Котелевець Дмитро Олександрович Удосконалення механізму управління конкурентоспроможністю пере­робних підприємств

Краткое описание

Котелевець Дмитро Олександрович, аспірант кафе­дри фінансів, банківської справи та страхування Запо­різького національного університету: «Удосконалення механізму управління конкурентоспроможністю пере­робних підприємств» (08.00.04 - економіка та управлін­ня підприємствами - за видами економічної діяльності). Спецрада Д 17.051.08 у Запорізькому національному університеті

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
КОТЕЛЕВЕЦЬ ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК: 338.45:338.242.2(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ
08.00.04 - Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)
08 - Економічні науки
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело Д.О. Котелевець
Науковий керівник Череп Алла Василівна, д.е.н., професор
Запоріжжя - 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 21
ВСТУП 22
РОЗДІЛ 1 Теоретико-методичні засади механізму управління конкурентоспроможністю підприємств з перероблення сільськогосподарських продуктів 31
1.1. Соціально-економічна сутність конкурентоспроможності переробних
підприємств та процесу управління нею 31
1.2. Система складових та фактори забезпечення конкурентоспроможності
переробних підприємств 43
1.3. Методичні підходи до оцінювання механізмів управління
конкурентоспроможністю переробних підприємств 57
Висновки до розділу 1 68
РОЗДІЛ 2 Аналіз конкурентоспроможності переробних підприємств в апк.... 71
2.1. Тенденції розвитку та ефективність виробництва олійних культур і
продукції їх переробки в Україні 71
2.2. Аналіз ресурсного забезпечення агровиробництва в Україні та його вплив
на формування конкурентних переваг переробних підприємств 94
2.3. Оцінка конкурентоспроможності підприємств олієжирової галузі 114
Висновки до розділу 2 135
РОЗДІЛ 3 Основні напрями удосконалення механізмів управління
конкурентоспроможністю переробних підприємств 138
підприємств 138
3.2. Формування конкурентних переваг підприємств олієжирової галузі через
механізм мікрокластеризації 158
3.3. Концептуальні положення підвищення конкурентоспроможності
переробних підприємств в умовах необхідності управління нею 172
Висновки до розділу 3 191
ВИСНОВКИ 194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 198
ДОДАТКИ 216 

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання щодо удосконалення механізму управління конкурентоспроможністю переробних підприємств. За результатами дослідження сформульовано такі основні висновки і рекомендації
1. Дослідивши наукові підходів вітчизняних та зарубіжних вчених до визначення сутності дефініції «конкурентоспроможність підприємств переробної галузі», запропоновано розглядати дану категорію, як спроможність господарюючого суб'єкта переробляти сільськогосподарську продукцію з використанням наявних ресурсів підприємства в умовах необхідності мінімізувати вплив рестриктивних факторів макро- та мікросередовища для збереження і підвищення свого конкурентного стану на ринку. Основна відмінність трактування поняття «конкурентоспроможність підприємств переробної галузі» полягає в тому, що визначено необхідність високоефективного використання всіх ресурсів на переробних підприємствах, зменшення негативного впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, зміцнення конкурентних позицій.
2. Узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності поняття «управління конкурентоспроможністю переробних підприємств» та розвинуто авторське визначення даної категорії, яку запропоновано розглядати як комплекс методів, інструментів, механізмів, направлених на забезпечення реальної та потенційної спроможності господарюючого суб'єкта протягом довгого часу домінувати над конкурентами, постійно удосконалюючи, розвиваючи ключові бізнес-процеси у відповідності з розробленою стратегією та тенденціями на ринку, спираючись на ефективне використання наявних ресурсів з урахуванням нестабільних вимог зовнішнього середовища та довгострокове співробітництво з партнерами. В даному визначенні акцентовано увагу на своєчасне виявлення загроз, ризиків ринкового середовища, збереження конкурентних позицій переробних підприємства на ринку протягом тривалого часу у відповідності з розробленою стратегією розвитку.
3. Визначено, що конкурентний потенціал має низку соціально- економічних критеріїв, впливає на управління конкурентоспроможністю, ефективність діяльності, економічний розвиток, позиції підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках. Удосконалено модель формування конкурентного потенціалу переробних підприємств на підставі визначення можливостей підприємств щодо розвитку конкурентного потенціалу, шляхом виокремлення зв'язків і відносин (сукупність властивостей накопичених системою в процесі становлення, використання наявних можливостей, розвиток ) та яка дозволяє зміцнити конкурентну позицію на ринку, сформувати переваги подальшого розвитку.
4. Встановлено, що рівень конкурентоспроможності переробних підприємств, їх конкурентні позиції, ефективність використання механізму управління конкурентоспроможністю залежать від сформованих умов та дії факторів оточуючого середовища. Розширено класифікацію макро- і мікрофакторів за рестриктивним і експансіоністським впливом на конкурентоспроможність підприємств олієжирової галузі, що дозволило підприємствам своєчасно відстежувати, аналізувати, враховувати вплив факторів у своїй діяльності та мінімізувати їх негативний вплив. Дані фактори систематизовано за характером їх впливу на формування конкурентних переваг переробних підприємств та їх слід враховувати при прийнятті виважених управлінських рішень.
5. В ході дослідження ефективності діяльності підприємств з виробництва олійних культур в Україні, рівня ресурсного забезпечення агровиробництва встановлено, що склалися позитивні тенденції розвитку олієжирової галузі, відбулося зростання врожайності олійних культур, підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. За результатами проведеного аналізу з'ясовано, що домінуючою культурою серед олійних культур є соняшник, оскільки його питома вага в структурі посівних площ становила 94% та рентабельність вирощування соняшнику склала 80,3% за 2015 р., у 2014 р. - 36,5%. Доведено, що відбулося збільшення вартості виробничих ресурсів в національній валюті в Україні, які використано переробними підприємствами. Окреслено ряд факторів, що вплинули на рівень конкурентних переваг підприємств переробної галузі: складна економічна ситуація в країні, девальвація національної валюти, зміни чинного законодавства, політична нестабільність, зростання вартості фінансових ресурсів.
6. Удосконалено науково-методичний підхід до оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємств олієжирової галузі на підставі визначення стійкості фінансової, організаційно-економічної та соціально- економічної підсистем. Даний підхід дозволив визначити перелік показників для кожної підсистеми, оцінити фактичні та планові показники потенціалу підприємства, розрахувати рівень стійкості кожної підсистеми, рівень конкурентоспроможності, оцінити стан зовнішнього і внутрішнього середовища та розробити стратегічні дії щодо зміцнення конкурентних позицій.
7. З метою адаптації переробних підприємств до мінливості чинників зовнішнього середовища, ліквідації внутрішніх загроз, зміцнення позицій як на світовому, так і на внутрішньому ринку сформовано механізм управління конкурентоспроможністю даних підприємств. В основу даного механізму закладено: процес трансформації конкурентних переваг переробних підприємств в їх конкурентоспроможність шляхом використання концептуальної моделі стратегічної адаптації конкурентних переваг підприємств з перероблення сільськогосподарської продукції, яка дозволяє визначити фактори впливу, шляхи пристосування до існуючих загроз, досягти стратегічних цілей з метою отримання бажаних результатів; систему забезпечення конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів, яка включає тактичний, оперативний і стратегічний рівні та спрямована на покращення діяльності, підвищення конкурентоспроможності продукції, зростання інвестиційної привабливості.
8. Визначено пріоритетні напрямки підвищення конкурентоспроможності переробних підприємств олієжирової галузі шляхом формування мікрокластеру виробників олієжирової продукції Запорізької області та встановлення міжгалузевих зв'язків навколо переробних підприємств з метою досягнення економічного ефекту, покращення діяльності підприємств, соціально- економічного розвитку регіону. З'ясовано, що формування мікрокластеру олієжирової продукції дозволило підприємствам досягнути конкурентних переваг, скоротити витрати, раціонально спрямувати всі наявні ресурси, впровадити сучасні технології, підвищити кваліфікацію працівників та якість продукції.
9. Розроблено концептуальні положення підвищення конкурентоспроможності переробних підприємств, які поділено на концептуальні положення, що направлені на підвищення конкурентоспроможності підприємств переробної галузі і концептуальні положення створення сприятливого середовища функціонування підприємств та використано в межах одного регіону. Використання запропонованих концептуальних положень підвищення конкурентоспроможності переробних підприємств дозволяє створити умови для розвитку та функціонування підприємств, налагодження фінансово-господарської, виробничої, інноваційно- інвестиційної діяльності, вирішити існуючі проблеми, розвинути людський потенціал, покращити систему стратегічного управління, прийняття рішень, сформувати напрями підвищення конкурентоспроможності, зміцнити позицій на ринку.