КОНТАМІНОВАНІ СКЛАДНОПІДРЯДНІ БАГАТОКОМПОНЕНТНІ РЕЧЕННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Краткое описание

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК 811.161.2

Козіцька Оксана Анатоліївна

Контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні
речення в сучасній українській мові

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

10.02.01 українська мова

Науковий керівник Т.М.Шкарбан, кандидат філологічних наук

Рівне2003

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень......................................................... 4
Вступ......................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. Контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні конструкції в системі складних багатокомпонентних речень..................................................... 12
1.1. Специфіка КСБР, стан їх вивчення в мовознавстві..................... 12
1.2. Ізоморфізм КСБР синтаксичним одиницям нижчого та вищого рангів 17
1.3. КСБР і текст.................................................................................. 25
1.4. Обов’язковість/факультативність, передбачуваність/непередбачуваність синтаксичної позиції в КСБР.................................................................... 30
1. 5. Висновки до першого розділу.................................................... 41
Розділ 2. Синтаксична структура контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень..................................................................... 43
2.1. Типологія КСБР............................................................................ 43
2.2. Чинники формування довжини КСБР.......................................... 52
2.3. Послідовність розташування предикативних одиниць............... 58
2.4. Рівні членування........................................................................... 68
2.5. Явище парцеляції.......................................................................... 84
2.6. Синтаксичні засоби зв’язку частин і компонентів....................... 88
2.7. Внутрішня структура предикативних одиниць......................... 101
2.8. Часові параметри........................................................................ 106
2. 9. Висновки до другого розділу................................................... 109
Розділ 3. Семантична структура контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень....................................................................................................... 112
3.1. Особливості власне семантичної структури КСБР................... 112
3.2. Базові речення у межах КСБР.................................................... 128
3. 3. Особливості семантико-синтаксичної будови........................... 136
3. 4. Висновки до третього розділу.................................................. 143
ВИСНОВКИ............................................................................................ 145
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................ 153
ДОДАТОК............................................................................................... 169

Перелік умовних скорочень

КОС конструкції з однорідною супідрядністю;
КПП конструкції з послідовною підрядністю;
КСБР контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні речення;
НС/ПП неоднорідна супідрядність і послідовна підрядність;
ОС/ПП однорідна супідрядність і послідовна підрядність;
ПП/ОС послідовна підрядність і однорідна супідрядність;
ПП/НС послідовна підрядність і неоднорідна супідрядність;
ПП/ПС послідовна підрядність і подвійна супідрядність;
ПС подвійна супідрядність;
ПС/ПП подвійна супідрядність і послідовна підрядність;
СБР складнопідрядні багатокомпонентні речення.

Вступ

Актуальність дослідження. У сучасному мовознавстві проблема дослідження контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень (КСБР), в яких по-різному поєднуються однорідна і неоднорідна супідрядність, послідовна підрядність і неоднорідна супідрядність, подвійна супідрядність та послідовна підрядність, набула важливого значення. Актуальність опису контамінованих конструкцій пов’язана з відсутністю багатоаспектного аналізу досліджуваних речень, орієнтованого на вивчення формально-синтаксичної, семантико-синтаксичної та комунікативної організації контамінованих структур. Зацікавлення лінгвістів контамінованими структурами зумовлено тим, що, незважаючи на глибоке вивчення синтаксичної системи української мови, особливості структури контамінованих утворень залишаються недостатньо вивченими. Зокрема, попри наявність у сучасній граматиці деяких досліджень контамінованих утворень, можна переконливо стверджувати про відсутність глибоких узагальнень, здійснених на основі виявлених закономірностей функціонування всіх типів контамінованих структур.
КСБР становлять порівняно невелику групу в межах СБР, широко функціонують у художньому та публіцистичному стилях. Особливості синтаксичної структури, семантичної організації, специфічний статус контамінованих утворень у системі основних комунікативних одиниць та багаті виражальні можливості контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень виділяють їх серед інших моделей СБР. Саме тому контаміновані структури і стали об'єктом нашого дослідження.
У роботі особливу увагу звернено на функціонування контамінованих структур у художньому та публіцистичному стилях, зокрема їх класифіковано, подано характеристику основних різновидів речень з боку формально-граматичного та семантико-синтаксичного.
Вивчення КСБР у сучасній лінгвістиці має свої здобутки. У російському мовознавстві їх досліджували Г.Ф.Калашникова, Г.Ф.Гаврилова, Н.С.Ганцовська [Калашникова 1979, 1980, 1981; Гаврилова 1964, 1978; Ганцовская 1980].
В україністиці контаміновані структури досліджував К.Ф.Шульжук [Шульжук 1986], який встановив поєднуваність компонентів у моделях КСБР, їх конструктивні ознаки. Однак такі питання, як ізоморфізм КСБР синтаксичним одиницям нижчого та вищого рангів, механізм виділення рівнів членування контамінованих утворень, семантична організація КСБР, їхня типологія, довжина майже не досліджені.
Більшість мовознавців акцентують на функціонуванні СБР з мінімальною кількістю компонентів (переважно це трикомпонентні структури). Про це свідчать дослідження О. І. Василенка, В. А. Шитова, В.В.Казміна, Г.П.Уханова, Г.Ф.Калашникової, Г.Ф.Гаврилової, Н.С.Ганцовської [Василенко 1955, 1958; Шитов 1964, 1967, 1969, 1971, 1974, 1983; Казмин 1956, 1966, 1973, 1979; Уханов 1969, 1983, 1984; Калашникова 1979, 1971, 1980; Гаврилова 1973, 1979; Ганцовская 1980, 1976] та інші.
Аналіз праць українських лінгвістів дає підстави стверджувати, що комплексного дослідження КСБР в українському мовознавстві немає. Глибинного вивчення та узагальнення вимагають деякі питання формально-граматичної структури контамінованих утворень, зокрема механізм виділення рівнів членування, тенденції порядкової залежності частин і компонентів, обов'язковість/факультативність сполучних засобів, ізоморфізм КСБР та інших синтаксичних одиниць вищого й нижчого рангу (словосполучення, простого речення, елементарного складнопідрядного речення, решти типів СБР).
Проблемним в україністиці постає питання опису та кваліфікації структур із послідовною підрядністю й неоднорідною супідрядністю та з послідовною підрядністю та подвійною супідрядністю, оскільки ці конструкції у лінгвістиці досліджував лише К.Ф.Шульжук [Шульжук 1986, 1987 (а), 1987 (б), 1989, 1990, 2000]. На нашу думку, це пов'язано передусім з їх обмеженим функціонуванням у всіх стилях сучасної української мови.
У реченнях з послідовною підрядністю та неоднорідною супідрядністю виділяємо важливу структурну рису збіг двох підрядних сполучників (на зразок: що коли, бо хоч). Отже, ця структурна особливість поширюється не тільки на конструкції з послідовною підрядністю, як вважає дехто з мовознавців [Гаврилова 1979: 200; Шитов 1955: 13-15]. Це дає підстави говорити про незамкнутість підрядних компонентів конструкції.
Заслуговує на увагу проблема вивчення явищ ізоморфізму КСБР іншим синтаксичним одиницям. У цьому плані звертаємо увагу на обґрунтування основ їхнього ізоморфізму.
Недостатньо дослідженою в україністиці є формально-граматична структура КСБР. Це, зокрема, стосується механізму виділення рівнів членування, послідовності розташування частин і компонентів, внутрішньої структури та часових параметрів предикативних одиниць у КСБР, функціонування сполучних засобів.
Виділення рівнів членування у контамінованих конструкціях пов’язано і з особливостями семантико-синтаксичної структури, і з просторовим баченням усього речення. Тому рівні членування розглядаємо як місце розмежування окремих семантико-синтаксичних єдностей, і відповідно частину кваліфікуємо як елемент зовнішнього рівня членування, а компонент як елемент внутрішнього рівня.
Багатоаспектне дослідження контамінованих утворень передбачає визначення їхньої семантичної структури. Аналіз семантичної структури речення відображений в різних підходах: денотативний, що встановлює зв'язок із структурою відображуваної ситуації, та логічний, який враховує рівневу організацію семантичної структури речення.
Проблеми семантичного синтаксису вивчало багато українських та зарубіжних мовознавців [Алисова 1970,1971; Апресян 1969, 1972; Арват 1974, 1979, 1984; Арутюнова 1972, 1973, 1976, Богданов 1977; Вайнрайх 1970; Вихованець 1983; Гак 1969, 1972; Городенська 1983; Загнітко 2001; Золотова 1973, 1982; Кацнельсон 1972; Мухин 1968, 1980; Падучева 1974; Сусов 1973, 1974; Филлмор 1981; Храковский 1972; Чейф 1975; Шведова 1973; Шульжук 1990].
Труднощі становить проблема опису семантичної будови КСБР у зв’язку з виділенням ярусів у структурі речення. Більшість лінгвістів дотримуються думки про її двоярусну будову, в якій виокремлюють семантичний та синтаксичний яруси [Ч.Филлмор 1984:369-495; У.Вайнрайх 1970:163-249; У.Чейф 1975:348-425, В. Г. Гак 1969: 77-85, 1971: 78-97; Т.Б.Алисова 1970: 116-123; В.В.Богданов 1977: 48-50;
Н.Д. Арутюнова 1973:117-124; А.М.Мухин 1976:99-100, 1980:23]. Н.Ю.Шведова виділяє три яруси у структурі речення [Шведова 1973:306-323]. Чотириярусну концепцію структури речення підтримують І.П.Сусов [1974:58-65], І.Р.Вихованець [1983:67-99].
Описуючи семантичну структуру КСБР, виділяємо семантично елементарні речення, які формують конструкцію. У кожному з таких речень представлено предикат і один або декілька непредикатних знаків. Отже, першим з етапів дослідження семантичної структури КСБР буде виділення семантично елементарних речень, які функціонують у певній складній конструкції, та встановлення предикатно-аргументних відношень у цих реченнях.
Оскільки контаміновані утворення є найскладнішими утвореннями серед СБР, основну увагу під час аналізу семантичної структури КCБР буде акцентовано на виявленні різних типів предикатно-аргументних відношень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації тісно пов’язана з комплексною науковою темою кафедри української мови Рівненського державного гуманітарного університету Функціональна типологія складного речення в українській мові”.

Мета дисертаційної роботи комплексно дослідити формально-синтаксичну і семантичну структуру контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень.

Завдання дослідження:
1. З’ясувати ізоморфізм КСБР іншим синтаксичним одиницям нижчого і вищого рангу, встановити їхнє місце в системі складних багатокомпонентних речень.
2. Виявити обов’язковість/факультативність, передбачуваність/не-передбачуваність синтаксичної позиції в КСБР.
3. Визначити основні формально-синтаксичні моделі КСБР.
4. Дослідити наявність/відсутність рівнів членування, послідовність розташування частин і компонентів, синтаксичні засоби їхнього зв’язку.
5. Охарактеризувати внутрішню структуру та часові параметри предикативних одиниць у КСБР.
6. Дослідити власне семантичну та семантико-синтаксичну структуру КСБР. Встановити центральні і периферійні власне семантичні відношення на зовнішньому і внутрішньому рівнях членування.
7. Визначити співвідношення семантичної і формально-граматичної структур КСБР.

Об’єктом дослідження в дисертації є складні багатокомпонентні речення, у яких поєднується два-три різновиди підрядності (однорідної, неоднорідної, послідовної).
Предметом дослідження є структурні моделі контамінованих утворень, що функціонують у конкретних мовленнєвих реалізаціях.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що воно є першою в українському мовознавстві спробою комплексного аналізу формально-граматичної та семантичної структури КСБР. На основі виявлених закономірностей функціонування різних моделей КСБР у дослідженні представлені узагальнення про ізоморфізм КСБР синтаксичним одиницям вищого та нижчого рангів, послідовність розташування предикативних одиниць, механізм виділення рівнів членування, синтаксичні засоби зв’язку, власне семантичні і семантико-синтаксичні відношення.

Практичне значення роботи - результати дослідження можуть бути використані для написання підручників та посібників із синтаксису сучасної української мови, у спецкурсах і спецсемінарах, для підготовки дипломних і курсових робіт, у процесі вивчення української мови в школі.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що висновки і узагальнення збагачують і доповнюють теорію складного багатокомпонентного речення, слугують методологією дослідження інших типів складних багатокомпонентних конструкцій. Уперше описується взаємодія формально-синтаксичної і семантико-синтаксичної структур у межах контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних конструкцій.

Матеріалом дослідження послугувала картотека КСБР, укладена на основі текстів художнього та публіцистичного стилів сучасної української літературної мови. Частково використовувались структури, змодельовані за аналогією до тих, які функціонують у мовленні. Усього картотека налічує понад 5 тисяч речень.
Основні методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження використано такі методи: описовий з елементами статистичного аналізу, метод трансформаційного аналізу та прийоми моделювання.

Апробація роботи. Основні положення дисертації обговорено на засіданні кафедри української мови Рівненського державного гуманітарного університету. Наукові спостереження за КСБР і зроблені на їхній основі висновки оприлюднені на щорічних наукових звітних конференціях професорсько-викладацького складу РДГУ (1997-2002 рр.), Міжвузівській науково-практичній конференції Українська мова. Теорія і практика” (Донецьк, 1997), Міжнародній конференції Суспільствознавчі науки і відродження нації” (Київ Луцьк, 1997), Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми категорійної граматики” (Переяслав-Хмельницький, 2002), Всеукраїнській науковій конференції „Сучасні тенденції розвитку східнослов’янських мов” (Київ, 2002).

Публікації. Основна проблематика дисертації викладена у дев’яти публікаціях, сім з яких статті у збірниках, визнаних ВАК як фахові.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (160 найменувань), додатка, в якому подано 8 таблиць. Загальний обсяг дисертації 152 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні речення становлять невелику групу серед складних поліпредикативних конструкцій. Вони найбільш поширені в художній прозі та публіцистиці, де є важливим засобом передавання великої за обсягом інформації.
Найхарактернішою ознакою контамінованих утворень є поєднання двох-трьох різновидів підрядності: однорідної, неоднорідної, послідовної, що забезпечує наявність у їхній структурі не тільки окремих компонентів, а й цілих блоків.
Усі моделі КСБР є поліваріантними: у мовленні реалізуються структури з різною кількістю компонентів, які мають певну послідовність розташування, специфічні засоби зв’язку та різне функціональне призначення.
Наявність однорідних, неоднорідних та послідовно підпорядкованих елементів у синтаксичних одиницях різних рангів забезпечує ізоморфізм КСБР словосполученням, простим ускладненим реченням, елементарним складнопідрядним реченням, елементарним складним безсполучниковим реченням, конструкціям з послідовною підрядністю, конструкціям з однорідною супідрядністю, конструкціям з неоднорідною супідрядністю, безсполучниковим та сполучниково-безсполучниковим багатокомпонентним утворенням, конструкціям з прямою мовою, текстом. Компоненти КСБР функціонують аналогійно до компонентів тих синтаксичних одиниць, у структурі яких представлені ті самі види граматичного зв’язку.
Синтаксичні позиції підрядних компонентів у контамінованих утвореннях можуть бути обов’язковими/необов’язковими, передбачуваними/не передбачуваними. На зовнішньому рівні членування КСБР функціонують здебільшого обов’язкові підрядні компоненти прислівного характеру. Факультативні підрядні детермінантного характеру вживаються переважно на внутрішніх рівнях членування.
У контамінованих структурах передбачувані зв’язки є обов’язковими у тому разі, коли член речення головної частини обов’язково вимагає реалізації свого значення. За умови використання присубстантивно-означальних підрядних компонентів поширювального типу утворюються конструкції з передбачуваним, але необов’язковим зв’язком. Регулярними є КСБР з передбачуваними обов’язковими та необов’язковими зв’язками, а також з непередбачуваними необов’язковими та передбачуваними обов’язковими і необов’язковими зв’язками.
За валентністю частин і компонентів усі контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні речення поділяються на три розряди:
1) КСБР з валентно-обов’язковими частинами і компонентами;
2) КСБР з валентно-обов’язковими та валентно-факультативними частинами і компонентами;
3) КСБР з валентно-факультативними частинами і компонентами.
Найбільша кількість контамінованих структур належить до другого розряду. Регулярно функціонують КСБР з валентно-факультативними частинами і компонентами. Найменш чисельну групу становлять конструкції, у яких реалізуються лише валентно-обов’язкові зв’язки.
У мовленні вживаються варіанти семи основних моделей КСБР: 1) з однорідною супідрядністю та послідовною підрядністю, 2) з послідовною підрядністю та однорідною супідрядністю, 3) з подвійною супідрядністю, 4) з неоднорідною супудрядністю та послідовною підрядністю, 5) з послідовною підрядністю та неоднорідною супідрядністю, 6) з подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю, 7) з послідовною підрядністю і подвійною супідрядністю.
Конструкції з ОС/ПП та ПП/ОС є центральними серед складних контамінованих утворень. Регулярно функціонують структури з ПС, НС/ПП, ПС/ПП Периферійну позицію займають конструкції з ПП/ПС та структури з ПП/НС.
Мінімальна кількість предикативних одиниць для КСБР становить чотири, а для структур з ПС/ПП та ПП/ПС п’ять. Основна форма реалізації моделей з ОС/ПП, ПП/ОС, ПС, НС/ПП, ПП/НС чотирикомпонентна конструкція, моделі з ПС/ПП та ПП/ПС найчастіше реалізуються у п’ятикомпонентних реченнях.
Регулярно функціонують п’яти-шестикомпонентні конструкції з ОС/ПП, ПП/ОС, ПС, НС/ПП та ПП/НС. Напіврегулярними є структури з семи-восьми компонентів. До нерегулярних належать конструкції з ОС/ПП, ПП/ОС, ПС, НС/ПП, ПП/НС, у структурі яких представлено дев’ять предикативних одиниць.
Для моделей з ПС/ПП та ПП/ПС регулярними є шестикомпонентні конструкції, напіврегулярними семи- восьмикомпонентні, раритетними є випадки функціонування речень, у складі яких нараховується дев’ять і більше предикативних одиниць.
У контамінованих утвореннях з однорідною супідрядністю та послідовною підрядністю взаємодія різних типів підрядного зв’язку виявляється в тому, що кількість однорідних супідрядних впливає на кількість ланок послідовного підпорядкування: що менша кількість компонентів послідовного підпорядкування, то більше однорідних супідрядних використовується в конструкціях і навпаки. Виявлена закономірність ґрунтується на стилістичних функціях однорідних супідрядних: з одного боку, стилістичні фігури вимагають здебільшого значної кількості однорідних елементів, на основі яких вони будуються, з іншого боку, введення великої кількості компонентів послідовного підпорядкування як неоднорідних елементів послаблює виражальні потенції однорідних супідрядних.
У КСБР можливі такі варіанти розташування предикативних одиниць: 1) головна частина підрядні компоненти, 2) підрядні компоненти головна частина, 3) підрядні компоненти головна частина підрядні компоненти, 4) підрядні компоненти розривають головну частину.
Перший варіант розташування частин і компонентів охоплює всі моделі КСБР, він є найбільш типовим для конструкцій з ОС/ПП, ПП/ОС, ПП/НС, ПП/ПС. Рідше реалізуються в мовленні конструкції з препозицією підрядних компонентів. Інтерпозиція головної частини найбільш характерна для конструкцій з ПС, НС/ПП, ПС/ПП У структурах з ПС, НС/ПП, ПС/ПП підрядні компоненти можуть розривати головну частину.
Варіювання послідовності розташування частин і компонентів у контамінованих утвореннях залежить від кількості предикативних одиниць, які формують структуру: у КСБР з великою кількістю (6 і більше) послідовність розташування підрядних компонентів має більш сталий характер.
Контаміновані утворення мають багатомірну структуру, тобто виділяються певні рівні членування - місце розмежування окремих семантико-синтаксичних єдностей з точки зору просторового бачення складної синтаксичної конструкції.
За глибиною структури КСБР поділяються на три групи: 1)конструкції, у яких виразно простежується зовнішній і внутрішній рівні членування; 2) структури, у яких наявний лише внутрішній рівень членування; 3) конструкції, у яких виділяється лише зовнішній рівень членування.

У структурах з ОС/ПП, ПП/ОС, ПП/НС, ПП/ПС чітко виділяється зовнішній рівень членування. Конструкції з ПС, НС/ПП, ПС/ПП, де провідним зв’язком є неоднорідна супідрядність, членуємо лише за умови існування детермінантних відношень. Функціонування прислівного підрядного компонента унеможливлює виділення рівня членування. Якщо ж у контамінованій конструкції блок однорідних супідрядних перебуває у відношеннях неоднорідної супідрядності з іншим підрядним компонентом, рівень членування виділяється і за умови прислівного зв’язку, оскільки однорідні супідрядні завжди становлять семантико-синтаксичну єдність.
Внутрішніх рівнів членування може бути один, два і більше. Їх кількість залежить від кількості підрядних і характеру синтаксичних зв’язків між ними. Внутрішнього рівня членування у структурах з ПП/НС немає лише тоді, коли неоднорідні супідрядні прислівні.
Парцеляції зазнають передусім ті контаміновані структури, у яких представлена однорідна супідрядність: речення з ОС/ПП, ПП/ОС, що пов’язано з гнучкістю структури однорідних супідрядних. Найчастіше виділяються однорідні компоненти, які пов’язані з головною частиною таким сильним синтаксичним зв’язком, що навіть формальне їх відокремлення не впливає на загальну семантичну єдність.
За особливостями функціонування синтаксичних засобів зв’язку частин і компонентів КСБР поділяють на три основних різновиди: 1) сполучникові, 2) сполучнослівні, 3) сполучниково-сполучнослівні. Контамінація різних видів синтаксичного зв’язку в КСБР зумовила переважання сполучниково-сполучнослівного різновиду. У КСБР, де функціонують однорідні супідрядні (ОС/ПП, ПП/ОС, ПС, ПП/ПС, ПС/ПП), виділено окремі сполучникові різновиди конструкцій залежно від того, однаковими чи різними, обов’язковими чи факультативними сполучними засобами поєднуються елементи блоку однорідних супідрядних.
Підрядні сполучні засоби обов’язкові при послідовно підпорядкованих компонентах та при неоднорідних супідрядних, які функціонують у КСБР, причому перед послідовно підпорядкованими підрядними можливий збіг двох сполучників підрядності. У блоках однорідних супідрядних, які виділяються в контамінованих структурах, сполучні засоби вживаються не перед всіма підрядними компонентами. Тому контаміновані сполуки, у яких представлена однорідна супідрядність, мають різні форми реалізації залежно від специфіки використання підрядних і сурядних сполучників у блоці однорідних супідрядних.
У складних контамінованих утвореннях прислівно-корелятивний зв’язок представлений ширше, ніж детермінантно-корелятивний.
Характерною особливістю внутрішньої структури КСБР є те, що її предикативні одиниці є переважно поширеними і повними. Ускладнення цих одиниць відбувається за рахунок уведення вставних та відокремлених елементів, причому підрядні компоненти частіше бувають ускладненими, ніж головна частина. Переважають контаміновані структури, у яких поєднуються односкладні та двоскладні предикативні одиниці.
КСБР є досить гнучкими щодо вживання різних часових площин. Найуживанішими є контаміновані утворення, у яких представлені два три часових плани: минулий теперішній, минулий-майбутній, теперішній майбутній, форма умовного способу форма інфінітива, минулий теперішній форма інфінітива, форма умовного способу минулий теперішній, форма наказового способу майбутній теперішній. У контамінованих сполуках переважають предикативні одиниці зі значенням минулого часу, друге місце посідає теперішній час, третє місце - майбутній час.

Семантичну структуру КСБР формують семантично елементарні речення, кількість яких не завжди збігається з кількістю предикативних компонентів. У кожному із семантично елементарних речень представлений один предикат і переважно декілька непредикатних знаків.
Залежно від ієрархічності/неієрархічності відношень між пропозиціональними предикатами виділяються такі три моделі КСБР: 1) із зовнішніми і внутрішніми пропозиціональними предикатами (ОС/ПП, ПП/ОС, ПП/НС (з підрядними детермінантними), ПП/ПС); 2) із зовнішніми пропозиціональними предикатами (ПП/НС, у яких рівень членування не виділяється через наявність підрядних прислівних); 3) із внутрішніми пропозиціональними предикатами (конструкції з ПС, НС/ПП, ПС/ПП).
У контамінованих сполуках наявні такі власне семантичні відношення: модально-пропозитивні, темпоральні, зумовленості-наслідку, протиставні, розділові. Специфікою власне семантичної структури контамінованих утворень є поєднання різних типів власне семантичних відношень (у межах основної, чотирикомпонентної моделі з ОС/ПП виділяються 22 варіанти поєднань власне семантичних відношень, у конструкціях з ПП/ОС 21 варіант, з ПС 31 варіант).
Центральними власне семантичними відношеннями для всіх КСБР є модально-пропозитивні, регулярними темпоральні, зумовленості-наслідку, периферію становлять протиставні та розділові власне семантичні відношення, які функціонують на внутрішніх рівнях членування контамінованих сполук, у яких представлена однорідна супідрядність.
У мовленні реалізуються здебільшого КСБР, семантична структура яких не збігається з формально-граматичною, що зумовлено згортанням деяких пропозицій. Семантичну структуру контамінованих сполук можуть ускладнювати прислівні, детермінантні, вокативні й модальні комплікатори, причому здебільшого функціонують різні типи комплікаторів.
Центральними серед КСБР є сполуки, у яких власне семантична і семантико-синтаксична структури не збігаються.
У контамінованих структурах однобічні семантико-синтаксичні відношення можуть по-різному комбінуватися, причому їх кількість на внутрішніх рівнях членування більшості КСБР залежить від кількості підрядних компонентів.
Центральними на зовнішньому рівні членування у складнопідрядних багатокомпонентних контамінованих конструкціях виступають об’єктні семантико-синтаксичні відношення, регулярними зовнішніми і внутрішніми є однобічні означальні, темпоральні, причинові та цільові семантико-синтаксичні відношення. Напіврегулярно функціонують допустові, просторові та умовні семантико-синтаксичні відношення у КСБР. Периферійну позицію займають однобічні наслідкові та однобічні порівняльні семантико-синтаксичні відношення, а на внутрішніх рівнях членування структур з ОС/ПП, ПП/ОС,ПС, ПС/ПП, ПП/ПС протиставні, зіставні та розділові семантико-синтаксичні відношення.
Отже, особливості формально-граматичної (у тому числі внутрішньої) структури, семантичної організації та деякі стилістичні акценти контамінованих складнопідрядних багатокомпонентних речень суттєво виділяють їх серед СБР. Досліджені закономірності функціонування контамінованих сполук не тільки переконують у важливості їх окремого вивчення, а й прогнозують широкі перспективи їх подальшого науково-теоретичного опрацювання, особливо в комунікативному та стилістичному аспектах.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Адмони В.Г. Размер предложений и словосочетаний как явление синтаксического строя // Вопросы языкознания. 1966. № 4. С. 111 118.
Акимова Г.Н. Переходность в системе сложного предложения современного русского языка. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1982. 236 с.
Алисова Т.Б. Опыт семантико-грамматической классификации простых предложений // Вопросы языкознания. 1970. №2. С. 116123.
Алисова Т.Б. Очерки синтаксиса итальянского языка: Семантическая и грамматическая структура простого предложения. М.: Наука, 1971. 293 с.
Апресян Ю.Д. Синтаксис и семантика в синтаксическом описании // Единицы разных уровней грамматического строя языка и их взаимодействие. М.: Наука, 1969. С. 302 306.
Апресян Ю.Д. Лексическая семантика / синонимические средства языка/. М.: Наука, 1972. 261 с.
Арват Н.Н. Семантическая структура простого предложения в современном русском языке. К.: Вища школа, 1984. 159 с.
Арват Н.Н. Семантическая структура простого (односоставного) предложения. Черновцы: Изд-во Чернов. ун-та, 1974. 66 с.
Арват Н.Н. О семантике предложения. Научн. докл. высш. шк. Филол. науки, 1979. №5. С. 52 61.
Арполенко Г.П., Забєліна В.П. Структурно-семантична будова речення в сучасній українській мові. К.: Наук. думка, 1982. 132 с.
Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. М.: Наука, 1976. 383 с.
Арутюнова Н.Д. О номинативной и коммуникативной моделях предложения // Известия АН СССР. Серия литература и языки. М.: Наука, 1972. Т. 32. С. 4149.
Арутюнова Н.Д. Проблемы синтаксиса и семантики в работах Ч. Филлмора // Вопросы языкознания. 1973. №1. С. 117124.
Бабайцева В.В. Русский язык // Синтаксис и пунктуация. М.: Просвещение, 1979. 270 с.
Байкова Л.И. Блок в предложениях с приодночленным разно-функциональным соподчинением // Структура сложных полипреди-кативных предложений. Калинин: Изд-во Калин. ун-та, 1980. С. 74 80.
Богданов В.В. Семантико-синтаксическая организация предло-жения. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1977. 206 с.
Болюх О.В. Семантико-синтаксична структура безособового речення: Автореф. дис. канд. філол. наук. К. , 1992. 16 с.
Бех Е.Н. Структурно-семантические особенности неполноты предложений: Автореф. дис. канд. филол. наук. К. , 1990. 19 с.
Брыковский К.С. О системно-парадигматическом анализе сложно-подчиненных предложений в современном немецком языке // Вопросы языкознания. 1979. № 3. С. 70 82.
Будько М.В. Семантико-синтаксическая структура простого осложненного предложения: Автореф. дис. канд. филол. наук. К., 1992. 16 с.
Булаховський Л.А. Історичний коментар до української літературної мови // Вибрані праці: В 5 т. К. : Наук. думка, 1977. Т. 2. 631 с.
Буслаев Ф.И. Историческая грамматика русского языка. М.: Учпедгиз, 1959. 623с.
Бутрим В.Ю. Ассиметрические конструкции в системе много-компонентного сложного предложения: Автореф. дис. канд. филол. наук. Х. , 1990. С. 312.
Вайнрайх У. О семантической структуре языка // Новое в лингвистике. М.: Наука, 1970. Вып. 5. С. 163 249.

Валгина Н. С. Синтаксис современного русского языка. М.: Высш. школа, 1973. 423 с.
Валимова Г.В. Сложное предложение и сочентание предложений // Вопросы синтаксиса современного русского литературного языка. Ростов-на-Дону, 1973. С. 90 98.
Валимова Г.В. О соотношении семантической и формальной структуры предложения // Семантическая структура предложения. Ростов-на-Дону, 1978. С. 20 29.
Ванников Ю.В. Явление парцелляции в современном русском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1965. 19 с.
Василенко И.А. Сложные предложения с однородным соподчинением // Русский язык в школе, 1955. №1. С. 8 12.
Василенко И.А. Сложные предложения в современном русском литературном языке: Дис. д-ра филол. наук. М., 1958. 639 с.
Василенко И. А. Смешанные трехчленные сложные предложения в современном русском литературном языке // Статьи и исследования по русскому языку: Уч. записки МГПИ, 1962. № 184. С. 95 139.
Вержбицький О.Є. Складне речення // Курс сучасної української літературної мови: В 2-х т. / Під ред. Булаховського Л. А. К., 1951. Т. ІІ. С. 142 359.
Вихованець І.Р. Синтаксичні зв’язки і семантико-синтаксичні відношення // Синтаксис словосполучення і простого речення. К.: Наук. думка, 1975. С. 29 45.
Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. К.: Наук. думка, 1983. 219 с.
Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. К.: Наук. думка, 1992. 224 с.
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. К.:Либідь, 1993. 348 с.

Вихристюк М.І. Складнопідрядні речення із сполучним елементом як” у сучасній українській літературній мові: Автореф. дис. канд. філол. наук. Чернівці, 1959. 20 c.
Гаврилова Г.Ф. О разновидностях сложноподчиненных предложений с однородным соподчинением придаточных // Вопросы синтаксиса современного русского литературного языка. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1973. С. 113132.
Гаврилова Г.Ф. Усложненное сложное предложение в русском языке. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1979. 228 с.
Гаврилова Г.Ф. Омонимия усложненных структур сложного предложения // Семантическая структура предложения. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1978. С. 86 103.
Гаврилова Г.Ф. Сложноподчиненное предложение как элемент структуры сложносочиненной конструкции // Вопросы изучения русского языка: Докл. VІІ науч.-метод. конф. Сев.-Кавк. зон. обьединения кафедр русского языка, 23-25 июня 1964 г. Ростов-на-Дону, 1964. С. 122 125.
Гак В.Г. К проблеме синтаксической семантики: Семантическая интерпретация глубинных” и поверхностных” структур // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. М.: Наука, 1969. С. 77 85.
Гак В.Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания // Семантическая структура слова. М.: Наука, 1971. С. 78 97.
Гак В. Г. Высказывание и ситуация // Проблемы структурной лингвистики. М.: Наука, 1973. С. 349 372.
Гак В.Г. К проблеме соотношения языка и действительности // Вопросы языкознания. М.: Наука,1972. №5. С. 12 22.
Ганцовская Н.С. Многокомпонентные сложноподчиненные конструкции в научном стиле // Вопросы лексики и грамматики русского языка. М.: Наука, 1967. С. 90 102.
Ганцовская Н.С. К вопросу о глубине многокомпонентных сложноподчиненных предложений // Вопросы русского языка: Сб. науч. тр. Ярославль, 1976. Вып. 158. С. 83 90.
Ганцовская Н.С. О структурных отношениях в полипредикативном сложноподчиненном предложении // Структура сложных поли-предикативных предложений. Калинин: Изд-во Калинин. ун-та, 1980. С. 3 11.
Гиро-Вебер М. К вопросу о классификации простого предложения в современном русском языке // Вопросы языкознания. 1979. С. 6375.
Голоюх В.И. Семантико-грамматическая структура сложно-подчиненных условных предложений в современном украинском литературном языке: Автореф. дис. канд. филол. наук. К., 1977. 27 с.
Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. К.: Наук. думка, 1991. 192 с.
Грабовская С.В. Семантико-синтаксическая структура сложно-подчиненных предложений с придаточными изъяснительными в современном украинском литературном языке : Автореф. дис. канд. филол. наук. К., 1987. 19 с.
Гуйванюк Н. В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць: Дис. д-ра філол. наук. К., 1993. 444 с.
Давнюк С.В. Співвідношення семантичної і формально-граматичної структур складних конструкцій з сурядністю і підрядністю // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. Вип.7. − Харків: ХДПУ. − 2001. − С.98103.
Дмитриев П.А. Типология сложных предложений с присубстантивно-относительными придаточными (на материале сербохорватского и других славянских языков): Автореф. дис. д-ра филол. наук. Л., 1972. 47 с.

Загнітко А.П. Теоретична грамматика української мови. Синтаксис: Монографія. − Донецьк: ДонНУ, 2001 662 с.
Зельцер В.И. Парцелляция как основной прием актуализации синтагм сложноподчиненного предлжения // Принципы и методы лексико-грамматических исследований. Л., 1973. С. 178 181.
Золотова Г.А. К типологии простого предложения // Вопросы языкознания. 1978. №3. С. 49 62.
Золотова Г.А. Роль ремы в организации и типологии текста // Синтаксис текста. М.: Наука, 1979. С. 113 133.
Золотова Г.А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса. М.: Наука, 1982. 368 с.
Золотова Г.А. Очерк функционального синтаксиса русского языка. М.: Наука, 1973. 351 с.
Иванчикова Е.А. Парцелляция, ее коммуникативно-экспресивные и синтаксические функции // Морфология и синтаксис современного русского литературного языка. М.: Наука, 1968. С. 285 286.
Ингве В. Гипотеза глубины // Новое в лингвистике. М.: Наука, 1965. Вып. ІV. С. 126 138.
Инфантова Г.Г. Об изоморфном характере некоторых языковых процессов в слове и в предложении // Вопросы синтаксиса русского языка: Сб. статей. Ростов-на-Дону, 1971. 204 с.
Казмин В.В. Характерные черты структуры сложного предложения с однородными придаточными // Учен. зап. Краснодар. пед. ин-та. Краснодар, 1956. Вып. XVIII. С. 157 172.
Казмин В.В. Усложненные предложения с соподчиненным придаточным // Вопросы современного русского языка и истории его развития. Краснодар: Изд-во Краснодар. пед. ин-та., 1966. С. 98 113.
Казмин В.В. Предложения с соподчинением в современном русском языке // Сложное предложение в языке и речи: Науч. тр. Кубан. ун-та. Краснодар, 1973. Вып.171. С. 47 118.
Казмин В.В. Сложные предложения с соподчинением в современном русском языке. Краснодар: Кн. изд-во, 1979. 190 с.
Калашникова Г.Ф. Сложные предложения с соподчинением в современном русском литературном языке: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1964. 24 с.
Калашникова Г.Ф. О некоторых средствах снятия глубины в многокомпонентных конструкциях // XII научно-метод. конференция Сев.-Зап. зонального объединения кафедр русского языка. Л.: Ленинград. пед. ин-т им. Герцена, 1970. С. 316 318.
Калашникова Г.Ф. О возможностях предикативного усложнения и средствах снятия глубины предложений // Вопросы синтаксиса русского языка. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1971. С. 153 165.
Калашникова Г.Ф. О границах предикативного усложнения // Науч. докл. высш. шк. Филол. Науки. 1974. №5. С. 57 68.
Калашникова Г.Ф. Многокомпонентные сложные предложения в современном русском языке. Х.: Вища школа, 1979. 152 с.
Калашникова Г.Ф. Об обязательности и факультативности компонентов в полипредикативном сложном предложении // Структура сложных полипредикативных предложений. Калинин: Изд-во Калинин. ун-та, 1980. С. 12 22.
Калашникова Г.Ф. Многокомпонентные сложные предложения с союзной связью в современном русском языке: Автореф. дис. д-ра филол. наук. Днепропетровск, 1981. 55 с.
Калашникова Г.Ф. Факторы, определяющие протяженность сложного предложения // Науч. докл. высш. шк. Филол. науки. 1981. № 5. С. 37 41.
Калашникова Г.Ф. О возможностях предикативного усложнения и средствах снятия глубины предложения // Вопросы синтаксиса русского языка. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1971. С. 153 165.

Калашникова Г.Ф. О некоторых особенностях сложного предложения с придаточным к соподчиняющим главным // Методика преподавания русского языка и литературы. К., 1980. Вып. 13. С. 27-38.
Кацнельсон С.Д. Общее и типологическое языкознание. Л.:Наука, 1986. 272 с.
Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. Л.: Наука, 1972. 216 с.
Клюсов Г.Н. Комплексное подчинение в трехкомпонентном сложном предложении // Русский язык в школе. М.: Просвещение, 1975. №4 С. 71 75.
Кожевникова К.П. Об аспектах связанности в тексте как целом // Синтаксис текста. М., 1979. С. 49 67.
Кокорина С.И. О реализации структурной схемы предложения // Вопросы языкознания. 1975. №3. С. 23 29.
Кузьмич О.О. Складні конструкції з послідовною підрядністю у сучасній українській мові: Автореф. дис. канд. філол. наук. К., 1995. 21 с.
Куцова Р.А. Відтворення темпоральності прийменниковими конструкціями сучасної української мови: Автореф. дис. канд. філол. наук. Х., 1997. 22 с.
Лайонз Дж. Введение в теоретическую лигвистику. М.: Прогресс, 1978. 543 с.
Леонтьев А.А. Высказывание как предмет лингвистики, психолингвистики и теории коммуникации // Синтаксис текста. М.: Прогресс, 1979. С. 18 36.
Леонтьева Н.Н. Создание информационного языка на базе семантического анализа текста // Научно-техническая информация. 1971. Сер. 2. № 8. С. 8 15.
Лесскис Г.А. О зависимости между размером предложения и его структурой // Вопросы языкознания. 1964. №3. С. 99 123.
Макаренко Е.В. Компоненты с разделительными союзами в составе сложных предложений // Сложное предложение в конструктивно-семантическом аспекте. Калинин: Изд-во Калинин. ун-та, 1984. С. 72 76.
Максимов Л.Ю. Сложноподчиненное предложение в ряду других синтаксических единиц // Мысли о современном русском языке. М., 1969. С. 93 104.
Максимов Л.Ю. К вопросу о типологии присубстантивно-атрибутивных сложноподчиненных предложений // Русский язык в школе. 1977. №2. С. 36 44.
Марчук Л.Н. Явление избыточности в многокомпонентном сложном предложении: дис. канд. филол. наук. Х., 1994. 192 с.
Мухин А.М. Синтаксемный анализ и проблема уровней языка. Л.: Наука, 1980. 303 с.
Мухин А.М. Структура предложений и их модели. Л.: Наука, 1968. 230 с.
Новичкова Р.М. Про однофразові тексти // Мовознавство. 1981. № 3. С. 71 75.
Падучева Е.В. О семантике синтаксиса // Материалы к трансформационной грамматике русского языка. М.: Наука, 1974. 292 с.
Падучева Е.В. Высказывание и его соотнесенность с действительностью // Референциальные аспекты семантики местоимений. М.: Наука, 1985. 271 с.

Прияткина А.Ф. Об отличии союза от других связывающих // Русский язык в школе. 1977. № 4. С. 102 107.
Прияткина А.Ф. Русский язык // Синтаксис осложненного предложения. М.: Высш. школа, 1990. 176 с.
Покусаенко В.К. К вопросу о разграничении конструкций с однородным и неоднородным соподчинением // Вопросы современного русского языка и истории его развития. Краснодар: Изд-во Краснодар. пед. ин-та., 1966. С. 114 127.
Почепцов Н. Г. Конструктивный анализ структуры предложения. К.: Вища школа, 1971. 191 с.
Пешковский А.М. Русский синтаксис в научном освещении. М.: Учпедгиз, 1956. 511 с.
Рыбакова Г. Н. Парцелляция сложноподчиненного предложения в современном русском языке: Автореф.дис. канд. филол. наук. Ростов-на-Дону, 1969. 20 с.
Русская грамматика: В 2-х т. М.: Наука, 1980. Т. 2. 709 с.
Сербина Т.Г. Парцелляция как особое синтаксическое явление в языке современных газет: Дис. канд. филол. наук. Львов,1980. 188 с.
Сержан Н.С. Смысловое членение парцеллированных сверхфразовых единств современного французского языка (интонационно-синтаксическое исследование): Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1973. 31 с.
Сильницкий Г.Г. Семантические типы ситуаций и семантические классы глаголов // Проблемы структурной лингвистики. М.: Наука, 1973. С. 377 391.
Симулик М.В. Складні речення ускладненого типу в сучасних слов’янських мовах. Ужгород: Ужгород. ун-т, 1974. 80 с.
Симулик М.В. Полипредикативное сложное предложение и его составные части // Структура сложных полипредикативных предложений. Калинин: Изд-во Калинин. ун-та, 1980. С. 23 30.
Сковородников А.П. О функциях парцелляции в современном русском лтературном языке // Русский язык в школе. 1980. № 5. С. 86 92.
Солганик Г.Я. О природе синтаксических значений и связей // Русский язык в школе. 1981. № 5. С. 58 64.
Степанов Ю.С. Имена. Предикаты. Предложения. М.: Наука, 1981. 360 с.
Сусов И.П. Глубинные аспекты семантики предложения // Проблемы семантики. М.: Просвещение , 1974. С. 58 65.
Сусов И.П. Семантическая структура предложения. Тула : Изд-во Тульск. пед. ин-та, 1973. 141 с.
Сучасна українська літературна мова. Підручник / За редакцією
М. Я. Плющ. 2-ге видання, перероблене і доповнене. К.: Вища школа, 2000. 430 с.
Толкачев А.Д. Один аспект семантической структуры сложного предложения с последовательным подчинением // Исследования предложений немецкого языка. Рязань, 1976. С 95 103.
Троицкий С.Г. О характере связи детерминантных придаточных с главной частью // Синтаксис сложного предложения. Калинин: Изд-во Калинин. ун-та, 1978. С. 142 147.
Успенский Б.А. Структурная типология языка. М.: Учпедгиз, 1965. 172 с.
Уханов Г.П. Конструкции последовательного подчинения как

комплексные структуры // Переходность в системе сложного предложения современного русского языка. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1