Крівчикова Галина Федорівна. Методика інтерактивного навчання писемного мовлення майбутніх учителів англійської мови

Краткое описание

Крівчикова Галина Федорівна. Методика інтерактивного навчання писемного мовлення майбутніх учителів англійської мови : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Київський національний лінгвістичний ун-т. - К., 2005

Крівчикова Г.Ф. Методика інтерактивного навчання писемного мовлення майбутніх учителів англійської мови. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання: германські мови. Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2005.
Дисертацію присвячено дослідженню проблеми організації інтерактивного навчання писемного мовлення студентів вищих педагогічних закладів та її реалізації у навчальному процесі.
Теоретично обґрунтовано дефініцію, розроблено принципи і технологію інтерактивного навчання. Проаналізовано усні і писемні форми інтеракції та особливості трьох складових інтерактивного навчання: взаємодії між студентом та викладачем, групової/парної роботи студентів та їх самостійної роботи. Це стало підставою для розробки комплексу вправ з розвитку вмінь написання, редагування та корегування текстів із заданими характеристиками. Комплекс складається з чотирьох груп і навчає писати й аналізувати тексти на рівні організації ідей, написання чернетки, абзаців та речень, проводити взаємоаналіз і взаємоперевірку написаного за допомогою запитальників.
Ефективність запропонованої методики перевірено і підтверджено в ході експериментального навчання. Сформульовані методичні рекомендації щодо організації та проведення інтерактивного навчання на першому році навчання і знайшли своє практичне застосування у навчальному процесі чотирьох вищих закладів України.

1. Запропоновану модель інтерактивного навчання побудовано з урахуванням взаємозв’язку та взаємовпливу трьох основних компонентів писемного спілкування автора, тексту та реципієнта і поєднання соціального та індивідуального в процесі письма. Індивідуальний характер писемної творчості зумовлює таку організацію навчання, при якій безпосередньо у процес письма не втручаються ні викладач, ні інші студенти і відповідальність за кінцевий результат несе автор тексту. Соціальна природа писемного спілкування знаходить свій відбиток у використанні колективного досвіду студентів групи і досвіду викладача під час підготовки до написання, читання та обговорення письмових робіт, їх взаємоперевірки та взаємооцінювання.
2. Інтерактивне навчання передбачає інтеграцію писемного мовлення з іншими видами мовленнєвої діяльності й базується на інтегрованому розвитку вмінь написання тексту та його аналізу, редагування й корегування. Оволодіння методикою написання і редагування текстів із заданими характеристиками відбувається в процесі взаємоперевірки, групового обговорення і самоаналізу написаного.
3. Навчання доцільно проводити на основі комплексу інтерактивних вправ, спрямованих на розвиток умінь всебічно розкривати тему й логічно викладати думки на рівні речення, абзацу та цілого тексту. Вправи з розвитку лексичних, орфографічних та суто граматичних навичок письма не включалися до запропонованого комплексу, але дані експериментального дослідження переконливо свідчать про те, що виконання завдань на перевірку й оцінювання власних робіт і текстів согрупників опосередковано сприяє підвищенню рівня грамотності студентів.
4. Взаємоперевірку, обговорення її результатів, самоаналіз написаного доцільно проводити з опорою на запитальники. Подібні опори допомагають студентам підсумовувати вивчене, виявляти і заповнювати прогалини у власних знаннях та уміннях. Запитальники привчають студентів фокусувати увагу на найбільш суттєвих характеристиках текстів як під час їх написання, так і при перевірці.
5. Одним із позитивних наслідків інтерактивного навчання писемного мовлення є вдосконалення таких умінь студентів, як раціональна організація самостійної роботи, самоконтроль, самооцінка та самокорекція; а також професійно-педагогічних умінь: аналізу змісту і структури тексту, виявлення порушень та помилок, пояснення їхньої природи, виправляння та формулювання пропозицій щодо вдосконалення написаного. Запропонована система роботи привчає студентів ставитися до писемного мовлення як до виду мовленнєвої діяльності й оцінювати продукт цієї діяльності з точки зору успішності спілкування.
6. Інтерактивне навчання потребує зміни у функціях викладача. Експеримент підтвердив найбільшу ефективність такої моделі організації інтерактивного навчання писемного мовлення, при якій викладач бере участь у обговоренні написаного як рівноправний член групи/консультант/ спостерігач, а не як авторитарний керівник при написанні тексту, фактично стаючи співавтором письмової роботи студента.
7. У процесі експериментального дослідження було уточнено і конкретизовано такі критерії оцінювання рівня сформованості компетенції в іншомовному писемному мовленні, як всебічність розкриття теми та логічний виклад змісту, смислову та структурну цілісність тексту, смислову та структурну цілісність абзаців, виклад думки на рівні речень, мовну і мовленнєву коректність. Запропонована система оцінювання відповідає вимогам науковості, всебічності та практичності і дозволяє реалізувати комунікативний підхід не тільки до навчання, але й до контролю продуктивних умінь студентів.
8. Проблема навчання писемного мовлення достатньо складна й багатогранна та безперечно не вичерпується розглянутими в цьому дослідженні аспектами. Подальшої розробки потребують питання взаємовпливу писемного і усного мовлення в процесі інтерактивного навчання, особливості організації інтерактивної роботи на середньому і старшому ступенях навчання у ВНЗ.