КОМПОЗИЦІЙНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ КВАРТАЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ ЛЬВОВА (кінця ХVІІІ – початку ХХ століть)

Краткое описание

Національний університет „Львівська політехніка”

ІДАК
Юлія Володимирівна

На правах рукопису
УДК 711.5 (477.83)

КОМПОЗИЦІЙНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ
КВАРТАЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ ЛЬВОВА
(кінця ХVІІІ початку ХХ століть)

18.00.01 Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Всі примірники дисертації
ідентичні.
В. о. вченого секретаря
Спеціалізованої вченої ради К35.052.11
к. арх., доц. Гнесь І.П.
Науковий керівник
кандидат архітектури,
професор Петришин Г.П.

ЛЬВІВ - 2006

ЗМІСТ

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТА СКОРОЧЕНЬ ................................................. 5

ВСТУП .............................................................................................................. 6

РОЗДІЛ 1. ДОСВІД ДОСЛІДЖЕННЯ КВАРТАЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ МІСТ
1.1. Наукові підходи до аналізу архітектурно-планувальної
структури міст ........................................................................................ 13
1.2. Джерела та картографічний матеріал
1.3.1 Картографічний матеріал ............................................................. 17
1.3.2 Історичні види та фотофіксації міста .......................................... 19
1.3. Огляд літератури. Зарубіжний та вітчизняний досвід
1.4.1 Зарубіжні дослідження ................................................................. 20
1.4.2 Вітчизняні дослідження ............................................................... 26
1.4.3 Дослідження про Львів ................................................................ 28
1.4. Історична змінність квартальної
забудови та її основні характеристики ................................................ 31
ВИСНОВКИ ДО І-го РОЗДІЛУ ..................................................................... 38

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОМПОЗИЦІЙНОГО АНАЛІЗУ. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ КВАРТАЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ
2.1. Загальні характеристики методів ............................................................ 53
2.1.1. Дослідження містобудівельних характеристик ........................ 55
2.1.2. Дослідження фронтальної площини квартальної забудови .... 57
2.2. Методика дослідження квартальної забудови
(на прикладі центральної частини Львова) ........................................... 58
2.3. Теоретичні основи композиційного аналізу ......................................... 61
2.3.1 Дослідження в галузі архітектурної композиції ........................ 61
2.3.2 Теоретичні основи композиційного аналізу .............................. 63
ВИСНОВКИ ДО ІІ-го РОЗДІЛУ .................................................................. 74

РОЗДІЛ 3. ПЕРІОДИЗАЦІЯ ТА ЗМІНА ТИПІВ ПЛАНУВАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ КВАРТАЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ
3.1. Етапи розвитку квартальної забудови ................................................. 85
3.2 Аналіз морфології квартальної забудови Львова ................................ 97
3.3. Основні характеристики квартальної забудови Львова ..................... 99
3.4. Типи планувальної структури квартальної забудови центральної
частини Львова ...................................................................................... 107
ВИСНОВКИ ДО ІІІ-го РОЗДІЛУ ................................................................ 111

РОЗДІЛ. 4. АНАЛІЗ КОМПОЗИЦІЙНОГО ВИРІШЕННЯ ФРОНТУ КВАРТАЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ
4.1. Архітектурно-просторова організація фронту квартальної забудови
Львова ..................................................................................................... 119
4.2. Композиційний аналіз фронту квартальної забудови Львова ............ 127
4.3. Архітектурні прийоми формування фронту квартальної забудови
Львова ..................................................................................................... 135
ВИСНОВКИ ДО ІV-го РОЗДІЛУ ................................................................. 144

РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ ФРОНТУ КВАРТАЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ
5.1. Особливості формування фронту квартальної забудови Львова ....... 158
5.2. Основні типи композиційного вирішення фронту квартальної
забудови Львова кінця ХVІІІ-початку ХХ століть ............................. 160
5.2.1 Блоковий тип .................................................................................... 160
5.2.2 Кулісний тип ..................................................................................... 161
5.2.3 Центральноосьовий тип ................................................................... 161
5.2.4 Кутовий тип ...................................................................................... 162
5.3. Особливість зміни композиційної побудови фронту квартальної
забудови Львова ....................................................................................... 162
ВИСНОВКИ ДО V-го РОЗДІЛУ .................................................................... 163

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ................................................................................ 171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................... 174

ДОДАТКИ:
A. Ілюстративний матеріал до розділу ІІІ ..................................................... 189
Б. Ілюстративний матеріал до розділу ІV ..................................................... 191
В. Ілюстративний матеріал до розділу V ...................................................... 201

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТА СКОРОЧЕНЬ
Каркас структуроутворююча частина містобудівельної системи, яка охоплює район зосередження функціональної активності найбільш масових процесів життєдіяльності населення пов’язаних з високою активністю простору [27, 256].
Квартальна забудова забудова територій, обмежених вулицями, що перетинаються, при якій кожна така територія (квартал) організується як відносно автономний композиційно завершений простір [6, 94].
Містобудівельна система відносно відокремлена функціонально пов’язана частина організованого людиною просторового середовища, у межах якого реалізується комплекс основних видів соціальної активності населення, обумовлених досягнутим рівнем розвитку суспільства [6, 76; 27, 256].
Міська тканина частина містобудівельної системи, просторово-матеріальний субстрат, який заповнює простори у каркасі.
Парцела рядова будівельна ділянка у місті.
Планувальна структура схематизована модель території, що відображає взаємне розташування елементів природного середовища та містобудівельних об’єктів [92, 87].
Фронт забудови ряд фасадів будівель та споруд, що виходять на вулицю.
Червона лінія у містобудуванні умовна межа, яка обмежує простори вулиць, доріг, майданів і наноситься на кресленнях генеральних планів [92, 89].

Ужиті скорочення:

ст. століття
р. рік
рр. роки
поч. початок
кін. кінець
ін. інші

м. місто
вул. вулиця
пр. - проспект
буд. будинок
арх. архітектор

ВСТУП
Одним із важливих завдань під час реконструкції історично сформованих міст в умовах збереження культурної спадщини є науково обґрунтоване оцінювання їхнього історичного середовища, яке можна здійснити на основі поглибленого аналізу особливостей складеної архітектурно-містобудівельної структури на всіх етапах її еволюції.
В попередні епохи зміни були значно менш принциповішими у порівнянні із сучасною забудовою. Так, забудова ХІХ століття, при всій своїй відмінності від забудови попередніх періодів, зберігала ряд важливих якостей, які зберігали середньовічні міста. Зміна висоти забудови, об’ємно-просторової організації забудови та характеру пластичного опрацювання фронту були розраховані на сприйняття їх в комплексі [80, 29].
Зв’язок композиційних побудов різних епох, якого раніше досягали за рахунок спільності технічних можливостей, у теперішній час потрібно досягати аналізом внутрішніх композиційних закономірностей архітектурної спадщини і свідомого її збереження. Це дасть змогу не лише зберегти своєрідність історично-сформованих міст, а й сприятиме вирішенню актуальних проблем, що є перед містами сьогодні.
Актуальність теми. Містобудівельні чинники, які діють в Україні, безпосередньо впливають на подальшу розбудову та ущільнення міст. Під їх впливом відбуваються зміни у об’ємно-просторовій структурі кварталів, а саме: у планувальній структурі та фронті історичної забудови. Проте ознакою сучасного містобудування є недбале ставлення до культурної спадщини історичних міст.
Зміна історично сформованої структури спостерігається і в центральній частині Львова. Регенерацію містобудівельного середовища та пристосування нової забудови здійснюють без належного наукового обґрунтування. Проектанти часто ігнорують особливості композиційної побудови планувальної структури та фронту історичної квартальної забудови, а вимоги до збереження історичного середовища передбачають повноцінне історико архітектурне обґрунтування.
Тому актуальною є проблема визначення закономірностей і особливостей композиційної побудови планувальної структури та фронту квартальної забудови Львова, сформованої в період кінця ХVІІІ-початку ХХ століть.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Напрям проведеного дослідження підтриманий загальнодержавною програмою збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004-2010 рр., затвердженої Законом України від 20 квітня 2004 р. Дисертаційне дослідження збігається з основним напрямом наукової роботи кафедри дизайну та основ архітектури Національного університету „Львівська політехніка” „Вивчення архітектурної спадщини та значення художніх дисциплін у формуванні творчого мислення архітектора” і виконане у рамках співпраці між Національним університетом „Львівська політехніка” та Технічним університетом Відня (стажування у 2004 р.), баварсько-українського кооперативного проекту „Вступ до теорії і практики з догляду за пам’ятками” (стажування у Баварському Крайовому Управлінні по догляду за пам’ятками у 2004 р.) та проекту INTERsave Шведської королівської академії наук (2003 2004 рр.).
Мета дослідження полягає у визначенні закономірностей і особливостей формування композиційної побудови планувальної структури та фронту квартальної забудови історичної частини Львова, сформованої в період кінця ХVІІІ початку ХХ століть.
Основні завдання дослідження:
1. Узагальнити міжнародний і вітчизняний досвіди дослідження композиційних аспектів квартальної забудови історично сформованих міст та проаналізувати стан досліджень архітектурно-містобудівельних об’єктів історичної частини Львова, сформованих у період кінця ХVІІІ-початку ХХ століть.
2. Розкрити основні поняття та методи дослідження архітектурно-планувальної структури квартальної забудови і опрацювати власну методику дослідження її композиційної побудови.
3. Виявити основні типи планувальної структури квартальної забудови Львова, сформованої в період кінця ХVІІІ-початок ХХ століть.
4. Визначити особливості композиційної побудови фронту квартальної забудови центральної частини Львова та виявити її основні типи.
5. Проаналізувати тенденції розвитку композиційної побудови фронту квартальної забудови Львова досліджуваного періоду.
Об’єкт дослідження квартальна забудова центральної частини Львова сформована в період кінця ХVІІІ-початку ХХ століть.
Предмет дослідження закономірності і особливості композиційної побудови планувальної структури та фронту квартальної забудови.
Межі дослідження часові межі дослідження охоплюють кінець ХVІІІ-початок ХХ століть період входження Галичини до складу Австрійської імперії та розвиток Львова як столичного міста (1772-1918 рр.). Територіально межі дослідження включають квартальну забудову Львова в межах історичного ареалу.
Методи дослідження передбачають застосування теоретичних загальнонаукових підходів та методів, необхідних для вивчення архітектурно-містобудівельних об’єктів: натурні обстеження, типологічна класифікація, морфологічний, композиційний, порівняльний та узагальнювальний аналізи.
Наукова новизна одержаних результатів:
1. Викладено новий погляд на формування архітектурно-містобудівельної структури Львова кінця ХVІІІ-початку ХХ століть як інтегральне, комплексне явище та як художній феномен.
2. Опрацьовано методику комплексного дослідження композиційних аспектів квартальної забудови історично сформованої частини міста.
3. Розроблено типологію планувальної структури квартальної забудови Львова досліджуваного періоду.
4. Здійснено композиційний аналіз фронтів квартальної забудови Львова кінця ХVІІІ-початку ХХ століть [1] та виявлено основні типи його композиційного вирішення.
5. Виявлено закономірності еволюційних змін композиційної побудови фронту квартальної забудови Львова, сформованої в період кінця ХVІІІ-початку ХХ століть.
Особистий внесок автора в одержання наукових результатів, викладених в дисертації. Основний зміст роботи висвітлений на 18-ти друкованих аркушах, в яких:
деталізовано поняття „міська тканина” та визначено основні характеристики її об’ємно-просторової структури;
досліджено поетапний розвиток квартальної забудови, сформованої в період кінця XVІІІ-початку ХХ століть, на підставі опрацювання картографічного матеріалу;
опрацьовано методику комплексного дослідження квартальної забудови історично сформованої частини міста;
визначено основні типи композиційного вирішення фронту квартальної забудови Львова досліджуваного періоду.
Практичне значення результатів
1. Результатами досліджень доповнено викладення теоретичних основ композиційного аналізу забудови, що можна використати у відповідних лекційних курсах та на практичних заняттях для базової спеціальності „Архітектура”.
2. Узагальнені матеріали натурних обстежень і опрацьовану методику дослідження можна використовувати для розроблення нормативної бази з архітектурно-містобудівного проектування у історичних містах та опрацювання місцевих правил забудови.
3. Результати досліджень можна використовувати для розроблення проектів регенерації історичного середовища Львова та під час подальших поглиблених вивченнях структури міста.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації викладені і обговорені:
а) на міжнародному рівні: Україно-Шведському науковому семінарі „Архітектурна і культурна спадщина як ресурс для розпланування і розвитку міст у західній Україні та Молдавії” (Львів, 7 вересня 2002); кооперативному семінарі „Галичина як європейська модель” (Вільдбад Кройт, Німеччина, 24-26 липня 2004); науково-теоретичній конференції „Етнокультурні процеси в урбанізованому середовищі українського міста у ХХ столітті" (Івано-Франківськ, 22-23 квітня 2004); науково-практичному семінарі „Культурна і архітектурна спадщина міст на етнічному перехресті Європи: західна Україна і Молдавія” (Люнд, Швеція, 6-8 вересня 2004); науковій конференції „Архітектура і світло” (Львів, 23-25 жовтня 2002);
б) на державному рівні: науковій конференції „Соціотопографія України” (Львів, 18 жовтня 2002); XIV Науковій сесії Наукового товариства ім. Т.Шевченка (Львів, 11 березня 2003); конференції молодих вчених „Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві України” (КиївЗНДІЕП, 27 листопада 2003); IV електронній науковій конференції молодих науковців „Молода мистецька наука України” (Харків, 20 грудня 2003).

Публікації автора за основними результатами та положеннями дисертації:
Статті у фахових наукових виданнях
1. Русанова І.В., Ідак Ю.В. Формування житлової забудови у Львові наприкінці ХІХ-поч. ХХ століття // Вісник Національного університету „Львівська політехніка” „Архітектура”. Львів, 2002. - №439. С.134 136. (Внесок автора збір та аналіз архівних даних, участь у постановці завдань та формулюванні висновків, формування графічного матеріалу).
2. Ідак Ю.В. Основні характеристики міської тканини (на прикладі м. Львова) // Збірник наукових праць „Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві України”. К.: КиївЗНДІЕП, 2003. С.94 98.
3. Ідак Ю.В. Вплив інсоляції на архітектурно-пластичне вирішення фронту забудови // Вісник Національного університету „Львівська політехніка” „Архітектура”. Львів, 2004. № 505. С. 418-421.
Інші публікації
4. Ідак Ю.В. Архітектурні малюнки // Зб. матеріалів конференції молодих науковців „Молода мистецька наука України”, 20 грудня 2003р. Харків: ХДАДМ, 2003. №4. С. 58 61.
5. Ідак Ю.В. Основні типи композиційного вирішення фронту забудови історичної частини Львова // Збірник науково-теоретичних праць „Етнокультурні процеси в урбанізованому середовищі українського міста у ХХ столітті". Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. С.124 127.
6. Вивчення та проектування середовища у початковому курсі „Архітектурного проектування”. Частина І. Основи класичної архітектурної графіки (перший семестр): Методичні вказівки до курсу „Архітектурне проектування” для студентів всіх спеціальностей базового напряму 6.1201 „Архітектура” / Укл.: Г.П.Петришин, М.М.Обідняк, Ю.В.Ідак. Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”. 2003. 92с.
7. Петришин Г., Ідак Ю. Міжнародний конкурс студентських архітектурних дипломних робіт // Архітектурний вісник 2004. №1-2. С. 58.
8. Ідак Ю.В. Методика дослідження міської тканини (на прикладі Львова) // Історичні архітектурно-містобудівельні комплекси: наукові методи дослідження: Навчальний посібник / За редакцією Г.П.Петришин. Львів, Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2006. 213. С. 99-112.
Впровадження: у методичних виданнях кафедри ([6], [8] у списку публікацій автора).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків, ілюстративної частини. Обсяг дисертації: 125 сторінок основного тексту, 48 таблиць з ілюстраціями, список використаних джерел на 157 позицій та 3 ілюстративні додатки на 40 сторінок.

[1] Проаналізовано понад 700 фронтів квартальної забудови Львова

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. Дослідження особливостей композиційної побудови архітектурно-планувальної структури квартальної забудови міст всебічно висвітлені у працях іноземних авторів і їх використовують як наукове підґрунтя під час реорганізації міст. Праць, присвячених особливостям композиційної побудови архітектурно-планувальної структури квартальної забудови міст України, зокрема Львова, обмаль. Приклади новобудов у містах свідчать, що проблема збереження характеру забудови центральної частини історично-сформованих міст і надалі залишається невирішеною.
2. Першочерговим завданням для вирішення проблеми інтеграції нової та старої забудов є проведення досліджень, які б висвітлили основні композиційні особливості формування планувальної та об’ємно-просторової структури історичної квартальної забудови з метою збереження, розвитку та подальшого пристосування до сучасних умов життя. Вона є складовою міської тканини, що заповнює простори у розпланувальному каркасі. Визначальною характеристикою квартальної забудови є об’ємно-просторова структура. Проте головним у її сприйнятті є сукупність фасадів будинків, тобто фронтальна площина, побудова якої характеризується композиційними закономірностями.
3. Дослідження квартальної забудови проведено на двох рівнях: макро містобудівельний аналіз та мікро аналіз об’ємно-просторової структури. Містобудівельний аналіз базується на історичному, типологічному, порівняльному, узагальнюючому, морфологічному аналізах планувальної структури квартальної забудови. Аналіз об’ємно-просторової структури передбачає дослідження просторових, об’ємних та фронтальних характеристик і містить морфологічний аналіз об’ємно-просторової структури квартальної забудови та композиційний аналіз її зовнішньої оболонки. Розроблена послідовна методика: історичний та типологічний аналізи планувальної структури квартальної забудови; морфологічний аналіз архітектурно-просторової організації фронту квартальної забудови; композиційний аналіз фронту квартальної забудови та визначення його особливостей.
4. На основі аналізу планів у територіальному розвитку квартальної забудови Львова кінця ХVІІІ-початку ХХ століть визначено п’ять етапів: І-й 1772-1829 рр., ІІ-й 1829-1856 рр.; ІІІ-й 1856-1871 рр.; ІV-й 1871-1890 рр.; V-й 1890- 1917 (1918) рр. Етапи різняться охопленням квартальною забудовою щоразу більших територій (особливо інтенсивно цей процес спостерігається на ІV і V етапах розвитку); поступовим ущільненням забудови вздовж основних доріг (ІІ, ІІІ, IV, V етапи); зміною дисперсного типу забудови на рядову (І, ІІ, ІІІ, ІV, V етапи); утворенням основної номенклатури типів щільної забудови (І, ІІ етапи); просторовим розвитком забудови (І, ІІ, V етапи); проявленням специфіки композиційного формотворення фронту квартальної забудови історичної частини Львова (V етап).
5. На початок ХХ століття у Львові сформувалась забудова різних типів щільності: щільна (80-90%) у середмісті до дисперсної на периферії (5 10%). Своєю чергою щільна забудова поділяється на два підтипи: високощільна попередньо сформований тип, до кінця ХVІІІ століття, на принципах середньовічного містобудування з заданою планувальною єдністю принципів формотворення житлового середовища у середмісті, а поза межами периметрально-дворова, подекуди анфіладна. Нещільна забудова притаманна територіям поза середмістям. Під час містобудівельного розвитку сформувалось вісім підтипів нещільної забудови: периметральна, периметральна несформована, фронтальна, фрагментарно рядова, дисперсна (віллова та садибна) забудови та центрична.
6. Закономірності формотворення планувальної структури квартальної забудови можна виразити через геометрію простих форм: тип „блок” прямокутник або квадрат і комбіновані типи Г-подібна, П-подібна та замкнута планувальні композиції. Ущільнення міської тканин відбувається нарощенням простими формами. У центральній частині міста забудову компонували щільно по периметру кварталу, де переважають внутрішні дворики (квартальна забудова є дрібнопориста). На передмісті забудова була зосереджена по периметру або вглибині кварталу з великими внутрішніми та міськими просторами.
7. Загальні ознаки композиційної побудови фронту квартальної забудови проявляються наступним чином: у домінуванні площинних або об’ємних елементів, у метричному або ритмічному чергуванні осей, у домінуванні симетричності або асиметричності розташування форм, у нюансному або контрастному відношенні форм, у рівнозначності або підпорядкованості архітектурних елементів домінуючим.
8. Для історичної частини Львова виділено такі основні типи композиційного вирішення фронту квартальної забудови: „блоковий” рівнозначність елементів, без домінант; „кулісний” рівнозначність елементів з акцентованими домінантними елементами; „центральноосьовий” підпорядкованість елементів центральній осі; „кутовий” підпорядкованість елементів кутовій осі.
9. Через зіставлення історичних планів та об’ємно-просторової структури квартальної забудови, сформованої у період кінця ХVІІІ початку ХХ століть у різних формах проявляється змінність композиційного вирішення фронту квартальної забудови: а) зміни в об’ємно-просторовій структурі міської тканини проявляються у поєднанні будівель дрібного масштабу (окремостоячої чи рядової забудови) з масивними багатоповерховими будинками; б) для композиційної побудови фронту квартальної забудови характерна тенденція розвитку забудови з переважаючим горизонтальним членуванням до масивних будівель з активно вираженим вертикальним членуванням.
10. Особливості композиційної побудови сформованих типів об’ємно-просторової структури квартальної забудови повинні бути вихідними для завершення формування несформованих типів. Актуальною проблемою історично сформованих міст є необхідність параметризації архітектурно-містобудівних процесів у вигляді місцевих планів забудови. Основні положення дисертації можна впроваджувати під час розроблення нормативно-правових актів (зонінг планів) та доповнювати стандартну містобудівну документацію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авксентьев В.Л. Архитектурная пропорция. К.: Будівельник, 1986. 96 с.: ил.
2. Араухо И. Архитектурная композиция: Пер. с исп. М.Г.Бакланов, А.Михе. М.: Высшая школа, 1982. 208 с.: ил.
3. Архитектура гражданских и промышленных зданий: Учебник для вузов. В 5-ти т. / ЦНИИТИА, Моск. инж. стрит. ин-т им. В.В.Куйбышева. М.: Стройиздат, 1984. Т. 1. Гуляницкий Н.Ф. История архитектуры. 3-е изд., доп. 1984. 334 с., ил.
4. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Склав: Тимофієнко В.І. К.: Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва, Головки їв архітектура, 2002. 472 с.
5. Архитектура и эмоциональный мир человека / Г.Б. Забельшанский, Г.Б. Минервин, А.Г. Раппапорт, Г.Ю.Сомов. М.: Стройиздат, 1985. 208 с.: ил.
6. Архітектура: Короткий словник-довідник / Склав: А.П. Мардер, Ю.М. Євреїнов, О.А. Пламеницька та ін.; За заг. ред. А.П. Мардера К.: Будівельник, 1995. 335 с.: іл.
7. БархинМ.Г. Город. Структура и композиция. М.:Издательство”Наука”,1986. 258 с.: ил.
8. Бевз М.В. Урбаністичні трансформації центральної частини міста Львова у ХІХ-ХХ ст. // Архітектура Галичини ХІХ-ХХ ст. / За ред. Богдана Черкеса, Мартіна Кубеліка і Елізабет Гофер. Львів, 1996. С. 51-70.
9. Бевз М.В. Проблеми регенерації заповідних територій історичних міст // Вісник Національного університету „Львівська політехніка” „Архітектура”. Львів, 2001. - № 429. С.146-155.
10. Бірюлов Ю. Мистецтво львівської сецесії. Львів: „Центр Європи”, 2005. 184 с., 385 іл.
11. Богданова Ю.В. „Великий Львів” Фантазія реальності чи здійснена химера // Вісник Національного університету „Львівська політехніка” „Архітектура”. Львів, 2004. - № 505. С.164-173.
12. Богданова Ю.В. Зародження та розвиток львівських кінотеатрів на початку ХХ століття // Збірник наукових праць: Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві України. - Київ ЗНДІЕП, 2003. С.128 138.
13. Боднар О.Я. Золотий переріз і евклідова геометрія у науці та мистецтві: монографія. Львів, НВФ „Українські технології”. 2005, 198 с.
14. Божко Ю.Г. Основы архитектоники и комбинаторики формообразования. Х.: Вища школа. Издательство при Харьковском университете, 1984. 184 с.: ил.
15. Бунин А.В. История градостроительного искусства: в 2-х т. // Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. - 2-е изд. - М., 1979. Т. 1 495 с.: ил.
16. Вечерський В.В. Историко-архитектурные предпроектные исследования городов Украины (Обзорная информация). Москва, 1990. 80 с.
17. Вадімов В.М. Особливості параметризації містобудівних процесів у центральних районах міст // Вісник НУ „Львівська політехніка” „Архітектура”. Львів, 2004. - № 505. С.310-314.
18. Водзинський Є. Історичні міста України: дослідження та охорона спадщини // Архітектурна спадщина України. Вип.. 3, част. 1: Питання історіографії та джерелознавства української архітектури / За ред. В.Тимофієнка. К.: Українознавство, 1996. С.243-254.
19. Водзинський Є. Питання охорони містобудівної спадщини // Архітектурна спадщина України. - Вип. 1: Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування / За ред. В.Тимофієнка. К.: Українознавство, 1996. С.231-238.
20. Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом: Путівник. Львів: Каменяр, 1987. 175 с.: іл.
21. Вуйцик В.С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. 2-ге вид., допов. Львів: Каменяр, 1991. 175 с.: іл.
22. Вуйцик В.С. Територіальний розвиток міста Львова (до 1939 року) // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. - Львів, 1997. - Ч. 8. - С. 41-57.
23. Вуйцик В.С. Будівельний Рух у Львові другої половини ХVІІІ століття // Записки наукового товариства імені Шевченка. - том CCXLI Львів, 2001. С. 113-125.
24. Габрель М.М. Деякі аспекти нової містобудівельної політики Львова // Вісник Державного університету „Львівська політехніка” „Архітектура”. Львів, 1998. - № 358. С.17-24.
25. Гаврилова Э.С. Карта города Львова и ее развитие. Львов, 1956. 80с.:ил.
26. Ганзен В.А. Восприятие целостных объектов. Л.: Изд. ЛГУ, 1974. 151с.:ил.
27. Гутнов Э.А. Эволюция градостроительства. М.: Стройиздат, 1984. 256с.: ил.
28. Демків М.В., Лінда С.М. Методи стилістичного аналізу історичних об’єктів // Вісник Державного університету „Львівська політехніка” „Архітектура”. Львів, 1999. - № 375. С.27-30.
29. Дженкс Ч. Язык архитектуры постмодернизма: Пер. с англ. А. В. Рябушина, М. В. Уваровой; Под. ред. А. В. Рябушина, В. Л. Хайта М.: Стройиздат, 1985. 136 с.: ил.
30. Долинська М. Будівельні обміри та креслення мешкальних кам’яниць в українській дільниці Львова кінця ХVІІІ ст. // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. Львів, 1997. Ч.8. С. 58-66.
31. Долинська М. Приватні і громадські кам’яниці у кварталах Львова біля Успенської церкви у ХVІІІ ст. // Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 1997. Вип. 32. С. 206-217.
32. Долинська М. Українські квартали в часи австрійського періоду Львова // Вісник Державного університету „Львівська політехніка” „Архітектура”. Львів, 1999. - № 379. С. 199-204.
33. Жук Н.И. Пространственная композиция зон взаимодействия старой и новой настройки городов // Комплексное развитие архитектурно-художественной і пространственной среди городов: Сб. науч. трудов / КиевНИИПградостроительства. Киев: КиевЗНИИЭП, 1984. С. 43-55.
34. Зитте К. Художественные основы градостроительства: Пер. с нем. Крастиньша Я. М.: Стройиздат, 1993. 255 с.: ил.
35. Іваночко У.І. Будівельно-правові заходи щодо територіально-планувального розвитку Львова у ХІХ ст. // Вісник Державного університету „Львівська політехніка” „Архітектура”. Львів, 1999. - № 375. С. 214-216.
36. Іваночко У.І. Розвиток архітектурно-планувальної структури міст Галичини в умовах урбанізаційного процесу 1772-1918 рр. Автореферат дис. ... канд. архітектури: 18.00.01 / Національний університет „Львівська політехніка”. Львів, 2004. 19 с.
37. Іваночко У.І. Урбаністичні трансформації Львова підавстрійського періоду (1772-1918) // Вісник Національного університету „Львівська політехніка” „Архітектура”. Львів, 2004. - № 505. С.178-188.
38. Іваночко У., Лінда С. Карти і плани Львова як джерело для досліджень просторового розвитку міста у підавстрійський період (1772-1918 рр.) // Історичне картознавство України: Зб. наук. праць Львів, Київ, Нью-Йорк, 2003. С. 214-265.
39. Ідак Ю.В. Основні характеристики міської тканини (на прикладі м. Львова) // Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві України: Зб. наук. праць Київ: КиївЗНДІЕП, 2003. С.94 98.
40. Ідак Ю.В. Вплив інсоляції на архітектурно-пластичне вирішення фронту забудови // Вісник НУ „Львівська політехніка” „Архітектура”. Львів, 2004. - № 505. С.418-421.
41. Иконников А., Степанов Г. Основы архитектурной композиции. М.: Издательство „Искусство”, 1971. 224 с.: ил.
42. Иконников А.В. Историко-архитектурное наследие и современный город. Обзор / Науч. ред. Е.В.Михайловский. М.: ЦНТИГСА, 1973. 46.: ил.
43. Иконников А.В. Художественный язык архитектуры. М.: Искусство”, 1985. 175 с.: ил.
44. Иконников А.В. Функция, форма, образ в архитектуре. М.: Стройиздат, 1986. 288 с.: ил.
45. Иконников А.В. Эстетические ценности предметно-пространственной среды. М.: Стройиздат, 1990. 334 с.: ил.
46. Історія Львова. К.: Наукова думка, 1984. 415 с.
47. Казанцева Т.Є. Типи фактур в архітектурі Львова 1870-х 1930-х рр. та принципи її сучасного збереження. Автореферат дис. ... канд. архітектури: 18.00.01 / Національний університет „Львівська політехніка”. Львів, 2004. 20 с.
48. Казанцева Т.Є., Присяжний К. Фактури тиньку львівських фасадів кінця ХІХ початку ХХ століття // Будуємо інакше. 1998. - №1. С.20-21.
49. Кириллова Л.И. Архитектурная композиция жилых и общественных комплексов // Архитектурная композиция жилых и общественных комплексов, ЦНИИТИА М.: Стройиздат, 1976. С. 4-46
50. Кириллова Л.И., Иванова И.В., Павличенков В.И. Мастерство композиции: Пространство, пластика, ансамбль. М.: Стройиздат, 1983. 175 с., ил.
51. Кириченко Е.И. Русская архитектура 1830-1910-х годов. М.: ”Искусство”, 1978. 400 с.: ил.
52. Келер В., Лукхард В. Свет в архитектуре: Пер. с нем. В.Г.Калиша. М.: Госстройиздат, 1961. 183 с.: ил.
53. Ковальчук Х.І. Особливості архітектури Львова наприкінці ХVІІІ першої половини ХІХ ст. Львів: Видавництво Ліга Прес, 2005. 220с.: іл.
54. Косицкий Я.В. Методические указания: Архитектурно-планировочные принципы проектирование городов (Урбанистика). М., Харьков, 1974.
55. Крашенников А.В. Жилые кварталы: Учеб. пособие для архит. и строит. Спец. вузов / Под общ. ред. Н.Н.Миловидова, Б.Я.Орловского, А.Н.Белкина. М.: Высшая школа, 1988. 87 с.: ил.
56. Криворучко Ю.І., Петришин Г.П., Іваночко У.І. Територіальний розвиток Львова кінця ХVІІІ ХХ століть // Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. збірник КДТУБА / Заг. ред. М.Дьоміна. К.: Видавництво КДТУБА, 1999. Вип. 3. С. 144-152.
57. Кринский В.Ф., Ламцов И.В., Туркус М.А. та ін.; За ред. Степанова А.В. і Туркуса М.А. Объемно-пространственная композиция в архитектуре. М.: Стройиздат, 1975. 192 с.: ил.
58. Крип’якевич І. Історія України. Львів: Світ, 1990. 520 с.
59. Крип’якевич І.П. Історичні проходи по Львові / Авт. передм. Я.Д.Ісаєвич; Упоряд., текстолог. опрац. і приміт. Б.З.Якимовича; Упоряд. іл. матеріалу Р.І.Крип’якевича; Худож. В.М.Павлик. Львів: Каменяр, 1991. 167 с.: іл.
60. Кучмар А. Основы архитектурного формообразования. М.: Стройиздат, 1984. 224 с.: ил.
61. Лавров В.А. Развитие планировочной структуры исторически сложившихся городов. Москва, 1977. 176 с.: ил.
62. Лінда С. Розвиток забудови Львова у період історизму // Містобудування та територіальне планування: Науково-технічна збірка. К., 1999. Вип. 3. С.88-91.
63. Лінда С. Кастелівка: народно-романтичні тенденції // Народознавчі зошити. №2 - Львів, 2000. С. 272-279.
64. Лінда С. Житлове будівництво Львова у другій половині ХІХ століття // Записки наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка. - том CCXLI Львів, 2001. С.126-153.
65. Лінда С. Стилістичні та архітектурно-композиційні аспекти розвитку архітектури Львова періоду історизму у ХІХ поч. ХХ ст.: Дис канд. арх.: 18.00.01 / Національний університет „Львівська політехніка”. Львів, 1999.
66. Линч К. Образ города: Пер. с англ. В.Л.Глазычева; Сост. А.В.Иконников; Под ред. А.В.Иконникова. М.: Стройиздат, 1982. 328 с.: ил.
67. Линч К. Совершенная форма в градостроительстве: Пер. с англ. В.Глазычева; Под ред А.Иконникова. М.: Стройиздат, 1986. 264 с.: ил.
68. Львів: Туристичний путівник / Заг. ред. А.Рудницького. Наукова редакція, авторське упорядкування та макетування Ю.Бірюлова. Львів: Центр Європи, 1999. 550 с.
69. Львів. Загальний вигляд з пташиного польоту. 1866 р. // ЛНБ АН.ВМ. інв. №909.
70. Львів. Загальний вид Львова кінця ХVІІІ ст. Гравюра Й.Ф.Гаффнера. Опубл. у: Вуйцик В.С. Державний ... іл. на титулі.
71. Львів. Вид Львова з південно східної сторони. Гравюра Я.Гіртля, 1835 р. Опубл. у: Вуйцик В.С.Державний ... іл. на форзаці.
72. Львів. Вул. Радянська в І-й пол. ХІХ ст. Літографія К.Ауера, 1837 р. Опубл. у: Вуйцик В.С.Державний ... іл. на ст. 110.
73. Львів. Гетьманські Вали (центральна алея пр. Свободи). Худ. Ф.Герстенбергер, поч. ХІХ ст. Опубл. у: І.П. Крип’якевич Історичні ... іл. на ст. 65.
74. Львів. Вид частини Львова в бік Краківського передмістя (тепер пр. Свободи). З гравюри К.Ауера, 40-ві рр. ХІХ ст. Опубл. у: І.П. Крип’якевич Історичні ... іл. на ст. 84.
75. Львів. Площа Марійська (тепер пл. А. Міцкевича) і Гетьманські Вали (тепер пр. Свободи). Фото кінця ХІХ ст. Опубл. у: І.П. Крип’якевич Історичні ... іл. на ст. 85.
76. Львів. Вигляд теперішньої вулиці Коперніка у 40-ві рр. ХІХ ст. З тогочасної літографії. Опубл. у: І.П. Крип’якевич Історичні ... іл. на ст. 118.
77. Львів. Центр міста. Цифрові картографічні матеріали ЛКП „Міський центр інформаційних технологій”. Топографічна основа Укргеодезкартографія, 2000.
78. Львів. Цифрові картографічні матеріали ЛКП „Міський центр інформаційних технологій”, 2002.
79. Маслов А.В. Новая архитектура в исторической среде. М.: Стройиздат, 1990. 192 с.: ил.
80. Методика и практика сохранения памятников архитектуры / Н.Ф. Гуляницкий, В.Н.Иванов и др.; Под ред. Н.Ф. Гуляницкого; ЦНИИ теории и истории архитектуры. М., Стройиздат, 1974. - 143 с.: ил.
81. Миловидов Н.Н. Основы архитектурной композиции: Учеб. пособие. М.: ВЗИСИ, 1981. 58 с.: ил.
82. Містобудування. Довідник проектувальника / За ред. Т.Ф. Панченко. К.Укрархбудінформ, 2001. 192.
83. Михайловский И.Б. Архитектурные формы античности. 4-е изд. М.: Академии архитектуры, 1949. 247 с.: ил.
84. Могитич Р.І. Розвиток урбаністичного середовища Львівського середмістя у ІІ половині ХІІІ на початку ХХ століть. Автореферат дис. канд. архітектури: 18.00.01 / Національний університет „Львівська політехніка”. Львів, 2003. 16 с.
85. Мюллер-Менкенс Г. Новая жизнь старых зданий: Непрерывность развития архитектуры: Пер. с нем. Д.Г.Копелянского. М.: Стройиздат, 1981. 247 с.: ил.
86. Объемно-пространственная композиция в архитектуре. Под ред. А.В.Степанова и М.А. Туркуса. М.: Стройиздат, 1975. 192 с.: ил.
87. Основы теории градостроительства: Учеб. для вузов „Архитектура” / З.Н. Яргина, Я.В. Косицкий, В.В. Владимиров и др.; Под ред. З.Н. Яргиной. М.: Стройиздат, 1986. 326 с.: ил.
88. Очерки теории архитектурной композиции. М., 1960. 294 с.: ил.
89. Павличенков В.И. Формирование ансамбля центральной части города // Архитектурная композиция жилых и общественных комплексов, ЦНИИТИА М.: Стройиздат, 1976. С. 47-74
90. Петришин Г.П., Іваночко У.І. Територіально-планувальні перетворення Львова в Австрійський період (1772-1914) // Львів: місто суспільство культура: Зб. наук. праць / За ред. М.Мудрого. Львів, 1999. Т.3. Спец. випуск Вісника Львівського університету. Серія історична. С.191-208.
91. Посацький Б.С. Традиция квартала в центральной части Львова // Резервы прогресса в архитектуре и строительстве. Вестник Львовского политехнического института. Вища шк.: Издательство при Львовском университете. Львов, 1986. - №203. С.108-110.
92. Посацький Б.С. Основи урбаністики: Навч. посіб. У 2 ч. Ч.І Процеси урбанізації та територіальне розпланування. Львів: Вид-во Національного університету „Львівська політехніка”. Львів, 1997р. 116 с.: іл.
93. Посацький Б.С. Основи урбаністики: Навч. посіб. У 2 ч. Ч.ІІ Розпланування та забудова міст. Львів: Вид-во Національного університету „Львівська політехніка”. Львів, 2001р. 244 с.: іл.
94. Проскуряков В. Архітектура українського театру. Простір і дія. Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2001. 563 с.
95. Пронин Е.С. Формирование городских центров. М.: Стройиздат, 1983. 152 с.: ил.
96. Пурхля Я. Віденські впливи на архітектуру Львова 1772 1918 рр. / Архітектура Львова ХІХ ст. Краків: Міжнародний Центр Культури у Кракові, 1997. С. 30-51.
97. Ричков П. Першоджерела до історії архітектури та містобудування України в збірках Відня // Архітектурна спадщина України. Вип. 3, част. 2: Питання історіографії та джерелознавства української архітектур / За ред. Тимофієнка В.І. К.: Українознавство, 1996. С. 37-50.
98. Рочняк Ю.А. Композиционная организация предметно-пространственной среди исторических городов Западной Украины: Автореферат дис. канд. архитектуры: 18.00.01 / Моск. ордена Труд. Красного Знамени архит. ин-т. Москва, 1994. 24 с.
99. Рудницький А.М. Проблеми та методи охорони пам’яток архітектури і містобудування України у сучасних умовах // Вісник Державного університету „Львівська політехніка” „Архітектура”. №358. Львів, 1998. С. 268-271.
100. Рудницький А.М. Архітектурна композиція у містобудівництві (нарис теорії): Конспект лекцій. Львів: ЛОЛПІ, 1974. 57 с.
101. Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства. М.: Стройиздат, 1984. 376 с.: ил.
102. Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства. Поздний феодализм и капитализм: Учеб. для вузов / Т.Ф.Саваренская, Д.О.Швидковский, Ф.А.Петров. М.: Стройиздат, 1989. 391 с.: ил.
103. Сепял М. Розвиток міста Львова у ХІХ ст. // Архітектура Львова ХІХ ст. Краків, Міжнародний Центр Культури у Кракові, 1997. С.17-29.
104. Словарь архитектурно-реставрационных терминов / Сост.: Шепитько Н.П., Сабатюк Л.А., Могитич И.Р.; Под. общ. ред. Игнаткина И.А. К.: Издательство УСХА, 1990. 147с.: іл.
105. Словарь архитектурно-строительных терминов / Сост.: В.Ф. Волошин, Н.А. Зельтен Мн.: Высш. шк.., 1990. 188 с.: ил.
106. Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л.О.Пустовіт та ін. К.: Довіра, 2000. 1018 с.
107. Сомов Г.Ю. Пластика архитектурной формы в массовом строительстве / ЦНИИТИА. М.: Стройиздат, 1986. 207 с.: ил.
108. Степанів О. Путівник Львова. Перевидання з 1943 р. Стереотипне. Львів. Видавничий центр Фенікс”, 1992. 144 с.
109. Степанов А.В. Объемно-пространственная композиция: Учеб. для вузов / А.В.Степанов, В.И.Мальгин, Г.И.Иванова и др. М.: Стройиздат, 1993. 256 с.: ил.
110. Тваровский М. Солнце в архитектуре: Пер. с пол. А.Н.Енюшиной. - М.: Стройиздат, 1977. 288 с.: и.
111. Теория композиции в советской архитектуре / Л.И.Кириллова, А.А.Стригалев, С.О.Хан-Магомедов и др.; Под ред. Л.И.Кирилловой;