Кракович Анжела Василівна. Епідеміологічна характеристика ротавірусної інфекції та шляхи удосконалення епідеміологічного нагляду

Краткое описание

Кракович Анжела Василівна. Епідеміологічна характеристика ротавірусної інфекції та шляхи удосконалення епідеміологічного нагляду : Дис... канд. мед. наук: 14.02.02 / АМН України; Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2006. — 176арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 144-176.

Кракович А.В. Епідеміологічна характеристика ротавірусної інфекції та шляхи удосконалення епідеміологічного нагляду. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 епідеміологія. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2006 р.
У дисертації досліджено особливості епідемічного процесу ротавірусної інфекції (РВІ) в Україні за період 1995-2004р.р., який проявлявся спорадичною захворюваністю та спалахами. Показано, що питома вага випадків РВІ в структурі етіологічно розшифрованих гастроентеритів становить 8,1%. Активність прихованого епідемічного процесу РВІ підтверджено позитивними результатами дослідження матеріалу від здорових дітей та дорослих.
На РВІ хворіють особи всіх вікових груп, проте до 68,6% випадків реєструється серед дітей до 2 років, яку визначено як „групи ризику”. Встановлено роль дорослих, як можливих джерел інфекції для дітей. У багаторічній динаміці захворюваність на РВІ має тенденцією до зростання показників та періодичні підйоми з інтервалом у 2 - 4 роки. Виявлено зимово - весняну сезонність з максимальним рівнем захворюваності у березні. Недосконалість системи лабораторної діагностики та реєстрації РВІ, вплив природних чинників, особливості водопостачання обумовлюють значні відмінності захворюваності у регіонах України. В умовах відсутності епідеміологічного нагляду за РВІ проведення профілактичних заходів у зимово- весняний період щодо дітей молодшого віку можливо за даними захворюваності на кишкові інфекції невстановленої етіології.
На підставі аналізу епідеміологічних характеристик захворюваності на РВІ запропоновано схему епідеміологічного нагляду за цією інфекцією.

1. На сучасному етапі епідемічний процес ротавірусної інфекції (РВІ) характеризується як спорадичною захворюваністю, так і епідемічними спалахами різної інтенсивності (від 29 до 594 випадків). Показники захворюваності на РВІ у 1995 2004 р.р. коливались від 0,94 до 4,92 на 100 тисяч населення. Відсутність чітких критеріїв встановлення діагнозу, обстеження переважно дітей з важким перебігом захворювання в умовах стаціонару, недосконалість системи обліку сприяє неповній реєстрації РВІ.
Система епідеміологічного нагляду за ротавірусною інфекцією
Рис. 4 Схема епідеміологічного нагляду за ротавірусною інфекцією
2. За даними офіційної реєстрації, питома вага ротавірусних ентеритів складала 8,1% від числа розшифрованих випадків ГЕК. Серед ГЕК вірусної етіології цей показник дорівнював 77,5%. На моделі м. Києва за результатами лабораторного обстеження хворих з діареями встановлено, що при спорадичній захворюваності антиген ротавірусу виявлено у 27,6 % від числа обстежених. Цей показник зменшувався з віком хворих (від 32,3% у віковій групі 0-2 років до 15,6% у дітей 7-14 років). Під час спалахів відсоток позитивних знахідок зростав до 75,9 79,2%.
3. Особливостями епідемічного процесу РВІ є тенденція до зростання захворюваності у багаторічній динаміці; наявність періодичних підйомів кожні 2-4 роки; зимово - весняна сезонність, яка найбільш виражена серед дітей віком до 6 років. Значні коливання показників захворюваності у різних регіонах України обумовлені впливом природних чинників, особливостями водопостачання, недосконалістю системи лабораторної діагностики та обліку РВІ.
4. Діти віком 0 - 2 років мають найвищі показники захворюваності (161,9 на 100 тис. ) та складають 68,6% усіх випадків РВІ. Питома вага дітей 3- 6 років дорівнювала 16,1%, 7-14 років - 7,3%, 15 років і старше - 8,0%. Найвищі показники захворюваності реєструються серед неорганізованих дітей дошкільного віку (76,8 - 121,7) проти дітей з дошкільних закладів (16,6 - 36,1), школярів (2,3 - 4,7) та дорослих (0 - 0,05 на 100 тисяч осіб відповідної групи).
5. Групу ризику” щодо РВІ становить вікова група 0 - 2 років, серед якої особливої уваги потребують діти першого року життя, що знаходяться на штучному вигодовуванні.
6. Встановлено наявність сильного корелятивного зв’язку (r = 0,79±0,02) річної динаміки захворюваності на РВІ та ГЕКНЕ у зимово - весняний період у віковій групі 0-2 роки та корелятивного зв’язку середньої сили (r = 0,68±0,02) у віковій групі 3- 6 років. За умови недостатньої лабораторної діагностики РВІ доцільно проводити профілактичні та протиепідемічні заходи у зимово весняний період, орієнтуючись на рівні захворюваності на ГЕКНЕ.
7. Інтенсивна циркуляція ротавірусів серед здорових дітей ДДЗ, що не мали контакту з хворими на РВІ (4,9 % від числа обстежених), контактних осіб у домашніх осередках (4,1%), та ДДЗ (14,1 %), персоналу дитячих молочних підприємств під час спалахів (8,7% - 32,3%) опосередковано свідчить про активність прихованого епідемічного процесу РВІ. Низька ефективність дослідження проб з об’єктів довкілля не дозволяє проводити моніторинг та оцінити інтенсивність циркуляції РВ в навколишньому середовищі.
8. Розроблено схему епідеміологічного нагляду за ротавірусною інфекцією з урахуванням даних ретроспективного та оперативного епідеміологічного аналізу захворюваності на РВІ та ГЕКНЕ, вірусологічного моніторингу та контролю санітарного - гігієнічного стану об’єктів ризику, якості води, харчових продуктів тощо.