Ковальчук Олександр Дмитрович. Формування регіонального ринку м'яса великої рогатої худоби




  • скачать файл:
  • Название:
  • Ковальчук Олександр Дмитрович. Формування регіонального ринку м'яса великої рогатої худоби
  • Альтернативное название:
  • Ковальчук Александр Дмитриевич. Формирование регионального рынка мяса крупного рогатого скота
  • Кол-во страниц:
  • 200
  • ВУЗ:
  • Державний агроекологічний ун-т. - Житомир
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • Ковальчук Олександр Дмитрович. Формування регіонального ринку м'яса великої рогатої худоби: Дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Державний агроекологічний ун-т. - Житомир, 2002. - 192арк. - Бібліогр.: арк. 156-168



    ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (М. ЖИТОМИР)
    На правах рукопису
    КОВАЛЬЧУК Олександр Дмитрович
    УДК: 338.439.4:637.5’62
    ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ
    М’ЯСА ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
    Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського
    господарства і АПК
    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата економічних наук
    Науковий керівник:
    кандидат економічних наук, доцент,
    заслужений економіст України
    МИКИТЮК Валерій Мар’янович
    Житомир - 20022
    ЗМІСТ
    ВСТУП................................................................................................................... 3
    РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ М’ЯСА
    ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ НА ЗАБРУДНЕНИХ
    РАДІОНУКЛІДАМИ ТЕРИТОРІЯХ............................................. 9
    1.1. Концептуальні та методологічні основи формування
    ринку м’яса великої рогатої худоби............................................... 9
    1.2. Суть інфраструктури ринку м’яса великої рогатої худоби. 23
    1.3. Закономірності та особливості формування ринку м’яса
    великої рогатої худоби в досліджуваному регіоні....................... 33
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.............................................................................. 43
    РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН РИНКУ М’ЯСА ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ
    ХУДОБИ ТА ВПЛИВ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ НА ЙОГО
    ФОРМУВАННЯ.............................................................................. 47
    2.1 Нормативно-правова база розвитку і функціонування
    ринку м’яса великої рогатої худоби............................................... 47
    2.2. Загальна характеристика регіонального аграрного ринку... 58
    2.3. Сучасний стан ринку м’яса великої рогатої худоби............. 76
    2.4. Вплив основних факторів на формування ринку м’яса
    великої рогатої худоби.................................................................... 90
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2.............................................................................. 105
    РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ М’ЯСА
    ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ НА ПЕРСПЕКТИВУ................. 108
    3.1. Можливості саморегуляції ринку та перспективи
    зростання пропозиції м’яса великої рогатої худоби
    ..................... 108
    3.2. Підвищення конкурентоспроможності м’яса великої
    рогатої худоби.................................................................................. 117
    3.3. Формування попиту на м’ясо великої рогатої худоби та
    підтримка товаровиробника........................................................... 129
    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3............................................................................... 148
    ВИСНОВКИ........................................................................................................... 150
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................. 156
    ДОДАТКИ.............................................................................................................. 169
    ВІДОМОСТІ,




    Ковальчук О.Д. Формування регіонального ринку м’яса великої рогатої худоби. Рукопис.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2002.
    Дисертація присвячена проблемі формування ринку м’яса великої рогатої худоби в регіоні, що зазнав радіоактивного забруднення. В роботі розкрито суть ринку як економічної категорії, визначено необхідні елементи його інфраструктури та особливості формування на радіоактивно забруднених територіях. Вивчено нормативноправову базу ринку м’яса великої рогатої худоби, його сучасний стан та вплив основних факторів. Розроблено та обґрунтовано рекомендації щодо зростання пропозиції м’яса великої рогатої худоби, зниження собівартості його виробництва, підвищення попиту на м’ясо та державної підтримки товаровиробників екологічно чистого м’яса великої рогатої худоби зони радіоактивного забруднення.












    На основі наукових і практичних результатів роботи можна сформулювати наступні основні висновки і пропозиції:

    Ринок не слід розглядати як силу, що сама по собі автоматично гармонізує економічні відносини. За сучасних розмірів агропромислового виробництва та при значній взаємозалежності окремих його частин стихійні ринкові зв’язки породжують диспропорції й можуть дестабілізувати не лише аграрний сектор, а й всю національну економіку. Тому необхідна свідома і цілеспрямована діяльність по організації регулювання аграрного ринку.
    Вивчення суті ринку як економічної категорії дало змогу диференціювати його за певними критеріями та визначити основні умови його функціонування, завдання і необхідні елементи інфраструктури.
    Ринок м’яса великої рогатої худоби - це сукупність економічних взаємовідносин, що виникають між товаровиробниками і споживачами з приводу купівлі-продажу м’яса великої рогатої худоби. Водночас він є тим економічним механізмом, який пов’язує всі елементи обмінного процесу, створюючи умови для безперервності відтворювального процесу в м’ясному підкомплексі країни.
    Пріоритетність розвитку ринку м’яса великої рогатої худоби в регіоні підтверджується структурою товарної продукції аграрних підприємств, питомою вагою природних кормових угідь та дослідженнями про те, що виробництво м’яса великої рогатої худоби є більш безпечним, в плані наявності в ньому радіонуклідів, ніж одержуване в цій же зоні молоко.
    Основними напрямами зниження радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції є здійснення комплексу організаційних, агрономічних, агротехнічних та зоотехнічних заходів. Проведення даних заходів дає змогу одержувати м’ясо, що відповідає допустимим рівням 1997 року і контрольним рівням в регіоні.
    Економічним важелем формування досконалого ринку м’яса великої рогатої худоби є збереження ефективного рівня концентрації виробництва. В умовах реформування сільськогосподарських підприємств та переході до приватної форми власності важливо зберегти цілісними тваринницькі комплекси та інші основні засоби ринку м’яса великої рогатої худоби. Дослідження свідчать про переваги концентрації виробництва.
    Для зростання пропозиції м’яса великої рогатої худоби і підвищення його якості в сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності необхідно інтенсифікувати вирощування великої рогатої худоби районованих порід на основі випереджаючого розвитку кормової бази, впровадження промислового схрещування молочної чорно-рябої породи та м’ясних порід, створення галузі спеціалізованого м’ясного скотарства.

    При виконанні розроблених рекомендацій кількість реалізованої худоби на м’ясо у 2005 році буде становити 100960 голів, або 36991,7 т. в живій вазі.

    Одним з основних напрямів підвищення конкурентоспроможності м’яса великої рогатої худоби є його цінова перевага, для забезпечення якої собівартість, як базова величина ціни повинна формуватися за низько витратним принципом. Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз собівартості виробництва м’яса великої рогатої худоби дав змогу визначити основні резерви її зниження та обґрунтувати шляхи їх використання.
    Ринок м’яса великої рогатої худоби залишається ринком деформованої структури попиту внаслідок низької платоспроможності більшості населення. Дослідження з використанням ПК та прикладного пакетуАналіз данихпрограмиMicrosoft Excelзалежності попиту на м’ясо від таких основних факторів як грошові доходи населення, середні ціни на яловичину, свинину та м’ясо птиці, середньорічна заробітна плата та середні витрати населення на послуги показали, що перший на 78,2 % залежить від вказаних факторів.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Продовольча безпека являє собою основну складову загальноекономічної
    безпеки будь-якої країни. Для України проблема продовольчої безпеки нині
    набуває особливого значення, що зумовлено насамперед сучасним станом
    розвитку агропромислового комплексу та моделі економіки в цілому. Глибока
    затяжна загальноекономічна криза в Україні призвела до критичного стану в
    сільському господарстві, а споживання більшості продуктів харчування
    населенням України нижче критичного рівня. З огляду на зазначене пошук шляхів
    розвитку регіонального ринку м’яса великої рогатої худоби є актуальним.
    2. Ринок не слід розглядати як силу, що сама по собі автоматично гармонізує
    економічні відносини. За сучасних розмірів агропромислового виробництва та
    при значній взаємозалежності окремих його частин стихійні ринкові зв’язки, як
    показала світова практика, породжують диспропорції й можуть дестабілізувати не
    лише аграрний сектор, а й всю національну економіку. Тому необхідна свідома і
    цілеспрямована діяльність по організації регулювання аграрного ринку.
    3. Ринок м’яса, як один із суб’єктів господарської діяльності
    агропромислового комплексу, є незалежною і відокремлюваною частиною
    продовольчого ринку України. З організаційного боку за своєю сукупністю він
    повинен бути витриманий в певних регламентуючих рамках. А саме - бути
    єдиним, тобто його диференціація не прийнятна до адміністративного і відомчого
    ділення; відкритим, тобто рівнодоступним для всіх суб’єктів, і еквівалентним.
    4. Повноцінний ринок м’яса великої рогатої худоби ще не сформувався:
    механізм його управління недосконалий і формується безсистемно, без
    урахування специфіки і перспектив розвитку кон’юнктури; складові механізму
    діють рівнонаправлено, зменшуючи ефективність заходів державної підтримки. У
    зв’язку з цим значні кошти, що виділяються з бюджету на регулювання,
    використовуються не раціонально, часто перерозподіляються між суб’єктами
    ринку таким чином, що ефект від регулювання взагалі зводиться нанівець.
    Необхідними умовами формування ринку м’яса великої рогатої худоби в
    Україні є: реальний плюралізм форм власності та форм господарювання;
    неспроможність суб’єктів підприємницької діяльності впливати на рівень цін, що
    передбачає відсутність монополій (в т.ч. олігополій як колективних монополій) та
    підвищення ефективності функціонування ринку; розвинуте антимонопольне
    законодавство та наявність достатніх механізмів його реалізації. Останнє значно
    послаблює монополістичні тенденції в економіці і сприяє ефективному
    функціонуванню сучасного ринку; високорозвинута система економічного та
    адміністративного регулювання економіки з боку держави (при переважанні
    економічних методів), що сприяє формуванню регульованого ринку; наявність і
    доступність всебічної інформації про ринок, яка передбачає розвиток
    маркетингової діяльності; конкурентна боротьба між суб’єктами підприємницької
    діяльності; розгалужений та розвинутий комплекс об’єктів власності, які можуть
    стати предметом купівлі - продажу.
    5. Для цивілізованого реформування м’ясного підкомплексу України
    необхідно розвивати інфраструктуру, яка ефективно генерує ринкові ціни і є
    корисною для всіх його учасників. В сучасних умовах найбільше підходять143
    елементи ринкової інфраструктури, що потребують незначних капіталовкладень і
    орієнтовані на операції з реальним товаром. Необхідними елементами
    інфраструктури ринку м’яса великої рогатої худоби є транспорт, складське
    господарство, зв’язок, системи цінового моніторингу, стандартизації, сертифікації
    , страхування, місця контактування товаровиробників з покупцями їх продукції.
    6. Розвиток регіонального ринку м’яса великої рогатої худоби на забруднених
    територіях має здійснюватись на основі науково обґрунтованої стратегії,
    спрямованої на мінімізацію колективних доз опромінення населення України,
    реабілітацію цих територій, відродження традиційних для них
    сільськогосподарських культур, оптимізацію ведення сільського господарства.
    Станом на 1 січня 2001 року в регіоні було розташовано 659 населених пунктів, у
    яких проживає 354,9 тисяч осіб, що становить 25,0 % від загальної чисельності
    населення області і 15,1 % від чисельності громадян, які проживають на
    радіоактивно забруднених територіях України. З них 46 адміністративнотериторіальні одиниці знаходяться в зоні обов’язкового переселення (II), 285 – в
    зоні гарантованого переселення (III) та 328 – в зоні посиленого радіоекологічного
    контролю (IV).
    Основними напрямами зниження радіоактивного забруднення
    сільськогосподарської продукції є здійснення комплексу організаційних,
    агрономічних, агротехнічних та зоотехнічних заходів. Проведення даних заходів
    дає змогу одержувати м’ясо, що відповідає допустимим рівням 1997 року і
    контрольним рівням в даному регіоні.
    7. Сповільнення процесів відтворення та оновлення матеріально-технічної бази
    призвело не тільки до зростання в сільському господарстві частки ручної праці, а
    й до суттєвого зменшення обсягів виробництва валової продукції. Так, за період
    1996-2000 рр. валова продукція аграрного сектору у господарствах всіх категорій
    регіону зменшилась на 21,2 %, а в сільськогосподарських підприємствах всіх
    форм власності на 48,0 %. За цей же період посівні площі основних
    сільськогосподарських культур зменшились в середньому на 25,7 %, поголів’я
    великої рогатої худоби – на 42,3 %, свиней – 31,5 %, птиці – 14,3 %.
    8. Незважаючи на щорічне виконання робіт відповідно до Програми мінімізації
    наслідків аварії на ЧАЕС (залуження і перезалуження луків і пасовищ, створення
    випасів для корів населення; вапнування сільськогосподарських угідь; добування,
    приготування та внесення сапропелю і торфокомпостів; виконання додаткових
    санітарно-гігієнічних вимог при проведенні сільськогосподарських робіт на
    забруднених територіях; виробництво та впровадження комбікормів з
    радіопротекторними властивостями для приватного і суспільного секторів;
    створення потужностей для переробки сільськогосподарської продукції) в 7,5 %
    перевіреної продукції в 2000 р. рівень забрудненості був вищим допустимого
    рівня 1997 р. (ДР-97).
    9. Пріоритетність розвитку ринку м’яса великої рогатої худоби в регіоні
    підтверджується структурою товарної продукції аграрних підприємств,
    питомою вагою природних кормових угідь та дослідженнями науковців про
    те, що виробництво м’яса великої рогатої худоби є більш безпечним, в плані
    наявності в ньому радіонуклідів, ніж одержуване в цій же зоні молоко. Проте144
    розірвання господарських зв’язків у перші роки незалежності призвело до
    невідповідностей в технічному, організаційно-кадровому та управлінському
    секторах, незбалансованості у спеціалізації, кооперації, концентрації
    виробництва та пропорціях між окремими виробничими підрозділами. Зміна
    умов функціонування, поширення інфляційних процесів, не дозволили
    ефективно працювати абсолютній більшості підприємств.
    10. Регіональний ринок м’яса великої рогатої худоби має і інші
    особливості. В результаті радіоактивного забруднення територій протягом
    всього періоду відбувається процес відселення жителів з небезпечних для
    здоров’я місцевостей, зменшується кількість працівників за рахунок міграції
    та природного скорочення чисельності населення. Так, в 2000 р.
    середньорічна чисельність робітників та службовців, зайнятих в сільському
    господарстві становила 23,2 тис. чол., що на 29,1 тис. менше в порівнянні з
    1986 р. Виведення ж земель з сільськогосподарського використання
    відбувалось лише протягом 1986-1991 р., а з 1996 р. розпочалося незначне
    повернення реабілітованих земель.
    11. Зменшення кількості працівників, зайнятих в сільському господарстві,
    погіршення кількісного та якісного стану матеріально-технічної бази
    сільськогосподарських підприємств та погіршення їх фінансового стану в цілому
    негативно вплинули і на ринок кормів, який органічно поєднаний з ринком м’яса
    великої рогатої худоби. При суттєвому зменшенні посівних площ та урожайності
    більшості кормових культур відповідно зменшились їх валові збори. Так, в 2000 р.
    було заготовлено сіна (багаторічних трав) 82,2 тис. т, що на 30,3 тис. т менше ніж
    в 1999 році, та відповідно становить 60,8 % і 38,9 % від 1986 р. та 1990 р. При
    зменшенні посівної площі силосних культур на 25 тис. га в 2000 р. порівняно з
    1999 р. їх валовий збір зменшився на 2,5 тис. т. та становив 28,2 % і 59,6 % від
    1986 та 1990 рр. Із-за зменшення посівної площі на 423 га та зниження
    урожайності кормових коренеплодів на 27,6 ц/га їх виробництво у 2000 році в
    порівнянні з минулим зменшилось на 9,4 тис. т і становило відповідно 3,3 % та 7,
    9 %.
    12. Важливим економічним фактором формування досконалого ринку м’яса
    великої рогатої худоби є збереження ефективного рівня концентрації виробництва
    . Сьогодні при розподілі сільськогосподарських підприємств та переході до
    приватної форми власності важливо зберегти цілісними тваринницькі комплекси
    та інші основні засоби ринку м’яса великої рогатої худоби. Дослідження свідчать
    про переваги “розумної” концентрації виробництва. При певній концентрації
    поголів’я в одному місці набагато легше проводити цілеспрямовану й поглиблену
    селекційно-племінну роботу за рахунок добре налагодженого обліку, оперативної
    оцінки продуктивних якостей тварин, здійснення ветеринарно-санітарних заходів
    тощо.
    13. Зростання пропозиції м’яса великої рогатої худоби у 2005 р. до 36991,
    7 т можливе при виконанні наступних завдань: зниження собівартості
    виробництва м’яса великої рогатої худоби на основі дотримання
    організаційно технологічних вимог; раціональної організації кормової бази
    на основі отримання якісних і дешевих кормів, повноцінної годівлі ними145
    худоби протягом року та створення страхових запасів на випадок неврожаю;
    впровадження системи пільгових позик для відтворення стада, придбання
    основних засобів, санітарно-ветеринарних препаратів тощо; створення умов
    на початковому етапі для впровадження досягнень науково-технічного
    прогресу і росту ефективності виробництва; встановлення науково -
    обґрунтованих еквівалентних відносин між сільським господарством і
    промисловістю; формування єдиного економічного простору в межах
    держави, вихід на ринки ближнього та дальнього зарубіжжя; орієнтації на
    найбільш ефективні канали збуту на основі аналізу маркетингової
    інформації внутрішнього і зовнішніх ринків, активізації участі в біржовій
    торгівлі, обмеження посередництва в комерційній діяльності.
    14. Одним з основних напрямів підвищення конкурентоспроможності
    м’яса великої рогатої худоби є його цінова перевага, для забезпечення якої
    собівартість, як базова величина ціни повинна формуватися за низько
    витратним принципом. Основними резервами зниження собівартості
    виробництва м’яса великої рогатої худоби в сільськогосподарських
    підприємствах всіх форм власності на перспективу і як наслідок зростання
    прибутковості його виробництва та збільшення пропозиції є підвищення
    продуктивності худоби на основі повноцінної годівлі при найменших
    витратах кормів та праці. Резерви зниження собівартості виробництва м’яса
    великої рогатої худоби досліджено за допомогою багатофакторного
    кореляційно – регресійного аналізу з використанням прикладного пакету
    Аналіз даних програми Microsoft Excel.
    15. Ринок м’яса великої рогатої худоби залишається ринком
    деформованої структури попиту внаслідок низької платоспроможності
    більшості населення. Так, індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є
    показниками зміни загальних рівнів цін і тарифів на товари та послуги, що
    купує населення для невиробничого споживання протягом останніх п’яти
    років були значно вищі індексів номінальної заробітної плати. Споживання
    м’яса та м’ясопродуктів за останні десять років зменшилось на 29,9 кг, або
    на 45,4 %. Дослідження зміну попиту на м’ясо та м’ясопродукти за 1996
    –2000 рр. свідчать, що при зростанні цін на яловичину в 5 разів, свинину — 3,
    9 рази та птицю—2,3 рази, грошові доходи населення зросли лише в 1,6 рази.
    Попит на м’ясо та м’ясопродукти на 78,2 % залежить від таких основних
    факторів як грошові доходи населення, середні ціни на яловичину, свинину
    та м’ясо птиці, середньорічна заробітна плата та середні витрати населення
    на послуги.
    16. Кардинальне значення в підвищенні економічної ефективності
    виробництва м’яса великої рогатої худоби і як наслідок зростання його
    пропозиції і попиту має удосконалення цінового механізму.
    Для виробництва сільськогосподарської продукції з рівнями
    забруднення нижче допустимих необхідне виконання відповідних
    контрзаходів. На нашу думку, дані заходи повинні здійснювати самі
    товаровиробники. Додаткові витрати, які пов’язані з виробництвом
    екологічно чистої продукції повинні відшкодовуватись державою при умові,146
    що рівень забруднення продукції не перевищує контрольних рівнів для
    даного регіону.
  • Стоимость доставки:
  • 125.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА