Кільдеров Дмитро Едуардович. Навчання учнів 8-9 класів просторовим перетворенням у графічній діяльності на уроках креслення

Краткое описание

Кільдеров Дмитро Едуардович. Навчання учнів 8-9 класів просторовим перетворенням у графічній діяльності на уроках креслення. : Дис... канд. наук: 13.00.02 2007

Кільдеров Д.Е. Навчання учнів 8-9 класів просторовим перетворенням у графічній діяльності на уроках креслення. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання креслення.-Інститут професійно-технічної освіти АПН України.-Київ, 2007.
У дисертації теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику розвитку просторового мислення школярів 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів в процесі вивчення курсу креслення.
Автором проаналізовано закономірності протікання мислительних процесів в ході здійснення уявних просторових перетворень при розв’язанні графічних задач.
Розкрито особливості впливу графічних задач на розвиток просторового мислення в процесі навчання уявним просторовим перетворенням; обґрунтовано та розроблено методичні прийоми навчання учнів уявним просторовим перетворенням на основі алгоритмізації мислительних процесів. Впроваджено комплекс графічних задач на уявні просторові перетворення, розроблено методичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення графічної підготовки учнів 8-9 класів шляхом запровадження комплексу задач на уявні просторові перетворення.

Пріоритетом розвитку освіти в Україні з урахуванням світових тенденцій та інтеграції в європейський освітній простір є необхідність її орієнтації на підвищення не тільки рівня інтелектуального розвитку суспільства. Важливим компонентом загального розвитку особистості є рівень її просторового мислення, яке базується на графічній основі і реалізується засобами різних навчальних предметів, головне місце серед яких займає креслення. Аналіз результатів констатувального експерименту показав, що рівень графічної підготовки, зокрема просторового мислення сучасного школяра помітно відстає від вимог суспільства в умовах стрімкого зростання ролі графічної інформації.
Підвищення продуктивності занять з креслення прямо залежить від врахування особливостей протікання у школярів мислительних процесів. На основі узагальнення результатів теоретичного та емпіричного дослідження визначено послідовність мислительних операцій при розв’язанні графічних задач, що передбачають виконання уявних просторових перетворень. Алгоритмізація мислительних процесів під час навчання школярів розв’язанню графічних задач з уявними просторовими перетвореннями передбачає пояснення учням послідовності та особливостей виконання мислительних операцій. Свідоме виконання уявних дій у процесі здійснення уявних просторових перетворень дозволяє значно підвищити продуктивність та самостійність графічної діяльності школярів на уроках креслення.
Систематизація кількісних показників розвитку в учнів просторового мислення дозволила виділити три групи учнів з характерними особливостями оперування образами предметів. Для учнів першої групи, які мають найнижчий рівень розвитку просторового мислення, характерне створення статичних образів; учні другої групи створюють динамічні образи, досить вільно переміщуючи їх у просторі; учні з найвищим рівнем розвитку просторового мислення вільно володіють усіма типами оперування образами. Розроблена на основі цієї типології методика діагностики показників просторового мислення дозволяє визначити розвивальний ефект занять з креслення.

Узагальнення педагогічного досвіду та результати експериментальної роботи стали підтвердженням висловленого припущення. Навчання уявним просторовим перетворенням забезпечує розвиток просторового мислення школярів цілеспрямовано та систематично з урахуванням психолого-педагогічних закономірностей розвитку мислительних процесів, принципів добору навчальних графічних завдань із застосуванням сучасних інформаційних технологій.

Використання спеціально розробленого комплексу графічних задач, кожна з яких передбачає обов’язкове здійснення уявних просторових перетворень з поступовим їх ускладненням у наступній задачі, створює умови для цілеспрямованого розвитку просторового мислення учнів на уроках креслення. На основі експертних оцінок учителів креслення та результатів розв’язування задач учнями було визначено, що ці задачі є доступними для школярів і відповідають змісту шкільної програми. Враховуючи позитивний вплив методики навчання учнів уявним просторовим перетворенням із застосуванням розробленого комплексу задач на рівень розвитку просторового мислення, можна рекомендувати її до впровадження у систему графічної підготовки школярів.

Якісно нові можливості вдосконалення методики навчання креслення пов'язані із застосуванням новітніх інформаційних технологій. Високоефективними у цьому випадку виявились розроблені автором віртуальні мультимедійні анімовані моделі предметів різної складності, що наочно ілюструють процес здійснення уявних просторових перетворень різного типу.
Дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку просторового мислення учнів у процесі вивчення креслення у загальноосвітній школі. Подальшого наукового опрацювання потребують питання системного застосування інформаційних технологій для індивідуалізації навчання креслення, виявлення психолого-педагогічних механізмів і засобів розвитку просторової уяви та просторового мислення.