КОНЦЕПЦІЯ ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ ЯК ОСНОВА ОПТИМІЗАЦІЇ МЕРЕЖІ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ (НА ПРИКЛАДІ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Краткое описание

Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка

На правах рукопису

Домаранський Андрій Олександрович

УДК 911.2: 502.6 (477)

КОНЦЕПЦІЯ ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ
ЯК ОСНОВА ОПТИМІЗАЦІЇ МЕРЕЖІ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ
(НА ПРИКЛАДІ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

11.00.01. фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
Кривульченко Анатолій Іванович
доктор географічних наук, професор
Кіровоградського державного
педагогічного університету
імені Володимира Винниченка,
завідувач кафедри географії та геоекології

Кіровоград 2005

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади концепції ландшафтного різноманіття ................10
1.1. Риси історії формування концепції.......................................................................... 10
1.2. Ландшафтне різноманіття та методологічні основи його досліджень..................16
1.2.1. Ландшафтне різноманіття елемент земного природного різноманіття. Концепція біорізноманіття ............................................................................................. 16
1.2.2. Семантична сутність поняття ландшафтне різноманіття”................................ 20
1.2.3. Значення ландшафтного різноманіття.................................................................. 25
1.3. Теоретичні засади методики параметричної метризації ландшафтного різноманіття....................................................................................................................... 36
1.3.1. Сутність та історичний аспект метризації в науці.............................................. 36
1.3.2. Методика параметричної метризації ландшафтного різноманіття.................... 40
1.3.3. Паспортизація даних параметричної метризації ландшафтного різноманіття..75
Висновки до розділу 1...................................................................................................... 77
РОЗДІЛ 2. Регіональні особливості ландшафтного різноманіття Кіровоградської області як варіант реалізації теоретичних засад концепції ландшафтного різноманіття......................................................................................... 79
2.1. Риси історії освоєння та природознавчих досліджень регіону............................. 79
2.2. Геокомплекси Кіровоградщини в системі класифікацій ландшафтів України....86
2.3. Методичні аспекти метризації ландшафтного різноманіття регіону................... 91
2.4. Загальні (фонові) метричні особливості ландшафтного різноманіття Кіровоградської області................................................................................................. 101
Висновки до розділу 2.................................................................................................... 116
РОЗДІЛ 3. Організація, функціонування та шляхи оптимізації мережі природно-заповідного фонду Кіровоградської області на основі положень концепції ландшафтного різноманіття.................................................................... 118
3.1. Загальні принципи організації та риси історії формування системи природоохоронних об’єктів і територій Кіровоградської області............................. 118
3.2. Сучасний стан мережі природно-заповідного фонду Кіровоградської області.............................................................................................................................. 128
3.3. Ландшафтне різноманіття об’єктів мережі природно-заповідного фонду Кіровоградської області................................................................................................. 138
3.4. Метричні показники ландшафтного різноманіття як основа оптимізації мережі природно-заповідного фонду (на прикладі Кіровоградської області).......... 159
Висновки до розділу 3.................................................................................................... 177
ВИСНОВКИ................................................................................................................... 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................. 182
ДОДАТКИ...................................................................................................................... 203
Додаток А. Фонове ландшафтне різноманіття Кіровоградської області (тестові ділянки)............................................................................................................................ 203
Додаток Б. Ландшафтне різноманіття деяких об’єктів мережі природно-заповідного фонду Кіровоградської області та суміжних з ними ділянок..................................... 23

ВСТУП

Вивчення питань, пов’язаних із ландшафтним різноманіттям є одним із порівняно нових і пріоритетних напрямів у сучасній географічній науці і ландшафтознавстві зокрема [149, 212, 190].
Актуальність теми дослідження зумовлюється групою чинників теоретико-методологічного та суспільно-господарського змісту.
Постнекласичний етап розвитку ландшафтознавства ознаменувався появою нового різноманітнісного аспекту розгляду геокомплексів планети. Основним стрижнем підходу, що згодом почав набувати рис самостійної концепції, став розгляд множинності геокомп­лексів у контексті закономірно утвореного ними різноманіття. Оскільки процес формування загальних теоретичних засад концепції ландшафтного різноманіття триває, в широкому колі прямих і супутніх наукових проблем актуальними є потреба в узагальненні відомих та формулюванні нових положень про сутність ландшафтного різноманіття (ЛР), методологічні основи його досліджень, вплив ЛР на процеси і явища ландшафтної оболонки, різні аспекти його значення, метризацію ЛР та паспортизацію її результатів. Існує актуальна потреба у дослідженні регіональних особливостей ЛР (зокрема, заповідних об’єктів) тощо.
Суспільно-господарською необхідністю впровадження ландшафтознавчих пошуків різноманітнісного змісту є гостра потреба в оптимізації взаємодії суспільства і природи (загалом та в межах обраного регіону), пошуку шляхів становлення підтримуваного розвитку екоеволюції, що зокрема стосується галузі природоохоронної діяльності. Важливим засобом реалізації природоохоронних стратегій є загальнодержавна мережа природно-заповідного фонду (ПЗФ). Очевидною є наявність ряду недоліків та загальна невідповідність сьогочасних результатів її багаторічного функціонування первинно декларованим цілям, реаліям природокористування та екостану довкілля. Це потребує пошуку шляхів оптимізації організації роботи ПЗФ, відповідно традиційним та сучасним міжнародним і державним природоохоронним стратегіям. Одним із таких шляхів можуть стати положення географічної концепції ландшафтного різноманіття, реалізовані в конкретних природних умовах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематичне спрямування дисертації відповідає основним напрямам ландшафтознавчих досліджень, декларованих Інститутом географії Національної академії наук України [149], цілям, означеним Законом України [83] і „Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України на 2000 2015 роки” (2000), „Програмою формування екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки” (2003). Дисертація також пов’язана з тематикою наукових досліджень кафедри географії та геоекології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка „Систематика та функціонування ландшафтних комплексів Центральної та Південної України в умовах інтенсивного антропогенного пресингу, геоекологічні та соціально-географічні аспекти проблеми переходу регіону до сталого розвитку.”
Мета і завдання дослідження. Основною метою цього дослідження став пошук шляхів оптимізації мережі природно-заповідного фонду на основі концепції ландшафтного різноманіття (на прикладі Кіровоградської області). Умовою досягнення такої цілі стало послідовне вирішення ряду завдань, головними з яких є:
· з’ясування впливу ЛР на процеси і явища ландшафтної оболонки, виявлення різних аспектів його значення для підтвердження можливості розгляду ЛР як основного об’єкту природоохоронної діяльності;
· з’ясування теоретичних засад методики та системи показників параметричної метризації ЛР як засобу отримання різноаспектних якісних і кількісних метричних характеристик ЛР основи оптимізації мережі ПЗФ;
· визначення оптимальних способів картографічного відображення структурно-функціональних особливостей ЛР регіону досліджень;
· дослідження регіональних метричних особливостей ЛР Кіровоградської області, виявлення особливостей організації, історії формування, функціонування та метричних показників ЛР мережі ПЗФ Кіровоградської області;
· пошук можливостей оптимізації організації та функціонування мережі ПЗФ, шляхом виявлення різнорідних невідповідностей традиційним та найбільш актуальним сучасним вимогам до природоохоронних об’єктів (на прикладі Кіровоградської області), на основі теоретичних положень концепції ЛР. Означення ресурсів для усунення недоліків, шляху подальшого виправлення ситуації.
Об’єктами дослідження стали ідеальні за своєю сутністю відомі теоретичні, методологічні і методичні засади концепції ландшафтного різноманіття, а також ландшафтне різноманіття як матеріальна реалія ландшафтно організованої природи, з його регіональними відмінами у межах Кіровоградської області (ключові фонові масиви, складники мережі ПЗФ та суміжні з ними ділянки).
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і методичні аспекти дослідження ЛР, якісні та кількісні показники параметричної метризації ЛР території дослідження.
Методи дослідження. Реалізація поставленої мети потребувала застосування ряду методів ландшафтознавчих досліджень: емпіричних (методи польових спостережень, систематизації геокомплексів регіону досліджень, параметричної метризації ЛР і паспортизації її результатів тощо), теоретичних (методи пошуку, виявлення та узагальнення відомостей про вплив та значення ЛР, складання методики параметричної метризації ЛР тощо), вузько методологічних (методи аналізу літературних, фондових, картографічних матеріалів щодо виявлення наявних теоретичних, методологічних, методичних відомостей з питань дослідження ЛР, засад формування екомережі тощо); польових (методи польових експедиційних ландшафтознавчих досліджень, застосованих на теренах межиріч Інгулу Березівки, Великої Висі Оситної, Бешки Свинарки; річкових долин Аджамки, Синюхи та ін.; геокомплексів заповідних об’єктів „Когутівка”, „Монастирище”, „Миколаївський”, „Чорний ліс”, „Велика Вись” та ін., тощо) і камеральних (методи складання і аналізу картографічних матеріалів, фотознімків тощо); пасивних (методи візуальних спостережень і вимірів під час польових робіт) і активних (методи математичного моделювання просторово-функціонально-часової структури ЛР для виявлення параметрів його метризації); загальних (методи картографування результатів досліджень, геоінформаційного опрацювання результатів тощо) та галузевих (методи геоморфологічного та ґрунтознавчого аналізу топографічних карт тощо) природничо-географічних, негеографічних (методи аналізу трансформацій ЛР під дією історичних чинників, виявлення залежностей між вивченістю регіону досліджень та історичним розвитком території; математичного моделювання і опису просторових структур тощо).
Наукова новизна одержаних результатів складається з теоретично-методичних новацій та новацій регіонального змісту.
Теоретично-методичні новації:
· узагальнено та доповнено теоретичні положення про вияви різних аспектів значення ЛР для процесів і явищ ландшафтної оболонки;
· доповнено теоретичні засади методики та розроблено оригінальну систему показників параметричної метризації ЛР; обґрунтовано, запроваджено і використано нове поняття „презентивність”;
· здійснено спробу визначення оптимальних способів картографічного відображення структурно-функціональних особливостей ЛР;
· означено шляхи застосування теоретичних положень концепції ландшафтного різноманіття при формуванні екомережі конкретного регіону;
· розроблено методичні аспекти параметричної метризації та картографування ЛР з урахуванням регіональних особливостей;
Новації регіонального змісту:
· вперше для ряду регіонів Кіровоградської області здійснено аналіз та систематику геокомплексів рангу родів та видів ландшафтних урочищ;
· укладено серію крупномасштабних карт ландшафтів масштабу 1 : 100000 (фонові масиви), 1 : 10000 (деякі заповідні об’єкти та суміжні з ними ділянки) з позначенням структурних та функціональних особливостей ЛР;
· вперше, на основі показників параметричної метризації, здійснено трирівневу регіональну кількісну оцінку ЛР Кіровоградської області (фонових масивів, заповідних об’єктів і суміжних з ними ділянок);
· узагальнено, систематизовано і доповнено відомості про принципи організації, риси історії формування та сучасний стан системи природоохоронних об’єктів і територій Кіровоградської області, метричні особливості їх ландшафтної структури;
· вперше для території дослідження здійснено ландшафтознавчий аналіз, укладено ряд карт, здійснено метризацію геокомплексів деяких об’єктів мережі ПЗФ з метою виявлення шляхів її оптимізації;
· виявлено і кількісно оцінено невідповідність сучасного стану мережі ПЗФ Кіровоградської області, вимогам проекту екомережі, окреслено ресурси для її виправлення.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційної роботи можуть бути застосовані при продовженні опрацювання теоретичних, методологічних і методичних засад концепції ландшафтного різноманіття, шляхом удосконалення, розширення, деталізації, виправлення наведених положень, особливо, у сфері методики параметричної метризації ЛР, оптимальних способів його картографування, практичного застосування результатів тощо.
Наведені матеріали окреслюють можливості застосування теоретичних положень концепції ландшафтного різноманіття при оптимізації організації і функціонування загальнодержавної мережі ПЗФ, зокрема в контексті формування загальнодержавної екомережі.
Результати метризації регіональних особливостей ЛР, що представлені в якісному та кількісному аспектах, окреслені невідповідності сучасного стану об’єктів мережі ПЗФ Кіровоградської області новітнім вимогам і ресурси для їх усунення, є підґрунтям для здійснення оптимізації існуючої системи ПЗФ області.
Наведені в роботі показники регіонального змісту можуть бути корисними при плануванні та здійсненні заходів природоохоронного, рекреаційного, сільськогосподарського спрямування, реформі адміністративно-територіального устрою, будівельних роботах тощо.
Особистий внесок здобувача полягав у формулюванні ряду теоретичних новацій концепції ЛР; аналізі, узагальненні, комбінуванні і розробці нових методичних підходів (до вирішення проблем метризації ЛР, паспортизації його результатів, пошуку способів адекватного картографічного відображення результатів досліджень тощо); випробуванні дієвості пропонованих теоретичних напрацювань на регіональному рівні (для геокомплексів Кіровоградської області, зокрема об’єктів ПЗФ); визначенні можливих шляхів практичного застосування результатів дослідження.
Апробація результатів дисертації була здійснена шляхом участі автора в роботі ряду наукових конференцій: „Екологічні проблеми Центрально-Українського регіону на рубежі тисячоліть” (Кіровоград, 2001), „Актуальні проблеми і перспективи розвитку вищої освіти в Україні” (Кіровоград, 2002), „Проблеми збереження ландшафтного, ценотичного та видового різноманіття басейну Дніпра” (Суми, 2003), „Антропогенні географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХІ століттях” (Вінниця, 2003), „Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика” (Тернопіль, 2004), „Ландшафтознавство: традиції та тенденції” (Львів, 2004), „Декада ландшафтознавчих, регіональних і краєзнавчих досліджень на зламі тисячоліть” (Канів, 2005), а також, ІХ з’їзду Українського географічного товариства ”Україна: Географічні проблеми сталого розвитку” (Чернівці, 2004).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, загальним обсягом 3.3 д.а., з них 4 статті у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових наукових видань.
Структура, обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (268), додатків. Загальний обсяг дисертації 278 с. Обсяг основного тексту становить 181 с., що включають 15 таблиць, 29 рисунків. Обсяг додатків складає 75 с., що вміщують 9 таблиць та 16 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Ландшафтне різноманіття є особливим виявом усезагального та земного природного різноманіття і вирізняється з-поміж інших їх складників інтегративною сутністю свого змісту, поєднуючи в собі властивості множинностей складових геокомпонентів. Це реально існуюча на земній поверхні множинність створених природою цілісних дискретно-континуальних структур, які утворюють специфічні просторово-часові поєднання системного змісту і мають структурно-функціональне (системне), геокомпонентне, еволюційне (геоеволюційне) та суспільно-господарське значення. Така всезагальна значимість дозволяє розглядати ЛР як основний об’єкт природоохоронної діяльності, а концепцію ландшафтного різноманіття як достатньо продуктивну теоретико-методологічну основу для екоеволюційних досліджень і впроваджень, зокрема у галузі оптимізації організації та функціонування мережі природно-заповідного фонду.
2. Ключовим методом пізнання властивостей ландшафтного різноманіття є його параметрична метризація, що може бути реалізована через виявлення і підбір різновекторних показників (різноманіття, презентивність, навантаженість тощо) двох блоків структурно-часового і функціонально-часового спрямування та багаторівневий (загальний, таксономічний, топологічний, індивідуальний) підхід до обчислення параметрів. Методом узагальнення і систематизації результатів метризації може слугувати паспортизація її даних.
3. Аналіз метричних показників ЛР того чи іншого регіону може бути застосованим при пошуку шляхів оптимізації мережі об’єктів ПЗФ. Задовільними виглядають відомості, отримані в результаті метризації геокомплексів Кіровоградської області рангу урочищ на трьох масштабних рівнях: фоновому; на ділянках, суміжних із існуючими об’єктами мережі ПЗФ; власне у межах природоохоронних об’єктів.
4. Застосування методики параметричної метризації ЛР дозволило з’ясувати деякі загальні риси множинності геокомплексів на теренах Кіровоградщини (для ключових репрезентативних ділянок) та деяких об’єктах її ПЗФ. ЛР досліджених природоохоронних об’єктів Кіровоградської області, згідно з даними автора, як правило, є меншим ніж у межах суміжних і фонових територій за даними більшості показників: таксономічного, топологічного та індивідуального топологічного різноманіття. Таксономічна і топологічна презентивність заповіданих геокомплексів не відображає відповідних пропорцій їх розмірів на фонових масивах. Ландшафти заповідних об’єктів території дослідження відзначаються досить істотним функціональним різноманіттям і навантаженням, що часто мало відрізняється від означених показників на суміжних і фонових ділянках. Виключно природоохоронні функції виконують, у середньому 37,52% заповіданих територій області.
5. Природоохоронне заповідання території Кіровоградської області розпочалося досить пізно і підтримувалося неналежним чином, шляхом переважно нерегулярного створення численних, незначних за розмірами низькокатегорійних об’єктів, при створенні яких перевага як правило надавалася збереженню біокомпонентів або комплексам антропогенного походження. Відтак, сучасний стан мережі природно-заповідного фонду не є оптимальним, що в першу чергу визначається малим і непропорційним ступенем заповідання території області й типових ландшафтів, відсутністю висококатегорійних природоохоронних об’єктів.
6. Шляхи оптимізації організації та функціонування ПЗФ Кіровоградської області вбачаються у пошуку різнорідних невідповідностей традиційним і найбільш актуальним сучасним вимогам до природоохоронних об’єктів та через означення ресурсів для їх усунення.
7. Дані, отримані в результаті параметричної метризації ландшафтного різноманіття фонових масивів, заповідних об’єктів і суміжних із ними ділянок Кіровоградської області, можуть бути корисними при вирішенні питань пошуку шляхів оптимізації ПЗФ. Як свідчать результати аналізу, існуюча мережа заповідних об’єктів Кіровоградської області, що, згідно з природоохоронними стратегіями держави в майбутньому має скласти каркас „екомережі” у статусі природних регіонів чи природних коридорів, за більшістю параметрів, на відповідає вимогам, які визначаються для цих об’єктів. Можливим шляхом подолання наявної ситуації є врахування особливостей ландшафтного різноманіття того чи іншого регіону при плануванні та здійсненні різнорідних заходів природоохоронного змісту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Александрова Т.Д. Статистические методы изучения природных комплексов. М.: Наука, 1975. 96 с.
Алехин В.В., Кудряшов Л.В., Говорухин В.С. География растений сосновами ботаники. М.: Гос. уч.-пед. изд. Мин. Просв. РСФСР, 1961. 532 с.
Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. К.: Генеза, 1996. 368 с.
Анненская Г.Н., Видина А.А., Жучкова В.К. Морфологическая структура географического ландшафта. М.: Изд. МГУ, 1968. 54 с.
Антошко Я.Ф., Соловьев А.И. История географического изучения Земли. М.: Изд. МГУ, 1962. 172 с.
Арманд А.Д. Информационные модели природных комплексов. М.: Наука, 1975. - 126 с.
Арманд А.Д. Ландшафт как конструкция // Изв. ВГО. 1988. Т. 120, Вып. 2. С. 120-124.
Арманд Д.Л. Наука о ландшафте: основы теории и логико-математические методы. М.: Мысль, 1975. 287 с.
Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. М.: ГУГК, 1978. 183 с.
Багров М.В. Регіональна геополітика і сталий розвиток (концептуальні підходи на прикладі Криму) // Укр. геогр. журнал. 2001. № 4. С.4-10.
Багров М.В. Завдання географії в інформаційному суспільстві і формування наукового світорозуміння // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць в 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.1. С.3-9.
Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г. Землезнавство. К.: Либідь, 2000. 464 с.
Базилевич Н.И., Гребенщиков О.С., Тишков А.А. Географические закономерности структуры и функционирования экосистем. М.: Наука, 1986. 297 с.
Берг Л.С. Географические зоны Советского Союза. В 2-х т. М.: ОГИЗ, 1947. Т.1. 397 с.; М.: Географгиз, 1952. Т.2. 510 с.
Берг Л.С. Достижения советской географии (1917-1947). Л.: Лениздат, 1948. 48 с.
Береговий П.М., Прохов М.М. Ботанічна географія. К.: Вища школа, 1969. 344 с.
Беручашвили Н.Л. Методика ландшафтно-геофизических исследований и картографирования состояний природно-териториальных комплексов. Тбилиси: Изд. ТГУ, 1983. 199 с.
Беручашвили Н.Л. Четыре измерения ландшафта. М.: Мысль, 1986, 182 с.
Беручашвили Н.Л. Геофизика ландшафта. М.: Высшая школа, 1990. 287 с.
Беручашвили Н.Л. Сезонная динамика ландшафтов и результаты компьютерных экспериментов // Изв. РАН. Сер. географическая. 1994. № 6. С.24 40.
Биологический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1986. 831 с.
Бобрынкский Н.А., Гладков Н.А. География животных. М.: Учпедгиз, 1961. 364 с.
Боков В.А. Пространственно-временная организация геосистем. Симферополь: Изд. СГУ, 1983. 55 с.
Боков В.А. Пространственно-временные отношения как фактор формирования свойств геосистем // Вестник Московского университета. Сер. 5. География. 1992. № 2. С. 10-15.
Болезнюк І., Ковальов О. Ландшафтність етносу та етнічність ландшафту: взаємодія віддзеркалень // Вісник Львівського університету. Сер. географічна. 2004. Вип. 31. С. 66-71.
Бондарчук В.Г. Основы геоморфологии. М.: Учпедгиз, 1949. 320 с.
Боплан, Гійом Левассер де. Опис України / Гійом Левассер де Боплан. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький / П.Меріме / Пер. з фр., приміт. та передм. Я.І. Кравця. Львів: Каменяр, 1990. 301 с.
Бродский А.К. Краткий курс общей экологии. СПб.: ДЕАН, 2000. 224 с.
Бучко Ж.І. Регіональні дослідження ландшафтного різноманіття (на прикладі Чернівецької області) // Проблеми ландшафтного різноманіття України. Зб. наук. праць. К.: Карбон Лтд, 2000. С. 207-212.
Василенко Л.І. Теоретичні аспекти проблеми ландшафтного різноманіття // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя. Зб. наук. праць. К., 1999. С. 47-50.
Веклич М.Ф. Основы палеоландшафтоведения. К.: Наук. думка, 1990. 192 с.
Видина Н.А. Методические указания по полевым крупномасштабным ландшафтным исследованиям. М., 1962. 120 с.
Виноградов Б.В. Преобразованная Земля: аэрокосмические исследования. М.: Мысль, 1981. 295 с.
Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. Львів: Простір М, 1998. 356 с.
Воронов А.Г. Биогеография с основами экологии. М.: Изд. МГУ, 1987. 264с.
Второв П.П., Дроздов Н.Н. Биогеография материков. М.: Просвещение, 1979. 208 с.
Гавриленко Е.П. Ландшафтно-экологическое обоснование территориальных схем и проектов природопользования. К.: Фитосоциоцентр, 2003. 188 с.
Галицкий В.И. Основы палеогеоморфологии. К.: Наук. думка, 1980. 224 с.
Генетические типы и закономерности размещения уранових месторождений Украины / отв. ред. Я.Н. Белевцев, В.В. Коваль. К.: Наук. думка, 1995. 396 с.
Географический энциклопедический словарь. Понятия и термины. М.: Сов. энцикл., 1988. 432 с.
Географічна енциклопедія України, Т.2. К.: Українська енциклопедія, 1990. 276 с.
Герасимов И.П. Взаимодействие природы и общества и задачи современной географии // Взаимодействие природы и общества. М., 1973. С. 5-22.
Герасимов И.П. Экологические проблемы в прошлой, настоящей и будущей географии мира. М.: Наука, 1985. 247 с.
Геренчук К.И. О морфологической структуре географического ландшафта // Изв. ВГО. 1956. Вып. 4. С. 372-376.
Геренчук К.И., Топчиев А.Г. Информационный анализ структуры природных комплексов // Изв. АН ССР. Сер. Географическая. 1970. №6. С. 132-140.
Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. К.: Вища школа, 1975. 248 с.
Глазовская М.А. Геохимические основы типологии и методики исследований природных ландшафтов: учеб. пособие. М.: Изд. МГУ, 1964. 230 с.
Глазовская М.А. Геохимия ландшафтов. Теория миграции химических элементов в природных ландшафтах. М.: Изд. МГУ, 1975. 179 с.
Глазовская М.А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР. М.: Высшая школа, 1988. 327 с.
Гриневецький В.Т. До обґрунтування основних понять і методології досліджень ландшафтного різноманіття в Україні // Укр. геогр. журнал. 2000. №2. С. 8-13.
Гриневецький В.Т. Типологія різноманіть меліоративних ландшафтних комплексів // Проблеми ландшафтного різноманіття України. Зб. наук. праць. К.: Карбон Лтд, 2000. С. 86-91.
Гриневецький В.Т. Поняття екомережі та основні напрями її ландшафтознавчого обґрунтування в Україні // Укр. геогр. журнал. 2002. №4. С. 62-67.
Гриневецький В.Т. Ландшафтознавчий підхід в охороні природи та природоохоронне ландшафтознавство // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць в 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.2. С. 13-17.
Гриневецький В.Т., Шевченко Л.Н. Ландшафтно-геофізичні та геохімічні показники станів ПТК за даними стаціонарних досліджень // Сучасні географічні проблеми Української РСР. К., 1990. С. 297-299.
Гриневецький В.Т., Маринич О.М., Шевченко Л.М. Стаціонарні геофізичні і геохімічні дослідження ландшафтів Київського полісся. К.: Наук. думка, 1994. 106 с.
Гришко-Богменко Б.К., Морозюк С.С. Географія рослин з основами ботаніки. К.: Вища школа, 1991. 255 с.
Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. К.: Либідь, 1993. 224 с.
Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Лікей, 1995. 233 с.
Гродзинський М.Д. Різноманіття ландшафтних різноманіть // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя. Зб. наук. праць. К.: 1999. С. 50-56.
Гродзинський М.Д. Суб’єктивні аспекти проблеми ландшафтного різноманіття // Проблеми ландшафтного різноманіття України. Зб. наук. праць. К.: Карбон Лтд, 2000. С. 34-37.
Гродзинський М.Д. Ніша ландшафтознавства в полі культури та місце Львівської ландшафтознавчої школи в ній // Вісник Львівського університету. Сер. географічна. 2004. Вип. 31. С. 79-88.
Гродзинський М.Д. Точки росту та напрямки розвитку українського ландшафтознавства // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць в 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.1. С.176-186.
Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. К.: Либідь, 1993. 224 с.
Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. К.: Наукова думка, 1991 Т.1. 736 с.
Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. М.: ДИ-ДИК, 1994. 640 с.
Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая степь. СПб.: Кристалл, 2001. 768 с.
Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: геохімічний аспект. Навч. посібник. Чернівці: Рута, 2002. 272 с.
Давидчук В.С. Ландшафтні передумови еволюції радіоекологічної ситуації // Укр. геогр. журнал. 2001. № 2. С. 47-51.
Давидчук В.С., Зарудна Р.Ф., Михели С.В. Ландшафты Чернобыльской зоны и их оценка по условиям миграции радионуклидов. К.: Наук. думка, 1994. 112 с.
Денисик Г.І. Лісополе України. Вінниця: Тезис, 2001. 284 с.
Домаранський А.О. Ландшафтне різноманіття південної частини межиріччя Інгул Березівка як перспективна ділянка для заповідання // Актуальні проблеми і перспективи розвитку вищої освіти в Україні. Збірн. наук. праць. Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2002. С. 52-53.
Домаранський А.О. Антропізація ландшафтів та її відображення в параметрах оцінки ландшафтного різноманіття // Наук. зап. Вінницького держ. пед. ун-ту. ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. 2003. Вип.6. С. 44-51.
Домаранський А.О. Про параметричне оцінювання ландшафтного різноманіття // Укр. геогр. журн. 2003. № 3. С. 21-26.
Домаранський А.О. Значення ландшафтного різноманіття як глобального об’єкту природоохоронної діяльності // Проблеми збереження ландшафтного, ценотичного та видового різноманіття басейну Дніпра: Збірн. наук. праць. Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренко. 2003. С. 22-25.
Домаранський А.О. Паспортизація даних параметричної метризації ландшафтного різноманіття (на прикладі межиріччя Інгул-Березівка) // Вісник Дніпропетровського університету. Геологія. Географія. Вип. 5. 2003. Дніпропетровськ: Вид. Дніпропетровського ун-ту, 2003. С.124-130.
Домаранський А.О. Концепція ландшафтного різноманіття в контексті формування національної екомережі // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць в 4-х т. К.: ВГЛ Обрії. 2004. Т.2. С. 82-84.
Домаранський А.О. Київські терени вузол природних різноманіть (про значення ландшафтного різноманіття) // Київський географічний щорічник. Наук. зб. Вип. 3. 2003. К.: ВГЛ Обрії, 2004. С. 100 -113.
Домаранський А.О. Метричні особливості ландшафтного різноманіття Кіровоградської області // Фізична географія та геоморфологія. Вип. 49. К.: ВГЛ Обрії, 2005. С. 228-235.
Дьяконов К.Н. Геофизика ландшафта: Метод балансов. М.: Изд. МГУ, 1988. 95 с.
Есеева С.И. К геологии района Кировоград Калиновка // Вісник Укр. відділ. Геолог. кол-ту. 1927. С. 75-82.
Загальноєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття / Адаптори українського видання Мовчан Я., Парчук Г., Журбенко Т., Романчик В. К.: Авалон, 1998. 52 с.
Закон України „Про природно-заповідний фонд України” // Відомості Верховної Ради. 1992. №34. С. 1130-1155.
Закон України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 2015 роки” // Відомості Верховної Ради. 2000. № 47. С. 954-976.
Заморій П.К. Четвертинні відклади Української РСР. К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1962. 550 с.
Заповідні куточки Кіровоградської землі / під заг. ред. Т.Л. Андрієнко. К.: Арктур-А, 1999. 240 с.
Зубов С.М. Основы геофизики ландшафта. Минск: Университетское, 1985. 190 с.
Иванушко А.С., Седная А.А. Структурные положения и состав слюдяных амиродмаров Новоукраинского массива. Тектоника и строение // Геол. журнал. 1978. Вып.14. С. 121 127.
Ильченко Т.В. Строение земной коры и верхней мантии Кировоградского блока Украинского щита по данным ГСЗ (профили Бабанка Пятихатки и Черкасы Новый Буг) // Геофиз. журнал. 2003. Т. 25, №6. С. 30-42.
Исаченко А.Г. Динамические аспекты современного ландшафтоведения: материалы VІІ совещ. по вопр. ландшафтоведения „Современное состояние теории ландшафтоведения” Пермь, 1974. С. 4-7.
Исаченко А.Г. О так называемых антропогенных ландшафтах // Изв. ВГО 1974. Т. 106., Вып. 1. С. 70-77.
Исаченко А.Г. Прикладное ландшафтоведение. Л.: Изд. Ленинград. ун-та, 1976. 150 с.
Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды. М.: Мысль, 1980. 264 с.
Исаченко А.Г. Динамика внутригодичных состояний пригорно-холмистых ландшафтов Колхиды // География и природне ресурсы. 1986. № 2. С. 46-55.
Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. М.: Высшая школа, 1991. 366 с.
Исследования по общей теории систем. М.: Прогресс, 1962. 520 с.
Ільченко І.П., Галюк М.Х. Ґрунти Кіровоградської області (Складено на основі узагальнення даних обслідування ґрунтів 1957 1966 рр). Дніпропетровськ: Промінь, 1969. 78 с.
Історія міст і сіл Української РСР. В 26 томах. Кіровоградська область К.: Головна редакція Української Радянської енциклопедії, 1972. 815 с.
Казаков В.Л. Антропогенні ландшафти Кривбасу // Проблеми ландшафтного різноманіття України. Зб. наук. праць. К.: Карбон Лтд, 2000. С. 108-112.
Калесник С.В. Современное состояние учения о ландшафтах: материалы к III съезду Географического общества СССР. Л.: Б.и., 1959. 17 с.
Калесник С.В. Общие географические закономерности Земли. М.: Мысль, 1970. 285 с.
Кизименко П. Пам’ять степів. Історичні нариси з минулого Кіровоградщини. Кіровоград: ПВЦ Мавік, 2003. 246 с.
Ковальов О.П. Новий погляд на ландшафт: ландшафт як інформаційна категорія // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя. Зб. наук. праць. К., 1999. С. 16-21.
Ковальов О.П. Нова концепція ландшафту: ландшафт як відображення дії геосистем в структурі денної поверхні // Проблеми ландшафтного різноманіття України. Зб. наук. праць. К.: Карбон Лтд, 2000. С. 42-47.
Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів: Інститут українознавства, 1997. 440 с.
Ковецкий И.Р. Гидрогеологические исследования Елисаветградского уезда Херсонской губернии. Елисаветград, 1912. 28 с.
Ковтонюк О.В., Погорільчук Н.М. Закономірності прояву Кіровоградської морфоструктури центрального типу у палеорельєфі // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць в 4-х т. К.: ВГЛ Обрії. 2004. Т.2. С. 329-332.
Коломыц Э.Д. Ландшафтная организация зонального географического пространства и его границ (на пути к региональному геоэкологическому прогнозу) // Изв. РАН. Серия географическая. 1996. №2. С. 39 67.
Коломыц Э.Г. Моносистемная организация ландшафта (опыт регионального эмпирического моделирования) // География и природные ресурсы. 2001. № 1. С. 5-11.
Комаров А.Н., Прытков Ф.Я. Геоморфоструктурные особенности Кироворгадского и Волынского блоков Украинского щита, их сходство и различия // Геофиз. журнал. 1978. Т. 38., № 2. С. 34-45.
Комаров О.М. Про генетичні типи тектонічних тріщин у межах Кіровоградської зони розломів // Доповіді АН УРСР. 1977. № 9. С. 784-787.
Комаров О.М. Про складчасту структуру західної частини Кіровоградського блоку // Доповіді АН УРСР. 1977. № 8. С. 690 - 693.
Комаров О.М. Структурне положення, геологічна будова та умови формування Кіровоградської зони розломів // Доповіді АН УРСР. 1976. № 4. С. 308-311.
Конвенція про біологічне розмаїття: громадська обізнаність та участь. Київ: Стилос, 1997. 154 с.
Корнус А.О. Хорологічна і типологічна різноманітність та мозаїчність ландшафтів південно-західних відрогів Середньоросійської височини // Проблеми ландшафтного різноманіття України. Зб. наук. праць. К.: Карбон Лтд, 2000. С. 306-311.
Корнус А.О., Нешатаєв Б.М. Вивчення ландшафтних екотонів як елемент дослідження ландшафтного різноманіття // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки. Львів: ВЦ ЛНУ, 2003. С.128-130.
Крауклис А.А. Проблемы экспериментального ландшафтоведения. Новосибирск: Наука, 1979. 232 с.
Крауклис А.А. Динамика геосистем и освоение Приангарской тайги. Новосибирск: Наука, 1985. 279 с.
Крауклис А.А. Геосистемы контакта тайги и степи: юг Центральной Сибири. Новосибирск: Наука, 1991. 216 с.
Крашенинников И.М. Географические работы. М.: Гос. изд. геогр. лит., 1954. 612 с.
Кривульченко А.И., Кривульченко Н.Н., Тричева С.А. Природные ресурсы и заповедные территории Кировоградской области (методические рекомендации для учителей географии). Кировоград, 1989. 36 с.
Кривульченко А.І., Мосейчук М.А., Романюк П.М., Ромащенко В.А. Концентрація радону у навколишньому середовищі як сучасна географічна проблема: матеріали VІІ з’їзду УГТ. К., 1995. С. 118-119.
Кривульченко А.І., Чаплигіна Г.Г., Опрощено І.М. Географія особливо небезпечних інфекційних захворювань в умовах Кіровоградської області // Регіональні географічні дослідження. Кіровоград: РВЦ Кіровоградського держ. пед. ун-ту ім. В.Винниченка, 1999. С.4-12.
Кривульченко А.І. До питання ландшафтно-галогеохімічного різноманіття // Проблеми ландшафтного різноманіття України. Зб. наук. праць. К.: Карбон Лтд, 2000. С. 104-107.
Кривульченко А.І. Ландшафтно-галогеохімічне різноманіття Причорноморського сухого степу // Наук. записки Тернопільського держ. пед. ун-ту. Серія: Географія. 2001. № 2. С. 30-34.
Кукурудза С.І. Метризація ландшафтних систем: сутність і проблеми // Укр. геогр. журн. 1999. №2. С. 6-10.
Кукурудза С.І., Рутинський М.Й. Антропізація природного довкілля як провідний чинник формування етнокультурного ландшафтного різноманіття // Проблеми ландшафтного різноманіття України. Зб. наук. праць. К.: Карбон Лтд, 2000. С. 71-76.
Кукурудза С.І., Рутинський М.Й. Методологічні підходи до метризації екостанів ландшафтних систем // Київський географічний щорічник. Наук. зб. Вип.1. 2001. К.: ВГЛ Обрії. 2002. С.175-181.
Кукурудза С.І. Деякі питання метризації ландшафтного різноманіття // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць в 4-х т. К.: ВГЛ Обрії. 2004. Т.2. С. 7-9.
Кукурудза С.І., Гумницька Н.О., Нижник Н.С. Моніторинг природних комплексів. Львів, 1995. 144 с.
Кучерявий В.П. Екологія. Львів: Світ, 2001. 500 с.
Лаврук М. Гірські ландшафти та їхній вплив на життєздатність горян: етногеографічні аспекти // Вісник Львівського ун-ту. Серія географічна. 2004. Вип. 31. С. 139-145.
Ландшафтно-геофизические исследования в 1973 г. Марткопский стационар. Тбилиси, 1973. 44 с.
Ландшафтно-геохимические исследования. М., 1973. 60 с.
Ландшафтно-геохимические основы фонового мониторинга природной среды. М.: Наука, 1989. 263 с.
Ландшафтно-гидрологический анализ территории. РАН СО Ин-т. географии. Новосибирск: Наука, 1992. 208 с.
Ландшафтные исследования на Марткопском стационаре. Тбилиси, 1976. 50 с
Ландшафты пригородной зоны Киева и их рациональное использование. К.: Наукова думка, 1983. 244 с.
Лебедева Н.В., Дроздов Н.Н., Криволуцкий Д.А. Биологическое разнообразие: Учебное пособие для студентов высш. учебн. заведений. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004. 432 с.
Лопатин И.К. Основы зоогеографии. Минск: Вышэйшая школа, 1980. 200с.
Магидович В.И., Магидович И.П. Очерки по истории географических открытий. Открытия древних народов. М.:ЗАО Центрполиграф, 2003. 447 с.
Макарова М.А. Изучение биоразнообразия на основе крупномасштабного ландшафтного и фитоценотического картографирования // Проблеми ландшафтного різноманіття України. Зб. наук. праць. К.: Карбон Лтд, 2000. С. 147-152.
Малышев Л.И. Биологическое разнообразие в пространственной перспективе // Биологическое разнообразие: подходы к изучению и сохранению. С-Пб.: Изд. Зоол. ин-та. РАН, 1992. С. 41-52.
Малишева Л.М. Геохімія ландшафтів: Навч. посібник. К.: Либідь, 2000. 472 с.
Мамай И.И. Динамика ландшафтов. М.: Изд. МГУ, 1992. 167 с.
Маринич О.М. Наукові засади дослідження ландшафтного різноманіття України // Проблеми ландшафтного різноманіття України. Зб. наук. праць. К.: Карбон Лтд, 2000. С. 11-16.
Маринич О.М., Ланько А.І., Щербань М.І., Шищенко П.Г. Фізична географія Української РСР. К.: Вища школа, 1982. 208 с.
Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. Киев: Наук. думка, 1985. 224 с.
Маринич О.М., Міхелі С.В., Пащенко В.М., Петренко О.М. Укр