Колосова Юлія Володимирівна. Зовнішня торгівля України: механізм розвитку і управління в трансформаційній економіці

Краткое описание

Колосова Юлія Володимирівна. Зовнішня торгівля України: механізм розвитку і управління в трансформаційній економіці : Дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського. — Донецьк, 2005. — 205арк. — Бібліогр.: арк. 171-186.

Колосова Юлія Володимирівна. Зовнішня торгівля України: механізм розвитку і управління в трансформаційній економіці. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2005.
Дисертаційну роботу присвячено актуальним проблемам розвитку і функціонування зовнішньої торгівлі в умовах соціально-економічних трансформацій. У роботі досліджено теоретичні аспекти формування і становлення зовнішньоторгових відносин, проаналізовано їх сутність і роль в сучасній економіці. Сформульовано авторське визначення поняття зовнішня торгівля”, класифіковано її форми і функції. Визначено структуру державної політики у сфері зовнішньої торгівлі і запропоновано схему удосконалення зовнішньоторговельної політики країни.
В роботі досліджено сучасні тенденції у зовнішньоторговельній сфері, виявлено взаємозв’язок зовнішньої торгівлі з основними секторами економіки і розкрито характер її впливу на економічну безпеку країни.
Розроблено механізм удосконалення зовнішньоторговельної діяльності країни, який містить виробничі, інвестиційні, інтеграційні, маркетингові, цінові важелі у поєднанні з раціональною зовнішньоторговельною політикою і спрямований на економічне зростання України.

У дисертації вирішено важливу наукову задачу удосконалення механізму оптимізації зовнішньої торгівлі України на засадах виявлення її позицій на світовому ринку і створення конкурентоздатної економіки.
Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:
1. Наукове узагальнення теоретичних основ зовнішньої торгівлі можливе лише за умов критичного переосмислення існуючих теорій і концепцій та уточнення понятійного апарату. Автором, зокрема, уточнено сутність економічних категорійзовнішня торгівля”як сфера економічної діяльності окремих країн світу, яка стимулює розвиток національного виробництва і спрямована на отримання прибутку шляхом продажу товарів та послуг на зовнішні ринки і за рахунок митних зборів від імпорту;зовнішня торгівля”як об’єктивний процес обміну товарами та послугами, який виникає в результаті спеціалізації країн на виробництві тих чи інших матеріальних благ і рушійною силою якої являються економічні інтереси окремих суб’єктів господарської діяльності або країн;економічна безпека зовнішньоторговельної діяльності” -це створення таких умов для національних товаровиробників, при яких вони можуть не тільки забезпечити позитивне сальдо торговельного балансу, але й виробляти продукцію в такій кількості і такої якості, яка буде забезпечувати помірні темпи зростання у зовнішній торгівлі разом зі зростанням внутрішнього попиту населення і добробуту нації, а також обумовить економічне зростання даної галузі промисловості незалежно від впливу зовнішніх або внутрішніх чинників;зовнішньоторгова політика”, передбачаєряд заходів держави, спрямованих на оптимізацію структури експорту та імпорту в залежності від внутрішнього попиту населення, можливостей національного виробництва і міжнародних умов торгівлі і стандартів якості.
2. Аналіз зовнішньої торгівлі дозволив встановити її взаємозв’язок з основними секторами економіки, а саме: з інтелектуальним, виробничим, інвестиційним, податковим, бюджетним, соціальним, і класифікувати її функції:в залежності від характеру впливу зовнішньої торгівлі на основні сектори економіки(стимулююча, забезпечуюча, інноваційна, інтегруюча, практична);в залежності від характеру взаємодії зовнішньоторговельного сектора з основними секторами економіки(виробнича, інтелектуальна, інвестиційна, бюджетна, соціальна, функція забезпечення економічної безпеки країни).
3. Обґрунтовано, що однією з найголовніших функцій зовнішньої торгівлі є забезпечення економічної безпеки держави. Визначено роль зовнішньої торгівлі в забезпеченні економічної та соціальної безпеки країни, яка полягає в тому, що покращення стану зовнішньої торгівлі збільшує суми надходжень до бюджету, який є основним джерелом фінансування соціальної сфери і передумовою зменшення зовнішньої заборгованості країни.
4. Проведене дослідження виявило основні недоліки зовнішньоторговельної політики України, а саме: здійснення експорту за рахунок внутрішнього споживання; низька якість окремих видів продукції; недостатнє використання експортних можливостей.
5. Встановлено, що в механізмі оптимізації структури і функцій зовнішньої торгівлі сучасної України найбільш суттєвими є такі чинники: розвиток сільського господарства і харчової промисловості; структурна перебудова національного виробництва та сфери послуг; розвиток перспективних галузей національної економіки (виробництво сільськогосподарської техніки, суднобудування, літакобудування, надання транспортних послуг та послуг міжнародного туристичного бізнесу); поширення вільних економічних зон (серед яких зовнішньоторгові зони, торгово-виробничі, науково-технологічні, туристсько-рекреаційні, зони прикордонної торгівлі і сільськогосподарські зони), транснаціональних корпорацій та спільних підприємств.
6. Узагальнення історичного досвіду України з питань зовнішньої торгівлі, а також сучасних тенденцій її розвитку надає можливість зробити висновок: підґрунтям подальшого розвитку стратегії виробництва і зовнішньої торгівлі є агропромисловий комплекс. На формування сучасного агропромислового комплексу країни впливають людський, природний, інвестиційний, політичний, правовий, економічний, ринковий, збутовий та інформаційний потенціали суспільства.
Загальна стратегія розвитку сільського господарства (як підґрунтя для покращення стану зовнішньої торгівлі країни) повинна здійснюватись на таких засадах:у виробництві продукції підвищення показників якості і кількості з метою досягнення конкурентоздатності продукції на світовому ринку і збільшення обсягів її реалізації;у збуті виробництво і реалізація продукції на зовнішній ринок повинні здійснюватись з одночасним задоволенням потреб внутрішнього ринку.
7. На підставі комплексного підходу до розгляду історичних, соціально-економічних, територіальних та організаційно-правових особливостей розвитку зовнішньої торгівлі за основними її напрямками розроблено загальний механізм оптимізації структури та обсягів зовнішньої торгівлі України, який містить комплекс виробничих елементів у поєднанні з раціональною зовнішньоторговельною, інвестиційною, інтеграційною, маркетинговою та ціновою політикою.