Куценко Олена Володимирівна. Маркери ендотоксемії при гнійно-запальних процесах

Краткое описание

Куценко Олена Володимирівна. Маркери ендотоксемії при гнійно-запальних процесах: Дис... канд. мед. наук: 14.01.30 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2002. - 126арк. - Бібліогр.: арк. 103-114.

Куценко О.В.
Маркери ендотоксемії при гнійно-запальних процесах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 анестезіологія та інтенсивна терапія.
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2002.
Наукова робота присвячена пошуку маркерів ендотоксемії при гнійно-запальних процесах. Враховуючи роль імунокомпетентних клітин у впізнаванні” антигену
і формуванні специфічного імунного захисту, досліджуються лімфоцитарні популяції, рівень експресії активаційних молекул, системні рівні цитокінів для визначення розбіжностей цих показників у випадку захворювань бактеріального і небактеріального походження. Як маркери ендотоксемії бактеріального походження пропонуються активаційні молекули -HLA-DR+, рівень NK-клітин та системні рівні TNF. Визначення цих показників може сприяти покращенню діагностики серед захворювань із спільною назвою Лихоманки неясного генезу” та оцінці активності інфекційного ендокардиту.

1. Виділити сполучення клінічних ознак, характерних для захворювань із гнійно-запальними процесами, неможливо.
2.Визначення у обстежених хворих найбільш розповсюджених маркерів ендотоксемії (МСМ (загальна і гідрофобна фракції), 2М; глутатіон) дозволяють зробити висновок, що специфічної інформації для гнійно-запальних процесів ці показники не несуть, проте можуть бути використані для визначення активності запального процесу будь-якого походження.
3.Особливості клітинної активації у випадках захворювань бактеріального походження демонструє збільшення рівня експресії активаційних молекул HLA-DR+ на Т-лімфоцитах.
4.Позитивний перебіг запального процесу супроводжується клітинною активацією, відсутність клітинної активації свідчить про порушення формування імунної відповіді.
5. Продукція цитокінів у хворих з різніми патологіями має різні системні рівні на етапі розвитку ССЗВ. Сам по собі системний рівень цитокинів реальніше за все не визначає перспективу клінічного результату, але може характеризувати можливості активації імунокомпетентних клітин і демонструвати направлення розвитку запальної відповіді. Показовими можуть бути співвідношення рівня цитокинів до їхніх рецепторів. Можливою умовою, яка визначає прогноз, може бути співвідношення про- до протизапальних цитокинів.
6. Прогностично сприятливою ознакою для хворих із гнійно-запальними процесами в проведених дослідженнях є перевага системного рівня прозапальних цитокинів над протизапальними. Зрушення у бік більшої кількості протизапальних цитокинів у хворих із захворюваннями бактеріального генеза припускає несприятливий клінічний результат.
7. Як маркери гнійно-запального процесу можна запропонувати збільшення експресії активаційних молекул HLA-DR+ на Т-лімфоцитах на тлі зменшення циркулюючого пулу NK-клітин.