Концепція української держави в ідеології ОУН (1939-й – 1950-ті роки)




  • скачать файл:
  • Название:
  • Концепція української держави в ідеології ОУН (1939-й – 1950-ті роки)
  • Альтернативное название:
  • Концепция украинского государства в идеологии ОУН (1939-й - 1950-е годы)
  • Кол-во страниц:
  • 237
  • ВУЗ:
  • Національний університет „Острозька академія”
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки України
    Національний університет „Острозька академія”


    На правах рукопису


    Рибак Андрій Ігорович

    УДК 323: 94 (477) „1939/1950” Р 49



    Концепція української держави
    в ідеології ОУН (1939-й – 1950-ті роки)


    Спеціальність 23. 00. 01 – теорія та історія політичної науки
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук



    Науковий керівник:
    доктор історичних наук, професор
    Трофимович Володимир Васильович



    Острог - 2007






    Зміст
    Вступ........................................................................................................................2
    Розділ І. Теоретико-методологічні засади, стан наукової розробки теми та джерела дослідження.................................................................................................9
    Розділ ІІ. Організація українських націоналістів: формування і еволюція ідеологічних та програмних засад..........................................................................37
    Розділ ІІІ. Політичний режим та організація державно-владного апарату в теоретико-публіцистичній спадщині ОУН
    3.1 Сутність категорії „держава”............................................................................66
    3.2 Суспільний устрій майбутньої держави..........................................................75
    3.3 Зміна концепції політичного режиму..............................................................83
    3.4 Способи формування органів влади та їх функції у проектах ОУН(б).......96
    3.5 Концепції ОУН(м) щодо організації владних інститутів.............................108
    Розділ IV. Економіко-соціальні аспекти української державності
    4.1 Базові засади та принципи соціально-економічної думки ОУН.................125
    4.2 Візії розвитку сільськогосподарського виробництва...................................136
    4.3 Промислове виробництво в майбутній українській державі.......................149
    4.4 Основні напрямки політики в соціальній сфері............................................158
    4.5 ОУН та організація валютно-фінансової системи незалежної держави....166
    Розділ V. Етнонаціональний та релігійно-культурний розвиток держави
    5.1 Політико-правові погляди щодо громадянських свобод нацменшин........174
    5.2 Релігійна політика суверенної держави.........................................................187
    5.3 Культурно-виховні аспекти державності.......................................................197
    Висновки..................................................................................................................208
    Список використаних джерел та літератури.......................................................213








    Вступ
    Політична історія України ХХ століття є однією з найбагатших на визначні події, особистості, явища і, водночас, однією з малодосліджених. Діяльність Організації українських націоналістів, яка була багатотисячним ідеологічним рухом українців за незалежність, безперечно, належить до таких.
    Розбудова самостійної України, подальший розвиток державотворчих процесів та модернізації суспільства можливі лише за умови шанобливого ставлення до власної історії, відтворення подій та явищ минулих часів, які є ланкою безперервного ланцюга розвитку нації. Водночас, дослідження одного з наймасовіших українських суспільно-політичних рухів, яким є ОУН, все ще перебуває на початковій стадії. Причиною цього є: перебування України до недавнього часу в складі СРСР; численні фальсифікації, ідеологічні штампи, перекручування фактів, відповідно до потреб пануючої радянської ідеології. Таким чином, лише з проголошенням незалежності суспільні науки отримали змогу розвиватися і досліджувати феномен ОУН в умовах відносної незаангажованості та об’єктивності суджень.
    Проте, п’ятнадцять років незалежності виявилися не достатнім часом для всебічного, детального, вичерпного вивчення явища, яке активно існувало більше третини століття. Відповідно, окремі аспекти діяльності ОУН не є повною мірою відображені в історії політичної думки України, що є однією з причин появи численних псевдонаукових трактувань та спроб нав’язування суспільству суб’єктивних, спотворюючих дійсність, стереотипів.
    Однією з таких малодосліджених тем є розробка Організацією українських націоналістів концепцій будівництва незалежної держави. Мова йде про викладені в офіційних програмних документах та працях провідних членів ОУН планів державної політики в найважливіших сферах життя суспільства: політичній, соціально-економічній, релігійно-культурній.
    За змістом та формою ОУН мала всі ознаки політичної партії. Хоча часто виконувала функції, які виходять за межі компетенції таких. А тому партійна програма віддзеркалювала не лише стратегію і тактику боротьби за державність, а й конкретні плани наповнення змістом останньої. Розробка та пропаганда своїх ідей є одним з найважливіших завдань будь-якої політичної сили. Тому ґрунтовне дослідження оунівських планів розвитку основних сфер життя суспільства має неабияку наукову актуальність і лише сприятиме створенню цілісної картини діяльності Організації. Вивчення державотворчих концепцій ОУН необхідно здійснювати крізь призму їх розгляду як чергового етапу розвитку українських політичних та правових вчень, що залишив по собі значну теоретичну спадщину.
    На користь необхідності й важливості вивчення діяльності ОУН, зокрема, її державницьких планів, свідчать також розгорнуті останнім часом гострі дискусії (як наукового, так і суспільно-політичного характеру) щодо їхньої сутності. Діяльність Організації в українському суспільстві сприймається неоднозначно, а це, безсумнівно, є перешкодою на шляху консолідації нації. Тому об’єктивний аналіз та його подальше оприлюднення лише сприятиме формуванню неупередженого знання та підведенню лінії під деструктивним диспутом.
    Окрім того, ретельне вивчення, глибокий і вдумливий аналіз та врахування попереднього досвіду розробки державної політики, ідейно-теоретичних концепцій посприяє позитивному вирішенню багатьох нинішніх проблем. Ряд ідей, а то й цілі комплекси, напрацьовані теоретиками ОУН, можуть бути використані на сучасному етапі державотворення. Таким чином, потреба дослідження теми зумовлюється недостатнім ступенем вивчення поставленої нами наукової проблеми, яка має теоретичне і практичне значення.
    Дисертація пов’язана з науковими дослідженнями з історії політичних вчень, які здійснюються на кафедрі політології факультету політико-інформаційного менеджменту Національного університету „Острозька академія”.
    Мета дослідження – реконструювати концепцію української держави в офіційних документах та працях діячів ОУН.
    Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:
    - охарактеризувати етапи формування та еволюції ідеології і політичних програм ОУН;
    - з’ясувати теоретико-практичні аспекти функціонування держави та суспільства в ідеології ОУН;
    - дослідити плани організації адміністративного та державно-владного апарату;
    - виявити ступінь розробки соціально-економічних аспектів майбутнього державного устрою у програмних документах Організації;
    - проаналізувати напрямки етнонаціональної та релігійно-культурної політики.
    Об’єкт дослідження – ідеологія ОУН.
    Предмет дослідження – формування теоретичних засад майбутнього державного устрою в ідеології ОУН.
    Хронологічні рамки дисертації охоплюють період з 1939 року (остаточне формування довоєнної концепції держави та її втілення у програмі ІІ Великого Збору ОУН) до кінця 1950-х років (остаточне закріплення поділу ОУН(б) на дві фракції та завершення повоєнної еволюції ідеології і програм усіх середовищ Організації).
    Методологічна та теоретична основа дослідження – ретроспективний аналіз історії політичних ідей, що базується на пріоритеті документованих фактів, політичній та ідеологічній незаангажованості; поєднання критичного, і структурно-системного підходів та дискурсивного аналізу до джерельного матеріалу. Зокрема, для досягнення поставлених завдань дисертант використав наступні методи: описовий, аналізу та синтезу, проблемно-хронологічний метод, ретроспективний і порівняльний аналіз, структурно-функціональний, системний методи.
    Так, методи аналізу та синтезу дали змогу із значної сукупності ідей ОУН виокремити та поєднати в цілісні концепції плани розвитку складових державного життя.
    Застосування проблемно-хронологічного та ретроспективного методів допомогло простежити витоки та еволюцію ідей і поглядів офіціозу ОУН щодо досліджуваної проблематики. Окрім того, проблемно-хронологічний забезпечив можливість зіставлення ідей різних течій Організації в їх розвитку, а також виявлення окремих закономірностей функціонування всіх складових державницької ідеї.
    Структурно-функціональний підхід дав можливість аналізувати концепцію української держави не просто як сукупність чітко визначених планів та інструкцій, але і продемонструвати їх специфіку відповідно до трьох середовищ ОУН, а також розділити об’єкт та предмет дослідження на складові частини і простежити як зв’язки між ними, так і ієрархію дослідницьких завдань.
    Метод порівняльного аналізу дозволив співставити офіційні платформи та погляди окремих діячів груп А.Мельника, С.Бандери, Л.Ребета. В той же час, системний метод дав можливість зберегти принцип цілісності позицій оунівців, підвести їх під знаменник єдиної націоналістичної ідеології.
    Наукова новизна дисертації полягає в тому, що автор вперше в українській політичній науці здійснив комплексний аналіз теоретичної і публіцистичної спадщини ОУН з метою виокремлення та відтворення цілісної концепції побудови державного механізму. У науковій літературі, присвяченій вивченню діяльності Організації, ця проблема розглядалася значною мірою фрагментарно. Фактично відсутні праці, які б подавали порівняльний аналіз платформ та позицій різних груп ОУН. Досить мала увага приділялася дослідженню публіцистичної спадщини оунівців в рамках державотворчих ідей. А тому дисертант поставив аналізоване явище як окрему наукову проблему, що є маловивченою, потребує уваги дослідників історії політичних і правових вчень і застосував до її вивчення нові концептуальні підходи. Здійснено спробу узагальнити в окремій науковій роботі комплекс ідей членів трьох середовищ ОУН, присвячений питанням державотворення. Вивчення окремих аспектів політичної думки організованого українського націоналізму, які привертали увагу дослідників і раніше, істотно поглиблено.
    Практичне значення отриманих результатів полягає в розширенні та поглибленні знань про основні напрямки суспільно-політичних вчень ОУН. Основні положення дисертації та фактологічний матеріал можуть бути використані при подальших дослідженнях історії української політичної думки, зокрема, теорії та практики українського націоналізму. Матеріали роботи можна також застосовувати в навчальному процесі, при підготовці лекційних курсів чи окремих занять з проблем вивчення історії політичних та правових вчень України.
    Особистий внесок здобувача полягає у постановці та розробці актуальної проблеми, яка не отримала всебічного та об’єктивного висвітлення у вітчизняній науці. Дисертант ввів до наукового обігу значну кількість неопублікованих раніше документів і матеріалів. Проаналізований матеріал дав можливість зробити власну оцінку концепції державного будівництва ОУН. У результаті дослідження було отримано ряд висновків та тверджень, що виносяться на захист:
    - доведено, що Організація українських націоналістів, окрім розроблених стратегії і тактики боротьби за незалежність, мала значні теоретичні напрацювання щодо змісту державності;
    - з’ясовано, що групи А.Мельника, С.Бандери, Л.Ребета, які утворювали окремі організації, різнилися рівнем і глибиною планів та розробок із зазначеної проблематики;
    - визначено, що політичні погляди ОУН пройшли еволюцію і зазнали видозмін під час Другої світової війни в напрямку від тоталітаризму до демократії та відмовилися від дискримінаційних, антигуманних гасел;
    - встановлено, що теоретики ОУН значно більшу увагу приділяли проблемі політичного режиму держави, аніж конкретній формі правління;
    - доведено, що Організація виробила чіткі та конкретні плани соціально-економічного розвитку держави;
    - запропоновано вважати погляди діячів ОУН А. Мельника (далі – ОУН(м)) та ОУН С.Бандери (далі – ОУН(б)), незважаючи на їх еволюцію, такими, що залишились на позиціях націоналізму у політичній і релігійно-культурній сферах та є подібними до соціал-демократичних у економічній;
    - з’ясовано, що група Л.Ребета, яка оформилася як „ОУН за кордоном” (далі – ОУН(з)), відійшла від основних засад націоналістичної ідеології і наблизилася до лібералізму та соціал-демократії.
    Апробація результатів дослідження. Ключові положення дисертації було апробовано на науково-практичній конференції „Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції” (Львів, 2004р.), міжнародній науковій конференції „Боротьба народів Центральної та Східної Європи з тоталітарними режимами в ХХ столітті” (Кам’янець-Подільський, 2004р.), науково-практичній конференції „Проблеми державотворення та захист прав людини в Україні” (Острог, 2004р.), міжнародній науково-практичній конференції „Національні рухи опору в Східній і Центральній Європі кінця 1930 – середини 1950-х років” (Київ, 2005р.), науково-практичній конференції „Проблеми та перспективи викладання політології у вищій школі” (Львів, 2006р.), регіональній науково-практичній конференції „Система безпеки в країнах Центральної і Східної Європи у післявоєнний період (1946-2006 рр.)” (Рівне, 2006р.).
    Окрім того, основні положення дисертації викладено у десяти статтях, з яких чотири опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
    За основу побудови дисертації взято проблемно-аналітичний метод. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Повний обсяг дисертації – 237 сторінок, з них 25 сторінок – список використаних джерел та літератури, що містить 350 позицій.
  • Список литературы:
  • Висновки
    У результаті проведеного дослідження дисертант прийшов до наступних висновків.
    Суспільно-політична думка ОУН напрацювала значний комплекс ідей щодо розбудови держави. Маючи спільні ознаки з багатьма довоєнними європейськими правототалітарними рухами, запозичивши деякі їхні ідеї, український націоналізм, втілений у програмах ОУН, все ж залишався явищем з власним „обличчям”. Пропонувався новий, абсолютно не схожий на попередні ні за формою, ні за змістом етап розвитку нації.
    Під державою теоретики ОУН розуміли концентрацію суверенної влади та її легітимну можливість підпорядковувати собі інші елементи суспільного життя нації. Її основні завдання: забезпечення єдності суспільства, охорона від зовнішніх загроз, впорядкування життя правовими нормами та контроль за їх виконанням, ведення зовнішньої політики, виховання громадян. Незалежна держава розглядалася як необхідна передумова еволюційного розвитку народу. Ідея суверенного існування нації у власній державі на своїй етнічній території проходила стрижнем через усю концепцію державотворення.
    Предметом розробок теоретиків Організації були концепції політичного режиму майбутньої самостійної держави. На кінець 1930-х років пануючою стала доктрина „націократичної” держави з авторитарним політичним режимом, винятковою роллю ОУН в суспільстві, запереченням загальних виборів та суспільної рівності людей. Загалом, помітні такі особливості державотворчих ідей початку 1940-х років: проповідь месіанства і готовності самопожертви, міфологізація історичної давнини, ідея виняткового права на певну територію і державності на ній, провідницький принцип і політика з позиції сили.
    Після Другої світової війни під впливом заперечення в масовій свідомості як українців, так і європейців будь-яких проявів тоталітаризму та повної дискредитації авторитарних довоєнних режимів на зміну теорії „націократичної” держави прийшла концепція „поміркованого” демократичного політичного устрою та принципів функціонування державного механізму. „Інтегральний націоналізм” був замінений так званим „демократичним націоналізмом”. Новий режим мав базуватися на принципах багатопартійності, загальних прямих виборів, дотриманням усіх прав і свобод громадян з боку держави. Але за нею діячі ОУН залишали право впливу втручатися у політичне і суспільне життя народу та „коригувати” його зміст. Регулююча та контролююча функції держави вважалися у політичній думці ОУН основними.
    У програмі ІІ Великого Збору 1941р., який започаткував діяльність ОУН під керівництвом С.Бандери, ми бачимо риси авторитарного політичного режиму, але і ознаки республіканської президентської форми з поділом влади на три гілки та місцевим самоврядуванням. Проте, останнє мало бути підконтрольне державі в особі її Голови.
    Майбутня форма правління, запропонована в 1939р. ОУН(м) і закріплена в її програмі, за своїм змістом наближалася до „конституційної монархії”. Причому, програма та її деталізація у працях теоретиків не накладали суттєвих обмежень на повноваження голови держави, відкидали партійно-парламентарну організацію, місце партій у державних органах мали займати синдикальні (станові) організації.
    Повоєнна суспільно-політична думка обидвох фракцій ОУН зазнала змін і стосовно форми правління. Праці та проекти конституції передбачали нову процедуру формування органів державної влади та їх повноваження. На їх основі ми можемо стверджувати, що запропонований устрій носив ознаки республіканського. Про це свідчать: поділ влади на три гілки та їх взамообмеження, способи формування представницьких органів усіма громадянами шляхом загальних виборів, широкі права місцевого самоврядування та ін. Проте, зміни у напрямку до демократизації все ще носили половинчатий характер, залишаючи за державою механізми контролю за життям суспільства. Найбільш адекватною формою діячі ОУН бачили „авторитарну демократію”: з одного боку – з участю народу у формуванні влади, з іншого – із сильною владою. Сучасний стан державотворення показує, що така практика була б цілком виправданою лише за умови „чистоти” помислів влади. А досягти цього завжди надзвичайно важко.
    Загалом, аналіз публіцистичної спадщини діячів ОУН щодо планів державотворення приводить до висновку: основна увага приділялася темі взаємин держави і громадян, їх правам і обов’язкам, тобто проблемі політичного режиму, а питання конкретної форми правління (президентської, парламентської, змішаної) не було принциповим. Відтак, ми бачимо постійну повоєнну еволюцію поглядів щодо цього аспекту: від президентської форми до парламентської і навпаки. В концепціях діячів ОУН спостерігається також синтез ідей народного суверенітету, тобто встановлення громадянами форм і компетенцій державної влади та авторитарних принципів її реалізації.
    Повоєнний український націоналізм намагався стати на позиції рівноправності у взаєминах людини та держави. Хоча за останньою і далі визнавалися значні повноваження. Права кожного громадянина проголошувалися прямо пропорційними до обов’язків перед нацією. Відмінну позицію у цьому питанні займала ОУН(з). В центрі своїх ідей група Л.Ребета ставила інтереси тепер вже не нації, а окремої людини, яка була проголошена абсолютною цінністю. Такі погляди ми вважаємо наближеними до лібералізму. Саме діячі ОУН(з) пропагували ідеї розвитку громадянського суспільства та правової держави, звичайно, що без використання зазначених термінів.
    Загалом, суспільно-політична думка ОУН досліджуваного нами періоду у своєму розвитку пройшла чітку еволюцію – від єдиної концепції і до плюралізму ідей. Погляди оунівців ішли в руслі національної ідеї державності, іманентної українцям, яка супроводжує їх протягом усього періоду історії. Проте, особливо в повоєнний, час національна ідея тісно пов’язувалася з соціальною.
    Великого значення теоретики ОУН надавали соціально-економічним програмам розвитку держави. Ефективне та самодостатнє функціонування господарського механізму вони вважали другою, після національного суверенітету, умовою успішного існування нації. Увага до цих питань та проблем і породила критику пануючих у світі ліберальної та соціалістичної систем. Їх заперечення мало на меті в тому числі і висловлення власної окремішності, відмінності, вироблення власних „рецептів” розвитку суспільства.
    Хоча, соціально-економічні погляди ОУН увібрали в себе елементи і ліберальної, і соціалістичної ідеологій та, по-суті, пропонували їх своєрідний синтез.
    Проведене дослідження офіційних документів та публіцистики дало можливість виділити такі основні аспекти суспільно-політичної думки ОУН в соціально-економічних питаннях: національна революція водночас проголошувалася соціальною; зверталася увага на специфічну роль держави в господарській сфері; панувало особливе ставлення до праці та її ролі; поширювалося нетрадиційне розуміння власності та її функцій в суспільстві; неприпустимою вважалася експлуатація людини; програми також передбачали чітке планування розвитку економіки з боку держави.
    Ключовою проблемою, яка визначала спрямування економічної думки ОУН, було питання власності. Різні форми: державна, муніципальна, приватна власність та їх рівноправність і пропорційність повинні були забезпечити відповідний баланс соціально-економічних сил, який не допускав би ані політичної, ані соціальної дискримінації.
    Державне втручання в економічну сферу мало проявлятися у таких формах: керівництво державними підприємствами, нормування випуску господарської продукції, розподіл сировини, цінова політика та регулювання відносин між капіталом і працею. Мельниківці і бандерівці не передбачали можливості автономії економічної складової від політичної і вбачали в державному втручанні єдиний спосіб уникнення економічних криз і безробіття. Очевидно, державний контроль та плановість виробництва могли б бути позитивними кроками лише на короткотермінову перспективу – до налагодження нормального функціонування економічної системи. З трьох фракцій Організації лише ОУН(з) дотримувалася таких поглядів. Тут далися взнаки впливи ліберальної та соціал-демократичної ідеології.
    Аналіз документів ОУН дозволив зробити висновок про суспільну спрямованість майбутньої економічної політики держави. Свідченням цього була і значна увага до проблем соціальної політики та захисту. Програмні засади Організації вимагали високого рівня розвитку економіки, низького рівня інфляційних процесів та сприятливої зовнішньоекономічної і політичної кон’юнктури. Реалізація поставлених оунівцями завдань в соціальній сфері не могла бути короткотерміновою і вимагала б періодичного перегляду планів та можливостей. На нашу думку, ряд моментів соціально-економічного аспекту у програмах ОУН носили популістський характер.
    Погляди середовищ ОУН на національну політику пройшли еволюцію від дискримінаційних по відношенню до нацменшин до демократичних. Але, якщо представники ОУН(б) під впливом зовнішніх та внутрішніх тенденцій стали на засади європейських стандартів, то середовище А.Мельника залишалося більш консервативним. В творах провідних діячів ОУН(м) виношувалися дискримінаційні плани щодо нацменшин.
    Тотальність націоналізму передбачала комплекс заходів, спрямованих на забезпечення релігійного життя в державі, відповідно до „критеріїв корисності”, вироблених ОУН. Але, оунівці розмежовували поняття релігії в житті народу та становище церкви у державі.
    Велика роль відводилася державі в розвитку культурної сфери. Перед нею оунівці ставили два основних завдання: відродити занедбану окупантами культуру і духовність; забезпечити їх розвиток та спрямувати на консолідацію суспільства шляхом підкреслення національних особливостей, самодостатності і культурної самобутності українців. Реалізація завдань передбачала впровадження певного контролю за духовною сферою людини. Одну з основних ролей в цьому мала відігравати система освіти та державний контроль за нею.
    Державотворчим концепціям ОУН так і не судилося бути реалізованими. Але вони не були марними. Формування державницьких доктрин та теорій і боротьба за незалежність є одним з аспектів розвитку та еволюції нації, що підтверджує її стійкість, впливає на розвиток духовності та ментальності. Одночасно здобутки політичної думки попередніх поколінь можуть використовуватися сучасниками, в період розбудови державності.






    Список використаних джерел та літератури
    І. Архівні матеріали
    Державний архів Служби безпеки України у м. Києві
    Ф.13 – Фонд друкованих видань
    1. Вишкільний курс І // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №376. – Т. 13.
    2. Вишкільний курс ІІ // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №376. – Т. 13.
    3. Горновий О. Про наш демократизм // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №376. – Т. 7.
    4. До „605” // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №372. – Т. 18.
    5. До питання організації Української Революційної Державної Влади // ДА СБУ. – Ф.13. – Спр. №376. – Т.6.
    6. До питань стратегії і тактики української революції // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №376. – Т.7.
    7. Документ без назви // ДА СБУ. – Ф.13. – Спр. №376. – Т. 2.
    8. Ідея безкласового суспільства // ДА СБУ. – Ф.13. – Спр. №372. – Т.10.
    9. Ідея безкласового суспільства в УССД // ДА СБУ. – Ф.13. – Спр. №372. – Т.10.
    10. Ідея духовного відродження народу // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №372. – Т. 10.
    11. Ідея Української Самостійної Соборної Держави // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №372. – Т. 10.
    12. Лист О.Горнового до друзів за кордоном // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №376. – Т. 4.
    13. Навчальні вказівки. Матеріали для пропагандивних вишколів // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №376. – Т. 13.
    14. Народ. Нація. Держава. // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №376. – Т. 15.
    15. Наш погляд на національну державу // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №376. – Т. 14.
    16. Наш погляд на ролю людини в суспільному житті // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №376. – Т. 14.
    17. Організаційний вишкіл // ДА СБУ. – Ф.13. – Спр. №372. – Т. 14.
    18. П.П. За тип організованої демократії в майбутній незалежній українській державі // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №372. – Т. 11.
    19. П.П. Принципи приватної трудової власності на землю в програмі ОУН // ДА СБУ. – Ф.13. – Спр. №376. – Т.20.
    20. Про програмові постанови ІІІ НВЗ ОУН // ДА СБУ. – Ф.13. – Спр. №376. – Т. 7.
    21. Програма ідеолого-політичного виховання кадрів ОУН // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №372. – Т. 14.
    22. Проект програми політичного вишколу „Проблема української державності” // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №376. – Т. 15.
    23. Рак М. До питання призначення української жінки // ДА СБУ. – Ф.13. – Спр.№376. – Т.48.
    24. РамзенкоВ. Панування – труд – і – лад // ДА СБУ. – Ф.13. – Спр. №376. – Т.2.
    25. Ребет Д. Суспільна роля жінки // ДА СБУ. – Ф.13. – Спр. №376. – Т.48.
    26. Редан А. Куймо українську душу // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №376. – Т. 3.
    27. Резолюція членів ОУН, що зібрались на надзвичайне зібрання 20 травня 1949 року // ДА СБУ. – Ф.13. – Спр. №376. – Т. 4.
    28. Світоглядово-ідеологічні питання // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №376. – Т. 1.
    29. Соціальне питання в системі організованого українського націоналізму // ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. №376. – Т. 14.
    30. Чорна книга бунту // ДА СБУ. – Ф.13. – Спр. №376. – Т.9.

    Центральний державний архів вищих органів влади та управління України
    Ф.3833 – Крайовий провід ОУН на західноукраїнських землях
    31. Вишкільний матеріал. Зшиток 11. „Тотальна війна й економія в імперсько-колоніальних планах Німеччини” // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.1. – Спр. №265.
    32. Відпис рукопису Д. Мирона (1940) // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.2. – Спр. №34.
    33. Вказівки на час відновлення державного життя // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. №69.
    34. Вказівки на час відновлення державного життя // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. №69.
    35. До питання практичного поділу землі на Україні (1941р.) // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. №7.
    36. За ревізію деяких поглядів // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.1. – Спр. №216.
    37. За що бореться ОУН // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.1. – Спр. №36.
    38. Значення фактичного й місцевого матеріалу в масовій пропаганді // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. №94.
    39. Напрямні розвою і побудови державної влади // ЦДАВОВУУ. – Ф.3833. – Оп.1. – Спр. №69.
    40. Націоналізм та демократизм і лібералізм // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.1. – Спр. №255.
    41. Націоналізм як нова сила виховання // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.1. – Спр. №36.
    42. Начерк ідеолого-політичного вишколу (1940-1942рр.) // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. №255.
    43. Наша програма // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.1. – Спр. №77.
    44. Наші цілі // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.1. – Спр. №36.
    45. Парафіянин. Українська церква за яку боремося // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.1. – Спр. №201.
    46. Пачовський В. Перша основа світогляду української нації // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.2. – Спр. №34.
    47. Підставові засади націоналізму // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. №255.
    48. Подоляк М. Суспільний зміст націоналізму // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.2. – Спр. №59.
    49. Політичні постанови // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.1. – Спр. №216.
    50. Польське питання. План промови // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.1. – Спр. №199.
    51. Проблема нашого визволення // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. № 172.
    52. Проект І. Загальний земельний устрій // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. №7.
    53. Пропагандивні вказівки в новій більшовицькій більшості // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.1. – Спр. №94.
    54. Релігійне питання в системі організованого українського націоналізму // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.2. – Спр. №32.
    55. Ствердження і тези Одної квітневої конференції на СУЗ // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. №70.
    56. Стенограма наради Проводу ОУН(б) (липень 1941р.) // ЦДАВОВУУ. – Ф.3833. – Оп.1. – Спр. №9.
    57. Стецько Я. За зміст державного життя // ЦДАВОВУУ. – Ф.3833. – Оп.1. – Спр. №96.
    58. Сурма. – червень 1943 // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.1. – Спр. №77.
    59. Суспільно-політичний вишкіл ІІ. Націоналізм як суспільно-політичний рух // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. №254.
    60. Україна під більшовиками // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп.1. – Спр. №199.
    61. Українська національна державність та мозаїкові держави на Сході Європи // ЦДАВОВУУ. – Ф.3833. – Оп.1. – Спр. №265.
    62. Чернетка постанов засідання Проводу ОУН про відношення ОУН до російського народу і національних меншостей на Україні // ЦДАВОВУУ. – Ф. 3833. – Оп. 1. – Спр. №38.

    Державний архів Рівненської області
    Ф. Р – 30 – Колекція документів ОУН-УПА
    63. Бойко О. Про становище на СУЗ // ДАРО. – Ф.Р-30. – Оп.2. – Спр.3.
    64. Диспозиція І // ДАРО. – Ф. Р-30. – Оп.2. – Спр.6.
    65. Документ без назви // ДАРО. – Ф. Р-30. – Оп. 2. – Спр. 9.
    66. Документ без назви // ДАРО. – Ф. Р-30. – Оп.2. – Спр.3.
    67. За нову людину // ДАРО. – Ф. Р-30. – Оп.2. – Спр.9.
    68. Інструкція ОУН (27.02.1944р.) // ДАРО. – Ф. Р-30. – Оп. 2. – Спр. 16.
    69. Розпорядження командира УПА Клима Савура про встановлення української влади на звільнених від окупантів теренах (1-го вересня 1943р.) // ДАРО. – Ф. Р-30. – Оп.2. – Спр.16.
    70. Роля українського робітництва // ДАРО. – Ф. Р-30. – Оп.2. – Спр.3.
    71. Світогляд українського революційного націоналізму // ДАРО. – Ф. Р – 30. – Оп.2. – Спр.16.
    72. Як руйнується сільське господарство України? // ДАРО. – Ф. Р-30. – Оп. 2. – Спр. 8.
    Особистий архів автора
    73. Спогади В.Кука. Записані 21.01.2004р. у м.Києві.
    ІІ. Збірники документів і матеріалів
    74. Боротьба й діяльність ОУН під час війни. Політичні вказівки (травень 1941 р.) // ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929 - I955. Збірка доку¬ментів. – Б.м., 1955. – С.48-57.
    75. Вишкільний курс. Ч.2. Матеріали до історії розвитку суспільно-політичної думки в Україні 19-20ст. / Уложив проф. Г.Васькович. – Брюссель – Мюнхен – Лондон, 1976.
    76. Дві постаті. Одна Ідея. – Париж: Накладом ОУН, 1948. – 47с.
    77. Декларація Проводу ОУН після закінчення другої світової війни в Європі // ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929 - I955. – С.121-143.
    78. До справи представництва України в ОН. Становище Проводу ЗЧ ОУН (1955 р.) // ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929 - I955. – С.340-343.
    79. Звіт невідомого зі Львова про розмову Дякова з митрополитом А.Шептицьким на церковні теми (липень 1941р.) // Українське державотворення. Акт 30 червня 1941. – С.176.
    80. Концепція діяльності міністерств „Міністерства та їх компетенція” // Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Т.7: Документи Комісії Державного Планування ОУН (КДП ОУН.) / Упоряд.: О.Кучерук, Ю.Черченко; Наук. ред. Н.Миронець. – К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2002. – С.26-28.
    81. Концепція земельної програми „Основні тези націоналістичного земельного програму” // Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Т.7. – С.87-89.
    82. Концепція майбутнього адміністративного устрою „Замітки до питання про адміністративний устрій в національній Україні” // Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Т.7. – С.24-26.
    83. Косик В. Розкол ОУН у світлі документів. – Київ, 2002. – 31с.
    84. Матеріали ІІІ Надзвичайного Великого Збору Організації українських націоналістів (С. Бандери) // Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. – К.: Дніпро, 2001. – Т.8: 40-ті – 80-ві рр. ХХ ст../ Упор. Прим. Т.Гунчака, Р.Сольчаника. – С.56-72.
    85. Меморандум Проводу ОУН до райхканцлера А.Гітлера в Берліні про необхідність утворення незалежної Української держави // Українське державотворення. Акт 30 червня 1941. Збірник документів і матеріалів / Упор. Орест Дзюбан. – Львів, Київ, 2001. – С.67-75.
    86. На зов Києва. Український націоналізм у ІІ світовій війні: Збірка статей, спогадів і документів. – Торонто: „Новий шлях”, 1985. – 543с.
    87. Нарис плану відбудови української кооперації „Загальний план відбудови української кооперації” // Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Т.7. – С.153-172.
    88. Передмова до політичної програми й устрою ОУН (1939р.) // Політична Програма й Устрій ОУН, 1940. – 64с.
    89. Політична програма Організації Українських Націоналістів. Ухвалено ІІ Великим Збором Українських Націоналістів у серпні 1939 року // Політична Програма й Устрій ОУН, 1940. – 64с.
    90. Постанови Великого Збору Організації Українських Націоналістів, що відбувся в днях 28.1. до 2.2. 1929р. // ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929 - I955. – С.3-16.
    91. Постанови Другого Великого Збору ОУН, що відбувся в квітні 1940 року // ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929 - I955. – С.24-48.
    92. Про уточнення і доповнення до програмових постанов Третього Надзвичайного Великого Збору ОУН (червень 1950) // ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929 - I955. – С.103-121.
    93. Програма і устрій ОУН. Затверджені Четвертим Великим Збором Українських Націоналістів в місяці серпні 1955 року. – Париж: Накладом ОУН, 1955. – 62с.
    94. Програма Організації Українських Націоналістів. Затверджена на ІІІ-му ВЗУН, 30.VIII. 1947. – Б.М.: Накладом ОУН, 1947. – 16с.
    95. Проект В.Садовського „Справа реорганізації української промисловості” // Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Т.7. – 73-81.
    96. Проект Конституції „Основи української державності” // Сагайда І. Великі питання. – Регензбург, 1947. – С.107-133.
    97. Проект Конституції, підготовлений М.Сціборським „Нарис проекту основних законів (Конституції) Української Держави” // Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Т.7. – С.8-24.
    98. Проект концепції аграрної політики К.Мацієвича „Завдання сільськогосподарської політики та її напрямні в переходовий період” // Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Т.7. – С.89-121.
    99. Проект постанови про зовнішню торгівлю „Урядове розпорядження з дня... про унормування торговельного зв’язку України з чужиною” // Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Т.7. – С.58-60.
    100. Проект статуту Українського економічного бюра С.Володимиріва „Статут українського економічного бюра” // Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Т.7. – С.85-87.
    101. Пропагандивні вказівки на передвоєнний час, на час війни й революції та на початкові дні державного будівництва. Б.м., б.р. – 20с.
    102. Рецензія І.Кабачківа „Зауваження до окремих проектів (владних розпоряджень) д-ра Гелетки” // Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Т.7. – С.61-65.
    103. Рецензія на проект В.Садовського „Зауваження до елаборату проф. В.Садовського „Справа реорганізації української промисловості” // Документи і матеріали з історії Організації Українських Націоналістів. Т.7. – С.81-85.
    104. Розпорядження Командира УПА Клима Савура про встановлення української влади на звільнених від окупанта теренах (від 1-го вересня 1943р.) // Сергійчук В. Український здвиг: Волинь. 1935-1955. – К., 2005. – С.181-183.
    105. Третя Конференція ЗЧ ОУН (1951 року) // ОУН в світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929 - I955. – С.242-264.
    III. Праці діячів ОУН
    106. Бандера С. До засад нашої визвольної політики // Перспективи Української Революції. Збірка творів: Репринтне вид. – Дрогобич, 1998. – С. 45-56.
    107. Бандера С. До проблем політичної консолідації // Перспективи Української Революції. – С.18-45.
    108. Бандера С. Перспективи української національно-визвольної революції // Перспективи Української Революції. – С. 506-596.
    109. Бандера С. Проти фальшування визвольних позицій // Перспективи Української Революції. – С.322-339.
    110. Бандера С. Слово до українських націоналіств-революціонерів за кордоном // Перспективи Української Революції. – С.77-130.
    111. Бандера С. Українська Національна Революція, а не тільки проти режимний резистанс // Перспективи Української Революції. – С.130-171.
    112. Боєслав М. За здорову душу українського народу. – Дрогобич – Станіслав – Чернівці, 1948. – 16с.
    113. Боєслав М. За соборний моноліт. – Б.м., 1950. – 54с.
    114. Бойдуник О. Дійсність і наші завдання. – Б.м., 1945. – 17с.
    115. Бойдуник О. Сучасний стан визвольної політики. – Париж, 1956. – 22с.
    116. Бойко Ю. Ідеологія українського націоналізму // Організація Українських Націоналістів 1929-1954. – Б.м.: На чужині, 1955. – 446с.
    117. Бойко Ю. Основи українського націоналізму. – Б.м., 1951. – 128с.
    118. Бойко Ю. Проблеми історіософії українського націоналізму. – Б.м., 1950. – 72с.
    119. Боярський П. Українська внутрішня політика ОУН. – Женева, 1947. – 80с.
    120. Брадович М. Держава без нації. – Нью-Йорк, 1952. – 86с.
    121. Дяків О. Ганьба ХХ-го сторіччя // Ідея і Чин Повна збірка творів. – Нью - Йорк –Торонто – Мюнхен, 1968. – С.337-406.
    122. Дяків О. Яка філософія – ідеалістична чи матеріалістична зобов’язує членів ОУН? // Ідея і Чин. Повна збірка творів. – Нью - Йорк –Торонто – Мюнхен, 1968. – С.145-153.
    123. За українську державність. (Хто будує, а хто руйнує українську державність?). – Б.м., 1941. – 31с.
    124. Інтерв’ю німецької радіостанції в Кельні зі Степаном Бандерою // Бандера С. Перспективи Української Революції. – С.607-617.
    125. Книш З. Під знаком тривожного майбутнього (Думки націоналіста). – Торонто, 1951. – 72с.
    126. Коваль І. Україна. Якою була, якою є, якою буде. – К., 1942. – 31с.
    127. Лист до П.Полтави (червень 1951р.) // Ленкавський С. Український націоналізм. Твори. Том 1 / За редакцією О.Сича. – Івано-Франківськ, 2002. – 600с. – Том 1. – С.301-307.
    128. Лист Залужного до пров. Леміша (травень 1951р.) // Ленкавський С. Український націоналізм. Твори. / За редакцією О.Сича. – Івано-Франківськ, 2002. – 600с. – Том 1. – С.294-301.
    129. Мартинець В. Ідеологія організованого й т.зв. волевого націоналізму: Аналітично-порівняльна студія. – Вінніпег, 1954. – 200с.
    130. Мироненко М. Українська національна революція. – Мюнхен, 1951. – 32с.
    131. Мірчук П. За чистоту позицій українського визвольного руху. – Лондон, Мюнхен: Українська Визвольна Спілка, 1955. – 184с.
    132. Насамперед держава, але яка? – Б.м.: Накладом ОУН, 1946. – 16с.
    133. Нація як спецією. – Теребовля, 1941. – 45с.
    134. Онацький Є. Основи суспільного ладу. – Буенос-Айрес, 1949. – 71с.
    135. Орлик М. Ідея і Чин України. – Київ: Українська видавнича спілка, 2001. – 216с.
    136. Павлюк М. Економічна програма дрібних власників. – Б.м., 1949. – 8с.
    137. Пеленський З. Насамперед держава – але яка? – Б.м., 1946. – 16с.
    138. Підручник українського націоналісті. – Б.М.: На чужині, 1950. – 23с.
    139. Плющ В. З ідеологією чи без неї. – 1954. – 29с.
    140. Позиції українського визвольного руху. – Мюнхен, 1948. – 110с.
    141. Полтава П. Наше вчення про національну державу // Збірник підпільних писань. – Мюнхен: Видавництво „Український самостійник”, 1959. – С.71-79.
    142. Пундик Ю. До ідеологічних питань українського націоналізму // У полум’ї дружнього слова / Зб. вибраних статей. – Париж, 1983. – С.110-115.
    143. Пундик Ю. Питання влади // У полум’ї дружнього слова / Зб. вибраних статей. – Париж, 1983. – С.115-117.
    144. Пундик Ю. Спроба розгляду проблем й ідеології українського націоналізму // У полум’ї дружнього слова / Зб. вибраних статей. – Париж, 1983. – С.117-121.
    145. Пундик Ю. Український націоналізм. – Париж, 1966. – 96с.
    146. Ребет Д. На перехрестях визвольних змагань / Упорядник О.Панченко. – 147. Гадяч: Видавництво „Гадяч”, 2003. – 569с.
    148. Ребет Л. Світла і тіні ОУН. – Мюнхен, 1964. – 131с.
    149. Ребет Л. Теорія нації. – Львів: „Державність”, 1997. – 191с.
    150. Савченко З. Українсько-польські взаємини на тлі історії. – Б.м., 1945. – 32с.
    151. Сагайда І. Великі питання. – Регензбург, 1947. – 135с.
    152. Стецько Я. – „Карбович”. Українське робітництво. (Його роля в новому суспільному ладі). – Б.м., б.р. – 37с.
    153. Стецько Я. За новий суспільний лад. – Б.м., б.р. – 68с.
    154. Стецько Я. До минулого немає повороту // Українська визвольна концепція. Твори. – Мюнхен, 1987. – 528с. – Т.1. – С.188-189.
    155. Стецько Я. Наші шляхи. – Б.м., 1941. – 20с.
    156. Стецько Я. Небезпечні сугестії // Українська визвольна концепція. Твори. – Мюнхен, 1987. – 528с. – Т.1. – С.21-28.
    157. Сціборський М. Україна в цифрах (Статистична студія території, населення й народнього господарства). – Б.м., 1940. – 43с.
    158. Франко Т. Національна солідарність (липень 1941р.) // Українське державотворення. Акт 30 червня 1941. – С.191-193.
    159. Шанковський Л. Ініціативний комітет для створення Української Головної Визвольної Ради // Літопис УПА. – Торонто. Видання Літопису УПА, 1995. – Т.9. – С.28-69.
    IV. Мемуарна література
    160. Андріївський Д. Міжнародня акція ОУН // ОУН 1929-1954. – Б.м.: На чужині, 1955. – С.141-167.
    161. Бойдуник О. На переломі. (Уривки спогадів). – Париж, 1967. – 153с.
    162. Гайвас Я. Коли кінчалася епоха. – Б.м., 1964. – 143с.
    163. Гайвас Я. На ясних і твердих позиціях. – Філадельфія – Нью-Йорк – Чикаго,1969. – 32с.
    164. Галаса В. Наше життя і боротьба - Спогади. – Львів, 2005. – 272с.
    165. Книш 3. Бойові дії ОУН та ЗУЗ у першому десятиліття її існу¬вання // ОУН 1929-1954. – Б.м.: На чужині, 1955. – C.89-103.
    166. Мечник С. Початок невідомого. Спогади 1945-1954. – Мюнхен, 1984. – 264с.
    167. Непогасимий огонь віри. Збірник на пошану полк. А.Мельника – Голови Проводу Українських Націоналістів. – Париж, 1974. – 763с.
    168. Паньківський К. Від держави до комітету. (Літо 1941 року у Львові). – Нью-Йорк – Торонто, 1957. – 160с.
    169. Санников Г. Большая охота. Разгром вооруженного подполья в Западной Украине. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. – 512с.
    170. Яршан В. Державне будівництво в обласній площині // В боротьбі за українську державу. Есеї, спогади, свідчення, літописання, документи Другої світової війни / За ред. М.Марунчака. – Львів: „Меморіал”, 1992. – С.65-72.
    V. Періодичні видання
    171. Артем В. До ролі мас у національній боротьбі // Бюлетень Організації українських націоналістів. – 1942. - №5. – С.8-10.
    172. Артюшенко Ю. Проблема церковно-релігійна в аспекті державної дії // Самостійна Україна. – 1956. - №9-10. – С.18-20.
    173. Блакитний Ф. Земельне питання в Україні // Самостійна Україна. – 1949. – Ч.2. – С.12-14.
    174. Бойдуник О. 22 січня на тлі внутрішньої політики // За самостійність. – 1948. – Ч.1-2. – С.1-9.
    175. Боярський П. Прикра справа // За самостійність. – 1947. - №3. – С.19-23.
    176. Вак А. Український націоналізм на Наддніпрянщині у Другій світовій війні // Самостійна Україна. – 1949. - №1. – С.13-14.
    177. Василенко В. Значення ідеології в житті нації // Визвольний шлях. – 1954. - №12. – С.194-215.
    178. Вассиян Ю. Релігія – Церква // Самостійна Україна. – 1957. – Ч.12(108). – С.2-3.
    179. Віг-о В. Єдність світу і свобода народів // Визвольна політика. – 1947. – Ч.6. – С.9-17.
    180. Вітальний лист до Ольги Коновалець і Ольги Петлюри ІІ ВЗ ОУН від з1 березня 1941р. // Наша боротьба. Неперіодичний журнал. – 1942. - №2. – С.9.
    181. Воротар. Робітник в УССД // Український робітник. Видає краєвий ОП ОУН. – Січень 1946. – Ч.1. – С.5.
    182. Г-ський З. Український солідаризм, нація, Держава і державний лад // За самостійність. – 1947. - №3. – С.11-13.
    183. Жуковський А. Проблеми відбудови України // Розбудова держави. – 1953. – Ч.5(9). – С. 1-6.
    184. Жуковський А. Відбудова України // Розбудова держави. – 1951. - №1. – С.2-4.
    185. Жуковський А. До питання державного планування // Розбудова держави. – 1952. - №4. – С.19-25.
    186. Жуковський А. До проблеми націоналістичної державної системи // Розбудова держави. – 1952. – Ч.1(5). – С.1-6.
    187. З волі Батьківщини // Український самостійник. – 1954. - №8(214). – С.1-4.
    188. Зінкевич О. До питання державної відбудови України // Розбудова держави. – 1952. – Ч.1(5). – С.11-14.
    189. Інтерв’ю з Осипом Бойдуником (Членом Проводу ОУН та заступником голови Української Національної Ради) // Самостійна Україні. – 1952. – Ч.7-8. – С.4-10.
    190. Й.О. Природні енергетичні ресурси України (До питань матеріальної бази УССД) // Самостійна Україна. – 1953. - №1-2. – С.9-12.
    191. Камінський А. Національна держава як основний елемент міжнародного ладу // Український самостійник. – 1958. – Ч.13. – С.11-19.
    192. Камінський А. Соціяльна програма нашого руху // Український самостійник. – 1960. – Ч. 7-8. – С.3-8.
    193. Камінський А. Чи криза нації і національної держави? // Український самостійник. – 1957. – Ч.4. – С.9-15.
    194. Карбович З. Вся влада народам // Визвольна політика. – 1947. – Ч.3. – С.1-12.
    195. Карпатський Л. До питання аграрної проблеми в Україні // Бюлетень ОУН–СД – травень 1942. - №5.– С.15-18.
    196. Кононенко К. Що нас єднає? До справи визволення і майбутньої співпраці поневолених Росією народів // Український самостійник. – 1959. – Ч.6. – С.10-17.
    197. М.М. Будьмо чуйні – наступ ворога продовжується...// Сурма. – 1950. – Ч.23. – С.16-20.
    198. М.М. Методи боротьби ворога з українським націоналізмом // Сурма. – червень 1950. – Ч.20. – С.2-7.
    199. Мальчевський І. До проблеми культурної політики // За самостійність. Орган ОУН. – 1948. - №5. – С.19-22.
    200. Мардак С. Декілька думок до техніки побудови держави // Розбудова держави. – 1952. – Ч.1(5). – С.14-17.
    201. Митрович К. За яку Європу? // Український самостійник. – 1960. – Ч.11. – С.7-11.
    202. Михайлівський. Провал комуністичної ідеї // Самостійна Україні. – 1948. – Ч.10-11. – С.19-20.
    203. О.М. Права людини // Сурма. – 1947. - №6. – С.28-33.
    204. Ол-ич М. Проблеми промисловості України і соціальні питання // Визвольна політика. – 1948. – Ч.1. – С.18-27.
    205. Питання сільського господарства // Наша боротьба. Неперіодичний журнал. – 1941. – Ч.1 – С.10.
    206. Підставові засади націоналізму // Сурма. Часопис ОУН – 1941. – 1 листопада. – С.4-8.
    207. Підставові засади націоналізму. Чинна воля // Сурма. Часопис ОУН – 1941. – 10 грудня. – С.6-8.
    208. Полтава П. Принципи приватної трудової власності в програмі ОУН // Осередок пропаганди і інформації при Проводі ОУН. – Травень 1951. - №5. – С.16-18.
    209. Пр.С. Економіка України і важніші соціальні питання // Самостійна Україна. – 1951. – Ч.4. – С.19-22.
    210. Процюк С. Головні проблеми сільського господарства України в майбутньому // Самостійна Україна. – 1949. – Ч.11. – С.13-19.
    211. Роз’яснення Проводу Організації українських націоналістів на українських Землях в деяких ідеологічних, програмових і політичних питаннях (1950) // Сурма. – 1950. – Ч.25. – С.10-12.
    212. С-й. Наші позиції // Самостійна Україні. – 1948. – Ч.8-9. – С.2.
    213. Стерчо П. До ідеологічних основ Української Держави // Самостійна Україна. – 1955. – Ч.10-11. – С.19-24.
    214. Суворий О. Основи нашої програми // За самостійність. – 1947. - №4. – С.5-8.
    215. Сурма. Часопис ОУН – 1941. – 30 вересня. – С.8.
    216. Сурма. Орган Організації Українських Націоналістів. – 1941. – 21 листопада. – С.21.
    217. Шалдій Д. Мета української визвольної революції // (Передрук) Визвольний шлях. – 1954. – Кн.6. – С.187-195.
    218. Явірський В. Націоналізм і церква // Самостійна Україна. – 1948. – Ч.1-2. – С.12-14.
    219. Янів В. Україна в авангарді нових ідей // Самостійна Україні. – 1948. – Ч.10-11. – С.20-22.
    VI. Монографії, брошури, статті
    220. Андрусяк Т. Політична і правова думка українського національно-визвольного руху 40-50рр. // Республіканець. – 1995. - №1-2. – С.72-77.
    221. Баган О. Націоналізм і націоналістичний рух. Історія та ідеї. – Дрогобич, 1994. – 192с.
    222. Бедрій А. Розвиток ідеології українського націоналізму // Визвольний шлях. – 1963. - №9. – С.991-997.
    223. Боляновський А. Основні фактори впливу на спроби зміни ідеологічних засад українського націоналізму в роки Другої світової війни // Альманах „Молода нація”. – 1996. – №4. – С.59-63.
    224. Бондаренко К. Генеза ідеології „демократичного націоналізму” // Державність. – 1994. - №1-2. – С.47-48.
    225. Бондаренко К. До питання про національну політику Організації Українських Націоналістів на початку німецько-радянської війни // Українські варіанти. – 1997. - №2. – С.93-95.
    226. Бондаренко К. Фашизм в Україні. До історії проблеми // Українські варіанти. – 1997. - №2. – С.74-77.
    227. Бутко С. Формування позитивної політики ОУН щодо українсько-російських відносин // Матеріали наукової конференції Всеукраїнського братства вояків УПА („Організація Українських Націоналістів і Українська Повстанська Армія. Історія, уроки, сучасність) 16-17 січня 1993р., м. Івано-Франківськ. – Стрий: ТОВ „УВІС”, 1993. – С.113-114.
    228. Вдовичин І. Соціально-економічне реформування ідеології українського націоналізму // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / За заг. ред. М.М. Романюка. – Львів, 1998. – 506с. – Вип. 5. – С.288-291.
    229. Вєдєнєєв Д. Проект ОУН щодо державно-адміністративного врядування України (1940 рік) // Галичина. – 2001. - №7. – С.88-90.
    230. В’ятрович В. Закордонні рейди УПА в контексті реалізації анти тоталітарної національно-демократичної революції народів Центрально-Східної Європи: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. – Львів, 2003. – 16с.
    231. Гаврилів І. Політичні партії та організації Західної України в 20-30-х роках ХХст. // Національно-визвольна боротьба 20-50-х років. Збірка матеріалів Першої міжнародної наукової конференції, Львів, 25-26 червня 1992р. – Київ, Львів, 1993. – С.91-100.
    232. Гайвас Я. Сузір’я велетів // Визвольний шлях. – 1987. - №1-9.
    233. Говлет М., Рамеш М. Дослідження державної політики: цикли та підсистеми політики / Переклад О.Рябова. – К., 2004. – 264с.
    234. Гогун А.Между Гитлером и Сталиным. Украинские повстанцы. – СПб.: Изд.Дом «Нева», 2004. – 416с.
    235. Гольчевський Ф. ОУН у контексті тогочасних політичних течій // Другий міжнародний конгрес україністів, Львів, 22-28 серпня 1993р. Доповіді і повідомлення. Історія. – Львів, 1994. – Ч.2. – С.90-92.
    236. Городиський 3. Вклад ОУН в об'єднання політичних сил // Са-мостійна Україна – 1979. - № 1-2.
    237. Городиський З. Діяльність і значення Української Національної Ради у Києві в час Другої світової війни // Календар-альманах „Нового шляху” на 1991 р. – Торонто, 1990. – С.58-71.
    238. Гриньох І. Українська Головна Визвольна Рада // Сучас¬ність. – 1974. – Ч.7-8. – С. 69-78.
    239. Даниленко С. Дорогою ганьби і зради. – К., 1970. – 360с.
    240. Дашкевич Я. Волинь у політичних іграх в 4
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА