Красюк Едуард Костянтинович. Дисметаболічні процеси та їх корекція у хворих з первинними ураженнями нирок та гіпертонічною хворобою на ранніх ступенях хронічної ниркової недостатності

Краткое описание

Красюк Едуард Костянтинович. Дисметаболічні процеси та їх корекція у хворих з первинними ураженнями нирок та гіпертонічною хворобою на ранніх ступенях хронічної ниркової недостатності : Дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2006. — 172арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 147-169.

Красюк Е.К. Дисметаболічні процеси та їх корекція у хворих з первинними ураженнями нирок та гіпертонічною хворобою на ранніх ступенях хронічної ниркової недостатності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби. Харківський державний медичний університет МОЗ України, 2006.
Дисертація присвячена вивченню змін балансу перикисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та ліпідного обміну у хворих з ХНН I-II ступеня та розробки методу їх комплексної медикаментозної корекції.
Показано, що в хворих на ранніх ступенях ХНН має місце висока частота порушень показників перикисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та складу жирних кислот крові, які мають відмінності в залежності від етіології та ступеню ХНН. Досліджено динаміку відновлення балансу перикисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту в залежності від методів терапії у хворих з ХНН на ранніх ступенях. Включення сукупного застосування кверцетину й еритропоетину в комплексну терапію хворих з ХНН I-II ступеня підвищує ефективність лікування за рахунок нормалізації рівня вільно-радикальних процесів, антиоксидантної стійкості крові та покращення клінічних показників.

У роботі наведене теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі виявлення особливостей змін в системі антиоксидантного захисту, показниках вільнорадикального окислення та ліпідів крові у хворих з первинними ураженнями нирок та гіпертонічною хворобою, які призвели до формування хронічної ниркової недостатності. Підвищено ефективність лікування цієї патології шляхом включення до загальновизнаної терапії кверцетину та ЕПО.
1. Зміни СХЛ крові у хворих з ХНН І-ІІ ступеня залежать від киснезалежного метаболізму фагоцитів: у 77% в разі підвищення генерації активних форм кисню фагоцитами крові рівень СХЛ зростає, у 17% за знижених значень киснезалежного метаболізму фагоцитів спонтанне світіння крові знижується.
2. У хворих з ХНН І-ІІ ступеня виявляється декілька варіантів ІХЛ крові: у 70% (1-ий і 2-ий кінетичний варіант) зростає інтенсивність ініційованої хемілюмінесценції, у 26% (3-ій кінетичний варіант) показники хемілюмінесценції знижуються. АОС крові у хворих з ХНН I-II ступеня вірогідно знижена: в 4,5 рази при 1-ому, в 2 рази при 2-ому, в 1,7 рази при 3-ому варіанті кінетичних параметрів ІХЛ порівняно з показником здорових.
3. Зіставлення показників кінетичних варіантів ІХЛ крові та сечі дозволяє оцінювати стан процесів ПОЛ та АОЗ за даними ІХЛ сечі у хворих з ХНН І-ІІ ступеня: у 34% з 1-м кінетичним варіантом відбувається активація, що в 93% випадків відповідає 1-му кінетичному варіанту ІХЛ крові, у 66% з 2-м кінетичним варіантом встановлено гальмування вільно-радикальних процесів, що в 54% випадків асоціюється з 3-м кінетичним варіантом ІХЛ крові.
4. При ХНН І-ІІ ступеня в складі ліпідів еритроцитів крові в 1,2-1,3 рази збільшується відсоток НЖК та в 1,75-2,1 рази зменшується відсоток ПНЖК, в сироватці зростає відсоток ПНЖК в 3 рази за 1-ого кінетичного варіанта ІХЛ крові порівняно з показником здорових.
5. ХНН I-II ступеня на тлі ГН в порівнянні з групами ПГХ та ХННф характеризується неістотними змінами СХЛ крові, 2-м (50±8,33%) та 3-м (30,55±7,68%) кінетичним варіантом ІХЛ крові, 2-м (80,55±6,6%) кінетичним варіантом ІХЛ сечі, достовірно зменшеним НСТ-тестом (23,9±3,6 порівняно з 28,3±1,2% у здорових осіб). Розлади ПОЛ-АОЗ поглиблюються з прогресуванням ХНН.
6. Застосування кверцетину в комплексному лікуванні хворих з ХНН I-II ступеня поліпшує у 24% хворих клініко-лабораторні показники, а також впродовж першого місяця істотно позитивно впливає на стан процесів ПОЛ, АОС у хворих з 1-им та 2-им кінетичними варіантами ХЛ крові.
7. ЕПО у сукупності з традиційною терапією покращує у 58% хворих з ХНН I-II ст. клініко-лабораторні показники, впродовж першого місяця лікування не викликає істотні зміни показників ХЛ і АОС крові, але через три місяця лікування сприяє незначному покращенню АОС та достовірному покращенню показників ХЛ крові.
8. Для корекції антипрооксидантного дисбалансу у хворих на ранніх ступенях ХНН найперспективнішим є комплексне застосування кверцетину й ЕПО. Вже через 1 міс після початку лікування відбувається нормалізація рівня вільно-радикальних процесів і АОС за всіх кінетичних варіантів ІХЛ крові та покращуються клініко-лабораторні показники у 82% хворих з ХНН I-II ступеня.