Коваленко Валерій Леонідович. Рання діагностика та лікування гострої альвеолярно-капілярної недостатності

Краткое описание

Коваленко Валерій Леонідович. Рання діагностика та лікування гострої альвеолярно-капілярної недостатності: дисертація канд. мед. наук: 14.01.30 / Дніпропетровська держ. медична академія. - Д., 2003.

Коваленко В.Л.. Рання діагностика гострої альвеолярно-капілярної недостатності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 анестезіологія та інтенсивна терапія. Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2003.
Дисертацію присвячено актуальним питанням інтенсивної терапії. Запропоновано новий засіб ранньої діагностики і метод лікування гострої альвеолярно-капілярної недостатності (ГАКН) для профілактиці розвитку синдрому гострого ушкодження легень (СГУЛ) та гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС). Здійснено дослідження споживання кисню (VO2) у хворих, які знаходились на механічній вентиляції легень (МВЛ) у зв’язку з різними видами гострої дихальної недостатності (ГДН). Показано, що зниження споживання кисню на надмірну працю дихальних м’язів ефективно підвищує показники оксигенації крові. Запропоновано новий метод енергозберігаюче протезування дихання” у хворих з ГАКН, які знаходились на МВЛ.
Запропонований засіб ранньої діагностики ГАКН і метод енергозберігаючого протезування дихання” у хворих з ГАКН, які знаходились на МВЛ, сприяли зниженню частоти розвитку СГУЛ і ГРДС на 14,7%, а летальність з причини ГДН знизилась на 7,2%.

При дослідженні показників механіки дихання протягом першої доби перебування на ШВЛ виявлено зниження комплайнсу < 100 мл/см вод.ст. у 17 (39,5%) хворих з вентиляційною формою ГДН і в усіх (100%) хворих з паренхіматозною ГДН, зниження комплайнсу < 80 мл/см вод.ст. у 63 (92,6%) пацієнтів з паренхіматозною ГДН, і ні у жодного хворого з вентиляційною ГДН; збільшення співвідношення VD/VT> 40 відзначено у 10 (23,3%) хворих з вентиляційною ГДН і в 42 (61,7%) хворих з паренхіматозною ГДН.
При дослідженні показників газообміну протягом першої доби перебування на ШВЛ встановлено зниження величини індексу оксигенації (PaО2/FiО2)< 400 мм рт. ст. у 14 (32,6%) хворих з вентиляційною ГДН і в 100% хворих з паренхіматозною ГДН, зниження величини співвідношення SaО2/FiО2< 450% (при FiО2= 0,21) у 8 (18,6%) хворих з вентиляційною ГДН і в 59 (86,8%) хворих з паренхіматозною ГДН.
Введено нове клінічне поняття гостра альвеолярно-капілярна недостатність” (ГАКН) гостре патологічне змінення дифузії газів, вентиляції та перфузії на рівні АКМ, що ведуть до ГДН, яка розглядається як субклінічна стадія СГУЛ і діагностується за індексом оксигенації (РаО2/FiО2) в інтервалі від 300 до 400.
Критеріями діагностики ГАКН у стадії, що передує СГУЛ, є: 1) зниження комплайнсу < 100 мл/см вод.ст; 2) збільшення VD/VT> 40%; 3) зниження РаО2/FiО2< 400 мм рт.ст.; 4) зниження SaО2/FiО2< 450% (є критерієм при FiО2= 0,21).
У хворих з паренхіматозною ГДН наявність 4-х досліджуваних діагностичних ознак ГАКН встановлено в 100% випадків, і з 43 пацієнтів з вентиляційною ГДН ці ознаки були зареєстровані в 44,2% спостережень (19 хворих), що свідчить про приховану ГАКН у цієї частини хворих. ГАКН трансформувалася в СГУЛ у 4 хворих з вентиляційною ГДН (9,3% випадків).
На підставі дослідження показників газообміну встановлена стадійність зміни індексу оксигенації PaО2/FiО2(мм рт.ст.) у міру розвитку ГАКН: норма > 400; прихована ГАКН - від 400 до 300; СГУЛ - від 299 до 200; ГРДС < 200.
Розроблено методику енергозберігаючого протезування функції зовнішнього дихання при ГАКН, СГЛУ і ГРДС, суть якої полягає у виборі оптимальної респіраторної підтримки, спрямованої на максимальне підвищення оксигенації крові (PaО2/FiО2і SaО2) за рахунок зниження VО2на надмірну роботу дихальних м'язів.
Введення способу ранньої діагностики ГАКН і методики енергозберігаючого протезування функції зовнішнього дихання у хворих, що знаходились на ШВЛ, сприяло зниженню частоти розвитку СГУЛ у хворих, що перенесли критичні стани на 14,7%, а летальність при цьому знизилася на 7,2%.