Козлов Костянтин Павлович. Протекторна дія пектину при надходженні в організм ртуті в малих дозах (до проблеми мікромеркуріалізму)

Краткое описание

Козлов Костянтин Павлович. Протекторна дія пектину при надходженні в організм ртуті в малих дозах (до проблеми мікромеркуріалізму) : Дис... канд. біол. наук: 14.02.01 / АМН України; Інститут медицини праці. — К., 2004. — 131арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 108-129

Козлов К.П. Протекторна дія пектину при надходженні в організм ртуті в малих дозах (до проблеми мікромеркуріалізму). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2004.
У роботі досліджено дію різних пектинових препаратів для виведення ртуті з організму з урахуванням вікових аспектів, вивчено порівняльну цитопротекторну дію пектинових екстрактів, отриманих з різних рослинних джерел, обґрунтовано механізм взаємодії іонів ртуті з карбоксильними групами полігалактуронових кислот пектинів.
На основі квантово-хімічних розрахунків установлено, що в утворенні комплексу з гідратованими іонами ртуті беруть участь тільки карбоксильні групи залишків галактуронової кислоти, при цьому додаткова координація центрального іона з утворенням хімічного зв’язку з карбоксилами чи гідроксилами сусідніх піранозних кілець неможлива через стеричні утруднення.
Введення щурам хлориду ртуті (ІІ) у дозі1/50та1/100ЛД50спричиняло накопичення металу у крові та органах, при цьому максимальне накопичення у печінці спостерігалось на другий тиждень з поступовим спаданням до п’ятого тижня, а додавання до раціону щурів бурякового пектину чинило проективний ефект різного ступеню ефективності залежно від дози.
Виявлені певні вікові особливості дії хлориду ртуті (ІІ) у дозі1/150ЛД50та протекторної дії пектинових препаратів за показниками вмісту ртуті в крові та органах, а також результатами біохімічних та морфологічних досліджень. Буряковий пектин за більшістю показників виявився найефективнішим для щурів середньої вікової групи, тоді як для щурів старшої вікової групи пектин-вітамінне драже, що може пояснюватись неспецифічним характером дії за рахунок впливу біологічно активних речовин (вітамінів, ессенціальних мікроелементів) як складників композиції, на загальні реакції організмового рівню.

На основі квантово-хімічних розрахунків установлено, що в утворенні комплексу з гідратованими іонами ртуті беруть участь тільки карбоксильні групи залишків галактуронової кислоти. Додаткова координація центрального іона з утворенням хімічного зв’язку з карбоксилами чи гідроксилами сусідніх піранозних кілець неможлива через стеричні утруднення. Найміцніші галактуронати ртуті утворяться при входженні в першу координаційну сферу карбоксильних груп, що належать різним молекулам полігалактуронових кислот.
У дослідженняхinvivo, проведених на білих щурах-самцях, введення хлориду ртуті (ІІ) у дозі1/50та1/100ЛД50призводило до накопичення металу у крові та органах, що супроводжувалось біохімічними та морфологічними зсувами. Фази накопичення узгоджуються з двокамерною моделлю. Додавання до раціону щурів бурякового пектину чинило протекторний ефект різного ступеню ефективності залежно від дози. Найбільш виражений ефект виявлявся при дозі1/100ЛД50HgCl2, що підтверджує дію пектину саме як профілактичного засобу при дії малих доз важких металів.
У дослідженняхinvitro, проведених на культурі клітини HeLa, водні екстракти пектинових препаратів (буряковий, морквяний, яблучний) виявляють з різним ступенем вираженості протекторну дію стосовно цитотоксичного впливу хлориду ртуті (ІІ). Такий позитивний вплив може пояснюватись взаємодією іону ртуті з карбоксильними групами полігалактуронових кислот пектинів у водному розчині ще до надходження ртуті у мембрану клітин.
Виявлені певні вікові особливості дії хлориду ртуті (ІІ) у дозі1/150ЛД50та протекторної дії пектинових препаратів за показниками вмісту ртуті в крові та органах, а також результатами біохімічних та морфологічних досліджень. Буряковий пектин за переважною більшістю показників виявився найефективнішим для щурів середньої вікової групи, тоді як для щурів старшої вікової групи найефективнішим виявилося пектин-вітамінне драже, що може пояснюватись неспецифічним характером дії за рахунок впливу біологічно активних речовин (вітамінів, ессенціальних мікроелементів) як складників композиції, на загальні реакції організмового рівню.
Значимість та доцільність отриманих експериментальних даних про ефективність дії пектинів як засобів біологічної профілактики мікромеркуріалізм узгоджуються з даними спостережень над контингентами осіб (у клініці та безпосередньо у виробничих умовах), що стикались у процесі професійної діяльності зі ртуттю у концентраціях переважно на рівні сотих та тисячних мг/м3.
Конкретні рекомендації щодо дослідження вмісту ртуті та використання різних видів пектинових композицій, зокрема дозування, рекомендації щодо певних вікових груп, знайшли відбиття у розроблених і переданих на затвердження у МОЗ України Методичних вказівок щодо визначення ртуті в об’єктах довкілля та біосередовищах, застосування пектинових препаратів для профілактики виробничо обумовленої патології у робітників промислових підприємств та Інформаційних листах, затверджених в установленому порядку.