Климосюк Андрій Сергійович Кримінальна відпо­відальність за диверсію

Краткое описание

Климосюк Андрій Сергійович, аспірант кафедри кри­мінального права № 1 Національного юридичного уні­верситету імені Ярослава Мудрого: «Кримінальна відпо­відальність за диверсію» (12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право). Спецрада Д 64.086.01 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису КЛИМОСЮК АНДРІЙ СЕРГІЙОВИЧ
УДК 343.31 (477)
ДИСЕРТАЦІЯ
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДИВЕРСІЮ
12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче
право»
Юридичні науки
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело А. С. Климосюк
Науковий керівник: Киричко Василь Миколайович, кандидат
юридичних наук, доцент
Харків - 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ ДИВЕРСІЇ (СТ. 113 КК) 12
1.1 Об’єкти диверсії 12
1.1.1 Родовий об’єкт диверсії 15
1.1.2 Основний безпосередній об’єкт диверсії 22
1.1.3 Додаткові безпосередні об’єкти диверсії 45
1.2 Предмети диверсії 50
1.2.1 . Об’єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, як предмети диверсії 51
1.2.2 Інші предмети диверсії 63
Висновки до розділу 1 70
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА ДИВЕРСІЇ (СТ. 113 КК) 74
2.1 Загальна характеристика об’єктивної сторони диверсії 74
2.2 Вчинення вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди здоров’ю людей, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення 81
2.3 Вчинення дій, спрямованих на радіоактивне забруднення 103
2.4 . Вчинення дій, спрямованих на масове отруєння 110
2.5 Вчинення дій, спрямованих на поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій 114
Висновки до розділу 2 122
РОЗДІЛ 3. СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ДИВЕРСІЇ (СТ.113 КК) 126
3.1 Суб’єктивна сторона диверсії 126
3.2 . Суб’єкт диверсії 140
Висновки до розділу 3 145
РОЗДІЛ 4. СПІВВІДНОШЕННЯ ДИВЕРСІЇ (СТ. 113 КК)
3.3 ТЕРОРИСТИЧНИМ АКТОМ ТА ІНШИМИ ЗЛОЧИНАМИ 148
4.1 . Співвідношення диверсії (ст. 113 КК) з терористичним актом
(ст. 258 КК) 149
4.2 Співвідношення диверсії (ст. 113 КК) з іншими злочинами 161
Висновки до розділу 4 166
РОЗДІЛ 5. ПРОБЛЕМА ВДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДИВЕРСІЮ ТА ЇЇ ВИРІШЕННЯ 170
Висновки до розділу 5 186
ВИСНОВКИ 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 198
ДОДАТКИ 233

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації вирішено наукове завдання, що полягало у комплексному дослідженні питань кримінальної відповідальності за диверсію (ст. 113 КК) та розробці наукових пропозицій стосовно вирішення основних теоретичних і практичних проблем, у тому числі щодо удосконалення кримінально-правової охорони об’єктів національної безпеки шляхом внесення змін і доповнень до КК. В узагальненому вигляді результати дослідження містять такі положення:
1. Родовим об’єктом диверсії є основи національної безпеки України. Це є основним фактором, який визначає місце ст. 113 КК у системі Особливої частини КК, її системні зв’язки з іншими статтями КК та впливає на вирішення багатьох питань кримінальної відповідальності за диверсію. Для правильного розуміння основ національної безпеки особливо важливе значення мають положення ЗУ «Про національну безпеку України», згідно з яким об’єктами національної безпеки визнаються не лише держава, а й життєво важливі інтереси людини та суспільства. Це означає, що традиційний погляд на диверсію як злочин лише проти держави, який значною мірою вплинув на зміст чинної ст. 113 КК, не відповідає цій концепції, а зв’язок диверсії з життєво важливими інтересами людей та суспільства в цілому потребує свого врахування при тлумаченні змісту норми про диверсію та її вдосконаленні.
2. Для визначення безпосереднього об’єкта диверсії важливе значення мають особливості концепції національної безпеки України, відображені в ЗУ «Про національну безпеку України», які полягають у тому, що в кожній сфері суспільних відносин виділяються найбільш значущі, життєво важливі цінності як об’єкти національної безпеки. Кожна з восьми форм вчинення диверсії має зв’язок з різними сферами суспільних відносин. При цьому певна соціальна цінність, охорона якої виходить на рівень основ національної безпеки, може бути: а) єдиною в межах однієї форми диверсії; б) наявною відразу в декількох її формах; в) поєднаною альтернативно з іншої соціальною цінністю в межах однієї форми диверсії. Тому основний безпосередній об’єкт диверсії можна виділяти лише стосовно кожної форми диверсії окремо.
4. Основними безпосередніми об’єктами диверсії залежно від форми її вчинення є суспільні відносини, які забезпечують безпеку: 1) життя багатьох людей - при вчиненні дій, спрямованих на масове знищення людей; 2) здоров’я багатьох людей - при вчиненні дій, спрямованих на масове заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди здоров’ю людей; 3) об’єктів, що мають важливе народногосподарське чи оборонне значення - при вчиненні дій, спрямованих на зруйнування або пошкодження таких об’єктів; 4) території України як життєвого простору, особливої макроматеріальної цінності - при вчиненні дій, спрямованих на радіоактивне забруднення; 5) життя та/або здоров’я багатьох людей або життя та/або здоров’я багатьох тварин - при вчиненні дій, спрямованих на масове отруєння; 6) життя та/або здоров’я багатьох людей - при вчиненні дій, спрямованих на поширення епідемій; 7) життя та/або здоров’я багатьох тварин - при вчиненні дій, спрямованих на поширення епізоотій; 8) життя та/або здоров’я багатьох рослин - при вчиненні дій, спрямованих на поширення епіфітотій.
5. У складі диверсії (ст. 113 КК) немає безпосереднього об’єкта, який можна визнати додатковим обов’язковим для всіх форм диверсії. Безпосереднім додатковим обов’язковим об’єктом диверсії, вчинюваної у формі радіоактивного забруднення, виступають суспільні відносини, що забезпечують екологічну безпеку. Безпосередні додаткові факультативні об’єкти диверсії можуть бути різними і можливі в кожній з її восьми форм. Заподіяння шкоди додатковим об’єктам свідчить про більш високий ступінь суспільної небезпечності діяння, що повинно враховуватись при призначенні покарання.