Корсікова Наталя Миколаївна. Організаційно-економічний механізм активізації науково- технологічного розвитку промислового комплексу України

Краткое описание

Корсікова Наталя Миколаївна. Організаційно-економічний механізм активізації науково- технологічного розвитку промислового комплексу України : Дис... канд. наук: 08.02.02 2006

Корсікова Н.М. Організаційно-економічний механізм активізації науково-технологічного розвитку промислового комплексу України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02. Економіка та управління науково-технічним прогресом. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2005.
Дисертація присвячена розробці концептуальних та методологічних аспектів формування організаційно-економічного механізму активізації науково-технологічного розвитку у промисловості. Як ключові елементи такого механізму в роботі були виділені та обґрунтовані: перспективні напрямки, складові елементи і принципи науково-технологічної політики держави; концептуальні основи активізації науково-технологічного розвитку промислового комплексу на рівні регіону; методологія науково-технологічної реструктуризації підприємства як основної форми його реформування в рамках інноваційної моделі розвитку економіки України.
Для забезпечення ефективності процесу реструктуризації запропоновано його удосконалену модель, розроблено нову структуру бізнесів-процесів і здійснено реструктуризацію менеджменту суб'єктів господарювання, обґрунтовано методику використання програмно-цільового підходу в управлінні науково-технологічною реструктуризацією.

На основі дисертаційного дослідження встановлено закономірності науково-технологічного розвитку і запропоновано концептуальні підходи до удосконалення організаційно-економічного механізму його активізації. Основні наукові і прикладні результати, рекомендації щодо їх використання полягають у такому:

Під час дослідження здобувачем установлено тенденції науково-технологічного розвитку вітчизняної промисловості України в цілому, а також у розрізі галузі машинобудування й Одеського регіону. У роботі відзначається, що в даний час в економіці склалися певні передумови, що дозволяють говорити про реальність поступового підвищення рівня науково-технологічного розвитку у деяких галузях, і насамперед у машинобудуванні.
Автором відзначено, що підприємства різних секторів економіки України на даний час знаходяться на різних фазах конкурентоспроможності, тому потребують диференційованих підходів до формування стратегії розвитку. Це вимагає виділення пріоритетних для розвитку галузей, які, з одного боку, здатні перейти на інноваційну модель розвитку, а, з іншого боку, сам їхній розвиток є необхідною умовою впровадження такої моделі. У роботі обґрунтовано виділення як однієї з таких галузей машинобудування, яке є базовою галуззю для Одеського регіону.
В дисертації здобувачем доведено, що в основу організаційно-економічного механізму, здатного не тільки продуцюювати нововведення, але й перетворювати їх в інновації, має бути покладений принцип об’єднання державної централізованої політики із самостійністю підприємств в управлінні науково-технологічним розвитком. В роботі запропоновано основні елементи механізму, принципи та заходи щодо його удосконалення.
Виділення переваг і недоліків «малих» і «великих» організаційних форм науково-технологічної діяльності у ході дисертаційного дослідження дозволило зробити висновок: щоб стати конкурентноздатними на ринку й утримати свої позиції в майбутньому, великим компаніям необхідно проводити реструктуризацію, прагнучи використовувати переваги малих форм. Одночасно малий бізнес змушений вступати в кооперацію з великими компаніями, щоб одержати ефект масштабу, залучити необхідні кошти й одержати інші переваги великих підприємств. У роботі представлена методологія формування найбільш оптимальних для конкретних умов функціонування організаційних форм науково-технологічної діяльності.

У роботі здобувачем представлено удосконалену модель процесу реструктуризації, спрямованої на активізацію науково-технологічної діяльності на підприємстві, дана характеристика її етапів і описана процедура організації. З метою підвищення ефективності такої реструктуризації пропонується використання інструменту програмно-цільового методу правління цим процесом. Дисертантом розглянуто переваги та методику його використання.
Найбільш ефективно реструктуризація буде проходити, якщо їй будуть піддані не окремі підприємства, а цілі комплекси підприємств, що створять пакет реструктуризаційних проектів для взаємодії по технологічних процесах і для підвищення ефективності використання ресурсів регіону. Насущна потреба реструктуризації в умовах дефіциту ресурсів полягає в тому, щоб скоординувати і синхронізувати проект реструктуризації окремого підприємства зі змінами регіональної стратегії розвитку. Для цього в роботі представлено можливі сценарії активізації науково-технологічного розвитку Одеського регіону та запропоновано напрямки їх реалізації.
З огляду на наявність високоінтегрованих елементів науково-технологічного потенціалу, науково-технічних зв'язків і неприпустимість неконтрольованого їхнього руйнування, а також необхідність міждержавної кооперації в науково-технологічній сфері для України та Одеської області вкрай важливе значення буде мати підтримка і розвиток науково-технологічного співробітництва з іншими суверенними державами і регіонами. У зв'язку з цим у роботі сформульовано основні складові науково-технологічного співробітництва в рамках процесу євроінтеграції економіки України