Козицька Олена Геннадіївна. Розслідування викрадень мобільних телефонів

Краткое описание

Козицька Олена Геннадіївна. Розслідування викрадень мобільних телефонів.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.09, Нац. акад. внутр. справ. - Київ, 2015.- 258 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КОЗИЦЬКА ОЛЕНА ГЕННАДІЇВНА

УДК 343.985:343.71

РОЗСЛІДУВАННЯ ВИКРАДЕНЬ МОБІЛЬНИХ ТЕЛЕФОНІВ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Пясковський Вадим Валерійович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2015

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ …......................................................... 4

ВСТУП ........................................................................................................................ 5
РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКРАДЕНЬ МОБІЛЬНИХ ТЕЛЕФОНІВ ................................................................................ 13
1.1. Теоретичні основи побудови криміналістичної характеристики
викрадень мобільних телефонів ……………...…………..………...............…. 13
1.2. Спосіб вчинення злочину ...……………………….………………............ 21
1.3. Час, місце та слідова картина злочину ....................................................... 40
1.4. Особа злочинця ………………………………………………..................... 56
1.5. Особа потерпілого ……………………………………................................ 72
Висновки до 1 розділу ……………………………………………………...….. 82

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ВИКРАДЕНЬ МОБІЛЬНИХ ТЕЛЕФОНІВ ……………………………………………...… 84
2.1. Порядок внесення відомостей про викрадення мобільних телефонів
до Єдиного реєстру досудових розслідувань ................................................... 84
2.2. Типові слідчі ситуації, що виникають під час розслідування викрадень мобільних телефонів …..................……………………..…………………….. 103
2.3. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами під час
розслідування викрадень мобільних телефонів ……………...…………....... 123
Висновки до 2 розділу ………………………………………………………... 137

РОЗДІЛ 3. ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ВИКРАДЕНЬ МОБІЛЬНИХ ТЕЛЕФОНІВ …………...……………………....…………... 140
3.1. Огляд місця події …………………………………………………………. 140
3.2. Допит потерпілих, свідків та підозрюваних ..………………………….... 154
3.3. Призначення та проведення товарознавчої експертизи ………………… 173
Висновки до 3 розділу ………………………………………………………... 188

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. 191

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………. 195

ДОДАТКИ ……………………………………………………..……………... 224

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВМ відділ міліції
ГОСТ державний (государственный) стандарт
гр. громадянин (громадянка)
ДСТУ державний стандарт України
ЄО Єдиний облік
ЄРДР Єдиний реєстр досудових розслідувань
ЗУ Закон України
ІМЕІ міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання (International Mobile Equipment Identifier)
КК Кримінальній кодекс
КПК Кримінальний процесуальний кодекс
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
м. місто
МВ міський відділ
МВС Міністерство внутрішніх справ
ОВС органи внутрішніх справ
п. пункт
р. рік
р.р. роки
р.н. рік народження
с. село
смт. селище міського типу
ст. стаття
ст.ст. статті
СОГ слідчо-оперативна група
УМВС управління Міністерство внутрішніх справ

ВСТУП

Актуальність теми. Розбудова та розвиток України як сучасної цивілізованої європейської держави вимагає, передусім, всебічного захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина. Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений [125].
Захист права власності громадян є однією з надзвичайно важливих функцій держави в цілому та правоохоронних органів зокрема. Незважаючи на заходи з реформування кримінального процесуального законодавства та правоохоронної системи, в тому числі і органів внутрішніх справ України, аналіз стану криміногенної обстановки свідчить про зростання кількості злочинів проти власності, значну частину яких складають викрадення мобільних телефонів. Так, протягом 2011–2013 років та першого півріччя 2014 року в Україні зареєстровано 162,5 тис. фактів крадіжок, 29,2 тис. грабежів та 3,8 тис. розбоїв, предметом посягання яких були мобільні телефони (Додаток А).
Така ситуація обумовлена багатьма чинниками, серед яких головними є широке використання громадянами різноманітних видів мобільних телефонів (звичайних мобільних телефонів, камерофонів, смартфонів, комунікаторів тощо) у повсякденному житті, їх висока ринкова вартість, компактний розмір, що певною мірою полегшує викрадення, доступна та майже неконтрольована правоохоронними органами можливість збуту викраденого, легковажне ставлення громадян до зберігання свого майна, технічні можливості зміни (приховання) їх ідентифікаційних ознак та ін.
Аналізуючи співвідношення кількості зареєстрованих злочинів (крадіжок, грабежів, розбоїв), предметом посягання яких є мобільні телефони, та кількості кримінальних проваджень (справ), в яких особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (пред’явлено обвинувачення за КПК 1960 року), спостерігаємо наступну ситуацію. Так, у 2011 році було пред’явлено обвинувачень у 42,1 % кримінальних справах даної категорії, у 2012 році цей показник склав 46,7 %. В подальшому простежується суттєве погіршення становища – у 2013 році особі було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у 30,8 % кримінальних проваджень, а впродовж першого півріччя 2014 року даний показник становив 34,1 % (Додаток Б).
Низька ефективність розслідування викрадень мобільних телефонів обумовлюється недоліками в організації цієї роботи, недотриманням слідчими тактичних рекомендацій щодо проведення окремих слідчих (розшукових) дій, неналежною взаємодією з оперативними підрозділами тощо. До того ж у вітчизняній криміналістичній науці на даний час відсутня методика розслідування викрадень мобільних телефонів, що також негативно впливає на результати правоохоронної діяльності в даному напрямі.
Теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження складають фундаментальні роботи вчених, присвячені різним аспектам виявлення та розслідування злочинів, зокрема, Ю. П. Аленіна, Л. І. Аркуші, І. В. Басистої, В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка, В. Я. Горбачевського, І. В. Гори, В. А. Журавля, А. В. Іщенка, Н. С. Карпова, Н. І. Клименко, В. А. Колесника, О. Н. Колесниченка, В. П. Корж, В. О. Коновалової, І. І. Котюка, В. С. Кузьмічова, В. В. Лисенка, В. К. Лисиченка, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лук’янчикова, В. В. Назарова, Ю. Ю. Орлова, М. А. Погорецького, М. В. Салтевського, М. Я. Сегая, С. М. Стахівського, В. В. Тіщенка, Л. Д. Удалової, В. Г. Хахановського, П. В. Цимбала, К. О. Чаплинського, С. С. Чернявського, Ю. М. Чорноус, В. Ю. Шепітька, О. Г. Яновської та інших.
Окремі проблеми розслідування злочинів проти власності, зокрема крадіжок, грабежів та розбоїв, досліджувалися вітчизняними криміналістами. Цими питаннями у різні роки опікувалися: О. П. Дубовий, О. М. Завадський, П. М. Кубрак, М. К. Кузьменко, О. В. Сіренко, І. М. Твердохліб, В. К. Чаюк, Г. О. Чорний, О. Г. Швидкий, Г. В. Щербакова, М. О. Яковенко та інші вчені.
Незважаючи на безперечну теоретичну і практичну значущість досліджень вищеназваних науковців, у вітчизняній криміналістичній науці дотепер не здійснено комплексного концептуального аналізу проблем розслідування викрадень мобільних телефонів та не розроблено криміналістичних рекомендацій практикам із розслідування зазначеної категорії злочинів, що обумовило обрання теми дисертації та свідчить про її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Стратегії національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється», затвердженої Указом Президента України від 12 лютого 2007 р. № 105/2007, Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р, Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю, схваленої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 р. № 1000/2011, а також плану проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у Національній академії внутрішніх справ на 2010 р. Тему дисертації затверджено рішенням Вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 2 від 24 лютого 2009 р.), уточнено рішенням Вченої ради Національної академії внутрішніх справ (протокол № 1 від 27 січня 2015 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в розробленні теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо розслідування викрадень мобільних телефонів.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі задачі:
– розкрити зміст елементів криміналістичної характеристики викрадень мобільних телефонів та визначити кореляційні зв’язки між ними;
– з’ясувати способи вчинення викрадень мобільних телефонів та здійснити їх класифікацію;
– встановити обставини часу та місця вчинення злочинів даної категорії;
– розкрити слідову картину викрадень мобільних телефонів;
– охарактеризувати особу злочинця та особу потерпілого;
– розглянути порядок внесення відомостей про викрадення мобільних телефонів до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР);
– виділити типові слідчі ситуації початкового та наступного етапів розслідування злочинів даної категорії;
– окреслити особливості взаємодії слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування викрадень мобільних телефонів;
– висвітлити тактику проведення окремих слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування вказаних злочинів, окреслити специфіку отримання інформації при огляді місця події та допитах потерпілих, свідків і підозрюваних;
– визначити особливості призначення та проведення товарознавчої експертизи під час розслідування викрадень мобільних телефонів.
Об’єкт дослідження – правовідносини, що виникають у сфері діяльності органів досудового розслідування, оперативних підрозділів органів внутрішніх справ, а також прокуратури та суду під час розслідування викрадень мобільних телефонів.
Предмет дослідження – розслідування викрадень мобільних телефонів.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ, а також загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема, формально-логічний – при з’ясуванні структурних елементів криміналістичної характеристики викрадень мобільних телефонів (розділ 1); порівняльно-правовий – під час аналізу думок науковців щодо досліджуваної проблематики, наукових категорій, визначень та підходів (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2, 2.3, 3.1, 3.3), догматичний – для тлумачення юридичних категорій, поглиблення й уточнення понятійного апарату (підрозділи 1.2, 1.3, 1.5, 2.3); функціональний – з метою виділення типових слідчих ситуацій на різних етапах розслідування злочинів (підрозділ 2.2); системний – при здійсненні класифікації способів вчинення викрадень мобільних телефонів (підрозділ 1.2), типологічний – під час дослідження особи злочинця та особи потерпілого (підрозділи 1.4, 1.5); методи аналізу і синтезу – при розробці структури криміналістичної характеристики (розділ 1), формулюванні висновків з питань, які висвітлюються в дисертації; статистичний – під час аналізу та узагальнення емпіричної бази (вивчених кримінальних справ та проваджень, результатів анкетування) (розділи 1–3); соціологічні – для підтвердження наукових висновків результатами анкетування та інтерв’ювання працівників правоохоронних органів (розділи 1–3).
Емпіричну базу дослідження становлять систематизовані матеріали офіційної статистичної звітності МВС України за період 2011–2014 рр.; узагальнені результати вивчення матеріалів 115 кримінальних справ та 85 кримінальних проваджень про викрадення мобільних телефонів за 2007–2014 рр.; узагальнені дані анкетувань слідчих та оперативних працівників органів внутрішніх справ (305 респондентів з міста Києва, Вінницької, Донецької, Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей); огляди судово-слідчої практики, офіційні звіти та довідки, а також інший практичний матеріал підрозділів системи МВС України. При підготовці роботи використано досвід автора, набутий в підрозділах кримінальної міліції УМВС України в Хмельницькій області.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що робота є одним із перших в Україні монографічним дослідженням теоретичних і практичних питань методики розслідування викрадень мобільних телефонів. Автором сформульовано та обґрунтовано низку висновків і рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності діяльності органів досудового розслідування, зокрема:
вперше:
– обґрунтовано підхід до формування криміналістичної характеристики викрадень мобільних телефонів, відповідно до якого доцільним є включення до її структури лише тих елементів, між якими існують стійкі кореляційні зв’язки, що носять закономірний характер. Такими елементами є: спосіб вчинення злочину, час та місце вчинення злочину, слідова картина, особа злочинця та особа потерпілого;
– визначено порядок внесення відомостей про викрадення мобільних телефонів до ЄРДР, що полягає у необхідності при отриманні інформації про факт вчинення викрадення мобільного телефону перевірити версії щодо можливого вчинення злочину, його інсценування, втрати телефону через недбале ставлення власника до зберігання своїх речей та неумисної помилки заявника про наявність події та складу кримінального правопорушення;
– виділено типові слідчі ситуації початкового та наступного етапів розслідування викрадень мобільних телефонів, зокрема, слідчі ситуації залежно від дій особи, яка вчинила викрадення мобільного телефону, спрямованих на приховання чи знищення електронно-цифрових слідів кримінального правопорушення: особа не вживала заходів, спрямованих на приховання електронно-цифрових слідів правопорушення; особа з метою приховання електронно-цифрових слідів правопорушення видалила сім-картку потерпілого з телефону та в подальшому її не використовувала, однак телефон був деякий час підключений до мережі мобільного зв’язку за допомогою іншої сім-картки або ж залишається підключеним до цього часу; особа не підключала викрадений мобільний телефон до жодної мережі мобільного зв’язку;
удосконалено:
– класифікацію способів вчинення викрадень мобільних телефонів, уявлення про час та місце вчинення цих злочинів;
– тактичні та психологічні особливості взаємодії слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування викрадень мобільних телефонів;
– організаційно-тактичні основи огляду місця події при розслідуванні цієї категорії злочинів та пропозиції щодо проведення допитів потерпілих, свідків і підозрюваних шляхом використання системи тактичних прийомів;
дістало подальший розвиток:
– класифікація типових слідів викрадень мобільних телефонів, зокрема визначено, що слідову картину викрадень мобільних телефонів складають матеріальні, ідеальні та електронно-цифрові сліди;
– типологія осіб, які вчиняють викрадення мобільних телефонів, а також осіб, які є потерпілими від цих злочинів;
– рекомендації щодо призначення та проведення товарознавчої експертизи під час розслідування викрадень мобільних телефонів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені й обґрунтовані в дисертації положення, висновки та рекомендації впроваджено та надалі може бути використано у:
– науково-дослідній діяльності – для подальших досліджень проблем розслідування злочинів проти власності (акти впровадження Національної академії внутрішніх справ від 29 січня 2015 р., Державного науково-дослідного інституту МВС України від 30 січня 2015 р.);
– практичній діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України – як рекомендації та пропозиції, що спрямовані на виявлення та розслідування злочинів (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України від 19 грудня 2014 р.);
– навчальному процесі – під час підготовки навчально-методичних матеріалів для проведення занять з навчальних дисциплін «Криміналістика», «Розслідування окремих видів злочинів» і «Методика розслідування окремих видів злочинів», а також безпосередньо при проведенні занять у системі підготовки та підвищення кваліфікації слідчих і працівників оперативних підрозділів (акти впровадження Львівського державного університету внутрішніх справ від 15 грудня 2014 р., Національної академії внутрішніх справ від 5 лютого 2015 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися на шести міжнародних науково-практичних конференціях: «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, 2009 р.); «Наукові здобутки на шляху до удосконалення правової системи» (м. Тернопіль, 2009 р.); «Восьмі осінні читання» (м. Хмельницький, 2009 р.); «Правова система, громадянське суспільство та держава» (м. Львів, 2009 р.); «Сучасне державотворення та правотворення: питання теорії та практики» (м. Одеса, 2014 р.); «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (м. Дніпропетровськ, 2015 р.).
Публікації. Основні положення та висновки, що сформульовані в дисертації, відображено у 11 наукових публікаціях, серед яких чотири статті – у виданнях, включених МОН України до переліку фахових видань з юридичних наук, одна стаття – у міжнародному науковому виданні, а також у шести тезах, опублікованих у збірниках доповідей науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На підставі узагальнення основних положень та результатів проведеного дослідження проблем розслідування викрадень мобільних телефонів, сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, а також мають теоретичне і практичне значення:
1. Основними елементами криміналістичної характеристики викрадень мобільних телефонів є: спосіб вчинення злочину, час та місце вчинення злочину, слідова картина, особа злочинця та особа потерпілого. Між елементами криміналістичної характеристики викрадень мобільних телефонів існують кореляційні залежності, які можуть бути використані для встановлення механізму вчинення злочину, висунення і побудови слідчих версій та планування розслідування.
2. Викрадення мобільних телефонів залежно від способу їх вчинення можна кваліфікувати як крадіжку (63,0 %), грабіж (29,0 %) та розбій (8,0 %). Дослідження способів вчинення таємних викрадень мобільних телефонів дозволяє поділити їх на три основні групи: кишенькові крадіжки; крадіжки, поєднані з проникненням до приміщення; крадіжки мобільних телефонів, залишених без належного нагляду. Аналіз способів, які використовують злочинці при вчиненні грабежів та розбоїв показує, що ці злочини можуть вчинятися на відкритій місцевості (вуличні злочини) або у житлових та інших приміщеннях.
3. Час та місце викрадень мобільних телефонів взаємообумовлені та нерозривно пов’язані, адже зростання кількості викрадень мобільних телефонів у певний період часу безпосередньо залежить від місця їх вчинення. Місця вчинення викрадень мобільних телефонів можна класифікувати за наступними критеріями: залежно від адміністративно-територіального поділу, інфраструктури населеного пункту та залежно від інтенсивності вчинення злочинів на певній території.
4. Слідова картина викрадень мобільних телефонів складається з трьох видів слідів: традиційних – матеріальних та ідеальних, а також електронно-цифрових. Електронно-цифровими слідами є: зміни, що відбуваються та залишаються безпосередньо в самому мобільному телефоні (у вбудованих чи зовнішніх носіях пам’яті) або на сім-карті телефону; зміни, що відбуваються в програмному забезпеченні оператора мобільного зв’язку внаслідок користування певним мобільним телефоном та відображають інформацію про сім-карти, які використовувалися в цьому телефоні, дату, час, тривалість, тип з’єднання телефону, номера абонентів, з яким відбувалося з’єднання, місцезнаходження телефону в момент з’єднання тощо.
5. Із сукупності ознак особи злочинця, який вчиняє викрадення мобільних телефонів, найбільший інтерес становлять відомості соціально-демографічного і соціально-правового характеру, а також морально-психологічні риси особистості.
Потерпілих від викрадень мобільних телефонів можна умовно розподілити на три групи: особи, чий спосіб життя (аморальна поведінка, схильність до вживання алкогольних напоїв з малознайомими особами, вчинки або риси характеру) провокують вчинення злочину відносно них; особи, віктимність поведінки яких проявляється у формі невжиття належних заходів щодо зберігання власного мобільного телефону; особи, які в силу свого соціального статусу, професії, матеріального становища або інших характеристик стають потерпілими від злочину.
6. Підставою внесення відомостей про викрадення мобільних телефонів до Єдиного реєстру досудових розслідувань є наявність події та складу кримінального правопорушення. Після отримання інформації про вчинення викрадення мобільних телефонів для прийняття обґрунтованого рішення про внесення даних відомостей до ЄРДР необхідно перевірити наступні версії: 1) злочин дійсно був вчинений; 2) має місце втрата телефону через недбале ставлення власника до зберігання своїх речей; 3) наявне інсценування злочину; 4) заявник неумисно помиляється щодо події злочину.
7. На основі вивчення емпіричних даних автором виділено типові слідчі ситуації початкового та наступного етапів розслідування викрадень мобільних телефонів, зокрема слідчі ситуації залежно від дій особи, яка вчинила викрадення мобільного телефону, спрямованих на приховання чи знищення електронно-цифрових слідів кримінального правопорушення: 1) особа не вживала заходів, спрямованих на приховання електронно-цифрових слідів правопорушення, тобто телефон залишається підключеним до мережі мобільного зв’язку та використовується сім-картка, яка знаходилась в телефоні до його викрадення (8,2%); 2) особа з метою приховання електронно-цифрових слідів правопорушення видалила сім-картку потерпілого з телефону та в подальшому її не використовувала, однак телефон був деякий час підключений до мережі мобільного зв’язку за допомогою іншої сім-картки або ж залишається підключеним до цього часу (32,9%); 3) особа не підключала викрадений мобільний телефон до жодної мережі мобільного зв’язку (22,3%).
8. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування викрадень мобільних телефонів може здійснюватися у процесуальній (урегульованій кримінальним процесуальним законом) та організаційній (непроцесуальній) формах. До процесуальної форми взаємодії відносяться наступні її види: доручення слідчого щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; надання допомоги слідчому при проведенні окремих слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. До організаційної форми взаємодії слідчого й оперативних підрозділів можна віднести такі її види: планування слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій; обмін інформацією; взаємні консультації; спільний аналіз причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів та обговорення профілактичних заходів; спільна узгоджена діяльність у складі слідчо-оперативної групи та інші.
9. Основними слідчими (розшуковими) діями, що проводяться під час розслідування викрадень мобільних телефонів є: огляд місця події та допити потерпілого, свідків і підозрюваного. Огляд місця події є однією з найбільш складних, об’ємних та інформаційно-значимих слідчих (розшукових) дій, від якості проведення якої залежить успіх подальшого розслідування викрадень мобільних телефонів. Виходячи із завдань, що вирішуються при проведенні огляду місця події, випливає необхідна вимога обов’язкового проведення такого огляду за кожним фактом викрадення мобільних телефонів.
Допит потерпілого дозволяє отримати інформацію про факти, що мають суттєве значення для швидкого та повного розслідування злочину, встановлення і викриття особи, яка його вчинила. Специфіка розслідування викрадень мобільних телефонів передбачає допит свідків з числа осіб, які пропонують послуги з ремонту й перепрограмування мобільних телефонів, купують техніку, що була в користуванні, щодо встановлення факту звернення до них особи з конкретним типом телефону та його ІМЕІ-кодом. В процесі допиту підозрюваного при розслідуванні викрадень мобільних телефонів слідчому необхідно встановити відомості щодо особи підозрюваного; події злочину; суб’єктивної сторони злочину; дій підозрюваного після того, як ним була отримана можливість розпоряджатися викраденим мобільним телефоном.
10. Під час розслідування викрадень мобільних телефонів для визначення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, важливе значення має призначення та проведення товарознавчої експертизи. При призначенні такої експертизи слідчий обов’язково має зазначати, який саме об’єкт надає для проведення експертизи (марку телефону, його ІМЕІ-код, наявні комплектуючі), а також питання, які ставить перед експертом. При проведенні товарознавчої експертизи мобільних телефонів експертами найчастіше застосовуються органолептичний (візуальний), інструментальний (вимірювальний), порівняльний методи, а також метод маркетингового дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аббасова И. С. Время совершения преступления как элемент его криминалистической характеристики : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / И. С. Аббасова ; Томский государственный университет им. В. В. Куйбышева. – Томск, 1992. – 22 с. – Библиогр.: с.21–22 : 10 ссылок.
2. Алєксєєв О. О. Розслідування окремих видів злочинів : навч. посіб. / О. О. Алєксєєв, В. К. Весельський, В. В. Пясковський. – 2-ге вид. перероб. та доп. – К. : Центр учбової літератури, 2014. – 320 с.
3. Алєксєйчук В. І. Огляд місця події: тактика і психологія : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В. І. Алєксєйчук – Харків, 2007. – 240 с.
4. Антимонов А. С. Особенности расследования преступлений, совершенных несовершеннолетними женского пола : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 / А. С. Антимонов. – М. : МГЮА, 2013. – 21 с.
5. Антощук А. О. Початковий етап розслідування вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини : автореф. дис. … канд. юрид. наук. спец. 12.00.09 / А. О. Антощук. – Київ, 2014. – 18 с.
6. Архипов А. А. Основные характеристики мобильных телефонов, используемые при проведении судебно-товароведческих экспертиз / А. А. Архипов // Криминалистика и судебная экспертиза : Междуведомственный научно-методический сборник. – 2008. – № 54. – С. 209–219.
7. Архів Кам’янець-Подільського міськрайонного суду // Кримінальна справа № 9/9607 від 18.03.2010 за ч. 3 ст. 185 КК України.
8. Архів Полонського районного суду // Кримінальна справа № 13/5730 від 11.05.2010 за ч. 1 ст. 185 КК України.
9. Архів Славутського міськрайонного суду // Кримінальна справа № 14/294 від 06.06.2010 за ч.3 ст. 185 КК України.
10. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 19/2337 від 31.06.2007 за ч. 2 ст. 185 КК України.
11. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 27/1751 від 18.01.2008 за ч. 1 ст. 185 КК України.
12. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 27/1744 від 19.01.2008 за ч. 2 ст. 186 КК України.
13. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 28/7854 від 26.08.2008 за ч.2 ст. 186 КК України.
14. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 28/7860 від 27.08.2008 за ч.1 ст. 185 КК України.
15. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 27/2010 від 02.12.2008 за ч. 2 ст. 187 КК України.
16. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 27/2068 від 05.02.2009 за ч.2 ст. 186 КК України.
17. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 27/2161 від 27.05.2009 за ч. 2 ст. 186 КК України.
18. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 26/6321 від 28.05.2009 за ч. 2 ст. 186 КК України.
19. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 27/2235 від 15.07.2009 за ч. 1 ст. 185 КК України.
20. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 15/2454 від 27.07.2009 за ч. 1 ст. 185 КК України.
21. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 28/1107 від 20.01.2011 за ч. 2 ст. 186 КК України.
22. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 28/8314 від 07.10.2011 за ч. 1 ст. 185 КК України.
23. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальна справа № 28/1879 від 15.08.2012 за ч. 1 ст. 186 КК України.
24. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальне провадження ЄРДР № 12013240010006479 від 08.10.2013 за ч.1 ст. 185 КК України.
25. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальне провадження ЄРДР № 12014240010001859 від 24.04.2014 за ч.2 ст.187 КК України.
26. Архів Хмельницького міськрайонного суду // Кримінальне провадження ЄРДР № 12014240010009478 від 25.08.2014 за ч. 1 ст. 185 КК України.
27. Архів Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області // Матеріали ЄО № 3593 від 20.07.2012.
28. Архів Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області // Кримінальне провадження ЄРДР № 12013240010000087 від 25.01.2013 за ч.1 ст.185 КК України.
29. Архів Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області // Матеріали ЄО № 6215 від 25.10.2013.
30. Ахмедшин Р. Л. Криминалистическая характеристика личности преступника : автореф. дис. … док. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза. Оперативно-розыскная деятельность» / Р. Л. Ахмедшин ; науч. конс. Н. Т. Ведерников. – Томск, 2006. – 48 с. – Библиогр. : с. 43
31. Баранов Н. Н. Расследование краж личного имущества / Н. Н. Баранов. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1977. – 95 с.
32. Белкин Р. С. Криминалистика : проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики. – М. : Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА-М), 2001. – 240 с.
33. Белкин Р. С. Криминалистика : Учебный словарь-справочник / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1999. – 265 с.
34. Белкин Р. С Тактика следственных действий / Р. С. Белкин, Е. М. Лившиц. – М. : Новый Юристъ, 1997. – 176 с.
35. Бесчастний В. М. Правила взаємодії слідчого з оперативними підрозділами з розкриття злочинів за новим Кримінально-процесуальним кодексом України / В. М. Бесчастний // Розкриття злочинів за новим Кримінально-процесуальним кодексом України : зб. матеріалів наук.-практ. конф., 8 лист. 2012 р., м. Київ. – К. : Нац. акад. внутр.. справ, 2012. – С. 6–8.
36. Биленчук П. Д. Осмотр места происшествия / П. Д. Биленчук, И. В. Сервецкий, А. И. Остапенко. – К., 1993. – 51 с.
37. Біляєв В. О. Місця зі складною оперативною обстановкою та їх класифікація / В. О. Біляев // Вісник ЛАВС МВС ім. 10-річчя незалежності України. – 2003. – № 3. – С. 3–13.
38. Бірюков В. В. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів : проблеми теорії і практики : автореф. дис. ... док. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. В. Бірюков ; НАВС. – К., 2011. – 31 с.
39. Блувштейн Ю. Д. Теоретические вопросы статистического изучения личности преступника (По материалам уголовных дел о грабежах и разбойных нападениях) : автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 718 / Ю. Д. Блувштейн ; Всесоюз. ин-т по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. – М., 1968. – 20 с.
40. Бобырь В. И. Предупреждение карманных краж органами внутренних дел : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / В. И. Бобырь ; КВШ МВД СССР. – К., 1991. – 23 с.
41. Бондаренко А. А. Зміст і форми взаємодії слідчого та оперативно-розшукових підрозділів / А. А. Бондаренко // Науковий вісник НАВСУ. – 2003. – Вип. 2. – С. 245–252.
42. Букалов К. А. Использование специальных товароведческих познаний на предварительном следствии / К. А. Букалов. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1982. – 105 с.
43. Бусел С. А. О сущности и содержании криминалистической характеристики преступления / С. А. Бусел // Актуальные проблемы современной криминалистики и судебной экспертизы : материалы междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 35-летию со дня образования кафедры криминалистики Акад. МВД Респ. Беларусь (Минск, 3 июня 2011 г.) / М-во внутр. дел Респ. Беларусь, учреждение образования «Акад. М-ва внутр. дел Респ. Беларусь» ; редкол. : Н. И. Порубов и др. – Минск : Акад. МВД, 2011. – С. 136–138.
44. Вандышев В. В. Изучение личности потерпевшего в процессе расследования : учеб. пособие / В. В. Вандышев. – Ленинград : Высш. полит. училище им. 60-летия ВЛКСМ., Ленингр. высш. курсы МВД СССР, 1989. – 92 с.
45. Васильев Д. Находка или кража? / Д. Васильев, С. Васильев // Законность. – 2008. – № 5. – С. 32–34.
46. Васюков В. Ф. Организационные и тактические особенности проведения осмотра места происшествия при расследовании грабежей и разбоев, совершаемых на открытой местности / В. Ф. Васюков // Наука и практика. – ГОУ ВПО «Орловский юридический институт МВД Российской Федерации». – 2009. – № 1 (38). – С. 19–24.
47. Ведерников Н. Т. Личность преступника как элемент криминалистической характеристики преступления / Н. Т. Ведерников // Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. тр. – М. : Всесоюзн. ин-т по изучен. причин и разработке мер предупреждения преступности, 1985. – С. 76–79.
48. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з додатками і доповненнями) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
49. Веліканов С. В. Класифікація слідчих ситуацій в криміналістичній методиці : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец.12.00.09 / С. В. Великанов ; Нац. юрид акад. ім. Я.Мудрого. – Харків, 2002. – 19 с.
50. Весельський В. К. Сучасні можливості використання даних про спосіб вчинення злочину в боротьбі зі злочинністю : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. К. Весельський, С. М. Зав’ялов, В. В. Пясковський. – К. : КНТ, 2009. – 160 с.
51. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. К. Весельський ; НАВСУ. – К., 1999. – 20 с.
52. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти) : монографія / В. К. Весельський. – К. : НАВСУ ; НВТ «Правник», 1999. – 126 с.
53. Весельський В. К. Торгівля людьми в Україні (Проблеми розслідування) : навч. посіб. / В. К. Весельський, В. В. Пясковський. – К. : КНТ, 2007. – 268 с.
54. Вехов В. Б. Криминалистическое учение о компьютерной информации и средствах ее обработки : автореф. дис. … док. юрид. наук / В. Б. Вехов. – Волгоград, 2008. – 36 с.
55. Вехов В. Б. Основы криминалистического учения об исследовании и использовании компьютерной информации и средств ее обработки : монография / В. Б. Вехов. – Волгоград : ВА МВД России, 2008. – 404 с.
56. Використання спеціальних знань відповідно до нового Кримінального процесуального кодексу України / Мін’юст України ; Роз’яснення від 18.02.2013. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0003323-13. – Назва з екрана.
57. Возгрин И. А. Криминалистика. Схемы и терминология : учебно-методическое пособие / [И. А. Возгрин, И. И. Иванов, К. С. Кузьминых и др.]. – СПб. : Санкт-Петербургский университет МВД России, 2000.– 165 с.
58. Гавло В. К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений / В. К. Гавло. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1985. – 244 с.
59. Гайовий О. М. Оперативно-розшукова характеристика кишенькових крадіжок / О. М. Гайовий // Науковий вісник НАВС. – 2012. – Вип. 2 (81). – С. 107–113.
60. Галаган В. И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. И. Галаган ; Украинская академия внутренних дел. – К., 1992. – 20 с.
61. Галаган В. І. Особливості початку досудового розслідування при виявленні ознак кримінального правопорушення на території дипломатичних представництв чи консульських установ України [Електронний ресурс] / В. І. Галаган, О. М. Калачова. // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». – 2013. – № 2. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Choasp_20013_2_10.pdf. – Назва з екрана.
62. Гаргат-Українчук О. М. Кримінологічна характеристика жіночої злочинності / О. М. Гаргат-Українчук // Наук. вісник Ужгородського нац. ун-ту. Серія «Право». – 2014. – Вип. 25. – С. 189–191.
63. Герасимов В. В. Совершенствование деятельности органов внутренних дел по реагированию на изменения оперативной обстановки в регионе : автореф. дис. …канд.. юрид. наук : спец. 12.00.11 / В. В. Герасимов ; Академія управления МВД России. – М., 2006. – 26 с.
64. Гетьман А. Кримінальний процесуальний кодекс України : науково-практичний коментар / А. Гетьман. – Харків : Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», 2012. – 681 с.
65. Горбачевський В. Я. Кваліфіковані вбивства: особливості початкового етапу розслідування / В. Я. Горбачевський // Право і безпека. – 2014. – № 3. – С. 106–112.
66. Гришко О. М. Запобігання корисливим злочинам щодо осіб похилого віку : віктимологічне дослідження : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / О. М. Гришко ; Академія адвокатури України. –К., 2010. – 17с.
67. Гурев М. С. Убийства на «разборках» (методика расследования) / М. С. Гурев. – СПб : Питер, 2001. – 288 с. – (Серия «Библиотека криминалиста»).
68. Гуртовенко О. Л. Психічне насильство у кримінальному праві України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / О. Л. Гуртовенко ; Одеська нац. юрид.акад. – Одеса, 2008 – 17 с.
69. Гусаков А. Н. Следственная тактика : (В вопросах и ответах) : учеб. пособие / А. Н. Гусаков, А. А. Филющенко. – Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1991. – 147 с.
70. Густов Г. А. Понятие и виды криминалистической характеристики преступлений / Г. А. Густов // Криминалистическая характеристика преступлений. – М.,1984. – С. 43–44.
71. Данилюк А. В. Расскрытие и расследование квартирних краж на первоначальном этапе / А. В. Данилюк, И. И. Басецкий // Вестник Академии МВД Республики Беларусь. – 2012. – № 2 (24). – С. 44–49.
72. Дедковский А. А. Характеристика отдельных способов совершения уличных грабежей / А. А. Дедковский // Вестник Академии МВД Республики Беларусь. – 2007. – № 1 (13). – С. 92–95.
73. Донцова О. С. Проблемні питання методичного забезпечення судово-товарознавчих експертиз : Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. наук. праць / О. С. Донцова, А. С. Посохов, О. О. Михальський. – Вип. 11 – Х. : Право, 2011. – 690 с.
74. Драпкин Л. Я. Понятие и структура способа совершения преступления / Л. Я. Драпкин, М. С.Уткин. – Омск : Высшая школа МВД СССР, 1978. – 202 с.
75. Еникеев З. Д. Уголовное преследование: учеб. пособие / З. Д. Еникеев – Уфа : Изд-во БашГУ, 2000. − 131 с.
76. Ермолович Е. Ф. Концептуальные подходы к классификации и систематизации способов сокрытий преступлений / Е. Ф. Ермолович // Вестник Академии МВД Республики Беларусь. – 2012. – № 2 (24). – С. 55–63.
77. Жарский В. Е. Взаимодействие следователя и органов дознания при расследовании краж : учеб. пособие / В. Е. Жарский. – Волгоград : Высш. след. школа МВД СССР, 1976. – 80 с.
78. Железняк А. С. Материальные следы – важный источник криминалистической информации (Понятие, процессуально-правовая природа). / А. С. Железняк. – Омск : Высшая школа милиции МВД СССР, 1975 . – 30 с.
79. Журавель В. А. Допрос потерпевшего при виктимном поведении / В. А. Журавель // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1983. – Вып. 26. – С. 46.
80. Зав’ялов С. М. Спосіб вчинення злочину і сучасні проблеми вивчення та використання у боротьбі зі злочинністю : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / С. М. Зав’ялов – К., 2005. – 31 с.
81. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3. – Назва з екрана.
82. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/565-12. – Назва з екрана.
83. Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12. – Назва з екрана.
84. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14. – Назва з екрана.
85. Закон України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5007-17. – Назва з екрана.
86. Зарубин Г. Г. Вопросы совершенствования криминалистической методики / Г. Г. Зарубин. – Волгоград, 1981. – 110 с.
87. Затенацький Д. В. Ідеальні сліди в криміналістиці (техніко-криміналістичні та тактичні прийоми їх актуалізації) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Д. В. Затенацький ; Нац. юрид акад. України ім. Я. Мудрого. – Харків, 2008. – 20 с.
88. Збірник наукових праць Харківського Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. – Вип. 9. – Харків : Східно-регіональний центр гуманітар.-освітніх ініціатив, 2004. – 350 с.
89. Звирбуль А. К. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений : учеб.пособие / А. К. Звирбуль, В. И. Смыслов. – М. : ВЮЗИ, 1982. – 46 с.
90. Зуйков Г. Г. Установление способа совершения преступления при помощи криминалистических экспертиз и исследований / Г. Г. Зуйков. – М. : Высш. школа МВД СССР, 1970. – 45 с.
91. Зуйков Г. Г. Основы научной организации управления и труда в органах внутренних дел. / Г. Г. Зуйков. – М., 1974. – 156 с.
92. Иванова Е. В. Характеристические категории обобщенных групп преступлений / Е. В. Иванова // Актуальные проблемы современной криминалистики и судебной экспертизы : материалы междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 35-летию со дня образования кафедры криминалистики Акад. МВД Респ. Беларусь (Минск, 3 июня 2011 г.) / М-во внутр. дел Респ. Беларусь, учреждение образования «Акад. М-ва внутр. дел Респ. Беларусь» ; редкол. : Н. И. Порубов и др. – Минск : Акад. МВД, 2011. – С. 149–152.
93. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98. – Назва з екрана.
94. Іщенко А. В. Теорія і практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів : навч. посібник / А. В. Іщенко, І. О. Іерусалимов, Ж. В. Удовенко. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 160 с.
95. Ищенко Е. П. Криминалистика : учебник / Е. П. Ищенко, В. А Образцов. – М. : Эксмо, 2005. – 480 с
96. Ищенко Е. П. Криминалистика : учебник / Е. П. Ищенко, А. А. Топорков. – М. : Юридическая фирма «КОНТРАКТ» : ИНФРА, 2003. – 748 с. – (Серия «Высшее образование»).
97. Каневский Л. Л. Криминалистические проблемы расследования и профилактики преступлений несовершеннолетних / Л. Л. Каневский. – Красноярск : Изд-во Краснояр. ун-та, 1991. – 288 с.
98. Карнеева Л. М. Доказательства в советском уголовном процессе : учеб. пособие / Л. М. Карнеева. – Волгоград : ВСШ, 1988. – 65 с.
99. Карнеева Л. М. Тактические приемы допроса и пределы их использования : Тезисы выступлений на теоретическом семинаре, проведенном ВНИИ МВД СССР 14 марта 1980 г. – М. : Всесоюз. науч.-исслед. ин-т МВД СССР, 1980. – 115 с.
100. Карнович С. А. Роль и значение взаимодействия следователя с оперативными подразделениями при расследовании преступлений, связанных с незаконным оборотом наркотических средств и психотропных веществ / С. А. Карнович // Российский следователь. – 2013. – №6. – С. 10–13.
101. Карпов Н. С. Криміналістичні засади вивчення злочинної діяльності : автореф. дис. ... док. юрид. наук : спец. 12.00.09. / Н. С. Карпов ; КНУВС. – К., 2008. – 32 с.
102. Касаткин А. В. Тактика собирания и использования компьютерной информации при расследовании преступлений : дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / А. В. Касаткин ; РГБ. – М., 2002. – 215 с.
103. Кваліфікація злочинів, підслідних органам внутрішніх справ : навч. посібник / за заг. ред. В. В. Коваленка ; наук. ред. О. М. Джужа, А. В. Савченко. – К. : Атіка, 2011. – 648 с.
104. Керевич О. В. Процесуальні й організаційні аспекти взаємодії слідчого та органу дізнання щодо розкриття і розслідування злочинів / О. В. Керевич // Вісник Запорізького юридичного інституту. –2004. – № 2. – С. 272–277.
105. Кобзар О. Ф. Особливості проведення огляду місця події при розслідуванні кишенькових крадіжок / О. Ф. Кобзар // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. – № 1. – С. 159–162.
106. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : навч. посіб. / Є. Г. Коваленко. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 576 с.
107. Кодекс України про адміністративні правопорушення : чинне законодавство із змінами та доповненнями на 20 вересня 2012 року : (Відповідає офіц. текстові). – К. : Алерта, 2012. – 260 с.
108. Козицкая Е. Г. Допрос подозреваемого при расследовании преступлений, связанных с хищением мобильных телефонов / Е. Г. Козицкая // Международный научно-практический правовой журнал «Legea si Viata». – Республика Молдова. – 2014. – № 6. – С. 84–88.
109. Козицька О. Г. Криміналістична характеристика особи злочинця в справах про злочини, пов’язані з незаконним заволодінням мобільними телефонами / О. Г. Козицька // Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. – 2009. – № 82. (додаток до журналу Міліція України). – 2009. – № 5–6. – С. 14–18.
110. Козицька О. Г. Незаконне заволодіння мобільними телефонами як один з найбільш розповсюджених злочинів проти власності (криміналістичні аспекти) / О. Г. Козицька // Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми : зб. тез доповідей IV Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Тернопіль, 30 березня 2009 року). – Тернопіль, 2009. – С. 54–56.
111. Козицька О. Г. Особа потерпілого як елемент криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з незаконним заволодінням мобільними телефонами / О. Г. Козицька // Восьмі осінні читання : зб. тез Міжнар. наук. конф. (м. Хмельницький, 13–14 листопада 2009 року). У 4-х ч. Ч. 4. «Кримінальне право. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Кримінальний процес. Криміналістика. Судова експертиза.». – Хмельницький : Хмельницький ун-т управління та права, 2009. – С. 157–159.
112. Козицька О. Г. Особливості взаємодії слідчого з оперативними та оперативно-технічними підрозділами при розслідуванні викрадень мобільних телефонів / О. Г. Козицька // Правова система, громадянське суспільство та держава : тези доп. учасників Міжнар. студентсько-аспірантської конф. (м. Львів, 24–26 квітня 2009 року). – Львів : Юрид. фак. Львівського нац. ун-ту імені Івана Франка, 2009. – С. 259–261.
113. Козицька О. Г. Особливості внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про злочини, пов’язані з незаконним заволодінням мобільними телефонами / О. Г. Козицька // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія. Юридичні науки. – 2014.– Т.4. – Випуск 2. – С. 101–106.
114. Козицька О. Г. Особливості призначення товарознавчої експертизи при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним заволодінням мобільними телефонами / О. Г. Козицька // Сучасне державотворення та правотворення: питання теорії та практики : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, Україна, 12–13 грудня 2014 р.). – Одеса : ГО «Причорноморська фундація права», 2014. – Ч. ІІ. – С. 115–118.
115. Козицька О. Г. Таємне викрадення як спосіб вчинення злочинів, пов’язаних з незаконним заволодінням мобільними телефонами / О. Г. Козицька // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2009. – № 3(44). – 2009. – С. 111–115.
116. Козицька О. Г. Тактика допиту потерпілих в справах про незаконне заволодіння мобільними телефонами / О. Г. Козицька // Наукові здобутки на шляху до удосконалення правової системи : матеріали Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Тернопіль, 8 травня 2009 р.). – Тернопіль, 2009. – С. 37–39.
117. Козицька О. Г. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним заволодінням мобільними телефонами / О. Г. Козицька // Право і суспільство. – 2014.– № 5. – С. 323–327.
118. Кокорева Л. В. Методика расследования карманных краж, совершенных в общественном транспорте : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика; оперативно-розыскная деятельность» / Л. В. Кокорева ; Академия упр. МВД России. – М., 2010. – 24 с.
119. Колдин В. Я. Судебная идентификация / В. Я.Колдин. – М. : ЛексЭст, 2002. – 528 с.
120. Колесниченко А. Н. Научные и правовые основы методики расследования отдельных видов преступлений : дис. … док. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. Н. Колесниченко. – Харьков, 1967. – 509 с.
121. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений : учеб. пособ. / А. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова. – Х. : Юрид. ин-т, 1985. – 92 с.
122. Коновалова В. Е. Допрос : тактика и психология / В. Е. Коновалова. – Харьков : Консум, 1999.– 157 с.
123. Коновалова В. Е. Убийство: искусство расследования / В. Е. Коновалова. – Х. : Факт, 2001. – 312 с.
124. Коновалова В. О. Юридична психологія : Акад. курс. / В. О. Коновалова, В. Ю. Шепітько. – Київ : Ін Юре, 2004. – 424 с.
125. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254. – Назва з екрана.
126. Коровин А. А. Криминологическая характеристика лиц, совершивших грабежи и разбои, и их перевоспитание в местах лишения свободы : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. / А. А. Коровин ; Всесоюз.ин-т по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. –М., 1974. – 22 с.
127. Коровин А. А. Криминологическая характеристика лиц, совершивших грабежи и разбои / А. А. Коровин, В. И. Холостов. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1976.– 64 с.
128. Корухов Ю. Современное состояние судебно-товароведческой экспертизы / Ю. Корухов, И. Карпова // Российская юстиция. –1997. – № 1. – С. 28–29.
129. Костенко М. В. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза» / М. В. Костенко. – Х., 2003. – 20 с.
130. Котюк І. І. Діалектичний характер слідоутворення детермінує особливості класифікації слідів у криміналістиці / І. І. Котюк // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. – 2005. – № 63–64. – С. 53–57.
131. Кофанова О. С. Правові підстави та особливості призначення судових експертиз для дослідження культурних цінностей / О. С. Кофанова // Адвокат. – 2010. – № 9. – С. 38–42.
132. Крайнов И. В. Некоторые актуальные вопросы деятельности по обнаружению и выявлению преступлений, связанных с хищением средств сотовой связи / И. В. Крайнов // Российский следователь. – 2008. – № 21. – С. 26–28.
133. Крапивина О. Н. Приобретение или сбыт имущества, заведомо добытого преступным путем : Сравнительно-правовое, уголовно-правовое, уголовно-политическое и криминологическое исследование : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / О. Н. Крапивина. – М., 2008. – 30 с.
134. Криміналістика : підручник для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / [В. М. Глібко, А. Л. Дудніков, В. А. Журавель та ін.] ; за ред. В. Ю. Шепітька. – К. : Ін Юре, 2001. – 684 с.
135. Криміналістика : підручник. / ред. П. Д. Біленчук.– 2-ге вид., випр. і доп.– К. : Атіка, 2001.– 544 с.
136. Криминалистика : краткая энциклопедия / авт.-сост. Р. С. Белкин. – М. : Большая Российская энциклопедия, 1993. – 111 с.
137. Криминалистика : учебник / под. ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. – М. : Высшая школа, 2000. – 672 с.
138. Кримінальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 6 вересня 2011 р. (офіц. текст). – К. : Паливода А.В., 2011. – 216 с. – (Кодекси України).
139. Кримінальний процес : підручн. для студ .ВНЗ / за ред. В. В. Коваленка, Л. Д. Удалової, Д. П. Письменного. – Київ : НАВС ЦУЛ, 2013. – 543 с.
140. Кримінальний процесуальний кодекс України : чинне законодавство станом на 05 березня 2013 р. (офіц. текст) – Суми : ТОВ ВВП НОТІС, 2013. – 291 с.
141. Кругликов А. П. Правовое положение органов и лиц, производящих дознание в советском уголовном процессе : учебн. пособие / А. П. Кругликов. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1986. – 207 с.
142. Куклин В. И. Начальный этап расследования грабежей и разбойных нападений : учеб. пособие / В. И. Куклин. – Иваново : Ивановский ун-т, 1986. – 83 с.
143. Кундеус В. Г. Кримінально-правова характеристика викрадення : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / В. Г. Кундеус ; Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2004. – 19 с.
144. Курс лекцій з кримінального процесу за новим Кримінальним процесуальним кодексом України (особлива частина) / [О. Ю. Хабло, О. С. Степанов, М. П. Климчук та ін.]. – К. : НАВС МВС України, 2012. – 199 с.
145. Кустов А. М. Механизмы преступлений, совершенных на почве национальной, расовой или религиозной вражды / А. М. Кустов // Вестник криминалистики / отв. ред. А. Г. Филиппов. – М. : Спарк, 2006. – Вып. 4 (20). – С. 57–60.
146. Кучинська О. П. Процесуальний статус свідків : деякі особливості за новим КПК України / О. П. Кучинська // Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. – 2013. – № 1. – С. 295–300.
147. Лавніченко О. В., Поняття і види оперативної обстановки у сфері охорони громадського порядку та обставини, що обумовлюють її ускладнення / О. В. Лавніченко, В. В. Єманов // Збірник наукових праць Харк. універ. Повітряних Сил. – 2010. – Вип. 1 (23). – С. 192–196.
148. Лавренюк В. Особливості способу і обстановки крадіжок, вчинених організованими злочинними групами / В. Лавренюк // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матер. ХІІI регіон. наук.-практ. конф. (08–09.02.2007р.). – Львів : Львівськ. нац. ун-т ім. І. Франка, 2007 .– С. 544–547.
149. Лавров В. П. Расследование преступлений по горячим следам : учеб. пособие. / В. П. Лавров, В. Е. Сидоров. – М. : Высш. юрид. заоч. школа МВД СССР, 1989. – 56 с.
150. Лекарь А. Г. Организационно-тактические основы раскрытия преступлений. / А. Г. Лекарь, Р. К. Безруких. – М. : Юридическая литература, 1977. – 118 с.
151. Лисиченко В. К. Взаимосвязь следственных ситуаций с тактикой производства следственных действий / В. К. Лисиченко, О. В. Батюк // Криминалистика и судебная експертиза : республиканский межведомственный сборник науч. и науч.-метод. работ. – Вип.36. – К : Вища шк., 1988. – С. 3–9.
152. Лубин А. Ф. Методология криминалистического исследования механизма преступной деятельности : автореф. дис. на соискание уч. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс. Криминалистика. Теория оперативно-розыскной деятельности» / А. Ф. Лубин ; Министерство внутренних дел РФ. Нижегородский юридический институт. – Нижний Новгород, 1997. – 54 с.
153. Лук’янчиков Є. Д. Інформаційне забезпечення розслідування злочинів (правові і тактико-криміналістичні аспекти) : автореф. дис. ... док. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Є. Д. Лук’янчиков ; НАВСУ. – К., 2005. – 36 с.
154. Лук’янчиков Є. Д. Слідчий огляд: поняття та види / Є. Д. Лук’янчиков, Б. Є. Лук’янчиков // Юридичний часопис НАВС. – 2013. – № 1. – С. 264–269.
155. Лукьянчиков Е. Д. Криминалистическая и иные характеристики преступления / Е. Д. Лукьянчиков, Б. Е. Лукьянчиков // Актуальные проблемы современной криминалистики и судебной экспертизы :