Курильців Роман Михайлович. Еколого-економічний механізм формування раціонального використання і охорони земельних ресурсів (на прикладі Львівської області)

Краткое описание

Курильців Роман Михайлович. Еколого-економічний механізм формування раціонального використання і охорони земельних ресурсів (на прикладі Львівської області) : Дис... канд. наук: 08.08.01 2007

Курильців Р.М. Еколого-економічні механізми формування ра-ціонального використання і охорони земельних ресурсів (на прикладі Львівської області). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Національний лісотехнічний університет України, Львів, 2006.
У дисертаційній роботі поглиблено теоретико-методологічні основи організації екологічно безпечного і економічно ефективного використання земель, які, на відміну від існуючих, розглядаються як цілісна система сталого землекористування і включають такі складові: структурно-галузеву, ресурсно-екологічну, соціально-економічну.
Розроблено методику економічної оцінки збитків в результаті по-гіршення якості сільськогосподарських угідь від антропогенної діяльності при тимчасовому їх зайнятті для несільськогосподарських потреб.
Розроблено алгоритм розрахунку інтегрального індексу сталості землекористування, який включає: інвестиційну сталість землекористування, розміри землекористування, попит та пропозиції на типи землекористування на ринку за соціально-економічними критеріями сталості землекористування; структуру угідь, питому вагу середовище стабілізуючих угідь, сільськогосподарську освоєність, розораність, інтенсивність використання земель, якісний стан земель, рівень деградації земель за ресурсно-екологічними критеріями сталості землекористування.
Удосконалено та доповнено механізм регулювання раціонального використання та охорони земель шляхом стандартизації та нормування землекористування.
Удосконалено механізм формування сталого землекористування, який передбачає створення системи екологічної оцінки при проведенні екологічного аудиту землекористування та екологічної експертизи програм і проектів землеустрою. Екологічна оцінка передбачає: екологічну оцінку існуючого землекористування і проектів землеустрою з організації використання земель; стратегічну екологічну оцінку державних, регіональних програм, схем і окремих крупних проектів землеустрою.
Запропоновано у систему показників сталого землекористування ввести показник економічних збитків від погіршення якості ґрунтів. Він відображає екологічні наслідки антропогенної діяльності при тимчасовому зайнятті сільськогосподарських угідь для несільськогосподарських потреб, а також концентрує у собі всі негативні економічні наслідки функціонування виробництва.

Інтегральним підсумком дисертаційної роботи є теоретико-методо-логічне обґрунтування процесу удосконалення еколого-економічного механізму формування системи раціонального використання та охорони земельних ресурсів у контексті сталого розвитку землекористування, і на цій основі розроблено відповідні пропозиції.

Сформована за роки трансформаційних процесів в національній економіці та здійснення земельної реформи система землекористування, націлена на отримання максимальної вигоди при мінімальних ґрунто-відтворювальних витратах, спричинила в регіоні розвиток кризової ґрунтово-екологічної ситуації і потребує глибокої реструктуризації та екологічної переорієнтації. Складність природних умов, складний рельєф, строкатість ґрунтового покриву, дрібноконтурність, важка транспортна доступність у гірських умовах, вертикальна і територіальна зональність та історико-соціальний спосіб життя зумовлюють формування дрібних землеволодінь на основі землекористування колишніх недержавних сільськогосподарських підприємств.

2. У результаті трансформації земельних відносин в процесі земель-ної реформи у Львівській області зменшились площі землекористувань господарств суспільного сектора та розширились площі особистих госпо-дарств населення. Їх частки у загальній площі угідь змінилися відповідно з 63,5 % та 6,8 % у 1990 р. до 9,8% і 39,8 % у 2005 р. Формування госпо-дарських структур ринкового типу, побудованих на приватно-орендних відносинах, зумовило створення значної кількості різних за розмірами господарств. Переважаючими формами господарювання є особисті підсобні (селянські) господарства (194270 або 24,8 % від загальної кількості), сільськогосподарські товариства (373 або 20,1 %) та колективні сільськогосподарські підприємства (177 або 7,7 %), середні розміри яких становлять відповідно 1,6 га, 445,0 га та 381,9 га.
3. До основних проблем, які потребують урегулювання в досліджу-ваному регіоні, належать: а) відносна дефіцитність землі як територіаль-ного ресурсу і оперативного державного резерву земель, яка склалася в умовах високої землезабезпеченості; б) відсутність постійного державного регулювання економічних функцій землі як основного засобу вироб-ництва, територіальної (регіональної) організації ефективних систем землекористування, які відповідають новим земельним відносинам; в) деградація і руйнування землі як екосистеми, екологічна загроза для населення, які склалися в умовах, коли майже 58 % земельних ресурсів залучено в екологічно незбалансоване землекористування. У зв’язку з цим пріоритетними напрямами державної політики в галузі земельних відносин є формування сталого землекористування і подолання негативних регіональних тенденцій у використанні й охороні земель.
4. Доведено, що процес дослідження проблем організації екологічно безпечного і економічно ефективного використання земель охоплює визначення поняття сталості землекористування, виділення окремих складових системи сталого землекористування, аналіз основних факторів впливу на його розвиток і визначення на підставі всього зазначеного провідних напрямків комплексного підвищення сталості землекористування та його локальних складових.
Запропоновано якісно нову класифікацію компонентів системи сталого землекористування: структурно-галузеву, ресурсно-екологічну, соціально-економічну. Вирішальне значення серед них мають ресурсно-екологічна та соціально-економічна підсистеми. Перша як гарант екологічно безпечного землекористування, а друга у зв’язку з її визначальним впливом на процес формування економічно ефективного землекористування. Кожну з наведених складових системи сталого землекористування необхідно розглядати як підсистему, що має певний рівень власної сталості. Розроблений алгоритм інтегрального індексу еколого-економічної сталості землекористування.
5. Обґрунтовано, що важливим механізмом формування раціонального використання та охорони земель є стандартизація та нормування землекористування у відповідності до вимог концепції сталого розвитку. Основним завданням стандартизації та нормування є сприяння найбільш ефективному використанню земельних ресурсів та планомірне обмеження впливу господарської діяльності на них. Комплекс стандартів та еколого-економічних норм повинен забезпечувати методичну основу для досягнення балансу між рівнем інтенсивності використання земель, шкідливого впливу на земельні ресурси та спроможністю до відновлення ґрунту. У галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів потребують негайної розробки такі нормативи: граничнодопустимого забруднення ґрунтів; якісного стану ґрунтів; оптимального співвідношення земельних угідь; показників деградації земель та ґрунтів.
6. Важливим економічним механізмом формування раціонального землекористування є матеріальне стимулювання, а саме забезпечення зацікавленості землекористувачів у здійсненні землеохоронної діяльності. При цьому необхідно застосовувати не лише покарання, але й заохочувальні заходи.
До таких заохочувальних заходів рекомендуємо віднести:
встановлення податкових пільг (сума прибутку, з якого стягується податок, зменшується на величину, що повністю або частково відповідає землеохоронним видаткам);
звільнення від оподаткування структурної зміни земельних угідь в сторону створення екологічно стабільного землекористування.
7. Визначено, що основними критеріями екологічного благополуччя землекористування, які відповідають концепції сталого землекористування, при оцінюванні та регламентації його стану є наступні ознаки: збереження продуктивних i екологічних функцій земельних ресурсів; природна родючість ґрунтів; збереження біорізноманіття.
Для забезпечення екологічно безпечного використання та охорони земель в Україні пропонується створити систему екологічної оцінки раціоналізації землекористування при проведенні екологічного аудиту землекористування та екологічної експертизи проектів землеустрою, як основних складових механізму формування сталого землекористування. Вона передбачає: 1) екологічну оцінку як існуючого землекористування, так і проектів землеустрою щодо його організації; 2) стратегічну екологічну оцінку державних та регіональних програм, схем землеустрою, окремих проектів.
8. Запропоновано у системі показників сталого землекористування ввести показник економічних збитків від погіршення якості ґрунтів. Він відображає екологічні наслідки антропогенної діяльності при тимчасовому зайнятті сільськогосподарських угідь для несільськогосподарських потреб, а також концентрує у собі всі негативні економічні наслідки функціонування виробництва.
Обґрунтовано, що економічні збитки комплексний показник, який виконує чотири функції: облікову, інвестиційну, обмежувальну та стиму-люючу в механізмі формування сталого землекористування.
Розроблена методика економічної оцінки збитків в результаті погір-шення якості угідь, яка включає оцінку порівняння умов виробництва продукції до і після погіршення якості ґрунтів. Головними критеріями визначення економічних збитків є негативні зміни ґрунтового покриву в результаті антропогенної діяльності.