Кульченко Ірина Анатоліївна. Застосування малоамплітудних вправ у поєднанні з розвантаженням хребта у фізичній реабілітації хворих на поперековий остеохондроз

Краткое описание

Кульченко Ірина Анатоліївна. Застосування малоамплітудних вправ у поєднанні з розвантаженням хребта у фізичній реабілітації хворих на поперековий остеохондроз : дис... канд. фіз. виховання і спорту: 24.00.03 / Національний ун-т фізичного виховання і спорту України. - К., 2005.

Кульченко І.А. Застосування малоамплітудних вправ у поєднанні з розвантаженням хребта у фізичній реабілітації хворих на поперековий остеохондроз. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.03 Фізична реабілітація. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена питанням реабілітації хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта. У роботі зроблений аналіз результатів методики фізичної реабілітації 81 пацієнта з діагнозом остеохондроз поперекового відділу хребта за допомогою клінічних методів дослідження (огляд, аналіз больових проявів за візуально-аналоговою шкалою, реєстрація симптома Лассега) і функціональних методів (термографія, реовазографія, динамометрія).
Суттєвими характеристиками запропонованої методики лікувальної фізичної культури для хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта євиконання малоамплітудних вправ у поєднанні з розвантаженням хребта на профілакторі Євмінова; позначені показання і протипоказання до занять, виявлені критерії допуску, визначені режими роботи залежно від періоду плину захворювання, розроблені комплекси спеціальних фізичних вправ, відбиті приватні особливості проведення індивідуальних занять.

Порівняльний узагальнений аналіз і оцінка даних відповідної літератури свідчить про те, що в даний час відбувається активна розробка диференціальних методик відновлювального лікування з використанням спеціальних фізичних вправ, масажу, гідрокінезотерапії, мануальної і рефлексотерапії, а також різних нетрадиційних методів для реабілітації хворих на остеохондроз хребта.

На сьогодні використання різних засобів консервативного лікування остеохондрозу хребта не завжди призводить до бажаних результатів, а єдиний підхід у програмах фізичної реабілітації не розроблений, що визначає актуальність даної роботи.

Результати проведених функціональних досліджень продемонстрували: збільшення показників максимальної температури в ділянці поперекового відділу хребта у середньому до 37,87 ± 0,08С і зниження в ділянці нижніх кінцівок до 28,69 ± 0,49 С при проведенні термографії, що вказувало на наявність запального процесу, порушення кровотоку і рефлекторних вегето судинних реакцій.

Дані реовазографії вказували на порушення кровотоку в судинах нижніх кінцівок, що виражалося асиметрією показників в межах від 18%до 25%і підвищенням тонусу середніх і дрібних судин у 80%хворих.
Показники сили досліджуваних м’язових груп відрізнялись різноманітністю у зв’язку з індивідуальними особливостями у кожного хворого. При динамометрії м’язів спини визначався діапазон від 28,2 Н до 379,7 Н, а м’язів черевного пресу від 33,7 Н до 398,8 Н.

Згідно до даних дослідження у запропонованій нами методиці фізичної реабілітації хворих на поперековий остеохондроз визначені наступні відмінні моменти:

комплекс ЛФК заснований на використанні спеціально розроблених вправ з малою амплітудою (до 40%можливого об'єму рухів у біопарах);
виконання малоамплітудних вправ з одночасним розвантаженням хребта на профілакторі Євмінова;
розширений діапазон показань до занять: допуск пацієнтів до практичних занять в гострій стадії захворювання, навіть при наявності вираженого болю;
використання в щадному режимі рухової активності не тільки статичних, але і динамічних малоамплітудних вправ (до 50%від загальної кількості вправ);
розроблені спеціальні фізичні вправи з урахуванням індивідуальних особливостей і супутніх патологій;
у роботі вперше запропонована реєстрація симптому Лассега в нестандартних умовах лежачи на профілакторі Євмінова, що полегшувало проведення дослідження, не спотворювало вірогідності даних (р>0,05) порівняно із загальноприйнятою методикою виконання даного тесту і стало додатковим методом оцінки змін з боку неврологічної сфери хворих на поперековий остеохондроз.

Проведені дослідження свідчать, що розроблена нами методика фізичної реабілітації визначає раціональну спрямованість впливу малоамплітудних вправ у поєднанні з розвантаженням хребта на стан нервово-м’язевого апарату у хворих даної нозології, що веде до інтенсивного формування та зміцнення м’язевого корсету, який закріплює ефект розвантаження і дозволяє уникнути багатьох негативних моментів використання загальноприйнятих високо амплітудних вправ.

У результаті проведеного курсу відновлювальної терапії в основній групі, яка займалася за розробленою методикою фізичної реабілітації, досягнуто відновлення функціональних показників термографічного дослідження (показники максимальної температури в області поперекового відділу хребта досягли 36,34 ± 0,09С (р<0,001)), нижніх кінцівок 29,80± 0,48С (р<0,05)), периферичного кровообігу (ДІ склав праворуч 67,8 ± 2,38%,ліворуч 68,4 ± 2,59%(р < 0,05), МП був праворуч 13,9 ± 0,82%, ліворуч 14,3 ± 0,56%(р < 0,05)), а також збільшення силових характеристик м'язів спини і черевного пресу при проведенні динамометричного дослідження (сила м'язів спини склала 154,51±14,31Н і м'язів черевного пресу 188,08 ± 15,95Н (р < 0,05)).
В процесі дослідження було встановлено, що перебіг відновлювального процесу в основній групі був більш ефективним, що особливо демонструється при аналізі даних досліджуваних м'язових груп, де приріст сили склав: м'язів спини 38,15 ± 7,74 Н (р<0,05), черевного пресу 20,41±3,14 Н, а в контрольній групі реєструвалося збільшення сили тільки м'язів спини, що склало 4,65 ± 17,46 Н. Отримані дані динамометрії вказують на ефект подвійного впливу, який здійснювався шляхом виконання специфічних малоамплітудних вправ на фоні одночасного розвантаження хребта на профілакторі Євмінова.
В результаті проведеного дослідження визначено, що в основній групі, на відміну від контрольної, терміни переходу пацієнтів з початкового режиму рухової активності у наступний скоротились на 3-5 днів. Це відобразилось на тривалості відновлювального лікування та, тим самим, дозволило переконатися в ефективності застосування розробленої нами методики фізичної реабілітації.
Застосування запропонованої нами методики фізичної реабілітації хворих на остеохондроз хребта повинне проводиться в найбільш ранній період захворювання, що значно скоротить терміни лікування, а подальша профілактика шляхом щоденних, регулярних і самостійних занять у домашніх умовах зміцнить отриманий ефект і буде запобігати можливим загостренням.

Перспективи подальших досліджень проблеми зв’язані з розробкою науково-обгрунтованої методики реабілітації застосування малоамплітудних вправ на профілакторі Євмінова при остеохондрозі шийного та грудного відділів хребта; з вивченням особливостей функціонування та відновлення між хребцевих дисків з розробкою програми реабілітації спортсменів при вертеброгенній патології.