Коваленко Валентин Васильович. Організація профілактики економічної злочинності в Україні

Краткое описание

Коваленко Валентин Васильович. Організація профілактики економічної злочинності в Україні: дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Національний ун-т внутрішніх справ. - Х., 2004

Коваленко В.В.Організація профілактики економічної злочинності в Україні. -Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2004.
Дисертацію присвячено аналізу організаційно-правових засад та управління профілактикою економічної злочинності. В ній розроблено понятійний апарат відповідної теорії, розкрито сутність і співвідношення досліджуваної системи із суміжними, визначено мету, завдання, принципи і основні напрямки організації і здійснення профілактики економічної злочинності з боку правоохоронних органів України. Крім того, проаналізовано сучасний стан нормативно-правового, кадрового, науково-методичного, фінансового, інформаційного забезпечення як самої діяльності з профілактики економічної злочинності, так і діяльності, спрямованої на її організацію; розроблено та запропоновано шляхи оптимізації і підвищення ефективності управління, в тому числі на основі впровадження нових інформаційних технологій, удосконалення підготовки кадрового апарату правоохоронних органів, більш широкого використання координаційних процедур і допомоги громадськості тощо. Окремо, закцентовано увагу на проблемах організації конкретного рівня управлінського впливу профілактики економічної злочинності, на основі чого сформульовано комплекс прикладних рекомендацій і пропозицій, спрямованих на удосконалення організаційно-правових засад як профілактичної, так і правоохоронної діяльності відповідних суб’єктів.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню концептуальних основ, організаційно-правових засад і проблем управління у системі профілактики економічної злочинності в Україні. Основною метою даної роботи було проголошено розробку на основі аналізу теоретичної бази, системи правового регулювання і практичної реалізації правоохоронними органами України відповідних функцій цілісної концепції організації профілактики економічної злочинності і визначення шляхів удосконалювання даного напрямку соціальної практики. У підсумку сформульовано цілий ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Головні серед них такі:
визначаючи прикладне поняття економічної злочинності та досліджуючи її масштаби, структуру і використовувані злочинні технології, виявлено, що дана сукупність має системні властивості: наявність кореляційних залежностей між основними (предикатними) і підпорядкованими (вторинними) злочинами; обумовленість механізму та способів вчинення злочинів якісними властивостями предмета та об’єкта злочинного посягання; комплексний характер шкоди, яка заподіюється в результаті вчинення злочинів цієї групи;
на основі аналізу змісту та сутності тіньового сектору економіки зроблено висновок, що останній існує як структура, метою діяльності якої є використання у корисливих цілях недоліків державного регулювання суспільних відносин в сфері економіки, державного управління економікою тощо, і включає комплекс свідомих заходів протидії процесам якісного розвитку економічної сфери країни;
розглянуто та проаналізовано нормативно-правові засади регулювання діяльності правоохоронних органів у сфері профілактики економічної злочинності, а також вивчено та оцінено роль господарського права, кримінально-правової превенції, адміністративно-правових засобів та міжнародних договорів у організації системи профілактики економічної злочинності. На цій основі окреслено перспективи розвитку відповідних галузей національного законодавства;
через аналіз різних рівнів управлінського впливу профілактики економічної злочинності здійснено вивчення проблеми детермінації економічної злочинності. Обґрунтовується, що як системне утворення, економічна злочинність вимагає окремого розгляду чинників її існування як негативного соціального явища, і причин конкретного економічного злочину, як елементарного компонента відповідної системи, і належним чином організованого управлінського впливу з боку системи профілактики;
проаналізовано цілі, завдання, функції, компетенцію та повноваження координаційних органів у сфері профілактики економічної злочинності, а також організаційні форми спільної діяльності суб’єктів координації, на основі чого робиться висновок про необхідність подальшого зміцнення координаційних повноважень управлінських органів системи;
основні проблеми управління впровадженням нових інформаційних технологій у профілактику економічної злочинності проаналізовано через призму цільового та організаційного призначення відповідних компонентів. Крім того, охарактеризовано систему інформаційних ресурсів профілактики економічної злочинності, принципи організації та функціонування інформаційних мереж, схеми доступу до інформаційних масивів, а також пріоритетні напрямки удосконалення відповідних управлінських процесів і процедур;
аргументовано доводиться, що особливістю управління підготовкою персоналу для боротьби з економічною злочинністю та її профілактики є те, що зміст цієї підготовки складає сукупність двох рівнозначних сторін професійної діяльності правоохоронця: юридичної (правознавчої) та професійної (правоохоронної). На цій основі досліджено актуальні проблеми організації та функціонування всієї системи підготовки кадрів правоохоронних органів, проаналізовано етапи управління цією діяльністю та форми її забезпечення, перспективні та проблемні аспекти, а також шляхи удосконалення та оптимізації;
на основі аналізу системи нормативно-правового регулювання, історії та сучасного стану участі громадськості у протидії злочинності обґрунтовується принципова позиція щодо необхідності обов’язкового залучення громадськості до профілактики економічної злочинності, адже реалізація основних завдань правоохоронних органів у цій сфері органічним чином пов’язана з налагодженням дієвої та ефективної взаємодії між ними та громадськістю, різними формами її самоорганізації. При цьому такого роду взаємодію пропонується розглядати як цілісну єдність гласних і негласних, організаційних та ініціативних, традиційних і нових форм участі та співпраці;
із застосуванням нових наукових підходів, що репрезентовані різними галузями науки, досліджено рівень конкретних об’єктів управлінського впливу профілактики економічної злочинності, якими є: особа економічного злочинця, механізми формування та розвитку злочинної поведінки, ситуація економічного злочину, процес вчинення економічного злочину, напрямки удосконалення профілактичного впливу;
завдяки інтеграції інституціонального підходу в сучасну управлінську концепцію організації профілактики економічної злочинності визначено концептуальні засади організації системи: індивідуальна профілактична робота з бізнесменами-делінквентами є безперспективною через відсутність дієвих засобів впливу на них; необхідно забезпечити поширення у суспільстві ефективних економічних інституцій; необхідно цілеспрямовано впливати на формування етосу підприємництва як соціального класу; слід забезпечити стабільне підвищення життєвого рівня населення як необхідну передумову досягнення успіхів та стратегічну основу профілактики економічної злочинності;
сформульовано ряд конкретних пропозицій і рекомендацій, спрямованих на оптимізацію теоретико-прикладних засад, а також ефективізацію практичної діяльності правоохоронних органів щодо профілактики економічної злочинності.
Підсумовуючи викладене, дисертант робить висновок, що у сфері організації профілактики економічної злочинності накопичилось чимало проблем, обумовлених як недосконалістю нормативно-правового її регулювання, так і недоліками, породженими проблемами її безпосереднього здійснення, забезпечення та управління, вирішення яких сприятиме удосконалення функціонування всієї системи і в результаті - якісному зростанню економіки України.