Кот Ольга Вікторівна. Організаційно-економічне забезпечення інноваційного розвитку аграрної сфери в радіоактивно забруднених регіонах

Краткое описание

Кот Ольга Вікторівна. Організаційно-економічне забезпечення інноваційного розвитку аграрної сфери в радіоактивно забруднених регіонах : Дис... канд. наук: 08.02.02 2007

Кот О.В. Організаційно-економічне забезпечення інноваційного розвитку аграрної сфери в радіоактивно забруднених регіонах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02 економіка та управління науково-технічним прогресом. Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена проблемі створення адекватного механізму організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку аграрної сфери в радіоактивно забруднених регіонах України. В межах дослідження даної проблеми розкрито соціально-економічну природу наукової категорії агроінновація”. На основі узагальнення емпіричного матеріалу здійснено комплексну оцінку інноваційного потенціалу аграрної сфери як фактору її еколого-економічної реабілітації. Визначено пріоритетні напрями використання науково-технічного потенціалу для розв’язання еколого-економічних проблем аграрного сектору радіоактивно забруднених регіонів. Запропоновано матричну модель стратегічного управління інноваційним розвитком аграрної сфери Житомирського Полісся. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення організаційно-правового та інституційно-інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектору економіки в умовах радіоактивного забруднення.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад інноваційного розвитку аграрної сфери та розробці практичних підходів щодо механізму його організаційно-економічного забезпечення в радіоактивно забруднених регіонах. Основні науково-практичні результати дослідження полягають у наступному:
1. Запропоновано підхід до визначення сутності наукової категорії агроінновація”, який ґрунтується на розумінні особливостей інноваційного розвитку аграрної сфери. Інноваційний розвиток аграрного сектору може з одного боку розглядатися як елемент національної інноваційної системи, з іншого як самостійна система, так як аграрній сфері притаманні особливі фундаментальні закономірності внутрішнього розвитку, що є результатом взаємодії різних природних і соціально-економічних факторів.
2. Результати дослідження вказують, що суттєвий науковий потенціал аграрної науки, котрий функціонує в умовах недостатнього фінансового забезпечення, морально застарілої матеріально-технічної та експериментально-дослідницької бази, залишається мало сприйнятливим до розв’язання актуальних проблем аграрного сектору економіки. Для подолання існуючого протиріччя між достатньо високим рівнем науково-технічного потенціалу та наявними деформаційними процесами в еколого-економічному розвитку аграрної сфери запропоновано авторський підхід його розв’язання. Він полягає у розробці цілісного механізму організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку аграрної сфери в забруднених регіонах, який ґрунтується на двох взаємопов’язаних та взаємозалежних структурних елементах: механізмі створення і модифікації системи організаційно-економічного забезпечення та власне механізмі його реалізації.
3. Комплексний аналіз системи організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку показав недосконалість статистичної бази дослідження інноваційного потенціалу. В результаті проведеного соціологічного опитування активної частини інтелектуальної еліти Житомирського Полісся (студентів провідних вузів та експертів) вдалося визначити частину інноваційного потенціалу, що має фактичний вплив на результати еколого-економічної реабілітації аграрної сфери, та встановити основні причини, які прямо чи опосередковано впливають на зниження показників інноваційного розвитку сільського господарства Житомирщини.
4. Визначено теоретичні підходи щодо дослідження взаємодії основних факторів інноваційного розвитку аграрної сфери в системі організаційно-економічного забезпечення, а саме механізми взаємозв’язку ключових детермінант інноваційного процесу дослідження інвестиції виробництво освіта”. Практична реалізація даного процесу визначається специфікою перспективного розвитку еколого неблагополучного регіону Житомирського Полісся і виявляється у необхідності поетапного переходу від депресивного стану до стійкого розвитку шляхом превентивних інвестицій в інтелектуальний капітал та перманентних вкладень у реабілітацію природного навколишнього середовища з наступним моніторингом їх результативності.
5. Серед конкретних практичних заходів щодо вдосконалення механізму організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку аграрної сфери Житомирського Полісся, пропонується перебудова моделі управління інноваційними процесами на регіональному рівні. Замість вертикальних завдань від центральних органів влади, а далі регіонам і конкретним підприємствам щодо інтенсифікації науково-технологічної діяльності та виробництва наукомісткої продукції повинно бути витримане оптимальне співвідношення між централізацією і делегуванням повноважень локальним органам управління. При цьому номінальне розширення прав та відповідальності регіонів за результати здійснення інноваційної діяльності, котре не буде підкріплено реальними важелями впливу на управління інвестиційними ресурсами, унеможливлює формування сприятливого інноваційного середовища.
6. В сучасних умовах ринкової трансформації значно підвищується роль регіонів у процесі забезпечення структурної перебудови аграрного сектору економіки на інноваційних засадах. У цьому зв’язку запропоновано матричну модель стратегічного управління інноваційним розвитком аграрної сфери для дев’яти північних районів Житомирського Полісся. Удосконалення інноваційного менеджменту на рівні конкретного району зумовлює чітке визначення пріоритетних напрямів розвитку аграрної сфери, модифікації системи організаційно-економічного забезпечення з позиції місцевих особливостей, створення інноваційного каркасу” через побудову інноваційних кластерів, реалізацію структур інноваційного типу на кшталт науково-освітньо-інноваційних комплексів.
7. Адекватна система організаційно-правового та іституційно-інфраструктурного забезпечення дозволить певною мірою наблизити екологічно неблагополучну аграрну територію Полісся з розбалансованою екологічними чинниками соціально-економічною сферою до загальноукраїнських показників регіонального розвитку. Дана система за рахунок унікальності умов інноваційного розвитку, пов’язаних з подоланням наслідків техногенної катастрофи, сприятиме визначенню специфічної ніші на ринку агроінновацій, новітніх розробок та високих технологій, спрямованих на соціально-економічне відродження радіоактивно забруднених регіонів.
Реалізація запропонованих рекомендацій дозволить активізувати інноваційні процеси в аграрному секторі економіки та забезпечить прийняття виважених управлінських рішень щодо еколого-економічної реабілітації радіоактивно забруднених регіонів.