Кміта Євген Вікторович. Методика навчання пілотів веденню радіообміну на міжнародних повітряних трасах в умовах дефіциту часу

Краткое описание

Кміта Євген Вікторович. Методика навчання пілотів веденню радіообміну на міжнародних повітряних трасах в умовах дефіциту часу: дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний аграрний ун-т. - К., 2005

Кміта Є.В.Методика навчання пілотів веденню радіообміну в умовах дефіциту часу на міжнародних повітряних трасах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія і методика навчання (технічні науки). Національний аграрний університет, Київ, 2005.
У дисертації теоретично обґрунтовано особистісно орієнтовану методику навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну в умовах дефіциту часу на міжнародних повітряних трасах в процесі їх квазіпрофесійної діяльності, яка здійснюється у вищих навчальних закладах цивільної авіації.
Автором дається обґрунтування основних її складових концептуальної основи, цілей, задач, принципів, методів, прийомів і форм навчання майбутніх пілотів веденню радіообміну на міжнародних повітряних трасах в екстремальних ситуаціях польоту на міжнародних повітряних трасах.
На основі експериментального дослідження підтверджено ефективність цієї методики та педагогічні умови її оптимального функціонування.

1. Аналіз наукової літератури з проблеми методики навчання пілотів іноземних мов у ВНЗ ЦА, формування в них культури професійного спілкування і стан розробленості цих проблем в педагогічній науці дали можливість зробити висновок про актуальність і доцільність наукового обґрунтування навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну на МПТ в процесі їх квазіпрофесійної діяльності в умовах дефіциту часу.
Сучасний стан професійної підготовленості пілотів до ведення радіообміну на МПТ в умовах дефіциту часу свідчить про те, що вона не повною мірою відповідає змістові й особливостям льотної діяльності ЛС в екстремальних умовах. Однією з основних причин такого стану є відсутність наукового обґрунтування теоретичних і методичних основ їх підготовки до ведення радіообміну англійською мовою в льотних ВНЗ в умовах дефіциту часу.
2. Концептуальною основою ефективної організації і проведення занять з англійської мови для майбутніх пілотів є особистісно орієнтована методика їх навчання веденню радіообміну на МПТ у процесі квазіпрофесійної діяльності на КТЛ Ан-12 в умовах дефіциту часу. Оптимізації цього процесу сприяє творче використання основних елементів проблемного навчання і ТПФРД.
Особистісно орієнтована методика навчання майбутніх пілотів є сукупністю систематизованих і цілеспрямовано скомпонованих методів, форм, прийомів і способів їх навчання веденню радіообміну на МПТ в умовах дефіциту часу у ВНЗ ЦА, принципів і правил їхнього творчого застосування, що спрямовані на особистісний і професійний розвиток їх особистості, на формування і розвиток у них особистісної, професійної і психологічної готовності до ведення ефективного радіообміну в екстремальних ситуаціях польоту на МПТ. Ця методика містить такі елементи: концептуальну основу, цілі, задачі, принципи, зміст, методи, прийоми і форми навчання веденню радіообміну на МПТ в екстремальних ситуаціях.
3. У результаті теоретичного обґрунтування й експериментального підтвердження доведено, що майбутній пілот, який виконує польоти на МПТ, повинен:знатиособливості забезпечення БП при виконанні польотів на МПТ; особливості ведення радіообміну в умовах дефіциту часу у рамках нормативних документів ІКАО; конструкцію літака Ан-12 і документи, що регламентують льотну експлуатацію; алгоритми діяльності екіпажа в різних аварійних умовах польоту;мати навичкиведення радіообміну на МПТ в аварійних ситуаціях з урахуванням дефіциту часу; артикуляційно-фонетичного проказування елементів авіаційного повідомлення; сприйняття повідомлення, переданого з великою швидкістю;умітишвидко аналізувати аварійні ситуації і приймати обґрунтовані рішення; вести радіообмін англійською мовою в умовах дефіциту часу; змінювати швидкість передачі повідомлення з урахуванням його сприйняття адресатом і приймати повідомлення від диспетчера або іншого літака;володітивисокою емоційно-вольовою стійкістю до діяльності в аварійних ситуаціях; високими комунікативними і швидкісними здібностями при веденні радіообміну на МПТ в умовах дефіциту часу.
4. Ефективність методики забезпечується комплексним застосуванням традиційних і спеціальних методів, прийомів і форм навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну на МПТ в умовах дефіциту часу. При цьому вирішальне значення має метод проблемного викладу, що базуються на постановці проблеми та її розв’язанні, акцентуючи при цьому увагу на тих чи інших протиріччях, а також рішенні проблемних питань, ситуаційних завдань і моделюванні різних ситуацій проблемного характеру. Експериментальна перевірка особистісно-орієнтованої методики навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну на МПТ в умовах дефіциту часу на основі використання ТПФРД показала її ефективність. Формуючий експеримент проводився шляхом наукового обґрунтування і розроблення проблемно-пошукових завдань з конкретизацією основних компонентів експериментальної методики цілей, задач, принципів, змісту, методів, форм, засобів, критеріїв і методів оцінювання ЗНУ ведення радіообміну при польотах на МПТ в умовах дефіциту часу. Для цього було змодельовано польоти на МПТ на сучасних тренажерних пристроях, які з високою мірою точності відтворюють реальні польоти.
Були зафіксовані такі основні психологічні і психофізіологічні показники: при вирівнюванні груп досліджувалися розподіл і стійкість уваги, її переключення й обсяг, довгострокова та оперативна пам’ять, темп розумової діяльності, а для оцінювання ступеня напруженості психофізіологічних функцій на всьому протязі експерименту реєструвався такий параметр, як ЧСС за допомогою сучасної електронної апаратури (Фізіолог-М”).
5. Експериментальні дослідження показали, що під час першого етапу експерименту випробувані КГ при виконанні тестових завдань з розмовної англійської мови, англомовної авіаційної фразеології, спеціальної англійської мови показали більш низькі результати, ніж ЕГ.
При виконанні тестів з розмовної англійської мови курсанти ЕГ правильно виконали тестові завдання у середньому на 10% більше, ніж КГ, при цьому обробивши на 20% більше завдань за час, що відведений для виконання тестів. При виконанні тестів із спеціальної англійської мови курсанти ЕГ виконали правильно тестові завдання у середньому на 5% більше, ніж КГ, при цьому обробивши на 16% більше завдань за той самий час, що відведений для виконання тестів. При виконанні тестів з англомовної авіаційної фразеології курсанти ЕГ і КГ правильно виконали однакову кількість тестових завдань, проте ЕГ обробила в середньому на 40% більше завдань за час, що відведений для виконання тестів.
Одним із головних елементів нашого дослідження були контролювання й оцінювання ЗНУ ведення радіообміну англійською мовою в змодельованих умовах професійної діяльності на КТЛ Ан-12, тому що тут відбувалося подальше вдосконалювання ЗНУ ведення радіообміну англійською мовою в умовах дефіциту часу й механізмів адаптації, що роблять професійну діяльність пілота більш стабільною у звичайних й екстремальних умовах польоту.
Слід зазначити, що побудова повідомлення курсантами-пілотами ЕГ в умовах професійної діяльності, була значно кращою у порівнянні з КГ на всіх етапах польоту. Це знайшло відображення в правильному порядку слів у переданих повідомленнях, меншій кількості пропусків слів у повідомленнях, що складалися. Відповідно і ступінь повноти передачі інформації в повідомленнях курсантів-пілотів ЕГ був вищим, ніж у КГ, чому явно сприяла і більш висока артикуляційно-фонетична якість передачі повідомлення, однієї з причин якої було не тільки краще знання іноземної мови, але і менша кількість психофізіологічних витрат, пов’язаних зі складанням повідомлення іноземною мовою.
6. Підтвердженням більш високого рівня володіння англійською мовою радіообміну курсантами-пілотами ЕГ служать також результати аналізу помилок, допущених у процесі виконання експериментального польоту. На всіх етапах змодельованих польотів у курсантів-пілотів ЕГ значно скоротилася кількість помилок, що впливають на якість ведення радіообміну, а, отже, і на БП.
Про якість ЗНУ, пов’язаних з пілотуванням, ми визначали на основі величини відхилень від висоти польоту, вертикальної швидкості, курсу і швидкості польоту. Чим менше їхня величина, тим краще. При цьому, як і до цього, нами розглядалися такі етапи польоту: зліт, набір висоти, горизонтальний політ, захід на посадку і посадка. При цьому, на тлі пілотування курсанти піддавалися 2-м видам додаткового навантаження: здійснювали ведення радіообміну іноземною мовою (англійському) і відчували дефіцит часу.
На етапі зльоту у випробуваних ЕГ спостерігається поліпшення ведення радіообміну англійською мовою в умовах дефіциту часу, яке більш значне, ніж у КГ; при цьому в ЕГ відхилення від вертикальної та горизонтальної швидкостей польоту було значно меншим у порівнянні зі КГ; під час набору висоти в КГ збільшуються відхилення від заданої вертикальної швидкості, висоти та швидкості польоту за рахунок поліпшення правильності побудови повідомлення; відхилення від усіх параметрів польоту курсантів ЕГ зменшилися в порівнянні з первісними показниками, при цьому якість ведення радіообміну відповідно до мовних параметрів була вищою у порівнянні із КГ; на етапі горизонтального польоту у курсантів КГ збільшуються відхилення від заданої висоти польоту, швидкості польоту та курсу за рахунок поліпшення правильності побудови повідомлення в порівнянні з етапом набору висоти, в ЕГ відхилення від усіх параметрів польоту набагато зменшилися у порівнянні з первісними показниками за рахунок більш зменшення часу, затрачуваного на складання й передачу повідомлення у порівнянні з КГ щодо інших етапів польоту; на етапі заходу на посадку в КГ значно збільшуються відхилення від заданої вертикальної швидкості, швидкості польоту та курсу за рахунок поліпшення правильності побудови повідомлення в порівнянні з попередніми етапами польоту, в ЕГ відхилення від всіх параметрів польоту набагато зменшилися, однак покращилася артикуляційно-фонетична вимова переданих повідомлень; під час посадки у випробуваних КГ і ЕГ за рахунок поліпшення артикуляційно-фонетичної вимови переданих повідомлень збільшуються відхилення від заданої швидкості польоту, однак дане відхилення є більш значним у КГ.
Показники точності дотримування пілотажних параметрів у курсантів ЕГ були вищими під час формуючого педагогічного експерименту, ніж в КГ. Розходження в показниках досягають достовірних величин (P<0,01; t=4,66). При цьому на всіх етапах польоту у курсантів КГ спостерігалася непевність, що було викликано нестандартністю проблемної ситуації (вести радіообмін при наявності дефіциту часу з урахуванням повітряної ситуації, що моделюється).
Психофізіологічна напруженість професійної діяльності випробуваних ЕГ була менше, ніж у курсантів КГ. Це знайшло своє вираження в такому показнику, як ЧСС на заключному етапі педагогічного експерименту, що у членів ЕГ був нижчою на всіх етапах польоту (на 30-35%), ніж у курсантів-пілотів КГ, що може служити показником високої надійності майбутніх пілотів за рахунок психофізіологічних резервів організму.
7. Перспективними напрямами досліджень щодо удосконалювання навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну в умовах дефіциту часу є складання методики навчання скороченню фраз радіообміну в рамках документів ІКАО; використання елементів ейдетики при навчанні курсантів-пілотів складанню складних повідомлень радіообміну та ін.