Кузнецов Олександр Петрович. Формування варіанта раціонального розташування АГНКС в містах

Краткое описание

Кузнецов Олександр Петрович. Формування варіанта раціонального розташування АГНКС в містах : Дис... канд. наук: 05.22.01 2008

Кузнецов О.П. Формування варіанта раціонального розташування АГНКС в містах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук по спеціальності 05.22.01 «Транспортні системи». Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Харків, 2008.
У дисертаційній роботі розглядаються питання підвищення ефективності функціонування транспортних систем великих міст за рахунок переводу автомобілів для роботи на метані. На підставі аналізу практичних рішень і теоретичних досліджень даної проблеми визначені напрямки дослідження і запропонований критерій ефективності функціонування транспортної системи, що включає екологічну, паливну й комерційну складові. Розроблено динамічну математичну модель вибору шляху прямування транспортних засобів і запропонований алгоритм моделювання розподілу транспортних засобів по вулично-дорожньої мережі міста достатньої для практичних потреб точності. За результатами моделювання визначені раціональні параметри мережі АГНКС: їхня кількість і необхідна пропускна здатність. Запропоновані найбільш перспективні місця дислокації АГНКС, а також визначені прогнозовані рівні їхнього завантаження. Зроблено оцінку ефективності функціонування транспортної системи міста й економічна ефективність АГНКС на прикладі м. Дніпропетровська. Результати впровадження розроблених рішень підтвердили позитивний ефект для навколишнього середовища, транспортної системи й мережі АГНКС.
Основні результати роботи знайшли застосування при розробці фірмою «Трансенергосервіс» перспективного плану побудови АГНКС в м. Дніпропетровську, а також у навчальному процесі ХНАДУ.

1. Проведений аналіз вітчизняних та зарубіжних теоретичних підходів і практичного досвіду підвищення ефективності транспортних систем міст показав, що проблема підвищення ефективності транспортних систем міст є актуальною. Потреби транспорту в паливі, в тому числі не відновлюваного, стають домінуючими в структурі енергоспоживання. Настільки ж істотної стає частка транспорту в забрудненні атмосфери. Найбільш перспективним напрямком підвищення ефективності транспортних систем міст і зниження негативних наслідків роботи транспорту є застосування метану як автомобільне паливо.
2. Задача визначення ефективності транспортних систем міст є багатокритеріальною і не має однозначного рішення. Інтегральним критерієм для вирішення задачі оптимізації міст розташування АГНКС може бути прийнята величина автомобілепотоків на вулично-дорожній мережі, що потребує вирішення задачі прогнозування цього параметру.
3. Найбільш впливовими на ефективність транспортних систем міст є такі фактори, як витрати часу транспортних засобів на рух, пробіг транспортних засобів до АГНКС, а найбільш впливовим і системним фактором є сумарні витрати в фінансовому відображенні від простою транспортних засобів в очікуванні обслуговування і АГНКС в очікування транспортних засобів.
4. Найвпливовішим показником для оцінки місць розташування АГНКС з точки зору інвестиційної привабливості є економічна ефективність проекту її спорудження.
5. Розроблена математична модель автомобілепотоків в містах на відміну від існуючих враховує можливість перерозподілу машино-потоків по вулично-дорожній мережі внаслідок зростання затримок транспортного потоку в окремих транспортних пунктах і динамічний характер вибору шляху прямування транспортного засобу.
6. Для моделі вулично-дорожньої мережі м. Дніпропетровська оптимальна кількість потокостворюючих і потокопоглинаючих пунктів за думкою експертів, що є узгодженою на 82% складає 30 одиниць. Створена математична модель розподілу транспортних потоків по вулично-дорожній мережі є адекватною і може бути використана для прогнозування величини автомобілепотоків на вулично-дорожній мережі та, відповідно, для визначення потенційного завантаження АГНКС.
7. Моделювання автомобілепотоків на вулично-дорожньої мережі м. Дніпропетровська показало, що сумарна розбіжність між змодельованими і фактичними автомобілепотоків не перевищує 7%. Відхилення до 12%, що спостерігається в окремих транспортних пунктах пояснюється малими абсолютними значеннями навантаження. При цьому в цих пунктах розрахункове навантаження не перевищує 50 автомобілів за годину, що є занадто малою величиною для задачі, що розглядається.
8. Аналіз результатів моделювання показав, що для великих міст достатня для практичних потреб точність моделювання досягається за 30 хвилин модельного часу. Наявність розбіжностей між результатами моделювання та результатами натурних спостережень пояснюється відсутністю в запропонованій моделі урахування маршрутних транспортних засобів.
9. Виходячи із загальних інтересів транспортної системи м. Дніпропетровська оптимальний рівень завантаження АГНКС в годину «пік» має складати 0,497, тобто пропускна можливість АГНКС має вдвічі перевищувати середню інтенсивність надходження автомобілів до неї.
10. Результати проведених досліджень показали, що реалізація метану в м. Дніпропетровську може бути рентабельної навіть при нинішньому, дуже низькому рівні устаткуванні автомобілів газовим устаткуванням для роботи на метані. Основною умовою рентабельності є завантаження АГНКС на рівні не меншому, чим 130 заправлень у добу. При цьому необхідна кількість АГНКС складає 20 одиниць.
11. Можливий річний ефект транспортної системи м. Дніпропетровськ складає 16225000 грн, який складається з екологічної складової в сумі приблизно 2232000 грн, скорочення витрат на пальне в сумі 10481000 грн і прибутку АГНКС в сумі 3512000.