Кніженко Ольга Василівна. Вірусні енцефаліти, обумовлені цитомегаловірусом і вірусом звичайного герпесу у дітей. Критерії їх диференційної діагностики

Краткое описание

Кніженко Ольга Василівна. Вірусні енцефаліти, обумовлені цитомегаловірусом і вірусом звичайного герпесу у дітей. Критерії їх диференційної діагностики: дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2004

Кніженко О. В. Вірусні енцефаліти, обумовлені цитомегаловірусом і вірусом звичайного герпесу у дітей, критерії їх диференціальної діагностики. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13. інфекційні хвороби. - Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2004.
У дисертаційній роботі обґрунтовано нове рішення наукової задачі, яке полягає в поліпшенні діагностики герпетичних і цитомегаловірусних енцефалітів у дітей на підставі розроблених клініко-лабораторних критеріїв та обґрунтуванні тактики терапії при ЦМВЕ і ГЕ за допомогою противірусних препаратів із врахуванням етіологічного чинника.
Під спостереженням було 170 дітей у віці від 3 до 14 років, з них у 104 хворих на підставі анамнестичних, клінічних, вірусологічних і інструментальних методів обстеження встановлено діагноз вірусного енцефаліту. У структурі захворювань переважали енцефаліти, обумовлені герпесвірусами - у 72 (69,2% ) хворих. З них у 41 (56,9%) хворого діагностовано енцефаліт, обумовлений вірусом звичайного герпесу (ГЕ) і в 22 (30,6%) хворих - енцефаліт, обумовлений цитомегаловірусом (ЦМВЕ).
У дітей старшого віку був застосований комплексний підхід у вивченні герпетичних і цитомегаловірусних енцефалітів з використанням широкого спектру сучасних методів лабораторної діагностики. Результати проведених досліджень дозволили вперше встановити діагноз цитомегаловірусного енцефаліту у дітей старшого віку, що має право на самостійне існування. Розроблено критерії диференційної діагностики (клінічні і параклінічні) ГЕ і ЦМВЕ у дітей. Вперше в лікуванні ЦМВЕ у дітей старшого віку застосована комбінована терапія з використанням антицитомегаловірусного імуноглобуліну. Запропоновано протоколи лікування ГЕ і ЦМВЕ у дітей.

У дисертаційній роботі обґрунтовано нове рішення наукової задачі, яке полягає в поліпшенні діагностики ГЕ і ЦМВЕ на підставі розроблених клініко-лабораторних критеріїв та обґрунтуванні тактики терапії при ЦМВЕ і ГЕ за допомогою противірусних препаратів із врахуванням етіологічного чинника.
1. Серед вірусних енцефалітів у дітей старшого віку герпетичні енцефаліти склали 39,4 %, цитомегаловірусні 21,2 %. На підставі даних клінічних досліджень і лабораторної діагностики (цитоскопія, ІФА, ПЛР) виділено гострий і підгострий варіанти їх перебігу.
2. Встановлено критерії диференційної діагностики ГЕ і ЦМВЕ у дітей старшого віку. Для ГЕ характерний гострий початок захворювання, порушення вищих кіркових функцій і переважання пірамідної симптоматики в структурі вогнищевих неврологічних порушень. Для ЦМВЕ властиві підгострий початок захворювання, переважання екстрапірамідної симптоматики, частіше виникнення психопатологічних симптомів.
3. Ведучим в оцінці структурних змін паренхіми мозку і його порожнинних систем було МРТ- дослідження головного мозку. У 95,5 % хворих на ЦМВЕ виявлено катаральний набряк слизових оболонок придаткових пазух; у 81,8 % випадках у білій речовині головного мозку - гліозні вогнища; у 22,7 % - стоншення мозолистого тіла, гіперплазію гіпофіза. Для ГЕ провідними були: гіпотрофія кори головного мозку - у 97,1 % хворих; розширення шлуночкової системи - у 94,3% хворих; запальні вогнища в кірково-субкіркових ділянках - у 85,7 % хворих.
4. За допомогою методу дискримінантного аналізу розроблено високоефективні критерії диференційної діагностики ЦМВЕ і ГЕ, які забезпечили їх розпізнання у 81% хворих. За даними МРТ головного мозку, ці енцефаліти розмежовано у 95,5 % хворих.
5. Найбільш інформативним лабораторним методом, що остаточно підтверджує етіологію енцефаліту, є виявлення ДНК ВЗГ і ЦМВ в лікворі за допомогою ПЛР, чутливість якої склала 100,0 %.
6. Ефективність противірусної терапії залежала від строків її призначення. Найбільший клінічний ефект при ГЕ отримано від призначення препаратів ацикловіру (віролекс) внутрішньовенно крапельно в перші 24 48 год надходження дитини в стаціонар, що проявилося швидшою нормалізацією свідомості, купіруванням судом, стабілізацією вогнищевої неврологічної симптоматики.При ЦМВЕ клінічний успіх терапії отримано від комбінованого застосування вальтрекса і антицитомегаловірусного імуноглобуліну.
7. Найчастіше після перенесених ГЕ та ЦМВЕ зберігався астено-вегетативний синдром. При ГЕ повне видужання настало у 11,2 % хворих; астено-вегетативний синдром виявлено у 77,8 % хворих, залишкову вогнищеву неврологічну симптоматику - у 36,1% хворих, інвалідизацію - у 11,2 % хворих. На відміну від ГЕ при ЦМВЕ повного видужання та інвалідизації після перенесених захворювань не відзначалось, астено-вегетативний синдром зберігався у всіх перехворілих, залишкова вогнищева неврологічна симптоматика - у 15,0 % хворих.