Кругла Надія Миколаївна. Оцінка економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних підприємств

Краткое описание

Кругла Надія Миколаївна. Оцінка економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних підприємств : Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Криворізький технічний ун-т. — Кривий Ріг, 2005. — 226арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 151-166.

Кругла Н. М. Оцінка економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Криворізький технічний університет, Кривий Ріг, 2005.
Проведено аналіз існуючих інструментів та методів оцінки економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних підприємств. Доведено, що систему показників оцінки доцільно доповнити показником, який характеризує власний капітал підприємства та величину його приросту за період, що оцінюється. Запропоновано при визначенні приросту власного капіталу проводити оцінку придбаних основних засобів за їх корисністю. Модифіковано алгоритм визначення показника прибутку від реалізації продукції з урахуванням як знижок при погашенні дебіторського боргу й зобов’язань, так і сум обслуговування цих боргів. Обґрунтовано використання, в якості показника економічного результату, показника запасу економічної міцності, розрахованого як різницю фактичного та порогового обсягів виробництва з використанням витрат матеріальних ресурсів у натуральному вираженні. Запропоновано при оцінці доцільності інвестиційного проекту використовувати величину приросту запасу економічної міцності. Результати дисертації впроваджені на ВАТ ІнГЗК”, ВАТ ПівнГЗК”, ВАТ ПівдГЗК”.

У дисертації, яка є завершеним науковим дослідженням, вирішене актуальне завдання, яке полягає в теоретичному й методичному обґрунтуванні оцінки економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів з урахуванням особливостей господарювання в сучасних умовах. Це дозволяє оцінити їхню економічну діяльність за допомогою показників прибутку, величини власного капіталу, а також запасу економічної міцності.
Основні висновки за темою дослідження полягають в наступному.
1. Узагальнюючи дослідження щодо методів оцінки результатів діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів можна стверджувати, що за сучасних умов господарювання актуальною проблемою є їх удосконалення. Визначено, що показники прибутку не відповідають усім сучасним вимогам, тому запропоновано в якості показника результату діяльності ГЗК окрім прибутку використовувати величину власного капіталу та показник його приросту за оцінюваний період.
2. Модифіковано алгоритм визначення прибутку від реалізації продукції з урахуванням особливостей, викликаних непорівнянністю номінальних значень дебіторської заборгованості в складі виручки від реалізації продукції та зобов’язань у складі її собівартості. Встановлено наступні причини цієї непорівнянності: дебіторська заборгованість та зобов’язання погашаються не в повному обсязі, з різними коефіцієнтами наповнення, неоднаковими величинами обслуговування боргу й мають різні строки погашення.
3. Доведено, що економічний результат діяльності, визначений за допомогою показника, який характеризує приріст власного капіталу, повинен розраховуватися як різниця величин приросту активів, приведених до порівнянного вигляду за фактором їх корисності, та приросту зобов’язань.
Встановлено, що основними факторами, які враховуються при розрахунку корисності основних засобів є продуктивність, строк корисного використання, зміна суми їх експлуатаційних витрат.
4. Пропонується визначати результат від діяльності ГЗК з використанням показника запасу економічної міцності. Величина порогового обсягу виробництва, що враховується при визначенні даного показника, розраховується з використанням функції залежності обсягу виробленої продукції від матеріальних ресурсів у натуральному вираженні.
5. При проведенні діагностики кризового стану ГЗК сума дебіторського боргу підприємства повинна бути скоригована з урахуванням реальної вартості погашення в короткостроковому періоді, що оцінюється.
6. Проведені розрахунки прибутку від реалізації продукції показали, що на всіх досліджуваних ГЗК Кривбасу цей показник, розрахований за пропонованою методикою, є більшим, ніж сума прибутку, відображена у фінансовій звітності, у зв’язку з чим рівень рентабельності активів, виручки та витрат є вищим, ніж стандартно розрахований. Такі розбіжності пояснюються тим, що на комбінатах тривалість обороту зобов’язань є значно вищою за тривалість обороту дебіторської заборгованості. Тобто має місце практика користування залученими коштами з мінімальними витратами на їх обслуговування. Причому, зазвичай, зобов’язання повертаються комбінатами зі знижками, значно більшими, ніж їм погашається дебіторська заборгованість.
7. Розрахунки показника приросту власного капіталу свідчать про те, що визначена з урахуванням корисності порівнянна з існуючими аналогами вартість придбаних основних засобів є меншою, ніж фактична вартість їх купівлі, тобто має місце непорівнянність даних, які використовуються при визначенні власного капіталу на початок та кінець оцінюваного періоду. Це свідчить про необхідність удосконалення управлінського обліку на ГЗК.
8. Використання під час оцінки ефективності реального інвестиційного проекту з переозброєння та збільшення обсягів виробництва ВАТ ПівнГЗК” пропонованої методики оцінки результатів діяльності дозволяє отримати більш повне уявлення про інвестиційні ризики за роками реалізації проекту. Порівнюючи отримані показники ефективності інвестицій з аналогічними показниками, розрахованими за загальноприйнятою методикою, необхідно відзначити, що вони є дещо нижчими. Це пояснюється усуненням суб’єктивного фактору ціноутворення та інфляції.