурних досліджень, яка включає в себе методики фотофіксації, аналізу та опису типів фактур.
Хронологічні та територіальні межі дослідження. Дослідження охоплює забудову Львова 1870‑х 1930‑хрр. з аналізом попередньої еволюції у львівській та європейській архітектурі та змін у ІІпол. ХХ поч.ХХІст.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше створена цілісна картина застосування типів фактур в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр., проаналізований стан дослідження застосування типів фактур тиньку та каменю в міській архітектурі. На основі розробленої методики фотофіксації, аналізу та опису фактур проведена класифікація та розроблена термінологія фактур, визначені типи, прийоми та принципи їх застосування. Узагальнена історія застосування фактур в архітектурі від Стародавнього Світу до ХХст. Установлені ідейні джерела активного застосування фактур в архітектурі ІІпол. ХІХ поч. ХХст. Класифіковані причини руйнування та визначені принципи сучасного збереження типів фактур.
Практичне значення дослідження полягає у наступному:
1. Узагальнені матеріали натурних досліджень 1625споруд Львова можуть бути базою для проведення реставрації історичних фасадів та інтер’єрів.
2. Відновлені технології виготовлення типів фактур тиньку в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр. сприятимуть практичному відтворенню втрачених фактур.
3. Результати дослідження можуть бути використані у навчальній та науковій літературі з архітектурної композиції, історії архітектури, архітектурного проектування, реставрації архітектурних комплексів.
4. Визначені типи та принципи застосування львівських фактур можуть бути використані при проектуванні споруд в історичних та нових районах міста.
Особистий внесок здобувача у працях, надрукованих у співавторстві. В працях [3, 6, 8, 9] за списком, наведеним в авторефераті, внесок автора полягає в участі в опрацюванні літературних джерел, натурних дослідженнях об’єктів, аналізі результатів дослідження та формулюванні висновків.
Апробація роботи. Матеріали дослідження були представлені на Міжнародній конференції Колір та фактура в архітектурі” (Вроцлав, 1997р.); Міжнародній науковій конференції Медобори і духовна культура давніх, середньовічних слов’ян” (Гримайлів, 1998р.); Міжнародному науковому семінарі П’ятий фасад міста” (Львів, 2001р.); ІМіжнародному форумі реставраторів (Львів, 2002р.); науковій сесії Наукового Товариства імені Т.Шевченка (Львів, 2003р.).
Результати роботи було впроваджено в: а)курси лекцій Історичні матеріали та технології” та Будівельні техніки в реставрації” (кафедра РРАК НУ Львівська політехніка”, 1999-2003рр.); б)курсові роботи студентів старших курсів та дипломні роботи (Інститут архітектури НУ Львівська політехніка” 1997-2002рр.); в)реставрацію фактур фасадів Будинку вчених по вул. Листопадового Чину,6 у м.Львові (інститут Укр­за­хід­проект­рестав­ра­ція, 2001р.); г)опорядження фасадів монастиря с.Св.Свмч.Йосафата у м.Львові (ТзОВ Данко і К˚”, 2003р.); д)професійне навчання з підвищення кваліфікації реставраторів (ЗАТ Львів-Реставрація”, 2003р.).
Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 12статей, з яких 6 у фахових виданнях ВАК України, 4 у співавторстві, 2 тези доповідей.

Структура й обсяг роботи. Текстова частина дисертації складається зі вступу, 5‑ти розділів і висновків, списку використаних джерел, додатків, ілюстративної частини. Обсяг дисертації: 130сто­рінок основного тексту, 47сторінок з ілюстраціями та таблицями, список використаних джерел із 267позицій, 98сторінок додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літератури доводить, що типи фактур тиньку та каменю 1870‑х 1930‑хрр. досі не були самостійним об’єктом дослідження. Дослід­ники відзначають, що фактурні поєднання були одним із головних засобів виразності в архітектурі зламу ХІХ-ХХст. Проте типологія фактур тиньку та каменю, принципи та прийоми їх застосування на фасадах та інтер’єрах історизму, сецесії та функціоналізму лишились не визначеними. Недослідженим є застосування типів фактур в архітектурі до ІІпол. ХІХст., деякі відомості розпорошені в розділах, присвячених будівельній техніці та муруванню.
2. Для розв’язання поставлених завдань використано загальнонаукові методи та спеціально створену методику натурних досліджень фактур, яка включає в себе методики аналізу, опису та фотофіксації типів. Розроблені методики визначення типів, прийомів та принципів застосування фактур тиньку та каменю в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр., проведений аналіз факторів, що впливали на застосування фактур в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр. та розроблені методи відтворення технологій виготовлення фактур тиньку.
3. В результаті натурних досліджень 1522об’єктів встановлено, що в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр. застосовувались 33 типи фактур тиньку та каменю. Ці типи класифіковано на технологічні (ламаний камінь, під бучарду”, тесання) та декоративні (імітаційні та геометричні). До імітаційних типів належать фактури, що наслідують: а)технологічну чи природну (під шубу”, під кратери”, під лущений пісковик”) фактуру каменю; б)фактуру мурування (під мурування з гальки”, під opus incertum”, під поліго­нальне мурування”); в)природні утворення (гротова, під дере­вину”, під луску”, під пір’я”, під сталактити”, під червоточину”); г)рукотворні форми (текстильна, піктографічна). До геометричних типів належать фактури з правильним рисунком штриха (рифленка, хвильки”, під кошик”, під риб’ячий хребет”, джгутоподібна). На основі архітектурно-стилістичного аналізу визначено, що 17типів фактур застосовувались у львівській архітектурі історизму, 28типів в архітектурі сецесії, 4типи в архітектурі Арт Деко та 9типів в архітектурі функціоналізму.
4. В результаті послідовного проведення стилістичного, функці­онального, структурного та композиційного аналізу визначено чотири принципи застосування типів фактур в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр. Принцип стилістичної залежності полягає у сукупності прийомів застосування фактур у львівській архітектурі історизму (на дзеркалах русту, фризу, під вікнами ІІпов.; на рустах нижніх поверхів, наріжниках і замках), сецесії (на великих площинах; на завершальних частинах споруди; на брандмауері; використання на фасаді декількох типів фактур), Арт Деко (на деталях при гладкому фасаді, на площині фасаду при гладких деталях), функціоналізму (на суцільній площині фасаду, на цоколі, обрамуваннях, карнизах, торцях балконних плит, між вікнами). Принцип функціональної залежності полягає в тому, що в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр. типи фактур найчастіше застосовувались при оздобленні чиншових будинків та адміністративно-громадських закладів; часто вілл, навчальних та лікувальних закладів; рідко сакральних споруд. Принцип об’ємно-просторової залежності полягає в тому, що типи фактур найчастіше застосовувались на чільних фасадах, рідко в інтер’єрі вестибюлів, проїздів та сходових кліток та майже ніколи на дворових фасадах споруд. Принцип композиційної залежності в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр. базується на прийомах компонування типів фактур на фасадах та поєднанні їх між собою.
5. Дослідження історичних передумов застосування фактур в архітектурі Львова 1870‑х 1930‑хрр. дозволило автору встановити типи та прийоми застосування фактур в архітектурі від Стародавнього Світу до ІІпол. ХІХст., а саме у Стародавньому Єгипті (рифленка на ордерних елементах), Стародавньому Римі (opus rusticus із декоративних міркувань), Середньовіччі (геометричні фактури тесання, під шубу”), Ранньому Ренесансі (зменшення рельєфності рустики по поверхах), Високому Ренесансі (рустика на нижньому поверсі, наріжниках, обрамуваннях), Пізньому Ренесансі (перенасичення фасаду типами фактур, фактури природних матеріалів та їх імітація), бароко (морські, пористі, складчасті фактури та впорядковане їх застосування на великих дзеркалах), класицизмі (класичні типи фактур). В результаті натурних досліджень 103об’єктів установлено типи та прийоми застосування фактур у львівській архітектурі Ренесансу ( під шубу” на дзеркалах; під листя лавру” на обрамуваннях; під луску” на кронштейнах; текстильна на рустах архівольтів), бароко (рифленка на карнизах, волютах, кронштейнах і обрамуваннях; під шубу” на дзеркалах та площинах; складки” на замках та картушах), класицизму (під шубу” на дзеркалах кронштейнів та квадрів).
6. Аналіз факторів впливу на застосування типів фактур у львівській архітектурі 1870‑х 1930‑хрр. дозволив автору: а)з’ясувати історичні прото­типи фактур на львівських фасадах у стилі історизму (ренесансні та барокові фактури), сецесії (середньовічні, ренесансні та барокові фактури), Арт Деко (середньовічні фактури), функціоналізму (барокові фактури); б)визначити вплив провідних архітектурних шкіл ХІХ поч.ХХст., а саме віденські впливи (фактури на завершальних частинах фасаду, хвильки” на великих площинах), вплив творчості О.Вагнера (горизонтальна рифленка між вікнами, розрізки фасаду на великі блоки), німецькі впливи (обробка фасаду шорсткими фактурами).
7. На основі методу інтерпретації з’ясовано ідейні джерела активного застосування фактур в архітектурі ІІпол.ХІХ поч.ХХст.: а)особливе ставлення до матеріалу; б)звернення до ремісничої праці; в)єдність утилітарного та прекрасного (рівнозначимість різних матеріалів; декору та фактурного тла); г)синтез мистецтв (запозичення хвилястих типів фактур зі східного мистецтва); д)нечіткість жанрів (фактура як новий орнамент сецесії); е)звернення до природи (стилізація природних форм, показ процесу становлення, природність у створенні фактури).
8. Проведені автором натурні дослідження споруд виявили, що фактури багатьох львівських фасадів зазнали руйнування, причинами якого є суцільний набризк фасаду, санітарна побілка без розчищення фактур, використання цементного тиньку, ремонтні роботи, реконструкція фасаду, а також недостатня кваліфікація майстрів. Визначено принципи сучасного збереження фактур тиньку та каменю: а)найменшого втручання та забезпечення максимального збереження фактури методами консервації, реставрації та відтворення; б)реверсивності; в)сумісності реставраційних та автентичних матеріалів; г)відсутності шкідливої післядії реставрації. На основі викладених принципів збереження фактур: а)розроблено рекомендації з реставрації фактур тиньку (з встановленням послідовності дій спеціалістів); б)відтворено технології виготовлення 24типів львівських фактур тиньку (з визначенням інструментів обробки та характеристик розчину).

Список використаних джерел

1. АльбертиЛ.Б. Десять книг о зодчестве: Пер. с итал. М.: Издательство Всесоюзной Академии Архитектуры, 1937. 276с.
2. Англо-русский и русско-английский архитектурно-строительный словарь / Сост. В.И. Пушкарев, А.М. Щеголева. К.: Государственное Издательство Литературы по Строительству и Архитектуре УССР, 1961. 844с.
3. Аркин Д. Архитектура эпохи французской буржуазной революции. М.: Издательство Академии Архитектуры СССР, 1940. 80с.:ил.
4. Арнхеймр. Искусство и визуальное восприятие. - М.: Прогресс, 1974. 254с.
5. Артэ молдовенянскэ дин вякуриле XIV-XIX. Кишинэу: Тимпул, 1985. 184с.
6. Архітектура: Короткий словник-довідник / Під загальною ред. МардераА.П. К.: Будівельник, 1995. 335с.,іл.
7. Архітектура Львова у ХІХст. Краків: Міжнародний Центр Культури у Кракові, 1997. 250с.,іл.
8. Архитектура античного мира / Сост. Зубов В.П., Петровський Ф.А. М.: Издательство академии архитектуры СССР, 1940. 520с.
9. Архитектурно-реставрационные термины: Методическое пособие / Под ред. И.А.Игнаткина. К.: УСХА, 1990. 148с.;ил.
10. Барановский Г.В. Архитектурная энциклопедия ІІпол. ХІХ в.: В 7 т. Сп.б., 1902-1908.
11. Бёрк Э. Философское исследование о происхождении наших идей возвышенного и прекрасного. М.: Искусство, 1979. 237с.
12. Берсенева А.А. Европейский модерн: венская архитектурная школа. Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 1991. 210с.
13. Бірюльов Ю. Вітер перемін. Нові тенденції в архітектурі Львова 1890-1914рр. // Архітектура Львова ХІХст. Краків: Міжнародний Центр Культури у Кракові, 1997. С.55-70.
14. Блаватский В.Д. Приложение к главе Архитектура древней Греции” // Шуази О. История архитектуры: Пер. с франц.: В 2 т. Т. 1. М.: Издательство Всесоюзной Академии архитектуры, 1935. 576с.
15. Борисова Е.А. Русская архитектура ІІ половины ХIХ в. М.: Наука, 1979. 320с.;ил.
16. Борисова Е.А., Каждан Т.П. Русская архитектура конца ХIХ ХХ веков. М.: Наука, 1971. 239с.;ил.
17. Борисова Е.А., Стернин Г.Ю. Русский модерн: Альбом. М.: Советский художник, 1990. 359с.:ил.
18. Бродский В.Е. Японское классическое искусство. М.: Исскуство, 1969. 233с.
19. БычковВ.В. Византийская эстетика. М.: Искусство, 1977. 199с.
20. Вазари Д. Жизнеописания наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих: Пер. с итал.: В 5 т. Т. 1. М.: Искусство, 1956. 636с.
21. Ван де Вельде А. Одушевление материала как принцип красоты // Декоративное искусство. 1965. № 2. С.34-36.
22. Виньола Д.Б. Правило пяти ордеров архитектуры: Пер. с итал. М.: Издательство Всесоюзной Академии Архитектуры, 1939. 168с.
23. ВикторовА.М., Викторова Л.А. Природный камень в архитектуре. М.: Стройиздат, 1983. 190с.
24. Виноградова Н.А., Николаева Н.С.Искусство стран Дальнего Востока. Dresden: Veb Verlag Der Kunst, 1980. 374с.
25. Виппер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства. М.: Изобразительное искусство, 1985. 288с.
26. Виппер Б.Р. Итальянский Ренессанс XIII ‑ XVI века: В 2 т. М.: Искусство, 1977. Т. І. 223с.; 80ил.
27. Виппер Б.Р. Итальянский Ренессанс XIII ‑ XVI века: В 2 т. М.: Искусство, 1977. Т. ІІ. 243с.; 80ил.
28. ВипперБ.Р., ЛивановаТ.Н. Ренессанс-Барокко-Классицизм. М.: Наука, 1966. 349с.
29. Витрувий. Десять книг об архитектуре: Пер. с лат. М.: Издательство всесоюзной академии архитектуры, MCMXXXVI. 332с.
30. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. Т. 1: Архитектура древнего мира. М.: Издательство литературы по строительству, 1970. 512с.;ил.
31. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. Т. 2: Архитектура античного мира (Греция и Рим). М.: Издательство литературы по строительству, 1973. 712с.;ил.
32. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. Т. 4: Архитектура Западной Европы. Средние века. М.: Издательство литературы по строительству, 1972. 693с.;іл.
33. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. Т. 5: Архитектура Западной Европы. Возрождение. М.: Издательство литературы по строительству, 1972. 659с.;іл.
34. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. Т. 7: Западная Европа и Латинская Америка XVII первой половины XIX вв. М.: Издательство литературы по строительству, 1969. 620с.;іл.
35. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. Т.9: Архитектура Восточной и Юго-Восточной Азии до середины XIXв. Л.-М.: Издательство литературы по строительству, 1971. 644с.;іл.
36. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. Т.10: Архитектура ХІХ века. Л.-М.: Издательство литературы по строительству, 1972. 592с.;іл.
37. Вуйцик В. Церкви Знесіння // Галицька Брама. 1997. № 6 (30). с.5.
38. Вуйцик В.С., Липкар.М. Зустріч зі Львовом: Путівник.- Львів: Каменяр, 1987. 175с.:іл.
39. Вуйцик В.С.Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. Львів: Каменяр, 1991. 175с.:іл.
40. Галактионов А. Цветные известково-песчаные штукатурки. Техника декоративных штукатурок. М.: Стройиздат, 1938. 64с.:ил.
41. Глазычев В.Л. Эволюция творчества в архитектуре. М.: Стройиздат, 1986. 496с.
42. Голан А. Миф и символ. М.: Русслит, 1994. 375с.
43. Григорьева Т.П. Японская художественная традиция. М.: Наука, 1979. 363с.
44. Гропиус В. Границы архитектуры: Пер. с нем. М.: Искусство, 1971. 287с.
45. Гуляницкий Н.Ф. История архитектуры. М.: Стройиздат, 1984. 336с.
46. Гуляницкий Н.Ф. Творческие методы архитекторов русского классицизма при разработке ордерных композиций // Архитектурное наследство. 1974. № 22. С.30-52.
47. ДБН В.3.21-02. Проведення реставраційних, консерваційних та ремонтних робіт на пам’ятках культурної спадщини. Київ: Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, 2002. 83с.
48. Двери и порталы в итальянской архитектуре. М.: Издательство Академии архитектуры, 1949. 194с.
49. Декоративно-ужиткове мистецтво: Словник: В 2 т. / За заг. ред. Я.П. Запаска. Т.1: А-К. Львів: Афіша, 2000. 364с.; 316іл.
50. Декоративно-ужиткове мистецтво: Словник: В 2 т. / За заг. ред. Я.П. Запаска. Т.2: Л-Я. Львів: Афіша, 2000. 400с.; 279іл.
51. Делёз Ж. Складка. Лейбниц и барокко: Пер. с франц. М.: Логос, 1997. 264с.
52. Добровольский Г.М. Малярно-альфрейні роботи. Київ: Будівельник, 1972. 295с.
53. Джонс Д.К.Инженерное и художественное конструирование. Современные методы проектного анализа: Пер. с англ. М.: Мир, 1976. 377с.:ил.
54. Египет / Под ред. акад. арх. М.Я.Гинзбурга. М.: Издательство академии архитектуры СССР, 1944. 126с.
55. Жорж Сëра. Поль Синьяк: Письма. Дневники. Литературное наследие. Воспоминания современников: Пер. с франц. М.: Искусство, 1976. 336с.
56. Жук І. Эволюция стиля модерн в архитектуре Львова // Строительство и архитектура. 1986. № 1. с.25-28.
57. Жук І. Народний мотив в архітектурі львівського модерну // Народна творчість та етнографія. 1988. № 3. С.35-39.
58. Заварзин А.А., Григорева Л.Н. при участии Пясковского В.Н. Камень в облицовке фасадов. М.: Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре, 1956. 237с.
59. Захватович Я. Польская архитектура до половины ХІХст.: Пер. с польск. Варшава: Budownictwo i architectura, 1956. 530с.
60. Захватович Я. Польская архитектура: Пер. с польск. Варшава: Аркады, 1967. 545с.
61. ИконниковА.В. Зарубежная архитектура. От новой архитектуры” до постмодернизма. М.: Стройиздат, 1982. 255с.
62. Иконников А.В. Историзм в архитектуре. М.: Стройиздат, 1997. 557с.,іл.
63. История строительной техники / АистовН.Н., ВасильевБ.Д., ИвановВ.Ф. идр. Л.-М.: Государственное издательство литературы по строительству, архитектуре и строительным материалам, 1962. 560с.
64. Казанцева Т., Присяжний К.Фактури тиньку львівських фасадів кінця ХІХ початку ХХ сто­ліття // Будуємо інакше. 1998. - № 1. С.20-21.
65. Казанцева Т., Присяжний К.Фактури тиньку львівських фасадів кінця ХІХ початку ХХ сто­ліття (Продовження) // Будуємо інакше. 1998. - № 2. С.10‑12.
66. Казанцева Т.Є. Фактура тиньку у формуванні архітектурного образу фасаду кам`яниць Львова кінця ХІХ початку ХХст.: Магістерська робота. Львів, 1998. 144с.
67. КазанцеваТ.Є. До питання сприйняття фактури в архітектурі // Вісник ДУЛьвівська політехніка”Архітектура”. Львів: Видавництво ДУ Львівська політехніка”. 1999. № 375. С.220-225.
68. КазанцеваТ.Є. Імітаційні фактури: сталактити” // Вісник НУЛьвівська політехніка”Архітектура”. Львів: Видавництво НУ Львівська політехніка”. 2000. № 410. С.305-310.
69. Казанцева Т. Аттик та антаблемент у львівській сецесії // Матеріали Міжнародного наукового семінару П’ятий фасад міста”. 2001. Стаття в друці.
70. Казанцева Т.Є. Застосування фактури каменю та тиньку на фасадах львівської сецесії. Матеріали натурних досліджень // Сборник научных трудов ОГАСА Региональные проблемы архитектуры и строительства”. Одеса: Астропринт. 2002. Выпуск 3-4. С.256-264.
71. Казанцева Т.Є., Предко О.Б. Засоби пластичної виразності фасадів (ордер і фактура)кам’яниць періоду Ренесансу // Вісник НУ Львівська політехніка” Архітектура”. Львів: Видавництво НУ Львівська політехніка”. 2000. № 410. С.100-104.
72. Казанцева Т.Є. Фактура каменю та мурування з нього // Родовід. К.: Родовід‑галерея Центр Досліджень Усної Історії та Культури. 2002. Число 1-2 (18-19). С.58-68.
73. Казанцева Т.Є. Сграфітто рустика як синтез графічних та пластичних засобів // Вісник НУЛьвівська політехніка”Архітектура”. Львів: Видавництво НУ Львівська політехніка”. 2002. № 439. С.223-230.
74. Казанцева Т. Відновлення технологій виготовлення фактур тиньку на львівських фасадах кінця ХІХ початку ХХст. // Тези та матеріали доповідей ІМіжнародного форуму реставраторів. Львів: СПОЛОМ. 2002. С.20-21.
75. Казанцева Т.Є. Вплив світоглядних та філософських концепцій на сприйняття та застосування фактур // Вісник НУЛьвівська політехніка” Філософські науки”. Львів: Видавництво НУ Львівська політехніка”. 2003. №473. С.101-110.
76. Камерон Ч. Термы римлян. М.: Издательство Всесоюзной Академии Архитектуры, 1939. 112с.
77. Кардо-Сысоев В., Рево А. Архитектурно-отделочные работы. М.: Стройиздат, 1989. 356с.:ил.
78. Киселев И.А. Сбор и каталогизация архитектурных деталей. Опыт США и России // Тези доповідей Міжнародного семінару Проблеми та досвід збереження історичних територій та об’єктів культурної спадщини”. К: АртЕк, 2002. с.79‑83.
79. Кириченко Е.И. Русская архитектура 1830 1910 годов. - М: Искусство, 1978. 399с.,іл.
80. Кириченко Е.И. Фëдор Шехтель. М: Искусство, 1973. 138с.
81. Клименюк Т. Еклектика другої половини ХІХст. у місті Львові // Вісник ДУ Львівська політехніка” Резерви прогресу у будівництві і архітектурі”. Львів: Видавництво НУ Львівська політехніка”. 1995. № 287. С.153-155.
82. Консервація і реставрація пам’яток архітектури: Методичний посібник. Київ-Львів: Місіонер, 1996. 587с.
83. Крастиныш Я. А. Стиль модерн в архитектуре Риги. - М.: Стройиздат, 1988. 272с.:ил.
84. Коуэн Г.Д. Мастера строительного искусства: Пер. с англ. М.: Стройиздат, 1982. 240с.
85. ЛетаруйиП. Архитектурные памятники Рима эпохи возрождения: Пер. с итал. М.: Издательство Всесоюзной Академии Архитектуры, 1939. Вып. 1. 69табл.
86. ЛіндаС.М. Аналіз архітектурних розв’язків фасадів прибуткових будинків у Львові в період історизму // Вісник ДУЛьвівська політехніка”Архітектура”. Львів: Видавництво ДУ Львівська політехніка”. 1998. № 358. С.173-178.
87. ЛіндаС.М. Архітектура Львова періоду історизму: закономірності і специфіка розвитку // Вісник ДУЛьвівська політехніка”Архітектура”. Львів: Видавництво ДУ Львівська політехніка”. 1999. № 375. С.76-86.
88. ЛіндаС.М. Пошуки національної своєрідності в архітектурі Львова на межі ХІХ-ХХст. // Вісник ДУЛьвівська політехніка”Архітектура”. Львів: Видавництво НУ Львівська політехніка”. 2001. № 429. С.87-98.
89. Львів. Lviv: Туристичний путівник.Sightseeing guide. Львів: Центр Європи, 1999. ‑ 548с.: iл.
90. Липка Т.Р. Житлове будівництво у Львові міжвоєнного періоду (1919-1939) // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”. Львів: Видавництво НУ Львівська політехніка”. 1996. № 310. С.52-55.
91. Любченко В.Ф. Львівська скульптура XVI XVII століть. К.: Наукова Думка, 1981. 214с.
92. Мастера искусства об искусстве: В 7 т. Т. 4. М.: Искусство, 1967. 622с.; 125ил.
93. Мельник Б.В. Вулицями старовинного Львова. Львів: Світ, 2001. 272с.:іл.
94. Методика реставрации памятников архитектуры / Алтухов А.С., Алферова Г.В., Балдин В.И., Беляев Л.А. и др. / Под. общ. ред. Е.В. Михайловского. М.: Стройиздат, 1977. 168с.
95. Михайловский И.Б. Теория классических архитектурных форм. - М.: Издательство Всесоюзной Академии архитектуры, 1940. 270с.:іл.
96. Михаловский К.Александрия: Пер. с польск. Варшава: Аркады, 1970. 24с.; 84ил.
97. Михаловский К.Карнак: Пер. с польск. Варшава: Аркады, 1970. 28с.; 90ил.
98. Моррис У. Искусство и жизнь: Пер. с англ. М.: Искусство, 1973. 512с.
99. МуратоваК.М. Мастера французской готики XII-XIII веков. Проблемы теории и практики художественного творчества. М.: Искусство, 1988. 350с.
100. Наливайко Д.С.Искусство: направления, течения, стили. К.: Мистецтво, 1981. 288с.
101. Нельговський Ю.П., Шуляр А.М. Львів: Історико-архітектурний нарис. К.: Будівельник, 1969. 130с.;іл.
102. Николаева Н.С.Декоративные росписи Японии 16-18 веков. М.: Изобразительное искусство, 1989. 232с.
103. Николаева Н.С.Художественная культура Японии XVI столетия. - М.: Искусство, 1986. 237с.:ил.
104. Николаева Н.С.Японские сады. М.: Изобразительное искусство, 1975. 254с.
105. Нога О. Іван Левинський. Художник, архітект