Копчак Леся Миколаївна. Стан системи гемостазу та імунної реактивності організму у хворих на нестабільну стенокардію та інфаркт міокарда у поєднанні з хламідофільною інфекцією

Краткое описание

Копчак Леся Миколаївна. Стан системи гемостазу та імунної реактивності організму у хворих на нестабільну стенокардію та інфаркт міокарда у поєднанні з хламідофільною інфекцією : Дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Львівський національний медичний ун- т ім. Данила Галицького. — Л., 2004. — 184арк. — Бібліогр.: арк. 155-184.

Копчак Л.М. Стан системи гемостазу та імунної реактивності організму у хворих на нестабільну стенокардію та інфаркт міокарда у поєднанні з хламідофільною інфекцією. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ. 2005.
Дисертація присвячена вивченню впливу хламідофільної інфекції на клінічний перебіг, системи гемостазу та імунітету у хворих з нестабільною стенокардією та інфарктом міокарда. Встановлено, що у інфікованих Chlamydophila pneumoniae хворих інфаркт міокарда і нестабільна стенокардія розвиваються за меншої кількості факторів ризику, у молодому віці і мають важчий клінічний перебіг, ніж у неінфікованих пацієнтів. Хламідофільна інфекція приводить до підвищення тромбогенного потенціалу крові, гостра інфекція інгібує фібриноліз, хронічна - веде до депресії системи протизсідання. Виявлено, що у хворих з гострою хламідофільною інфекцією відбувається активація клітинної і депресія гуморальної, а у пацієнтів з хронічною інфекцією депресія клітинної та активація гуморальної ланок імунної системи.

В дисертаційній роботі вирішено актуальну задачу вивчення ролі хламідофільної (Chlamydophila pneumoniae) інфекції у формуванні імунного та гемокоагуляційного дисбалансу у хворих на нестабільну стенокардію та гострий інфаркт міокарда, що доповнює сучасне розуміння патогенезу цих захворювань.
1. Встановлено, що поширеність специфічних антихламідофільних антитіл у хворих на ІМ та НС у 2,3-3,5 рази вища у порівнянні зі здоровими. Гостра ХІ виявлена у 21,9%, хронічна і персистуюча у 13,2 % хворих на ІМ та НС. У інфікованих хворих ІМ та НС розвиваються за меншої кількості класичних факторів ризику, у молодшому віці і мають важчий клінічний перебіг, ніж у неінфікованих хворих.
2. Показники систем гемостазу та імунітету у хворих на ІМ та НС мають різноспрямовані зміни, що свідчить про гетерогенність патогенетичних процесів, які приводять до цих змін.
3. При дослідженні імунної реактивності у хворих з серологічними критеріями гострої ХІ виявлено нейтрофільно-лімфоцитарний тип гемограми, депресію гуморальної та активацію клітинної ланки імунної системи. Зростання субпопуляції CD8+ лімфоцитів може свідчити про активацію хелперів 1-го типу.
4. У хворих з серологічними критеріями хронічної та персистуючої хламідофільної інфекції виявлено лімфоцитарний тип гемограми з моноцитозом, депресію клітинної та активацію гуморальної ланок імунної системи. Зниження кількості В-лімфоцитів та зростання концентрації імуноглобулінів A, M, G може свідчити про активацію хелперів 2-го типу.
5. Хламідофільна інфекція впливає на всі ланки системи зсідання крові: судинно-тромбоцитарну, коагуляційну, антикоагулянтну та фібринолітичну.
У хворих на ІМ та НС у поєднанні з гострою, хронічною і персистуючою ХІ спостерігається підвищення тромбогенного потенціалу крові, в тому числі за рахунок активації зовнішнього шляху коагуляційного каскаду.
6. Для хворих на ІМ та НС у поєднанні з гострою ХІ притаманна недостатня активація фібринолізу при відносно збереженій антитромбіновій активності плазми крові, а у поєднанні з хронічною ХІ депресія системи протизсідання з активацією фібринолізу.