Коган Ольга Вікторівна. Формування здорового способу життя у старшокласників допоміжної школи

Краткое описание

Коган Ольга Вікторівна. Формування здорового способу життя у старшокласників допоміжної школи : Дис... канд. пед. наук: 13.00.03 / АПН України; Інститут спеціальної педагогіки. — К., 2006. — 170, [34]арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 157-170

Коган О.В. Формування здорового способу життя старшокласників допоміжної школи. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 корекційна педагогіка. Інститут спеціальної педагогіки АПН України, Київ, 2006.
Дисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження формування здорового способу життя у старшокласників з вадами інтелекту.
Розглянуто поняття здоров’я”, здоровий спосіб життя”; визначено основні складові здорового способу життя учнів з вадами інтелекту: змістовий, емоційно-мотиваційний, операційно-організаційний. Розроблено показники, критерії і на їх основі досліджено рівні сформованості здорового способу життя старшокласників допоміжної школи. Розроблене та експериментально перевірене педагогічне забезпечення виховання здорового способу життя старшокласників з вадами інтелекту, спрямоване на взаємопов’язане формування змістового, емоційно-мотиваційного і операційно-організаційного компонентів у корекційно-спрямованій навчальній та виховній роботі допоміжної школи.
Основою формуючого експерименту стала розроблена у дисертаційному дослідженні методика визначення рівнів сформованості трьох компонентів здорового способу життя.
Введення нового предмету Валеологія” в навчально-корекційний процес, робота гуртків у позакласний час, скоординована дія вчителів та вихователів суттєво вплинули на підвищення рівня сформованості змістового компоненту здорового способу життя старшокласників допоміжної школи, формування стійкої мотивації на ведення здорового способу життя і поведінку учнів, тобто сформованість операційно-організаційного компоненту.
Експериментальна перевірка розробленого педагогічного забезпечення довела доцільність її впровадження в практику роботи допоміжної школи, що було підтверджено підвищенням рівнів як окремих компонентів здорового способу життя старшокласників з вадами інтелекту, так і їх цілісного рівня сформованості.

Формування здорового способу життя у розумово відсталих учнів є головною умовою і чинником збереження і зміцнення їхнього здоров’я, забезпечення працездатності, гарного самопочуття, соціальної адаптації.

Водночас, проведений аналіз наукових джерел з проблеми дослідження засвідчив недостатнє її висвітлення у спеціальній педагогіці та психології. Аналіз стану практики спеціальної освіти підтвердив недостатність і недосконалість роботи з формування ЗСЖ у школярів спеціального навчального закладу.

Формування у розумово відсталого учня здорового способу життя передбачає становлення і корекцію таких його компонентів як, змістовий, емоційно-мотиваційний і операційно-організаційний. У дослідженні обгрунтовані показники високого, середнього і низького рівнів сформованості ЗСЖ у старшокласників, як по кожному з його компонентів так і інтегровано.
Результати порівняльного аналізу сформованості компонентів здорового способу життя у старшокласників показали, що загальний рівень сформованості, перш за все, змістового компоненту здорового способу життя у розумово відсталих учнів є значно нижчим, ніж в учнів з нормальним інтелектом. Потреба і бажання вивчення питань, пов’язаних із здоров’ям у старшокласників допоміжних шкіл розвинені недостатньо; серед загальнолюдських цінностей вони не визначають здоров’я як пріоритет; до саморуйнівної поведінки учні здебільшого ставляться негативно, але пояснити причини свого ставлення не можуть. Це свідчить як про недостатній розвиток змістового компоненту, так і про недостатню сформованість емоційно-мотиваційного компоненту здорового способу життя у підлітків з вадами інтелекту.

Операційно-організаційний компонент здорового способу життя у розумово відсталих учнів сформований на більш високому рівні, ніж змістовий і емоційно-мотиваційний. Дотримання правил особистої гігієни і відсутність шкідливих звичок спостерігається у більшості розумово відсталих учнів. Але переважна більшість з них не беруть участі у фізкультурно-оздоровчій діяльності, не послідовні у своїх діях щодо збереження і зміцнення здоров’я. Відносно високий рівень сформованості поведінкового компоненту здорового способу життя пояснюється тим, що учні у допоміжній школі перебувають під постійним наглядом і дотримуються певного режиму. Проте, недостатність знань про здоровий спосіб життя, слабка мотивація до ведення здорового способу життя, а також непослідовність у своїх діях щодо дотримання здорового способу життя підвищують ризик негативного ставлення до свого здоров’я і ведення нездорового способу життя у подальшому, коли підліток закінчить допоміжну школу і втратиться контроль з боку педагогів та вихователів.
4. З урахуванням особливостей розвитку і необхідності корекційної спрямованості виховання дітей з вадами інтелекту було розроблене спеціальне педагогічне забезпечення формування здорового способу життя старшокласників допоміжної школи, спрямоване на взаємопов’язане формування змістового, емоційно-мотиваційного і операційно-організаційного компонентів у навчальній і корекційно-виховній роботі. Зокрема, було впроваджено: вивчення предмету валеологія” для оволодіння учнями знаннями, вміннями і навичками з питань здорового способу життя; розроблений зміст виховання, зорієнтований на формування у старшокласників мотиваційно-ціннісного ставлення до свого здоров’я і здорового способу життя; використання форм і методів позакласної корекційно-виховної роботи, сполученої із змістом і завданнями навчального процесу; скоординування дій всіх працівників школи, залучення батьків вихованців до формування ЗСЖ у розумово відсталих учнів.
5. Аналіз результатів формуючого експерименту дозволяє зробити висновок про ефективність запропонованого педагогічного забезпечення з формування здорового способу життя у розумово відсталих старшокласників. Проведене дослідження дало можливість на якісно новому рівні вирішувати питання формування здорового способу життя у розумово відсталих старшокласників. Водночас його результати не вичерпують всієї повноти проблеми. Потребують більш детального вивчення наступні напрямки: розробка заходів профілактики неадекватних, асоціальних дій розумово відсталих учнів як під час навчання, так і після закінчення школи; розробка превентологічних програм щодо попередження поведінки, яка призводить до СНІДу, інших захворювань; вплив культури міжособистісного спілкування на формування здорового способу життя розумово відсталих учнів; зміст і методи роботи з неблагополучними сім’ями учнів тощо.