Крилова Олена Олександрівна. Обґрунтування лікування синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на неспецифічний виразковий коліт і хворобу Крона

Краткое описание

Крилова Олена Олександрівна. Обґрунтування лікування синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на неспецифічний виразковий коліт і хворобу Крона : Дис... канд. наук: 14.01.02 2005

Крилова О.О. Обґрунтування лікування синдрому ендогенної інтоксикації у хворих на неспецифічний виразковий коліт і хворобу Крона.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 гастроентерологія. Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2004.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і вирішення науково-практичного завдання, які полягають в уточнені характеру імунологічних та метаболічних порушень при НВК і ХК, визначені ролі ендогенної інтоксикації в їх розвитку та рецидивуванні, удосконаленні лікування хворих.
Проведене комплексне обстеження 145 хворих на НВК і 32 на ХК виявило порушення в системі імунітету, підвищення вмісту прозапальних інтерлейкінів ІЛ-1b і ІЛ-2 та наявність синдрому ендогенної інтоксикації у всіх хворих: високий рівень запальних реакцій, інтенсифікацію процесів перекисного окислення ліпідів та дисбаланс в системі антиоксидантного захисту. Обґрунтовано застосування на фоні базисної терапії додатково аутоцитокінів та глутаргіну, що дозволяє підвищити ефективність лікування хворих.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і вирішення науково-практичного завдання, які полягають в уточнені характеру імунологічних та метаболічних порушень при НВК і ХК, визначені ролі ендогенної інтоксикації в їх розвитку та рецидивуванні, удосконаленні лікування хворих.
1. Для НВК в слизовій оболонці макроскопічно найменш уражених ділянок товстої кишки характерна різко виражена поліморфноклітинна інфільтрація, різко виражений алергічний компонент, зменшення числа келихоподібних клітин, крипт-абсцеси, посилена десквамація епітелію та атрофія. Для ХК поліморфноклітинна інфільтрація та алергічний компонент менш характерні, структура поверхневого епітелію слизової оболонки зберігає свою цілісність, а атрофічні перебудови в залозистому апараті були в 5 разів рідше.
2. Хворим на НВК і на ХК властивий високий рівень запальних реакцій (підвищення рівня сіркомукоїдів, продуктів деградації фібриногену, гістаміну, МСМ). Відмінною ознакою НВК є підвищення рівня катепсину D (p<0,05, щодо контролю) та ПДФ (p<0,05, щодо ХК). Визначена інтенсифікація процесів ПОЛ, причому особливістю НВК є підвищення рівня МДА (66,7 %), а ХК вмісту ОШ (87,5 %), (p<0,05). Знижена активність антиоксидантної системи за ЦП (у 65,4 % хворих на НВК і 79,2 % на ХК) і АОА (у 95,2 % і 80,0 %, відповідно), рівень ПРЕ підвищений (у 87,5 % і 60,0 %, відповідно). Характерним для ХК є підвищення рівня К (62,5 %, p<0,05).
3. При НВК і при ХК значно підвищується рівень прозапальних цитокінів IЛ-1b та IЛ-2 і знижується рівень рецепторів до IЛ-2 (у 50,0 % і 68,4 % хворих, відповідно, p<0,05), підвищується рівень білка апоптозу СD95 (p<0,05). Відмінною ознакою НВК є підвищення рівня В-лімфоцитів (p<0,05), Ig A (p<0,05) і наявність ПАНЦА (68,4 %), а ХК підвищення рівня IgM (p<0,05). Рівень ЦІК у хворих на НВК вищий, ніж у пацієнтів з ХК (p<0,05).
4. Виявлено, що депресія Т-лімфоцитів у хворих на НВК приводить до посилення синтезу (r=0,53, p<0,05) та елімінації продуктів ПОЛ (r=0,51, p<0,05). Активація ПОЛ посилює продукцію МСМ (r=+0,81, p<0,05), впливає на функціональну активність В-лімфоцитів (r=0,64, p<0,05). В результаті розвиваються ураження СО ТК, які проявляються на макро- (r=0,36, p<0,05) і мікроскопічному рівнях, (p<0,05, p<0,05). Вираженість запалення СО ТК при НВК обумовлена посиленням ПОЛ (r=0,63, p<0,05) та рівнем ЕІ (МСМ, r=0,62, p<0,05). Тривала ЕІ підтримує хронічне запалення СО ТК (r=0,55, p<0,05). Дисбіоз приводить до інтенсифікації запального процесу (r=0,42, p<0,05). В розвитку ХК мають значення такі ж самі механізми: порушення в імунній системі, активація процесів ПОЛ, розвиток явищ ЕІ, дисбіоз, однак ці порушення менш виражені, ніж при НВК.
5. Для НВК (91,7% хворих) і для ХК (90,6% хворих) характерно порушення мікрофлори вмісту ТК, що проявляється зниженням кількості біфідо- і лактобактерій та повноцінної кишечної палички, зростанням вмісту умовно-патогенної флори і грибів роду Сandida. При НВК, в порівнянні з ХК, дисбіотичні порушення більш виражені, як за глибиною, так і за спектром.
6. Включення в лікувальний комплекс хворих на НВК і на ХК аутоцитокінів і глутаргіну дозволяє підвищити ефективність лікування за рахунок зменшення вираженості запальних реакцій і ендогенної інтоксикації, нормалізації клітинного імунітету і імунорегуляції, покращення стану мікробіоценозу вмісту ТК.