Кузьмінська Леся Дмитрівна. Формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків (на матеріалі дитячих музичних шкіл)

Краткое описание

Кузьмінська Леся Дмитрівна. Формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків (на матеріалі дитячих музичних шкіл): дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005

Кузьмінська Л.Д. Формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків [на матеріалі дитячих музичних шкіл]. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання музики і музичного виховання Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, Київ, 2005.
Основу дисертації складає наукове обґрунтування методики формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків учнів старших класів дитячих музичних шкіл.
У процесі дослідження визначено сутність, зміст та структуру поняття „морально-ціннісне відношення до музичного виконавства”, з’ясовано критерії та встановлено рівні його сформованості. Досліджено принципи, психолого-педагогічні умови формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків. Розроблено та експериментально перевірено методику формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків на основі ціннісного та особистісно орієнтованого підходів. Отримані і науково обґрунтовані теоретичні та експериментальні результати дозволяють підвищити рівень ефективності навчально-виховного процесу в дитячій музичній школі.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і методичне вирішення проблеми формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків учнів старших класів дитячих музичних шкіл на основі використання ціннісного та особистісно орієнтованого підходів у навчально-виховному процесі, що знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні поняття і структури морально-ціннісного відношення до музичного виконавства та експериментальній перевірці методів його формування. Проведене дослідження, підтвердження гіпотези та вирішення усіх поставлених завдань дозволили зробити такі висновки.
1. В сучасному українському суспільстві відбуваються процеси, які глибоко, всебічно та неоднозначно впливають на моральну свідомість молоді, підриваючи її зв’язок з традиціями, які протягом століть сконцентрували в собі непроминальні цінності. Феноменологія академічного музичного виконавства розкривається через наявність таких морально-вдосконалюючих функцій, котрі дозволяють йому не застарівати навіть у періоди культурного занепаду. В таких умовах стрімко зростає роль шкіл естетичного виховання, зокрема музичних. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що навчання в музичній школі, участь в академічних формах музикування виступає морально-ціннісним стрижнем, що стимулює розвиток оцінних суджень, вибірковості у музичному сприйнятті, творчої активності та самореалізації.
2. Понятійно-категоріальним відображенням особистісної значущості музичного виконавства є морально-ціннісне відношення, яке являє собою суб’єктивне відображення властивостей музично-виконавської діяльності задовольняти потреби морального розвитку особистості. Згідно структури свідомості в морально-ціннісному відношенні до музичного виконавства виділено три основні компоненти: когнітивний, емоційно-мотиваційний та операційний. Відповідно до структури морально-ціннісного відношення розроблено критерії дослідження рівнів сформованості морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків. Показниками когнітивно-пізнавального критерію визначено: ступінь усвідомлення морально-ціннісного призначення музичного виконавства, його особистісної значущості та основних морально-ціннісних якостей, яких має набути виконавець; вміння учня давати морально-ціннісну оцінку конкретному явищу музично-виконавської діяльності, словесно охарактеризувати його; володіння основними аксіологічними поняттями. Показниками емоційно-мотиваційного критерію обрано: емоційно-мотиваційна стійкість щодо занять музичним виконавством; усталеність морально-ціннісних якостей, які визначають лінію поведінки по відношенню до музичного виконавства; відсутність емоційно-мотиваційних причин, за яких навчання в музичній школі було б припинено; стабільність мотивації учнів до музично-виконавської діяльності у старших класах порівняно з молодшими класами; здатність на емоційне переживання і правильні судження щодо змісту музичних творів. Показниками операційного критерію є: наявність позитивних змін в характері та поведінці завдяки навчанню в музичній школі, конкретне розуміння їх; регулярність та відповідальність у заняттях; самооцінка учнів власного виконання, своїх морально-ціннісних змін завдяки участі в музично-виконавській діяльності; високий рейтинг музичного виконавства поряд з іншими видами діяльності; діяльне використання знань і досвіду, здобутих у музичній школі.
3. В дисертації доведено, що формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків відбувається за дотримання певної сукупності педагогічних принципів, до яких віднесено: принцип співтворчості викладача з учнем; принцип відповідності творчої мети та дій викладача; принцип об’єктивно-суб’єктивної цінності музичного виконавства; принцип гармонізації родинного та музичного виховання, принцип індивідуалізації музично-виконавського навчання. Серед психолого-педагогічних умов формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків запропоновано: активізацію когнітивної діяльності підлітків у осягненні морально-ціннісної сутності музичного виконавства; cтворення емоційно-мотиваційних ситуацій у навчально-виховному процесі дитячої музичної школи; стимулювання творчої самореалізації підлітків.
4. Діагностика вихідного рівня сформованості морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків показала неоднорідність його розвиненості за критеріями структурних компонентів. В ході експериментальної роботи визначено рівні сформованості морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків Учні показали відносно високу загально-теоретичну та інтуїтивну орієнтацію стосовно цінностей музичного виконавства, незважаючи на неглибокі знання про нього, та середній, з тяжінням до низького, рівень розвиненості морально-ціннісних якостей емоційно-мотиваційної та операційної груп.
5. У процесі формувального експерименту розроблено та апробовано послідовність етапів і методи формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків. Відповідно до результатів дослідження послідовна динаміка морально-ціннісного відношення передбачає: підвищення морально-ціннісної змістовності музично-виконавського навчання підлітків (перший етап); динамізація емоційно-ціннісних переживань підлітків у музично-виконавському процесі (другий етап); 3) забезпечення морально-ціннісної спрямованості концертного життя підлітків (третій етап). Одна з методологічних особливостей формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків полягає у комплексному висвітленні цінностей музично-виконавської діяльності з актуалізацією її морально-виховної функції.
6. Порівняння вихідних даних з кінцевим результатом дослідження в контрольній та експериментальній групах учнів підтвердило ефективність розробленої методики формування морально-ціннісного відношення до музичного виконавства у підлітків, яка сприяє успішному розвитку усіх його компонентів. Результати формувального експерименту свідчать, що розроблена методика є ефективною і може використовуватись в навчально-виховному процесі дитячих музичних шкіл.
Дане дослідження не вичерпує усіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують: питання взаємозв’язку ціннісного підходу до музичного виконавства та творчого розвитку особистості; особливості морально-ціннісного осмислення інших видів музичної діяльності; розвиток морально-ціннісного відношення до музичного виконавства та педагогічної діяльності у майбутніх вчителів музики.