Косенко Корнелія Артурівна Клінічна характеристика, діагностика і превенція пограничних психічних розладів у моряків далекого плавання

Краткое описание

Косенко Корнелія Артурівна, завідувач відділення № 17 КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради. Назва дисертації «Клінічна характеристика, діагностика і превенція пограничних психічних розладів у моряків далекого плавання». Шифр та назва спеціальності 14.01.16 психіатрія. Спецрада Д 64.566.01 у ДУ Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України”

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА
НАРКОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
КОСЕНКО КОРНЕЛІЯ АРТУРІВНА
УДК 616.89: :616.895+616.891:616-057 ДИСЕРТАЦІЯ
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ДІАГНОСТИКА І
ПРЕВЕНЦІЯ ПОГРАНИЧНИХ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ
У МОРЯКІВ ДАЛЕКОГО ПЛАВАННЯ
14.01.16 - психіатрія
Подається на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
К. А. Косенко
(підпис, ініціали та прізвище здобувана)
Науковий консультант: Маркова Маріанна Владиславівна, доктор
медичних наук, професор
Харків - 2020

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ 2
ANNOTATION 6
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗДОБУВАЧА 10
ЗМІСТ 14
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 19
ВСТУП 20
РОЗДІЛ 1. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ У МОРЯКІВ ДАЛЕКОГО ПЛАВАННЯ. ВПЛИВ МОРЕПЛАВАННЯ НА ПСИХІЧНУ СФЕРУ ЛЮДИНИ. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ТА КОРЕКЦІЇ ПСИХІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У МОРЯКІВ 29
1.1. Психофізіологічні особливості роботи екіпажів морських
суден. Загрози психіці, пов’язані з професією мореплавця 29
1.2. Психічні розлади у моряків далекого плавання 38
1.3. Сучасні підходи до лікування та корекції психічних
порушень у моряків 45
Висновки до розділу 1 52
РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ДИЗАЙНУ, КОНТИНГЕНТУ І МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 54
2.1. Характеристика дизайну й контингенту дослідження 54
2.2. Характеристика методів дослідження 57
Висновки до розділу 2 59
РОЗДІЛ 3 КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНА І ПСИХОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОГРАНИЧНИХ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ У
МОРЯКІВ ДАЛЕКОГО ПЛАВАННЯ 61
3.1. Психічна дезадаптація у моряків далекого плавання: 61
структура, вираженість, зв’язок з рівнем психосоціального стресу
3.2. Аналіз стану психічного здоров'я та рівню
психосоціального стресу у представників командного і виконавчого складу морського торговельного флоту 67
3.3. Стан психічного здоров'я та рівень психосоціального
стресу у представників командного і виконавчого складу морського пасажирського флоту 73
3.4. Структура і вираженість патологічного тривожного
реагування у представників командного складу морського торговельного і пасажирського флотів 80
3.5. Порівняльна характеристика проявів патологічної тривоги у
виконавчого складу морського торговельного і пасажирського флотів 86
3.6. Специфіка депресивного реагування у представників
командного складу морського торговельного і пасажирського флотів 90
3.7. Порівняльний аналіз депресивних проявів у виконавчого
складу морського торговельного і пасажирського флотів 94
3.8. Аналіз вираженості і варіативності психопатологічної
симптоматики в структурі порушень психічного здоров'я у моряків далекого плавання залежно від випробовуваного ними рівню психосоціального стресу 99
3.9. Особливості психосоціального стресу й тривожно- депресивного реагування у представників командного і робітничого складу морського торговельного і пасажирського
флотів 110
Висновки до розділу 3 114
РОЗДІЛ 4 КЛІНІЧНА І ПСИХОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА 118
АДДИКТИВНИХ ФЕНОМЕНІВ В СТРУКТУРІ ПОГРАНИЧНИХ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ У МОРЯКІВ ДАЛЕКОГО ПЛАВАННЯ. . . .
4.1. Аналіз аддиктивних феноменів у представників
командного складу морського торговельного пасажирського флотів 118
4.2. Особливості аддиктивної реалізації та психосоціального
стресу у представників робітничого складу морського торговельного пасажирського флотів 122
4.3. Аддиктивний статус представників командного і
робітничого складу морського торговельного флоту з різним рівнем психосоціального стресу 126
4.4. Психосоціальний стрес і напруженість аддиктивного
статусу у моряків далекого плавання морського пасажирського флоту 134
Висновки до розділу 4 141
РОЗДІЛ 5. КЛІНІЧНА І ПСИХОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АФЕКТИВНО-КОНАТИВНИХ ФЕНОМЕНІВ В СТРУКТУРІ ПОГРАНИЧНИХ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ У МОРЯКІВ ДАЛЕКОГО ПЛАВАННЯ 143
5.1. Порівняльний аналіз агресивності і ворожості як наслідків
професійного стресу у моряків далекого плавання морського торговельного флоту 143
5.2. Структура і інтенсивність афективно-поведінкових
феноменів агресивності і ворожості у моряків далекого плавання морського пасажирського флоту 150
5.3. Структурно-феноменологічна характеристика агресивності і
ворожих реакцій у командного складу торговельного і пасажирського морського флоту 159
5.4. Динаміка інтенсивності афективно-ворожого реагування в 167
структурі порушень психічного здоров'я у моряків далекого плавання залежно від випробовуваного ними рівню
психосоціального стресу
Висновки до розділу 5 175
РОЗДІЛ 6. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИСТІСНИХ І ПСИХОСОЦІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ У МОРЯКІВ ДАЛЕКОГО ПЛАВАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЮ ПСИХОСОЦІАЛЬНОГО СТРЕСУ І СТАНУ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я 178
6.1. Аналіз взаємозв’язків між вираженістю особистішої
життєстійкості, рівнем психосоціального стресу і станом психічного здоров’я моряків далекого плавання 178
6.2. Специфіка поведінкового копінгового репертуару у моряків
далекого плавання з різним рівнем психічного здоров'я та стресового навантаження 186
6.3. Особливості соціальної підтримки та якості життя моряків далекого плавання залежно від стану психічного здоров’я і
рівню психосоціального стресу 197
6.4. Стан сімейного функціонування моряків далекого плавання
різних соціальних груп та рівнів психосоціального стресу 207
Висновки до розділу 6 217
РОЗДІЛ 7. СИСТЕМА ДІАГНОСТИКИ, ТЕРАЦІЇ І ПРЕВЕНЦІЇ ПОГРАНИЧНИХ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ У МОРЯКІВ ДАЛЕКОГО ПЛАВАННЯ 220
7.1. Технологія комплексної оцінки ризику розвитку пограничних психічних розладів у моряків далекого плавання. . . 220
7.2. Диференційована система комплексної терпії і превенції пограничних психічних розладів у моряків далекого плавання та
її ефективність 227
Висновки до розділу 7 237
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 240
ВИСНОВКИ 257
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 263
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 264
ДОДАТОК А. Список публікацій здобувача 297
ДОДАТОК Б. Акти впровадження 302

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної проблеми сучасної психіатрії з розробки концепції формування і розвитку пограничних психічних розладів у моряків далекого плавання як підґрунтя персоніфікованого підходу до їх діагностики, терапії і превенції. Проблема вирішена на основі аналізу специфічних клініко- психопатологічних, аддиктивних й афективно-конативних проявів, та ідентифікації стресових, соціально-психологічних й предиспозиційно- біологічних клініко-патогенетичних чиників, та визначенню їх ролі в розвитку пограничних психічних розладів у даного контингенту.
2. Досліджено клініко-психопатологічні особливості пограничних психічних розладів у моряків далекого плавання залежно від специфіки їх професійної діяльності.
2.1. У міжрейсовий період 63,0% моряків далекого плавання, серед яких 69,1% представників командного складу й 58,9% виконавчого складу торговельного флоту, та 57,1% фахівців командного складу й 66,7% виконавчого - пасажирського флоту, мають ознаки психічної дезадаптації, які в більшості випадків не досягають клінічно окресленої вираженості. У 18% обстежених у міжрейсовий період моряків далекого плавання, серед яких зустрічаються представники усіх обстежених груп (26,7% фахівців виконавчого складу морського пасажирського флоту, 21,1% фахівців виконавчого складу морського торговельного флоту, 16,4% фахівців командного складу торговельного флоту і 12,8% фахівців командного складу пасажирського флоту), діагностовано клінічно окреслені адаптаційні розлади, а саме, змішану тривожно-депресивну реакцію, пролонговану депресивну реакцію, розлад з переважанням порушення інших емоцій, а також зі змішаним порушенням емоцій і поведінки.
2.2. Серед фахівців командного складу більш інтенсивні прояви тривожної симптоматики, середня вираженість якої наближається до верхньої межі субклінічних значень, характерні для представників торговельного флоту, в той час як у представників пасажирського флоту показники тривоги близькі до верхньої межі нормативних показників. Загальна вираженість депресивного реагування командного складу як торговельного, так і пасажирського морського флотів знаходиться в амплітуді нормативних значень, однак, не дивлячись на загальну результуючу, в обох групах виявлені особи з наднормовою вираженістю симптомів депресивного реагування, кількість яких подібна до кількості обстежених з клінічно вираженими адаптаційними розладами.
2.3. Питома вага виконавчого складу як торговельного, так і пасажирського флотів, мають прояви як тривожного, так і депресивного реагування у вигляді мозаїчного поєднання ангедонічної та астенічної симптоматики переважно незначної або помірної інтенсивності. Фахівці виконавчого складу пасажирського морського флоту характеризуються значуще більшою вираженістю симптомів депресії і тривоги, середня вираженість якої наближається до верхньої межі субклінічних значень, в той час у представників торговельного флоту - до верхньої межі нормативних показників.
3. Проаналізовано інтенсивність й варіативність клініко- психопатологічної симптоматики у моряків далекого плавання з різним рівнем психосоціального стресу. Встановлено, що розподіл стресового навантаження й патологічного тривожно-депресивного реагування у командного і виконавчого складу моряків далекого плавання є неоднорідним та асоційованим зі специфікою професійної діяльності. Інтенсивність стресового навантаження та тривожної симптоматики у осіб з низьким, помірним і тяжким рівнем психосоціального стресу більш виражені у фахівців командного складу торговельного флоту, а рівень депресивного реагування є значуще більшим у фахівців виконавчого складу пасажирського флоту в усіх діапазонах вираженості психосоціального стресу, в той час як симптоми тривоги дещо виразніші у фахівців командного складу пасажирського флоту з низьким рівнем психосоціального стресу, що нівелюється зі зростанням рівню стресового навантаження та симптомів тривожного реагування в обох групах.
4. У моряків далекого плавання у міжрейсовий період встановлена підвищена напруженість аддиктивного статусу за об'єктами хімічного і нехімічного походження, рівень якої прямо асоційований з вираженістю психосоціального стресу.
4.1. Представники командного складу морського торговельного і пасажирського флотів мають низку аддиктивних феноменів хімічного і нехімічного походження, вираженість яких, в переважній більшості, є на рівні «безпечного вживання» або «вживання зі шкідливими наслідками». «Вживання зі шкідливими наслідками», перш за все, встановлено тютюном і кавою/чаєм серед хімічних об'єктів, а поведінкових - за тріадою об’єктів, пов'язаних з використанням інформаційних технологій - інтернетом, комп'ютерними іграми і телебаченням. В рамках одного діапазону вираженості схильності до аддикції, за переважною кількістю об'єктів, більшою напруженістю аддиктивного статусу (за усередненими показниками) характеризуються фахівців командного складу торгового флоту, порівняно з пасажирським.
4.2. Питома вага фахівців виконавчого складу торговельного і пасажирського флотів мають підвищену вираженість аддиктивної реалізації, усереднені показники якої знаходяться в межах «вживання зі шкідливими наслідками» стосовно об’єктів хімічного (алкоголь, тютюн, кава/чай) та нехімічного (інтернет, комп'ютерні та азартні ігри, перегляд телебачення, спорт, їжа, шопінг) походження. Для представників пасажирського флоту характерною є більша вираженість аддиктивної реалізації за усіма аддиктивними об'єктами, порівняно з виконавцями торговельного флоту, як в середньому по вибірці, так і в кожному діапазоні стресового навантаження.
4.3. Загальним трендом динаміки аддиктивного статусу у моряків далекого плавання, як за об'єктами хімічного, так і нехімічного походження, є збільшення інтенсивності аддиктивної реалізації з наростанням психосоціального стресового навантаження. Напруженість аддиктивного статусу у фахівців виконавчого складу є значуще вищою, ніж у осіб командного складу (крім роботи), в усіх межах аддиктивної реалізації та діапазонах стресового навантаження. Серед осіб з низьким рівнем психосоціального стресу, незалежно від професійної специфіки, напруженість аддиктивного статусу за об'єктами і хімічного, і нехімічного походження, знаходиться в межах безпечного вживання, що значуще відрізняється від аддиктивного статусу у осіб з помірним і тяжким рівнем психосоціального стресу.
5. Надано структурно-феноменологічну характеристику проявів афективно-конативного реагування в структурі пограничних психічних розладів у моряків далекого плавання залежно від специфіки їх професійної діяльності та рівню психосоціального стресу.
5.1. Серед фахівців командного складу зустрічається значуща більша кількість осіб з підвищеною схильністю до фізичної і вербальної агресії, ніж серед фахівців виконавчого складу, що свідчить про те, що командний склад більш виражено реагує на стресові умови професійної діяльності через прояви фізичної і вербальної агресії, ніж виконавчий склад. Інтенсивність схильності до фізичної і вербальної агресії також є значуще вищою у фахівців командного складу, порівняно з виконавцями. Схильність до фізичної агресії у моряків далекого плавання, незалежно від професійної специфіки, знаходиться в діапазоні середніх значень, до вербальної агресії - у фахівців командного складу є високою, у виконавчого складу - підвищеною, порівняно з нормативними показниками. Приблизно половина осіб характеризуються високою і дуже високою схильністю до роздратування, більшість інших - підвищеною її вираженістю. Інтенсивність роздратування є високою у представників усіх професійних груп і рангів.
5.2. Переважна більшість моряків далекого плавання, незалежно від особливостей професійної діяльності, відчувають ворожість вище середньої вираженості, а п'ята частина - високої та дуже високої вираженості. Схильність до відчуття образи є відносно рівномірною та середньою серед представників командного та виконавчого складів, на відміну від підозрілості, середня і підвищена схильність до якої притаманна більшості осіб обох груп. Переважна більшість мореплавців, незалежно від специфіки професійної діяльності, живуть з перманентним відчуттям провини підвищеної або більшої вираженості, що, без сумніву, негативно впливає на стан їх психічного здоров'я.
5.3. Між інтенсивністю афективно-конативного аранжування пограничних психічних розладів та рівнем стресового реагування, притаманним обстеженим, має місце тісний лінійний зв’язок: зі збільшенням патологічного стресового навантаження зростає вираженість проявів агресивного реагування. Вираженість ворожого реагування не має асоційованості з рівнем психосоціального стресу, випробуваного респондентами.
5.4. Виявлено дисконгруентність між середніми показниками інтенсивності агресивних і ворожих тенденцій у моряків далекого плавання: підвищена ворожість на тлі меншій виразності загальної агресивності, характерні для осіб з низьким і помірним рівнями психосоціального стресу, створює умови, які провокують нездатність до конструктивного відреагування наявних деструктивних агресивних імпульсів (вербальної й непрямої агресії, образи і підозрілості), що сприяє їх подальшій патологічній трансформації зі зростанням роздратування й потяжченням стресового навантаження й патологічного реагування на нього, та унеможливлює зворотній розвиток афективно-поведінкових проявів в структурі пограничних психічних розладів.
6. У питомої ваги моряків далекого плавання встановлена нездатність опанувати дію стресових чинників за рахунок стрес-протективних особистісних і психосоціальних ресурсів, незалежно від особливостей професійної діяльності. Вираженість особистісної життєстійкості, соціальної підтримки та якості життя, як і напруженість конструктивних копінг-стратегій виявила зворотнолінійну, а рівень сімейної тривоги і деструктивні копінги - лінійну асоційованість з рівнем психосоціального стресу, що випробовують мореплавці. В цілому, у осіб з пограничними психічними розладами особистісні і психосоціальні ресурси є дефіцитарними та такими, що не тільки не забезпечують відповідну реакцію особи на зовнішні негативні впливи, а й додають негативного патопластичного впливу, сприяючи виникненню та прогресуванню пограничних психічних розладів у даного контингенту.
7. З’ясовано механізм клініко-патогенетичної взаємодії психопатологічних, предиспозиційно-біологічних, стресових та соціально- психологічних чинників та їх співвідношення в механізмах розвитку пограничних психічних розладів у моряків далекого плавання, на основі чого обґрунтовано технологію комплексної оцінки ризику їх розвитку. Виділено й розраховано стресовий, соціально-психологічний та предиспозиційно- біологічний кластери, що мають вплив на розвиток психопатологічної симптоматики пограничних психічних розладів, на основі чого запропоновано оціночну шкалу для визначення ймовірного ступеню виразності психопатологічної симптоматики за чотирма основними напрямками: соматизація, обсесивно-компульсивні розлади, депресія і тривожність.
8. Обґрунтовано й розроблено персоніфіковану систему комплексної превенції і терапії пограничних психічних розладів у моряків далекого плавання, яка складається з трьох етапів, кожен з яких містить декілька стадій. Система дозволяє послідовно вирішити проблему діагностики, оцінки ймовірного прогнозу розвитку окремих психопатологічних феноменів, нормалізації психічного стану й аддиктивного статусу, виправлення когнітивних й поведінкових девіацій, активації особистішої ресурсної бази та підтримки набутих навичок збереження психічного здоров’я моряків далекого плавання як у міжрейсовий, так і в рейсовий періоди. Оцінка ефективності, проведена через 6 місяців від початку терапії, довела її результативність у вигляді нормалізації психічного стану, набуття навичок елімінації патологічного стресу та покращення якості життя мореплавців.