Ковтуненко Ксенія Валеріївна. Організаційно-економічний розвиток промислового виробництва

Краткое описание

Ковтуненко Ксенія Валеріївна. Організаційно-економічний розвиток промислового виробництва : Дис... канд. наук: 08.07.01 2007

Ковтуненко К.В. Організаційно-економічний розвиток промислового виробництва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01. Економіка промисловості. Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Одеса, 2006.
Дисертація присвячена питанням розробки теоретичних і методичних положень та практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективного організаційно-економічного розвитку промислового виробництва на засадах розвитку його перспективних організаційно-економічних форм, зокрема, франчайзингу, субпідряду та оренди виробництва. Обґрунтовано доцільність розвитку у промисловому виробництві малих організаційно-економічних форм.
Розроблено концепцію інформаційно-аналітичного забезпечення процесу організаційно-економічного розвитку промислового виробництва, суть якої полягає у створенні механізму інформаційної підтримки учасників промислового виробництва та методичного забезпечення вибору ними організаційно-економічної форми, яка основана на виробничій кооперації. Запропоновано модель визначення рейтингу та створення галузевого банку даних потенційних учасників коопераційного зв'язку промислового виробництва. Доповнено методичні засади оцінки стійкості діючих організаційно-економічних форм.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в науково-практичному обґрунтуванні теоретико-методичних та прикладних положень щодо забезпечення ефективного організаційно-економічного розвитку промислового виробництва на засадах розвитку його перспективних організаційно-економічних форм.
Основні наукові результати автора, рекомендації стосовно наукового і практичного їх використання полягають у такому:
1. Виявлена недосконалість теоретичних засад організаційно-економічного розвитку промислового виробництва: нечітко розмежовуються категорії і поняття, недосконалі класифікації і методичні підходи. Тому уточнено склад суб'єктів і учасників промислового виробництва: на рівні взаємодії промислових підприємств між собою вони розглянуті як суб'єкти промислового виробництва, а на рівні галузі, регіону та держави - як учасники промислового виробництва. Принципові розбіжності між ними виявлено: у масштабах значимості взаємодії, ступеня відповідальності і характеру впливу один на одного. Такий підхід дозволив віднести до учасників виробництва установи, підприємства і структури державного управління, які формують умови і створюють передумови розвитку виробництва.
2. Виявлено, що організаційно-економічні форми промислового виробництва найчастіше розглядаються тільки як елемент організаційних форм підприємницької діяльності. Тому запропоновано класифікацію організаційно-економічних форм промислового виробництва, яка чітко відображає сучасні процеси їх розвитку та багаторівневість виробничих відносин між суб'єктами промислового виробництва. Відповідно, уточнено поняття «організаційно-економічна форма промислового виробництва», під якою автор розуміє сукупність факторів, що визначають вид і спосіб побудови (організації) виробничого процесу, що залежать від розміру підприємства, типу виробництва, ступеня підпорядкованості виробничого процесу, форми кооперації, способу розширення виробничої діяльності, способу, рівня і напрямку інтеграції з урахуванням тривалості співробітництва всіх суб'єктів промислового виробництва. Зазначено, що малі організаційно-економічні форми промислового виробництва характеризуються невеликими розмірами підприємства та (або) виробництва, малою чисельністю працівників, обмеженою кількістю рівнів ступеня підпорядкованості виробничого процесу.
3. До пріоритетних напрямків організаційно-економічного розвитку промислового виробництва України віднесено посилення коопераційних зв'язків його суб'єктів. Доповнено існуючу класифікацію форм кооперації суб'єктів промислового виробництва орендою виробництва і уточнено поняття орендного підприємства, яким автор вважає господарську одиницю будь-якої організаційно-правової форми, що самостійно здійснює підприємницьку й іншу діяльність на основі строкового платного володіння і використання майна, переданого в оренду орендарю на основі договору, а орендне підприємство розглянуто як організаційно-правова основа оренди виробництва.
4. Виконано ретроспективний аналіз діяльності малих промислових підприємств, які наголошено різновидом малих організаційно-економічних форм промислового виробництва. Встановлено, що послаблення взаємодії малих і великих промислових підприємств, зменшення ступеню участі малих підприємств у промисловому виробництві скоротило частку їх продукції у промисловому виробництві. Водночас, доведено, що висновки дослідників про недостатню ефективність діяльності малих промислових підприємств і падіння їх промислової активності, які робляться на базі традиційних методик аналізу, є неоднозначними, тому що зміни якісних та кількісних показників неоднорідні, а структурні зміни не завжди впливають на кінцеві результати. Крім того, існуючі офіційні методики статистичного обліку даних про організаційно-економічні форми промислового виробництва не дозволяють оцінити ефективність франчайзингу, оренди і субпідряду промислового виробництва. Тому доцільність їх використання для розвитку промислового виробництва досліджено на засадах кореляційно-регресійним аналізом непрямих характеристик франчайзингу і субпідряду та доведено, що франчайзингові коопераційні відносини сприяють взаємному розвитку промислових підприємств незалежно від розмірів і є перспективними, а субпідрядні відносини не одержали належного розвитку і вимагають додаткового стимулювання.
5. Для виявлення передумов і перешкод подальшого розвитку перспективних організаційно-економічних форм проведено аналіз конкретних промислових підприємств, який показав, що створення малої організаційно-економічної форми на базі діючих виробництв або їх окремих стадій, як спосіб вирішення проблеми зростання накладних витрат, більшістю керівників сприймається негативно. Небажання обумовлене: невпевненістю в необхідності субпідрядника (орендаря); відсутністю правової основи взаємин з ними; ризиком управлінської некомпетентності майбутніх субпідрядників (орендарів), що виступають потенційною погрозою стабільності великого підприємства. Таке положення ускладнює процес подальшого розвитку перспективних організаційно-економічних форм.
6. Для рішення даної проблеми автором вперше запропоновано концепцію інформаційно-аналітичного забезпечення розвитку перспективних організаційно-економічних форм промислового виробництва, передусім, франчайзингу, субпідряду та оренди виробництва, яка охоплює стадію вибору суб’єктом промислового виробництва організаційно-економічної форми та містить рекомендацій щодо її створення. Методичне забезпечення концепції складають: 1) логістична експрес-діагностика виробничних процесів, що дозволяє оцінити відповідність витрат якості, міцність логістичного ланцюга, і при необхідності оптимізувати його шляхом скорочення числа витратних ланок і (або) функцій, до виконання яких варто залучити малі організаційно-економічні форми; 2) оцінка стійкості діючих організаційно-економічних форм промислового виробництва, що спрямована на пошук негативних факторів, які впливають або впливатимуть на розвиток конкретного виду організаційно-економічної форми; 3) модель встановлення рейтингу потенційного учасника кооперації, що побудована в матричний спосіб та дозволяє значно прискорити процес вибору форми. Розроблено рекомендації щодо формування основних напрямків державної підтримки розвитку перспективних організаційно-економічних форм промислового виробництва, застосування яких дозволяє прискорити їх розвиток, забезпечити його безперервність та ефективність.