Крушельницька Таїсія Анатоліївна. Формування витрат виробництва в сільському господарстві

Краткое описание

Крушельницька Таїсія Анатоліївна. Формування витрат виробництва в сільському господарстві : дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Дніпропетровський держ. аграрний ун-т. - Д., 2006

Крушельницька Т.А. Формування витрат виробництва в сільському господарстві. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Дніпропетровський державний аграрний університет. - Дніпропетровськ, 2006.
В дисертації вперше сформульовано сутність технології контролінгу”, запропоновано тлумачення та визначення показника ключова точка”, розроблено авторські варіанти електронних форм документів для створення інформаційної бази оперативного формування витрат.
Удосконалено порядок використання відносних показників, що пов’язують змінні та постійні витрати, обсяги виробництва, прибуток через застосування інформаційно-управлінських матриць, формування витрат в інформаційній системі сільськогосподарських підприємств через побудову спеціальних розрахункових таблиць з застосуванням коефіцієнту амортизаційних відрахувань. Набули подальшого розвитку класифікація чинників формування витрат виробництва, методика визначення оперативної собівартості, яка ґрунтується на використанні коефіцієнту відхилення фактичних витрат від нормативних.

Витрати виробництва і їх формування в сільському господарстві є важливим засобом виявлення виробничих резервів, постійного контролю за використанням землі, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, підвищення якості управління та оптимізації кінцевого результату.
Раціональне формування витрат виробництва в сільському господарстві залежить від багатьох чинників. Істотний вплив на них мають масштаби діяльності підприємства, структура виробничої програми, наявність внутрішніх чи зовнішніх джерел ресурсів, складність та тривалість технологічного процесу, завантаженість виробничих потужностей, гнучкість виробництва, ступінь інформаційного забезпечення процесу управління, організація процесу збуту продукції.
Виокремлення певного виду витрат при плануванні собівартості доцільно проводити за умови їх високої питомої ваги в загальній структурі, або при необхідності діагностики і усунення вузьких” місць в процесі виробництва.
Прийняття рішень, пов’язаних з регулюванням процесу здійснення витрат, визначенням договірних відносин, придбанням запасів, реалізації продукції власного виробництва можливе при оперативному визначенні собівартості продукції. Таке визначення здійснюється по завершенні основних виробничих циклів і передбачає розрахунок сум і коефіцієнтів відхилення між плановими і фактичними витратами за підперіод, встановлення фактичних витрат з початку року (виробничого циклу), коригування нормативних витрат.
Необхідно розмежовувати поняття система контролінгу витрат” і технологія контролінгу витрат” та виділити термін технологія контролінгу витрат ”, як самостійний. Система контролінгу - більш широке поняття, включає в себе і технологію контролінгу, як одну зі складових даної системи, за допомогою якої забезпечується виконання її функцій. Технологія контролінгу це сукупність етапів, дій і процедур спрямованих на безпосереднє здійснення процесу управління витратами для досягнення визначеної мети.
Низький рівень ефективності виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств за останні роки обумовлений негативним впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. Серед них збільшення собівартості сільськогосподарської продукції та спад індексів цін на її реалізацію. Лише в кінці досліджуваного періоду в господарствах області намітились певні зрушення в бік стабілізації, про що свідчить і зниження питомої ваги збиткових підприємств (до 21,4%), і відповідне зростання фінансового результату.
Структура витрат на виробництво продукції у міру ринкового розвитку сільського господарства має суттєві зрушення, як в державі, так і в регіоні. Реформування колективного сектору сільськогосподарських підприємств у 2004р., порівняно з 1990 р., знизило питому вагу витрат на оплату праці більше, ніж у 2 рази, зменшило частку амортизаційних відрахувань основних засобів та різко підвищило матеріальні витрати. В складі останніх майже в 2 рази зменшилась частка витрат на корми та підвищилась питома вага використаних енергоносіїв.

Найбільш значні відхилення витрат від нормативних при вирощуванні сільськогосподарських культур виникають у ході виконання основних обсягів робіт у скорочені агротехнічні періоди, що потребує ретельного дотримання технології та бюджету витрат з виділенням їх в окремі об’єкти контролінгу. В межах контролінгу витрат необхідно розробляти класифікатор можливих причин відхилень для кожного підприємства, підрозділу, виробництва. Відхилення фактичних витрат від нормативних вважається несуттєвим, якщо воно менше 5%.
Застосування технології контролінгу в аналізі витрат виробництва потребує визначення валової маржі, точки беззбитковості, порогових обсягів, порогу рентабельності вирощування та реалізації продукції. Встановлено, що виручка, отримана після проходження порогу рентабельності реалізації продукції, або запас фінансової міцності, яка перевищує 80%, забезпечує сільськогосподарським підприємствам можливість маневрувати відносно зниження ціни при реалізації продукції, зменшує підприємницький ризик та зміцнює фінансову безпеку.
Під впливом дії ефекту операційного лівереджу, для покриття більшої частки постійних витрат підприємству необхідно здійснити продаж значно більшого обсягу продукції, при інших рівних умовах, про що свідчить відхилення постійних витрат та порогу рентабельності, це викликає необхідність дослідження більш повного складу витрат з врахуванням загальновиробничих, реалізаційних та адміністративних.
У кожного конкретного аграрного підприємства в процесі виробництва і реалізації складаються певні співвідношення між постійними і змінними витратами, між ціною та змінними витратами, що, в свою чергу, формує пропорцію прибуток-витрати. Діапазон постійних витрат залежить від розмірів виробництва та каналів збуту продукції.
Розробка інформаційно-управлінських матриць залежності кількості реалізованої продукції від співвідношення ціни та змінних витрат на ту чи іншу сільськогосподарську продукцію дає можливість визначити ключову точку ефективної діяльності, як критичну межу, що має бути вищою ніж точка беззбитковості, щоб протистояти конкуруючій продукції чи галузі. Саме за ключовим значенням показників менеджер має змогу виявити ознаки економічного зростання чи спаду підприємства.
Запропонований алгоритм дій щодо пошуку вузьких місць” і їх ліквідації за допомогою оперативного планування передбачає, як правило, опрацювання можливих альтернативних технологічних процесів, встановлення рівня постійних та змінних витрат, інших заходів отримання максимального прибутку.
Інформацію про діяльність сільськогосподарських підприємств необхідно формувати в електронні таблиці з використанням програми Microsoft Excel за напрямами: а) щоденна (по підперіодам) база даних про господарську діяльність, б) вихідні оперативні звіти. Щоденна база даних включає: залишки матеріальних цінностей, грошових коштів, стан дебіторської і кредиторської заборгованості, рух грошових коштів, залишки та рух виробничих запасів і продукції, витрати рослинництва, виконання транспортних робіт, рух поголів’я тварин, витрати в тваринництві. По періодах робіт або щоденно формуються 17 оперативних звітів з базою даних та порівнюються з плановими показниками, нормативними даними а також з фактичними даними попередніх періодів чи середніми величинами. Пакет документів формується як в електронному вигляді, так і на паперових носіях.
Послідовність дій вибору методу формування витрат у інформаційній системі включає ряд кроків: а)визначення поточних, оперативних та стратегічних цілей, б)аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів виробництва, в)оперативне, поточне і стратегічне планування витрат, г)аналіз альтернативних методів формування витрат виробництва.
Для спрощення процедури вибору методу нарахування амортизації запропоновано застосувати інформаційно-управлінські матриці, в яких визначається коефіцієнт амортизаційних нарахувань, за кожною групою основних засобів в залежності від терміну корисного використання.